лікування аритмій, викликаних інфарктом міокарда (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ), розпочинати не раніше ніж через 3 міс після розвитку інфаркту міокарда.
З особливою обережністю Етацизин слід призначати при: синдромі слабкості синусового вузла, брадикардії, AV-блокаді І ступеня, неповній блокаді ніжок пучка Гіса, тяжких розладах кровообігу (ішемічній хворобі, хронічній серцевій недостатності), кардіомегалії (підвищується ризик розвитку аритмогенної дії), наявності кардіостимулятора (підвищення ризику розвитку аритмії), закритокутовій формі глаукоми, доброякісній гіпертрофії передміхурової залози, печінковій/нирковій недостатності.
Подібно до інших антиаритмічних препаратів Етацизин може діяти аритмогенно, тому при його призначенні слід дотримуватися таких правил.
– Ретельно вивчити протипоказання до застосування препарату.
– До початку лікування усунути гіпокаліємію, якщо таку буде виявлено.
– Не застосовувати одночасно з антиаритмічними препаратами ІА і ІС класу.
– Курсове лікування бажано розпочинати у стаціонарі (особливо протягом перших 3–5 днів застосування та з урахуванням динаміки ЕКГ після пробної та повторної доз Етацизину або даних моніторингу ЕКГ).
– Негайно припинити курсове лікування в разі збільшення кількості ектопічних шлуночкових комплексів, проявів блокад чи брадикардії, при розширенні шлуночкових комплексів більше ніж на 25%, при зменшенні їх амплітуди, при розширенні зубця Р на ЕКГ більше 0,12 с або інтервалів Q–T більше 500 мс. Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю, якщо інтервал Q–T більше 400 мс.
Факторами ризику аритмогенної дії Етацизину вважаються: органічне ураження серця (особливо перенесений інфаркт міокарда), зниження фракції викиду лівого шлуночка.
Аритмогенна дія безпосередньо не залежить від дози препарату. Для зниження ймовірності аритмогенної дії рекомендується одночасне застосування Етацизину з невисокими дозами блокаторів β-адренорецепторів.
Під час лікування необхідно регулярно контролювати стан хворого і функції серцево-судинної системи (ЕКГ, АТ, ехокардіографія).
Етацизин містить сахарозу, тому не слід застосовувати препарат пацієнтів з рідкісною вродженою непереносимістю фруктози, мальабсорбцією глюкози-галактози або недостатністю сахарази-ізомальтази.
До складу оболонки таблеток входить барвник «Жовтий захід» (Е110), який може викликати алергічні реакції.
Пацієнтам із синдромом слабкості синусового вузла, особливо при першому застосуванні препарату, необхідний ЕКГ-контроль через 2–3 дні від початку прийому препарату.
Пацієнтам з порушенням функцій печінки при тривалому лікуванні слід дотримуватися обережності, оскільки можлива гепатотоксична дія (при тяжких порушеннях функцій печінки застосування протипоказане).
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Відсутні дані клінічних досліджень щодо застосування етацизину у період вагітності. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на вагітність, розвиток ембріона/плода. Застосування в період вагітності протипоказано.
Годування грудьми. Етацизин виділяється з грудним молоком, тому застосування препарату в період годування грудьми протипоказано.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Застосування етацизину може викликати запаморочення, порушення зору, тому в цих випадках слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.

Аналоги Етацизин