Лікарський засіб слід застосовувати у найменших дозах і протягом найкоротшого періоду, необхідного для досягнення потрібного терапевтичного ефекту. При наявності в анамнезі відомостей про психоз високі дози застосовують під суворим контролем лікаря.

При тривалому застосуванні препарату раптова його відміна небезпечна! Може відбутися загострення захворювання й погіршення загального стану хворого. Тому відміняти препарат потрібно поступово.

При бактеріальних інфекційних процесах шкіри і/або у разі грибкового ураження необхідне додаткове спеціальне лікування із застосуванням антибактеріальних і/або антимікотичних препаратів.

Слід уникати потрапляння препарату в очі та на глибокі відкриті рани, на слизові оболонки.

Під час застосування системних або місцевих препаратів кортикостероїдів можливі випадки розладів зору. Якщо у пацієнта спостерігаються такі симптоми, як затуманення зору або інші розлади зору, йому потрібно звернутися до лікаря-офтальмолога для встановлення можливих причин, серед яких можуть бути катаракта, глаукома або рідкісні захворювання, такі як центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ), випадки якої траплялися після застосування системних або місцевих препаратів кортикостероїдів.

З метою підвищення ефективності терапії можливе використання оклюзійних пов’язок.

При нанесенні кортикостероїдів для місцевого застосування на великі ділянки тіла або упродовж тривалого періоду, особливо під оклюзійну пов’язку, значно підвищується ризик виникнення побічних ефектів. Площа шкірного покриву, оброблюваного кортикостероїдами (КС), не повинна перевищувати 20% поверхні тіла.

Лікування варто проводити під контролем лікаря. У процесі лікування необхідний нагляд окуліста, контроль артеріального тиску. Як і у разі системного застосування КС, у разі їх місцевого застосування можливе виникнення глаукоми (наприклад, після застосування у високих дозах або на великій поверхні протягом тривалого періоду, у разі використання оклюзійних пов’язок або нанесення на шкіру навколо очей).

Лікування препаратами, призначеними для місцевого застосування, протягом тривалого періоду може викликати сенсибілізацію. У такому разі слід припинити терапію та вжити відповідних заходів.

З метою зменшення побічної дії слід чергувати КС і нестероїдні препарати. Застосовувати КС необхідно короткими курсами і тільки для лікування загострення, але не для профілактики. При призначенні преднізолону слід враховувати добовий секреторний ритм глюкокортикостероїдів — ритм виділення гормонів кори надниркових залоз: вранці призначають більші дози, вдень — середні, увечері — малі.

З обережністю застосовувати при імунодефіцитних станах (у т. ч. СНІД або ВІЧ-інфікування).

Не слід застосовувати більше 14 днів.

Препарат містить метилпарагідроксибензоат (Е 218) та пропілпарагідроксибензоат (Е 216), які можуть спричинити алергічну реакцію, у тому числі і бронхоспазм.

Діагнози, при яких застосовують Преднізолон