Цистон — це багатокомпонентний препарат, до складу якого входять декілька рослинних екстрактів. Згідно з класифікацією він належить до традиційних лікарських засобів, що застосовуються в урології. Він має протизапальні та діуретичні властивості, а також здатен перешкоджати утворенню каменів у нирках та руйнуванню вже існуючих (Борисов В.В., 2004). Цистон чинить антимікробну дію, причому він активний відносно найбільш поширених збудників інфекцій сечовивідних шляхів Klebsiella spp. та Escherichia coli. Окрім того, він регулює перистальтику сечовивідних шляхів при нирковій коліці, циститах, уретритах та покращує якість життя при нетриманні сечі.
Його м’яка універсальна дія реалізується за рахунок комбінації великої кількості специфічних трав’яних екстрактів та мінеральних речовин. У їх числі екстракти таких рослин:
• дидімокарпус стебловий (лат. Didymocarpus pedicellata) є маловідомою гімалайською рослиною, яка містить педицин (pedicin), ізопедицин, педицилін, танін та галову кислоту. Йому властиві виражений в’яжучий та протипухлинний ефекти. Окрім того, він має антиоксидантні та протимікробні властивості. Допомагає руйнувати камені у сечовивідних шляхах. Регулює всмоктування іонів кальцію в ШКТ. Таніни забезпечують виражену нефропротекторну активність препарату. Активні речовини рослини також впливають на пуриновий обмін, що дозволяє використовувати його для лікування подагри (Chopra R.N., 1996). В одній таблетці міститься 65 мг екстракту квітів дидімокарпусу стеблового;
• ломикамінь язичковий (лат. Saxifraga ligulata) є багаторічною рослиною, поширеною в скелястій місцевості. Вона має заспокійливі, протизапальні, бактерицидні та знеболювальні властивості, завдяки яким широко використовується у народній медицині. Ломикамінь багатий такими біологічно активними речовинами, як сапоніни, кумарини, алкалоїди та глікозиди (Asolkar L.V., 1992). Необхідно враховувати, що екстракт цієї рослини протипоказаний вагітним (хоча відомо про його властивість посилювати лактацію) та дітям віком до 2 років, а також особам із підвищеним згортанням крові. В одній таблетці міститься 49 мг екстракту стеблин ломикаменя язичкового;
• марена серцелисна (лат. Rubia cordifolia) широко поширена в Сибіру та Азії. Вона багата на карденоліди, тритерпеноїди, рубифолієву і рубиконмарієву кислоту, асперулозил. Рослина здавна використовується для регуляції сольового обміну в організмі. В її коренях міститься рубеанова кислота, що сприяє розчиненню оксалатних каменів у нирках (Jisha J., 2008). В одній таблетці міститься 16 мг екстракту цієї рослини;
• смикавець плівчастий (лат. Cyperus scariosus) — поширена в Середній Азії багаторічна рослина, яка використовується в аюрведичній медицині. Вона є дальнім родичем папірусу (смикавець папірусний), відома своїми бактерицидними, сечогінними та ранозагоювальними властивостями. В 1 таблетці міститься 16 мг екстракту кореневищ смикавця плівчастого;
• соломоцвіт шорсткуватий (лат. Achyranthes aspera) — ще одна рослина, дуже популярна в Індії, Китаї та Непалі. Його можна назвати найпопулярнішим лікарським засобом у Непалі. Для нього характерні літолітичний, спазмолітичний, діуретичний та протизапальний ефекти (Nayar S.L., 1996). Однак його використання не рекомендовано вагітним та жінкам, які годують грудьми, а також дітям віком до 6 років. До складу 1 таблетки Цистону входить 16 мг екстракту насіння соломоцвіту шорсткуватого;
• оносма приквіткова (лат. Onosma bracteatum) значно поширена у теплих регіонах Європи та Азії. Характеризується вираженою сечогінною та міотропною (усуває спазм гладких м’язів) дією. В одній таблетці препарату міститься 16 мг екстракту надземної частини оносми приквіткової;
• вернонія попеляста (лат. Vernonia cinerea) — рослина, що поширена у теплих регіонах усього світу. Вона відома завдяки своїм властивостям перешкоджати застою сечі, а цей ефект, у свою чергу, є одним з найважливіших у профілактиці сечокам’яної хвороби (Mohanty N.K., 2010). В одній таблетці міститься 16 мг екстракту вернонії попелястої.
Окрім рослин, до складу Цистону входять такі мінеральні речовини:
• смола мінеральна очищена — відомий загальнотонізуючий засіб, до складу якого входить велика кількість мінеральних та органічних компонентів (гумінові речовини). Вона сприяє корекції процесів метаболізму. В одній таблетці Цистону міститься 13 мг цієї речовини;
• порошок вапна кремнієвого (16 мг на одну таблетку) проявляє діуретичний ефект та сприяє дезінтеграції каменів завдяки впливу на муцин, який зв’язує окремі кристали в єдину масу.
Окрім вищеперерахованих речовин, до складу Цистону також входять (без уніфікованого дозування) водні (парові) екстракти таких речовин:
• трава васильків справжніх, або базилік духмяний (лат. Ocimum basilicum) — чинить тонізуючу дію на організм, широко використовується при циститах завдяки в’яжучим властивостям;
• плоди якірців сланких (лат. Tribulus terrestris) — сприяють виведенню каменів з нирок та сечовивідних шляхів завдяки великій кількості біологічно активних речовин, у числі яких ситостерин, кампестерин, ізорамнетин, аглікон, рутин, діосцин, грацилін, а також дубильні речовини та біосмоли;
• насіння мімози сором’язливої (лат. Mimosa pudica) — багаті на танін, L-мімозин та оксалат кальцію. Ці біологічно активні речовини сприяють зменшенню кровотечі та прискоренню загоєння будь-яких пошкоджень епітелію;
• насіння доліхосу двоквіткового (лат. Dolichos biflorus) — має сечогінний ефект, сприяє розчиненню каменів у нирках та сечовому міхурі;
• стебла павонії запашної/болотного проскурника (лат. Pavonia odorata) — поширена в Азії та Африці рослина із сімейства мальвових із вираженою бактерицидною дією;
• стебла хвощу польового (лат. Equisetum arvense) — містять велику кількість алкалоїдів (нікотин, еквізетин), флавоноїди, сапоніни, органічні кислоти (яблучну, аконітову, щавелеву) та поліоксіантрахінонові сполуки, а також дубильні речовини. Рослина відома своєю сечогінною та гемостатичною дією. Однак необхідно враховувати, що вона може подразнювати паренхіму нирки при нефрозонефритах;
• насіння тикового дерева (лат. Tectona grandis) — має в’яжучі, антибактеріальні властивості, завдяки яким сприяє зменшенню вираженості запального процесу в сечовивідних шляхах.

Показання

Цистон застосовують для лікування різноманітних проявів сечокислого діатезу в дорослих та дітей віком старше 12 років. У першу чергу препарат показаний при лікуванні різних форм сечокам’яної хвороби. Він дозволяє розчиняти конкременти, сформовані з фосфатів, оксалатів, уратів, сечової кислоти, діє як на вже сформовані конкременти, так і на осаджені кристали. Призначення Цистону показане при нирковій коліці, яка викликана міграцією піску по сечовивідних шляхах. Призначається у складі комплексної терапії як допоміжний препарат при інфекціях сечовивідних шляхів, неспецифічному уретриті, циститі, пієліті.
Цистон також широко використовується в урології для профілактики рецидивів каменеутворення після ультразвукової літотрипсії, видалення каменів із сечовивідних шляхів хірургічним або ендоскопічним шляхом.
Регулює перистальтику сечовивідних шляхів, тому може використовуватися як допоміжний засіб при нетриманні сечі.
Враховуючи, що компоненти Цистону впливають на пуриновий обмін, препарат призначається у комплексній терапії подагри.
Цікавим показанням є застосування у щелепно-лицьовій хірургії, а саме лікування конкрементів (саліволітів) у вивідних протоках та паренхімі слинних залоз.

Застосування

Цистон приймають всередину, бажано після їди.
Для терапії сечокам’яної хвороби препарат призначають тривалими курсами (3–6 міс). При цьому дорослі та діти віком старше 14 років приймають по 2 таблетки 3 р/добу, діти віком 12–14 років — по 1 таблетці 3 р/добу, протягом 3–4 міс. Потім режим дозування і частота прийому змінюються. Дорослі та діти віком старше 14 років — по 1 таблетці 1 р/добу, діти віком 12–14 років — по ½ таблетки 2 р/добу. Після літотрипсії або екстракції конкрементів для профілактики рецидиву в перший місяць лікування приймають по 2 таблетки 3 р/добу, а з 2-го по 6-й місяць — по 1 таблетці 2 р/добу. Ефективність лікування оцінюють за загальним аналізом сечі та УЗД нирок.
Для терапії неспецифічної інфекції сечовивідних шляхів препарат застосовується у тому ж дозуванні, обов’язково поєднуючи його з відповідними антибіотиками чи уроантисептиками. Тривалість курсу визначають, виходячи з клінічних проявів та результатів клінічного аналізу сечі. У разі відсутності ефекту після 3 тиж лікування рекомендовано провести бактеріологічне дослідження сечі та визначити чутливість мікрофлори до антибіотиків.

Протипоказання:

• індивідуальна непереносимість компонентів препарату;
• обтурація сечовивідних шляхів великим конкрементом або пухлиною;
• неінфекційні (особливо автоімунні) запалення тканини нирок — гломерулонефрит, інтерстиційний нефрит, нефроз;
• діти віком молодше 12 років.

Побічні реакції

Оскільки у складі препарату Цистон міститься велика кількість натуральних рослинних екстрактів, то у першу чергу можливі алергічні реакції. Вони можуть проявлятися у різних формах — від висипу, гіперемії та шкірного свербежу до ангіоневротичного набряку та анафілактичного шоку.
Окрім того, можливі реакції індивідуальної непереносимості, переважно з боку шлунково-кишкового тракту: біль у ділянці шлунка, нудота, блювання, метеоризм, розлади випорожнення.
Оскільки Цистон сприяє дисоціації конкрементів у нирках, то специфічним побічним ефектом може бути біль у попереку або внизу живота наприкінці сечовипускання. Він пов’язаний із міграцією кристалічних зліпків сечовивідних шляхів або фрагментів каменю.

Особливості застосування

Препарат не змінює рН сечі.
При оцінці ефекту від лікування Цистоном не слід забувати, що його лікувальний ефект розвиватиметься поступово. Для підвищення ефективності необхідно дотримуватися питного режиму (не менше 2,5 л чистої води на добу), регулярно спорожнювати сечовий міхур, дотримуватися дієти зі зниженим вмістом кальцію та оксалатів (джерелом оксалатів може бути багато овочів та зелені, зокрема щавель та шпинат). Препарат підходить для застосування у педіатричній практиці з 14-річного віку. Немає необхідності індивідуально коригувати дозу або частоту прийому препарату у хворих похилого віку. Якщо пацієнт пропустив прийом таблетки за часом, то немає необхідності компенсувати цей пропуск подвоєною дозою при наступному прийомі.
Якщо під час курсу лікування раптово виник різкий біль у животі або попереку, сеча забарвлена у червоний або коричневий колір, необхідно звернутися за медичною допомогою, оскільки це може бути викликано міграцією великого фрагменту ниркового каменю та обтурацією сечоводу.
Немає даних про вплив складових препарату Цистон на плід та його здатності проникати у грудне молоко, тому небажано використовувати його у період вагітності та годування грудьми.
Цистон має низьку токсичність, тому на сьогодні немає зареєстрованих повідомлень про передозування. При випадковому перевищенні вказаної дози зазвичай жодних симптомів у пацієнта не спостерігається, але в якості профілактики може бути рекомендовано промити шлунок та прийняти ентеросорбенти.
Не впливає на швидкість психомоторних реакцій.
Компоненти Цистону підвищують біодоступність норфлоксацину, триметоприму та сульфаметоксазолу, тому при поєднаному застосуванні потрібна корекція їх дози.
При вживанні алкоголю під час курсу лікування препаратом підвищується ризик розвитку дисульфірамоподібних реакцій.

Висновок

Таким чином, Цистон — препарат для лікування великого спектру патологічних процесів, які є частими проявами сечокислого діурезу. Його дія розвивається довготривало, однак у деяких випадках правильне його застосування позбавляє пацієнта від необхідності проводити болісні хірургічні або ендоскопічні втручання.

Діагнози, при яких застосовують Цистон