Беродуал^® Н (Berodual^® N)

Фенотеролу гідробромід - 50 мкг/доза

Іпратропію бромід безводний - 20 мкг/доза

фармакодинаміка. Беродуал Н містить два активних бронхолітичних інгредієнти: іпратропію бромід, що має антихолінергічний ефект, і фенотеролу гідробромід, який є β-адреноміметиком.
Іпратропію бромід — четвертинна амонієва сполука з антихолінергічними (парасимпатолітичними) властивостями. Пригнічує вагусні рефлекси за рахунок антагоністичної взаємодії з ацетилхоліном, медіатором, який забезпечує передачу імпульсу блукаючого нерва. Антихолінергічні засоби запобігають підвищенню внутрішньоклітинної концентрації Ca²⁺, що виникає в результаті взаємодії ацетилхоліну з мускариновими рецепторами гладких м’язів. Вивільненню Ca²⁺ сприяє друга система медіаторів, що складається з IP3 (трифосфат інозитолу) і DAG (діацилгліцерол).
Розширення бронхів після інгаляційного введення іпратропію броміду зумовлено переважно місцевою, специфічною дією препарату, і не є системним.
Фенотеролу гідробромід — прямий симпатомиметик, який в терапевтичному діапазоні селективно стимулює β₂-адренорецептори. При застосуванні високих доз відбувається стимуляція β₁-адренорецепторів. Зв’язування β₂-адренорецепторів за допомогою активуючого Gs-протеїну зумовлює активацію аденілатциклази. При підвищенні рівня цАМФ відбуваються активація протеїнкінази А та фосфорилювання відповідних білків в клітинах гладких м’язів. У свою чергу, це обумовлює фосфорилювання кінази легкого ланцюга міозину, блокування гідролізу фосфоінозитиду і відкриття великих кальційзалежних калієвих каналів.
Фенотеролу гідробромід викликає релаксацію бронхіальних і судинних гладких м’язів і захищає від стимуляторів бронхоконстрикції, таких як гістамін, метахолін, холодне повітря, і алергенів (реакції негайного типу). Після одноразового прийому фенотерол блокує вивільнення бронхоконстрикторних і прозапальних медіаторів із стовбурових клітин. Надалі, після прийому фенотеролу в дозі 0,6 мкг, відзначено поліпшення мукоциліарного кліренсу.
При найвищій концентрації фенотеролу в плазмі крові, яка частіше досягається при пероральному застосуванні або навіть в/в введенні, відзначено зниження скоротливості матки. Також при застосуванні високих доз можлива метаболічна дія препарату: ліполіз, глікогеноліз, гіперглікемія та гіпокаліємія, остання викликається підвищенням К⁺ захоплення, особливо в скелетних м’язах. β-Адренергічний вплив фенотеролу на серце, в тому числі підвищення серцевого ритму та частоти серцевих скорочень, пов’язаний з судинними ефектами фенотеролу, стимуляцією β₂-адренорецепторів серця, а при супратерапевтичних дозах — із стимуляцією β₁-адренорецепторів. Як і при застосуванні інших β-адренергічних засобів, відзначають подовження інтервалу Q–Tc. Для фенотеролу в формі дозованого аерозолю ці показники є дискретними і відзначаються при дозах вище рекомендованих. Однак системний вплив фенотеролу після застосування за допомогою небулайзера (р-н для інгаляцій) може бути вищим, ніж при застосуванні рекомендованих доз дозованого аерозолю. Клінічна значущість не встановлена. Небажаним ефектом, який найчастіше відзначається для β-міметиків, є тремор. На відміну від впливу на бронхіальні гладкі м’язи, системні ефекти β-міметиків є приводом до розвитку толерантності.
При одночасному застосуванні двох активних бронходилататорів розширення бронхів відбувається шляхом реалізації двох різних фармакологічних механізмів. Таким чином, дві активні речовини чинять комбіновану спазмолітичну дію на бронхіальні м’язи, що дозволяє широко застосовувати їх при захворюваннях бронхо-легеневого апарату, пов’язаних з порушенням прохідності дихальних шляхів. Для ефективності комбінованої дії потрібна дуже незначна кількість β-міметика, що дозволяє підбирати режим дозування препарату індивідуально для кожного пацієнта і максимально зменшити кількість побічних ефектів.
Фармакокінетика. Терапевтичний ефект комбінації іпратропію броміду і фенотеролу гідроброміду проявляється шляхом місцевого впливу на дихальні шляхи. Тому фармакокінетика бронходилатації не пов’язана з такою активних інгредієнтів препарату.
Після інгаляції близько 10–39% дози препарату в цілому осідає в легенях залежно від форми випуску, методики інгаляції і пристрою, а решта залишається на накінечнику інгалятора, в роті і верхній частині дихальних шляхів (ротоглотці).
Немає доказів того, що фармакокінетика комбінації обох інгредієнтів відрізняється від такої моносубстанцій.
Фенотеролу гідробромід. Частина препарату, яка проковтується, головним чином метаболізується до сульфатних кон’югатів. Абсолютна біодоступність після перорального прийому низька (близько 1,5%).
Після в/в введення частка вільного фенотеролу і кон’югованого фенотеролу досягає відповідно 15 і 27% введеної дози в сечі. Після інгаляції з допомогою дозованого аерозолю Беродуал Н близько 1% введеної шляхом інгаляції дози виводиться у формі вільного фенотеролу з добовою сечею. Згідно з цим встановлено, що загальна системна біодоступність інгальованих доз фенотеролу гідроброміду становить 7%.
Кінетичні параметри, що характеризують диспозицію фенотеролу, розраховували відповідно до концентрації фенотеролу в плазмі крові після в/в введення. Після в/в введення показники «концентрація в плазмі — час» можна описати за допомогою трикамерної моделі, де термінальний T_½ становить близько 3 год. З цієї трикамерної моделі очікуваний обсяг розподілу фенотеролу в стабільному стані (Vdss) становить близько 189 л (≈2,7 л/кг).
Близько 40% препарату зв’язується з білками плазми крові. Доклінічні дослідження на тваринах показали, що фенотерол та його метаболіти проникають через гематоенцефалічний бар’єр. Загальний кліренс фенотеролу становить 1,8 л/хв, а нирковий кліренс — 0,27 л/хв.
У дослідженні балансу екскреції загальний нирковий кліренс (2 дні) радіоактивного препарату (в тому числі материнського з’єднання і всіх метаболітів) становив 65% дози після в/в введення, а загальний рівень радіоактивності в калі — 14,8% дози. Після перорального прийому загальний рівень радіоактивності в сечі становив близько 39% дози, а загальний рівень радіоактивності в калі — 40,2% дози протягом 48 год.
Іпратропію бромід. Кумулятивна ниркова екскреція (0–24 год) іпратропію (материнського з’єднання) становила близько 46% дози після в/в введення, <1% після прийому перорально і близько 3–13% після інгаляційного застосування за допомогою дозованого інгалятора Беродуал Н. Спираючись на ці дані, можна стверджувати, що загальна системна біодоступність після перорального і інгаляційного прийому іпратропію броміду становить, за підрахунками, 2 і 7–28% відповідно. Отже, частина дози іпратропію броміду, яка проковтується, істотно не позначиться на системному впливі.
Кінетичні параметри, що характеризують диспозицію іпратропію, розраховані на основі його концентрації після в/в введення. Зафіксовано швидке двофазне зниження концентрації препарату в плазмі крові. Уявний об’єм розподілу в стабільному стані (Vdss) становить близько 176 л (≈2,4 л/кг). Препарат в мінімальному обсязі (<20%) зв’язується з білками плазми крові. Доклінічні дослідження на тваринах свідчать про те, що четвертинний амін іпратропій не проходить через гематоенцефалічний бар’єр.
T_½ кінцевої елімінаційної фази становить близько 1,6 год. Загальний кліренс іпратропію становить 2,3 л/хв, нирковий кліренс — 0,9 л/хв. Після в/в застосування близько 60% метаболізується, ймовірно, переважно в печінці шляхом окиснення.
У ході дослідження балансу екскреції загальний нирковий кліренс (6 днів) радіоактивного препарату (в тому числі материнського з’єднання і всіх метаболітів) становив 72,1% дози після в/в введення, 9,3% — після прийому перорально і 3,2% — після інгаляційного застосування. Загальний рівень радіоактивності в калі становив 6,3% дози після в/в введення, 88,5% — після прийому перорально і 69,4% — після інгаляційного застосування. Основним шляхом виведення радіоактивного препарату після в/в введення є нирки. T_½ при елімінації радіоактивного препарату (материнського з’єднання і всіх метаболітів) становить 3,6 год. Зв’язування основних метаболітів сечі з мускариновими рецепторами незначне, і метаболіти слід вважати неефективними.

профілактика і симптоматичне лікування хронічних обструктивних порушень прохідності дихальних шляхів: алергічна і неалергічна (ендогенна) бронхіальна астма, бронхіальна астма, викликана фізичним навантаженням, і хронічний обструктивний бронхіт з емфіземою або без неї; підготовка до «відкриття легень» і підтримка аерозольної терапії кортикостероїдами, муколітиками, сольовим розчином, кромогліциєвою кислотою і антибіотиками.
При тривалій терапії необхідно призначати супутню протизапальну терапію.

дозу підбирають залежно від характеру і тяжкості захворювання. Для дорослих і дітей віком старше 6 років рекомендують нижченаведені режими дозування.
Для купірування гострого нападу бронхоспазму і нападу задишки рекомендується інгаляція дози 100 мкг фенотеролу гідроброміду і 40 мкг іпратропію броміду (2 інгаляції). Всього при гострому нападі задишки достатньо 1 інгаляції для швидкого полегшення дихання. Якщо через 5 хв дихання істотно не поліпшується після застосування 1–2 інгаляцій, можна зробити ще 1–2 додаткові інгаляції. Якщо немає ефекту після проведення 4 інгаляцій, може виникнути необхідність у проведенні додаткових заходів. У таких випадках пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря.
Якщо визнано за необхідне застосування Беродуалу Н для тривалого лікування, рекомендована доза — 1–2 інгаляції 3–4 рази на добу. Для лікування бронхіальної астми дозований аерозоль Беродуал Н слід застосовувати тільки при необхідності. Час і дозу кожної інгаляції необхідно визначати за симптомами. Між інгаляціями повинен бути інтервал не менше 3 ч. Загальна добова доза не повинна перевищувати 12 інгаляцій, оскільки найвища доза не додає терапевтичних переваг в цілому, але може підвищити ймовірність розвитку потенційно тяжких побічних ефектів.
Для запобігання нападу бронхіальної астми, спричиненої фізичним навантаженням, або очікуваного контакту з алергеном застосовують 2 інгаляції, якщо можливо за 10–15 хв до інциденту.
Пацієнтів слід проінструктувати щодо правильного застосування дозованого аерозолю для забезпечення успішного лікування (див. Порядок застосування).
Порядок застосування. Правильне застосування дозованого аерозолю є важливим для забезпечення успішного лікування. Пацієнтів слід проінструктувати щодо правильного застосування дозованого аерозолю. Під час інгаляції стрілка на балончику вказує прямо вгору, а мундштук — донизу, незалежно від положення тіла для інгаляції. Застосовувати, якщо можливо, слід в положенні сидячи або стоячи.
Перед першим застосуванням дозованого аерозолю необхідно зняти захисний ковпачок і двічі натиснути на клапан.
Перед кожним застосуванням дозованого аерозолю необхідно:
1. Зняти захисний ковпачок (якщо балончик з дозованим аерозолем не використовували більше 3 днів, перед застосуванням слід 1 раз натиснути на клапан).
2. Повільно видихнути.
3. Обхопити губами наконечник. Стрілка на балончику повинна бути повернута догори, а мундштук — донизу.
4. Вдихнути якомога глибше, одночасно натиснути на дно балончика до вивільнення 1 мірної дози. На кілька секунд затримати дихання, потім вийняти наконечник з рота і повільно видихнути.
5. Після використання надіти захисний ковпачок.
Пацієнтів слід повідомити про правильне застосування дозованого аерозолю. Якщо балончик з дозованим аерозолем не використовували більше 3 днів, перед застосуванням слід один раз натиснути на клапан. Слід уникати потрапляння препарату в очі. У дітей дозований аерозоль Беродуал Н слід застосовувати тільки за рекомендацією лікаря і під наглядом дорослих.
Чистити інгалятор слід не менше 1 разу на тиждень. Важливо зберігати мундштук інгалятора чистим, щоб гарантувати, що препарат не загус і ніщо не перешкоджає потоку аерозолю. Щоб почистити інгалятор, спочатку знімають пилозахисний ковпачок і від’єднують від інгалятора балончик. Промивають інгалятор під стічною водою від загустілого препарату та/або бруду.
Після очищення слід струснути інгалятор та залишити його висихати на повітрі без використання будь-якої нагрівальної системи. Коли мундштук висохне, приєднати балончик і пилозахисний ковпачок.
Попередження: мундштук призначений спеціально для дозованого аерозолю Беродуал Н. Мундштук не слід використовувати з будь-якими іншими дозованими аерозолями. Беродуал Н дозволяється використовувати тільки зі спеціальним мундштуком. Вміст балончика знаходиться під тиском. Балончик не розкривати із застосуванням сили.
Балончик непрозорий. Тому неможливо побачити, коли він спорожніє. Аерозольний балончик повинен забезпечити 200 доз. Коли всі ці дози будуть використані, в балончику може залишитися трохи рідини. Однак цей балончик необхідно замінити, інакше неможливо буде отримати точну кількість препарату.
Наявність препарату в аерозольному балончику можна перевірити таким чином: струснувши балончик, перевірити наявність рідини; від’єднати від балончика пластмасовий мундштук і помістити балончик в ємність з водою. Вміст аерозольного балончика можна оцінити за його положенням у воді.
Будь-який невикористаний продукт або відходи повинні бути утилізовані.

підвищена чутливість до фенотеролу гідроброміду або атропіноподобних речовин, або будь-яких допоміжних речовин цього препарату.
Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія і тахіаритмія.

як і всі лікарські засоби, Беродуал Н може викликати побічні реакції. Більшість наведених нижче побічних ефектів можна пояснити антихолінергічними і β-адренергічними властивостями Беродуалу Н.
Побічні реакції на препарат виявлені на основі даних, отриманих в ході клінічних досліджень і фармаконагляду в період застосування препарату після його реєстрації.
Частота випадків згідно з MedDRA: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000); невідомо (неможливо визначити за наявними даними).
З боку імунної системи: рідко — анафілактичні реакції*, гіперчутливість*; невідомо — пурпура.
Порушення метаболізму й обміну речовин: рідко — гіпокаліємія*; дуже рідко — підвищення рівня глюкози в крові.
Психічні порушення: нечасто — нервозність; рідко — збудження, психічні порушення.
Психічні порушення проявляються підвищеною збудливістю, гіперактивною поведінкою, порушеннями сну і галюцинаціями (в основному у дітей віком до 12 років).
З боку нервової системи: нечасто — головний біль, тремор, запаморочення; невідомо — гіперактивність.
З боку органу зору: рідко — глаукома*, підвищення внутрішньоочного тиску*, порушення акомодації*, мідріаз*, нечіткість зору*, біль в очах*, набряк рогівки*, гіперемія кон’юнктиви*, відчуття появи ореолу перед очима*.
З боку серцево-судинної системи: нечасто — тахікардія, прискорене серцебиття; рідко — аритмія, фібриляція передсердь, суправентрикулярна тахікардія*, ішемія міокарда*; невідомо — ангінальний біль, вентрикулярная екстрасистолія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто — кашель; нечасто — фарингіт, дисфонія; рідко — бронхоспазм, подразнення горла, набряк глотки, ларингоспазм *, парадоксальний бронхоспазм* (викликаний інгаляцією), сухість в горлі*; невідомо — місцеве подразнення.
З боку травної системи: нечасто — нудота, блювання, сухість у роті; рідко — стоматит, глосит, порушення моторики шлунково-кишкового тракту**, діарея, запор*, набряк ротової порожнини*, печія.
З боку шкіри та підшкірної тканини: рідко — кропив’янка, висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк*, петехії, гіпергідроз*.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: рідко — слабкість м’язів, м’язові спазми, міалгія.
З боку нирок та сечовидільної системи: рідко — затримка сечі.
Дослідження: нечасто — підвищення систолічного АТ; рідко — зниження діастолічного АТ, тромбоцитопенія.
*Побічні явища, не виявлені в жодному клінічному дослідженні. Частота вказана згідно з верхньою межею 95% довірчого інтервалу, розрахованого від загального числа пацієнтів, які отримали лікування згідно з Інструкцією ЄС щодо складання короткої характеристики лікарського засобу (3/4968=0,00060, що означає «рідко»).
**Особливо хворі на муковісцидоз можуть бути більш схильні до розвитку порушень моторики шлунково-кишкового тракту при застосуванні інгаляційних антихолінергічних лікарських засобів (що містяться в препараті Беродуал Н).
Як і при іншій інгаляційній терапії, Беродуал Н може викликати симптоми місцевого подразнення. Найбільш поширеними побічними ефектами, виявленими в ході клінічних досліджень, були кашель, сухість у роті, головний біль, тремор, фарингіт, нудота, запаморочення, дисфонія, тахікардія, прискорене серцебиття, блювання, підвищення систолічного АТ і нервозність.

у разі гострого диспное (утруднення дихання), яке швидко прогресує, слід негайно звернутися до лікаря.
Як і інші інгаляційні лікарські засоби, Беродуал Н може викликати парадоксальний бронхоспазм, який може бути небезпечним для життя. У разі виникнення парадоксального бронхоспазму використання Беродуалу Н слід припинити і замінити альтернативною терапією.
Стану, при яких Беродуал Н слід застосовувати тільки після ретельної оцінки ризику/користі, особливо якщо доза вище рекомендованої:
- недостатньо контрольований перебіг цукрового діабету;
- недавно перенесений інфаркт міокарда;
- міокардит;
- тяжкі органічні захворювання серця або судин (особливо за наявності тахікардії);
- гіпертиреоз;
- феохромоцитома;
- застосування серцевих глікозидів;
- тяжка і нелікована АГ;
- аневризма.
При застосуванні симпатоміметичних лікарських препаратів, включаючи Беродуал Н, можуть виявляти серцево-судинні ефекти. Постмаркетингові дані і публікації в літературі свідчать про поодинокі випадки ішемії міокарда, пов’язаної з β-агоністами. Пацієнтів з основним захворюванням — тяжкою хворобою серця (наприклад ІХС, аритмія або тяжка серцева недостатність), які отримують Беродуал Н, необхідно попередити, щоб вони звернулися за медичною допомогою при відчутті болю в грудній клітці або інших симптомах погіршення роботи серця. Необхідно приділяти увагу оцінці таких симптомів, як диспное і біль в грудній клітці, оскільки вони можуть мати дихальне або серцеве походження.
Беродуал Н, як і інші антихолінергічні засоби, слід з обережністю застосовувати у пацієнтів:
- зі схильністю до розвитку вузькокутової глаукоми;
- з обструкцією сечовивідних шляхів (наприклад доброякісна гіперплазія передміхурової залози або інтравезікальние обструкцією);
- з нирковою недостатністю;
- з печінковою недостатністю.
Є повідомлення про окремі випадки ускладнень з боку органу зору (мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, вузькокутова глаукома, біль в очах), що виникали в результаті попадання в очі аерозолю іпратропію броміду або його комбінації з β₂-агоністами.
Увага! Пацієнтів слід докладно інструктувати щодо правил застосування препарату Беродуал Н, розчину для інгаляцій. Необхідно дотримуватися обережності, щоб уникнути потрапляння препарату в очі.
Ознаки гострого нападу вузькокутової глаукоми включають біль в очах або дискомфорт; нечіткість зору; відчуття появи ореолу; відчуття появи кольорових плям перед очима; почервоніння ока у вигляді кон’юнктивальної або корнеальної гіперемії.
При появі вищевказаних симптомів у будь-якому поєднанні слід почати лікування очними краплями, які сприяють звуженню зіниці, і негайно звернутися за спеціалізованою медичною допомогою.
Хворі на муковісцидоз можуть бути більш схильні до розвитку порушень моторики шлунково-кишкового тракту при застосуванні препарату.
Тривале застосування. У хворих на бронхіальну астму Беродуал Н слід застосовувати тільки в разі потреби. У пацієнтів з легкими формами ХОЗЛ лікування «на вимогу» (симптоматичне) може бути більш доцільним, ніж регулярне застосування.
Слід пам’ятати про необхідність застосування або посилення протизапальної терапії для контролю за запальним процесом дихальних шляхів і запобігання погіршенню контролю за захворюванням у пацієнтів з бронхіальною астмою або з стероїдозалежними формами ХОЗЛ.
Регулярне застосування підвищених доз препарату, що містить β₂-агоністи, наприклад Беродуалу Н, для купірування симптомів бронхіальної обструкції може викликати погіршення контролю за перебігом захворювання.
У разі посилення бронхіальної обструкції просте підвищення протягом тривалого часу дози β₂-агоністів, в тому числі Беродуалу Н, вище рекомендованої, не тільки невиправдане, а й небезпечне. Для запобігання погіршенню перебігу захворювання, що загрожує життю, слід розглянути питання про перегляд плану лікування пацієнта та адекватної протизапальної терапії інгаляційними кортикостероїдами.
Повідомлялося про декілька випадків підвищення ризику серйозних ускладнень основного захворювання, а також про летальні випадки при тривалому лікуванні хворих на бронхіальну астму надмірно високими дозами інгаляційних β₂-симпатоміметиків без достатньої протизапальної терапії. Причинно-наслідковий зв’язок не був повністю пояснений. Однак адекватна протизапальна терапія має життєво важливе значення.
Інші симпатоміметичні бронходилататори слід призначати одночасно з препаратом Беродуал Н тільки під медичним наглядом (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами).
Через застосування високих доз β₂-агоністів може виникнути потенційно серйозна гіпокаліємія (див. Умови зберігання). При низькому початковому рівні калію рекомендується контролювати рівень калію в крові. Можливе підвищення рівня глюкози в крові. Тому слід контролювати рівень глюкози у пацієнтів з цукровим діабетом.
У дуже рідкісних випадках після прийому Беродуалу Н можуть відразу розвинутися такі реакції гіперчутливості, як кропив’янка, ангіоневротичний набряк, висип, бронхоспазм, ротоглотковий набряк і алергічні реакції.
Препарат містить консервант бензалконію хлорид і стабілізатор динатрію едетат дигідрат. Зазначені компоненти можуть викликати бронхоспазм у пацієнтів з гіперреактивністю дихальних шляхів.
Застосування Беродуалу Н може призвести до позитивних результатів аналізів на допінг.
Період вагітності і годування груддю. В даних доклінічних досліджень не виявлено негативного впливу фенотеролу та іпратропію на вагітність. Однак необхідно дотримуватися звичайних застережних заходів у зв’язку із застосуванням лікарських засобів в період вагітності. Слід враховувати інгібуючий вплив фенотеролу на скорочувальну функцію матки.
Застосування β₂-симпатоміметиків наприкінці вагітності або у високих дозах може негативно вплинути на дитину (тремор, тахікардія, коливання рівня глюкози в крові, гіпокаліємія).
Фенотеролу гідробромід проникає в грудне молоко. Дані про проникнення іпратропію у материнське молоко відсутні. Однак, з огляду на той факт, що багато лікарських засобів проникає в грудне молоко, слід з обережністю призначати Беродуал Н в період годування груддю.
Дані про вплив на фертильність для комбінації іпратропію броміду і фенотеролу гідроброміду відсутні. Доклінічні дослідження з індивідуальними компонентами іпратропію бромідом і фенотеролу гідроброміду показали відсутність небажаних впливів на фертильність.
Діти. Беродуал Н застосовують в педіатричній практиці. Дітям віком до 6 років препарат призначають тільки за умови медичного спостереження за станом пацієнта.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Досліджень не проводили. Пацієнтів слід попередити про ймовірність появи небажаних реакцій, таких як запаморочення, тремор, порушення акомодації, мідріаз і нечіткість зору, при застосуванні Беродуалу Н. Слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. У разі виникнення будь-якого з побічних ефектів пацієнту слід уникати потенційно небезпечної діяльності.

тривале супутнє застосування препарату Беродуал Н з іншими антихолінергічними препаратами не вивчалася і тому не рекомендується.
Одночасне призначення нижчезазначених лікарських засобів/класів лікарських засобів може вплинути на ефективність застосування Беродуалу Н.
Посилення ефекту та/або підвищення ризику побічних реакцій:
- інші β-адренергічні засоби (всі шляхи введення);
- інші антихолінергічні засоби (всі шляхи введення);
- ксантанові похідні (наприклад теофілін);
- протизапальні засоби (кортикостероїди);
- інгібітори моноаміноксидази;
- трициклічні антидепресанти;
- галогенізовані вуглеводневі анестетики (наприклад галотан, трихлоретилен та енфлуран). Особливо вони можуть посилювати вплив на серцево-судинну систему.
Зниження ефекту: одночасне призначення блокаторів β-адренорецепторів.
Інші можливі взаємодії. Гіпокаліємія при застосуванні агоністів блокаторів β₂-адренорецепторів може посилюватися одночасною терапією ксантиновими похідними, кортикостероїдами і діуретиками. Цей факт слід враховувати, особливо при лікуванні пацієнтів з тяжкими формами обструкції дихальних шляхів.
Гіпокаліємія може підвищувати ризик виникнення аритмій у пацієнтів, які отримують дигоксин. Крім того, гіпоксія може посилювати вплив гіпокаліємії на серцевий ритм. У таких випадках рекомендується проводити моніторинг рівня калію в крові.
Ризик гострого нападу глаукоми (див. Особливості застосування) підвищується як при попаданні в очі розпорошеного іпратропію, так і при застосуванні в комбінації з β₂-агоністами.
Також лікування препаратом Беродуал Н може знизити тривалість гіпоглікемічного ефекту протидіабетичних лікарських засобів. Однак це очікується тільки при високих дозах, які зазвичай застосовуються для системного введення (в формі таблеток або ін’єкцій/інфузій).
Якщо планується застосування інгаляційних анестетиків, слід взяти до уваги, що необхідно припинити застосування фенотеролу мінімум за 6 год до початку анестезії.

симптоми. Залежно від тривалості передозування можуть спостерігатися такі побічні реакції, типові для β₂-адренергічних засобів: припливи, легке запаморочення, головний біль, тахікардія, прискорене серцебиття, аритмія, артеріальна гіпотензія або навіть шок, АГ, занепокоєння, біль в грудній клітці, можливі екстрасистолія і сильний тремор в пальцях, а також у всьому тілі. Може розвинутися гіперглікемія. Можливі скарги з боку шлунково-кишкового тракту, в тому числі нудота і блювання, особливо після перорального передозування.
При застосуванні фенотеролу в дозах, що перевищують рекомендовані за показаннями для Беродуалу Н, відзначали метаболічний ацидоз, а також гіпокаліємію.
Симптоми передозування іпратропію броміду (відчуття сухості в роті, порушення візуальної акомодації) є слабкими через дуже низьку системну доступність іпратропію, що застосовується інгаляційно.
Лікування. Лікування Беродуал Н має бути припинено. Слід враховувати кислотно-лужний баланс і електролітний моніторинг. Введення седативних препаратів, транквілізаторів, у тяжких випадках — інтенсивна терапія, що включає госпіталізацію. Як специфічний антидот можна використовувати блокатори β-адренорецепторів, бажано селективні блокатори β₁-адренорецепторів. Однак необхідно враховувати можливе посилення бронхіальної обструкції під дією блокаторів β-адренорецепторів і ретельно підбирати дозу для хворих на бронхіальну астму або ХОЗЛ через ризик розвитку гострого бронхоспазму, який може бути летальним.
Рекомендовано проводити контроль серцевої діяльності, а саме — ЕКГ.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.