При передозуванні слід негайно звернутися до лікаря.

У пацієнтів літнього віку, при наявності порушень функції печінки легкого та помірного ступеня, хронічному недоїданні, а також при введенні препаратів, які сприяють виробленню шлункового соку, та травних ферментів, є ризик інтоксикації.

У пацієнтів з факторами ризику (тривалий прийом карбамазепіну, фенобарбітону, фенітоїну, примідону, рифампіцину, звіробою або інших препаратів, що індукують печінкові ферменти; зловживання алкоголем; недостатність глутатіонової системи, наприклад, неправильне харчування, СНІД, голодування, муковісцидоз, кахексія) застосування 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

Передозування парацетамолу ≥ 10 г одноразово у дорослих та 150 мг/кг маси тіла у дітей спричиняє гепатоцелюлярний некроз, що може призвести до незворотніх змін у печінці, розвитку печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії. Іноді передозування може призвести до гепатичної коми.

Симптоми зазвичай розвиваються у перші 24 години: нудота, блювання, анорексія, блідість та біль у животі.

Через 12–48 годин після передозування може визначатись зростання рівнів печінкових трансаміназ (АЛТ, АСТ), лактатдегідрогенази, білірубіну та підвищення протромбінового часу, поява крововиливів, гіпоглікемія. Загалом клінічні прояви пошкодження печінки стають видимими через 2 дні та досягають піку через 4–6 днів. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, кому та летальний наслідок.

Навіть при відсутності гострого пошкодження печінки може розвинутись гостра ниркова недостатність з гострим тубулярним некрозом, що проявляється сильним болеем у ділянці попереку, гематурією, протеїнурією. Інші симптоми, що можуть розвинутись після передозування парацетамолом включають міокардіальні порушення (серцева аритмія) та панкреатит.

При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку ЦНС — запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи — нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз); з боку системи травлення — гепатонекроз.

Невідкладна допомога при інтоксикації

При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години. Протягом 2–3 годин після застосування препарату потрібне промивання шлунка. Протягом перших 8 годин після застосування препарату — внутрішньовенне введення донаторів групи SH (ацетилцистеїн). N-ацетилцистеїн чинить також захисну дію протягом від 10 годин до 48 годин після застосування парацетамолу. Проведення діалізу зменшує концентрацію парацетамолу в крові.

Аналоги Гриппостад® С