Піридоксину гідрохлорид: актуальна інформація про вітамін

Піридоксин являє собою одну з ізоформ вітаміну В₆, медіатора обміну речовин та кофермента білків, що відповідають за метаболізм та регуляцію засвоєння білка. У людському організмі піридоксин перетворюється на активну форму — піридоксальфосфат (піридоксаль-5′-фосфат). Ця речовина бере участь у синтезі таких нейромедіаторів, як гліцин, ГАМК, дофамін, норадреналін та серотонін. Так що піридоксин — один з ключових факторів регуляції збудливості ЦНС. За своєю хімічною структурою піридоксин подібний до похідних 3-оксипіридину, так що чинить антиоксидантну та антигіпоксичну дію, а також активує антиноцицептивну систему та потенціює дію анальгетичних препаратів (Лизогуб Н.В., 2011). В експериментальному дослідженні моделі ноцицептивного больового синдрому (експеримент проведений на щурах) встановлено, що піридоксин у поєднанні з тіаміном та ціанокобаламіном значно зменшує вираженість болю та сприяє зниженню потреби у знеболювальних препаратах (Камчатнов П.Р., 2015). Окрім того, піридоксин забезпечує правильний синтез гемоглобіну та рівномірне постачання до клітин глюкози (Артюшкин С.А., 2017), сприяє збільшенню внутрішньоклітинних запасів магнію, бере участь в обміні гістаміну, стимулює дезінтоксикаційні властивості печінки, знижує концентрацію холестерину та ліпідів у плазмі крові (Манушарова Р.А., 2010).
Добова потреба у вітаміні коливається від 0,3–0,5 мг для дітей 1-го року життя до 2,2 мг у період вагітності та годування грудьми (дефіцит вітаміну В₆ у період вагітності може посилюватися через блювання вагітних) (Кузнецова И.А., 2018). Ця потреба в нормі покривається за рахунок повноцінного харчування. Потреба у вітаміні В₆ зростає при інфекційних захворюваннях, лихоманці, а також при прийомі протизаплідних, протитуберкульозних, антибактеріальних препаратів та при палінні. Дефіцит піридоксину гідрохлориду проявляється порушеннями глутамінового обміну — депресивністю, підвищеною втомлюваністю, порушенням роботи гіпоталамо-гіпофізарної системи, у тяжких випадках — судомами. Окрім того, на дефіцит вітаміну можуть вказувати порушення кровообігу, м’язова слабкість, артрит, випадіння волосся та тріщини у кутах рота (Артюшкин С.А., 2017). Дефіцит піридоксину гідрохлориду також може стати причиною розвитку полінейропатії. В основі патогенезу лежить процес демієлінізації нервових волокон, що зумовлений порушенням синтезу сфінгомієліну (Луцкий Е.И., 2013).
Цікаво, що в людському організмі практично немає депо піридоксину, так що повне виключення вітаміну В₆ з раціону призводить до проявів авітамінозу вже через 5–7 днів (Дадак К., 2013).

Клінічний досвід застосування піридоксину

Піридоксину гідрохлорид у поєднанні з іншими вітамінами групи В та НПЗП застосовується в комплексній терапії скелетно-м’язових больових синдромів, у тому числі дорсалгії та тунельних нейропатій (Пизова Н.В., 2020), причому при швидкому виборі тривалості лікування слід орієнтуватися на швидкість усунення симптомів — за наявності ознак ураження периферичної нервової системи та високої імовірності формування хронічного больового синдрому тривалість лікування може становити декілька тижнів, у той час як при швидкому усуненні больового синдрому можна скоротити курс ін’єкційної терапії до мінімуму (Камчатнов П.Р., 2020).
Описаний досвід успішного застосування піридоксину для усунення вінкристин-індукованої нейропатії (зокрема нейропатії зорового нерва) у дитини із саркомою Юїнга (Малевич О.Б., 2015).
На експериментальній моделі алергічного невриту у кролів встановлено, що піридоксин позитивно впливає на процеси регенерації нервів (Путилина М.В., 2011), що й пояснює ефективність застосування піридоксину гідрохлориду для лікування нейропатій різного генезу.
Рекомендовано включати піридоксину гідрохлорид (у вигляді ін’єкцій) у комплексну терапію соматогенних атипових депресій. Їх патогенез пов’язаний із дефіцитом серотоніну в синаптичних структурах головного мозку, а для синтезу серотоніну необхідний піридоксин. Курс ін’єкційної терапії зазвичай становить 10–15 днів, у той час як курс лікування в цілому займає 2–6 міс (Скрыль Е.В., 2013).
Піридоксину гідрохлорид у комбінації з препаратами магнію (в таблетованій формі) рекомендований для лікування синдрому вегетативної дистонії у підлітків. Піридоксин посилює дію магнію відносно регуляції циклів спання-неспання, настрою, харчової поведінки тощо (Акарачкова Е.С., 2011).
Рекомендовано призначати піридоксину гідрохлорид пацієнтам із синдромом діабетичної стопи — він дозволяє регулювати обмін ключових нейромедіаторів та амінокислот при критичній ішемії нижньої кінцівки (Ахметянов Л.А., 2012).

Піридоксину гідрохлорид: застосування в інтенсивній терапії

Встановлено, що комплекс нейропротекторів та антиоксидантів (у який входить і піридоксину гідрохлорид) ефективний для лікування деліріозного синдрому, що виникає на тлі ендогенної інтоксикації будь-якого генезу (наприклад гострий панкреатит): прискорює відновлення ясної свідомості та нормалізує функції вегетативної нервової системи (Лизогуб Н.В., 2011).
Описана піридоксинзалежна епілепсія — рідкісна та тяжка форма епілепсії, що характеризується неонатальними судомами (судоми у період новонародженості). Це захворювання є генетичним — успадковується за аутосомно-рецесивним типом; характеризується хорошою терапевтичною відповіддю на введення терапевтичних доз вітаміну В₆ при неефективності стандартної протиепілептичної терапії. Піридоксальфосфат інактивує процеси патологічного метаболізму лізину, продукти якого й викликають судоми. Як свідчить клінічних досвід, для досягнення ремісії пацієнту пожиттєво необхідно отримувати піридоксину гідрохлорид у дозі 200–300 мг/добу (Кожанова Т.В., 2019). Піридоксину гідрохлорид при цьому виступає не лише в якості терапевтичного, а й діагностичного засобу: для підтвердження діагнозу використовується проба з піридоксином — усунення судомних нападів після декількох днів введення лікувальних доз піридоксину (Белоусова Е.Д., 2016).
Піридоксин застосовується для лікування ізоніазидної інтоксикації у випадку навмисного чи випадкового передозування. Гідразони, що утворюються, інгібують піридоксинкіназу — ключовий фермент перетворення піридоксину на піридоксаль-5-фосфат. У результаті знижується синтез ГАМК у ЦНС, що проявляється гострими психотичними реакціями, пригніченням свідомості, судомами. Для лікування передозування використовується промивання шлунка для виведення залишків препарату, що не всмокталися, форсований діурез/екстракорпоральні методи детоксикації для виведення тієї частини препарату, яка вже потрапила у кровоносне русло. Окрім того, вводиться піридоксин у вигляді в/в ін’єкцій з розрахунку 1:1 (у грамах прийнятого ізоніазиду) чи, якщо кількість прийнятої речовини невідома, — 70 мг/кг маси тіла (Музуров К.В., 2016).

Піридоксину гідрохлорид: висновки

Піридоксину гідрохлорид — важливий вітамін, який бере участь у багатьох обмінних процесах, у першу чергу в нервовій тканині. Його призначення показане при розладах ЦНС та периферичних нейропатіях різного генезу. Ін’єкційна форма піридоксину гідрохлориду успішно доповнює заходи інтенсивної терапії при токсичних ураженнях ЦНС, а також при гострих пошкодженнях периферичних нервів.

Аналоги Піридоксину гідрохлорид-Здоров'я