Лікарський препарат у межах кожної терапевтичної групи (доза)	Вплив на концентрацію препарату Середня відносна зміна AUC, C_maх, C_min з довірчими інтервалами за їх наявності^а (механізм)	Рекомендація стосовно одночасного застосування з ефавірензом
ПРОТИІНФЕКЦІЙНІ ЗАСОБИ
Антиретровірусні засоби
Інгібітори протеази
Атазанавір/ритонавір/Ефавіренз (400 мг 1 раз на добу/100 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу, усі препарати вводились під час їди)	Атазанавір (після їжі): AUC: « (від↓ 9 до 10) C_maх: 17%* (від 8 до 27) C_min: ↓42%* (від ↓31 до ↓51)	Ефавіренз не рекомендується застосовувати разом з атазанавіром/ритонавіром. Якщо атазанавір потрібно застосовувати разом із ненуклеозидним інгібітором зворотної транскриптази, то в комбінації з Ефавірензом рекомендується збільшити дозу як атазанавіру, так і ритонавіру відповідно до 400 мг і 200 мг, і при цьому потрібно забезпечити ретельний клінічний контроль.
Атазанавір/ритонавір/Ефавіренз (400 мг 1 раз на добу/200 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу, усі препарати вводились під час їди)	Атазанавір (після їжі): AUC: ↔ /* (від ↓10 до 26) C_maх: ↔/* (від ↓5 до 26) C_min: 12%/* (від ↓16 до ¯49) (індукція CYP3A4). * При порівнянні з атазанавіром 300 мг/ритонавіром 100 мг один раз на добу ввечері без Ефавірензу. Це зменшення C_min атазанавіру може негативно впливати на ефективність атазанавіру. ** на підставі результатів попереднього порівняння.
Дарунавір/ритонавір/Ефавіренз (300 мг 2 рази на добу/100 мг 2 рази на добу/600 мг 1 раз на добу) менше, ніж рекомендовані дози, схожі результати очікуються при рекомендованих дозах.	Дарунавір: AUC: ↓13% C_maх: ↓31% C_min: ↓15% (індукція CYP3A4) Ефавіренз: AUC: 21% C_maх: 17% C_min: 15% (інгібування CYP3A4)	Ефавіренз у комбінації з дарунавіром/ритонавіром 800/100 мг один раз на добу може призводити до субоптимальної C_minдарунавіру. Якщо Ефавіренз потрібно застосовувати в комбінації з дарунавіром/ритонавіром, то потрібно використовувати схему дарунавір/ритонавір 600/100 мг двічі на добу щодня. Таку комбінацію потрібно використовувати з обережністю.
Фосампренавір/ритонавір/Ефавіренз (700 мг 2 рази на добу/100 мг 2 рази на добу/600 мг 1 раз на добу)	Клінічно незначуща фармакокінетична взаємодія.	Корекція дози не потрібна.
Фосампренавір/нелфінавір/Ефавіренз	Взаємодію не вивчали	Корекція дози не потрібна.
Фосампренавір/саквінавір/ Ефавіренз	Взаємодію не вивчали	Не рекомендується, оскільки системна дія обох інгібіторів протеази значно зменшується.
Індинавір/Ефавіренз (800 мг через кожні 8 годин/200 мг 1 раз на добу)	Індинавір: AUC: ↓31% (від ↓8 до 47) C_min: ↓40% Схоже зменшення системної дії індинавіру спостерігалось при введенні індинавіру у дозі 1000 мг через кожні 8 годин разом з Ефавірензом по 600 мг щодня. (індукція CYP3A4) Ефавіренз: Відсутність клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.	Клінічно значуще зниження концентрації індинавіру не спостерігалось, проте потрібно враховувати ступінь спостережуваної фармакокінетичної взаємодії при вибиранні схеми, до складу якої входить як Ефавіренз, так і індинавір. При введенні Ефавірензу разом із індинавіром або індинавіром/ритонавіром корекція дози не потрібна.
Індинавір/ритонавір/Ефавіренз (800 мг 2 рази на добу/ 100 мг 2 рази на добу/ 600 мг 1 раз на добу)	Індинавір: AUC: ↓25% (від ↓16 до 32)^b C_maх: ↓17% (від ↓6 до 26)^b C_min: ↓50% (від ↓40 до ↓59)^b Ефавіренз: Відсутність клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії Середньогеометрична величина C_min для індинавіру (0,33 мг/л) при введенні разом з ритонавіром та Ефавірензом була вище ніж середня попередня величина C_min (0,15 мг/л) при введенні одного індинавіру у дозі 800 мг через кожні 8 годин. У пацієнтів з інфекцією ВІЛ-1 (n = 6) фармакокінетика індинавіру та Ефавірензу загалом не відрізнялась від даних, отриманих для неінфікованих добровольців.	Див. також нижче дані щодо ритонавіру.
Лопінавір/ритонавір у вигляді капсул або перорального розчину/Ефавіренз Лопінавір/ритонавір у вигляді таблеток/Ефавіренз (400/100 мг 2 рази на добу/600 мг 1 раз на добу) (500/125 мг 2 рази на добу/600 мг 1 раз на добу)	Значне зниження системної дії лопінавіру. Концентрація лопінавіру: ↓30–40% Концентрація лопінавіру: подібна до концентрації лопінавіру/ритонавіру у дозі 400/100 мг двічі на добу без Ефавірензу	При сполученому застосуванні Ефавірензу потрібно збільшувати дози лопінавіру/ритонавіру у вигляді капсул або перорального розчину на 33% (4 капсули/~6,5 мл двічі на добу замість 3 капсул/5 мл двічі на добу). Таке лікування потрібно проводити з обережністю, оскільки така корекція дози може бути недостатньою для деяких пацієнтів. При введенні разом з Ефавірензом у дозі 600 мг один раз на добу дозу лопінавіру/ритонавіру у вигляді таблеток потрібно збільшити до 500/125 мг двічі на добу. Див. також нижче дані щодо ритонавіру.
Нелфінавір/Ефавіренз (750 мг через кожні 8 годин/600 мг 1 раз на добу)	Нелфінавір: AUC: 20%(від 8 до 34) C_maх: 21%(від 10 до 33) Така комбінація загалом добре переносилась.	Корекція дози не потрібна.
Ритонавір/Ефавіренз (500 мг 2 рази на добу/600 мг 1 раз на добу)	Ритонавір: AUC вранці: 18%(від 6 до 33) AUC ввечері: ↔ C_maх вранці: 24%(від 12 до 38) C_maх ввечері: ↔ C_min вранці: 42% (від 9 до 86)^b C_min ввечері: 24% (від 3 до 50)^b Ефавіренз: AUC: 21% (від 10 до 34) C_maх: 14% (від 4 до 26) C_min: 25% (від ↓7 до ↓46)^b (гальмування CYP-опосередкованого окислювального метаболізму) Коли введенні Ефавірензу разом з ритонавіром у дозі 500 мг або 600 мг двічі на добу ця комбінація погано переносилась (наприклад, виникали запаморочення, нудота, парестезія та збільшення рівня ферментів печінки). Достатні дані про переносимість Ефавірензу у комбінації з ритонавіром у низькій дозі (100 мг один або два рази на добу) відсутні.	При застосуванні Ефавірензу разом з ритонавіром у низькій дозі потрібно враховувати можливість збільшення частоти побічних явищ, пов'язаних з Ефавірензом, через можливу фармакодинамічну взаємодію.
Саквінавір/ритонавір/Ефавіренз	Взаємодію не вивчали.	Було отримано недостатньо даних, щоб можна було скласти рекомендації щодо дози. Використовувати Ефавіренз у комбінації з саквінавіром, як єдиним інгібітором протеази, не рекомендується.
Антагоніст хемокінового рецептора CCR5
Маравірок/Ефавіренз (100 мг 2 рази на добу/600 мг 1 раз на добу)	Маравірок: AUC₁₂:↓45%(від ↓38 до ↓51) C_maх: ↓51% (від 37 до ¯62) Концентрацію Ефавірензу не визначали, жодні ефекти не очікується.	Див. інформацію стосовно лікарських засобів, в яких міститься маравірок.
Інгібітор переносу ланцюга інтегразою
Ралтегравір/Ефавіренз (400 мг 1 раз на добу/-)	Ралтегравір: AUC: ↓36% C₁₂: ↓21% C_max: ↓36% (індукція UGT1A1)	Корекція дози ралтегравіру не потрібна.
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази/Ефавіренз	Спеціальні дослідження для Ефавірензу у комбінації з нуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази не проводились за винятком ламівудину, зидовудину та тенофовіру, дизопроксилу фумарату. Клінічно значущі взаємодії не очікуються, оскільки нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази метаболізуються іншим шляхом, ніж Ефавіренз, і навряд чи будуть конкурувати за однакові метаболічні ферменти та шляхи виведення з організму.	Корекція дози не потрібна.
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази/Ефавіренз	Взаємодію не вивчали.	Оскільки застосування двох ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази виявилося некорисним стосовно ефективності та безпеки, то не рекомендується Ефавіренз вводити разом з іншим ненуклеозидним інгібітором зворотної транскриптази.
Противірусні препарати для лікування гепатиту С
Боцепревір/Ефавіренз (800 мг 3 рази на добу/600 мг 1 раз на добу)	Боцепревір: AUC: ↓19%* C_maх:↔8% C_min: ↓44% Ефавіренз: AUC: ↔20% C_maх: ↔11% (індукція CYP3A — ефект щодо боцепревіру) * 0–8 годин Відсутність ефекту («) дорівнює зменшенню середньої оцінки відношення приблизно на ≤20% або збільшенню середньої оцінки відношення приблизно на ≤25%.	Концентрація боцепревіру в плазмі зменшилася після застосування з Ефавірензом. Спостереження зниження концентрації боцепревіру в плазмі, що є клінічним наслідком цього, не було оцінено безпосередньо.
Телапревір/Ефавіренз (1,125 мг через кожні 8 годин/600 мг 1 раз на добу)	Телапревір (у відношенні до 750 мг через кожні 8 годин): AUC: ↓18% ↔(↓8 -↓ 27) C_maх: ↓14% (↓3 — ↓24) C_min: ↓25% (↓14 — ↓34)% Ефавіренз: AUC: ↓18% (↓10 — ↓26) C_maх: ↓24% (↓15 — ↓32) C_min: ↓10% (↓1 — ↓19) (CYP3A індукція Ефавірензом)	Якщо Ефавіренз та телапревір застосовують разом, телапревір застосовується по 1,125 мг через кожні 8 годин.
Симепревір/Ефавіренз (150 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу)	Симепревір AUC: ↓71% (↓67 — ↓74) C_max: ↓51% (↓46 — ↓56) Cmin: ↓91% (↓88 — ↓92) Ефавіренз: AUC: ↔ C_max: ↔ C_min: ↔ Відсутність ефекту («) дорівнює зменшенню середньої оцінки відношення приблизно на ≤ 20% або збільшенню середньої оцінки відношення приблизно на ≤ 25% (індукція ензиму CYP3A4)	Одночасне введення симепревіру з ефавірензом призводить до значного підвищення концентрації симепревіру в плазмі крові, у зв'язку з чим відбувається індукція CYP3A ефавірензом, яка може призвести до втрати терапевтичного ефекту симепревіру. Одночасне введення симепревіру з ефавірензом не рекомендується.
Софосбувір/велпатасвір	↔софосбувір ↓велпатасвір ↔ефавіренз	Одночасне введення софосбувіру/велпатасвіру з ефавірензом призвело до зниження (приблизно на 50%) системного впливу велпатасвіру. Механізм впливу на велпатасвір - це індукція CYP3A і CYP2B6 ефавірензом. Не рекомендується одночасне застосування софосбувіру/велпатасвіру з ефавірензом. Для отримання додаткової інформації див. Інформацію про застосування софосбувіру/велпатасвіру.
Велпатасвір/софосбувір/воксилапревір	↓велпатасвір ↓воксилапревір	Не рекомендується одночасне застосування велпатасвір/софосбувір/воксилапревір з ефавірензом, оскільки воно може знижувати концентрації велпатасвіру та воксилапревіру. Для отримання додаткової інформації див. Інформацію про застосування для велпатасвір/софосбувір/воксилапревір.
Інгібітори протеази: Елбасвір/гразопревір	↓елбасвір ↓гразопревір ↔ефавіренз	Одночасне застосування ефавірензу з елбасвір/гразопревір протипоказане, оскільки це може призвести до втрати вірусологічної відповіді на елбасвір/гразопревір. Ця втрата пояснюється значним зниженням концентрації елбасвіру і гразопревіру у плазмі крові, спричиненої індукцією CYP3A4. Для отримання додаткової інформації див. Інформацію про застосування елбасвіру/гразопревіру.
Глекапревір/пібрентасвір	↓глекапревір ↓пібрентасвір	Супутнє введення глекапревіру/пібрентасвіру з ефавірензом може значно зменшити плазмові концентрації глекапревіру і пібрентасвіру, що призводить до зниження терапевтичного ефекту. Не рекомендується одночасне застосу-вання глекапревіру/пібрентасвіру з ефавірензом. Для отримання додаткової інформації зверніться до інформації про застосування комбінації глекапревір/пібрентасвір.
Антибіотики
Азитроміцин/Ефавіренз (600 мг 1 раз на добу/400 мг 1 раз на добу)	Відсутність клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.	Корекція дози не потрібна.
Кларитроміцин/Ефавіренз (500 мг через кожні 12 годин/400 мг 1 раз на добу)	Кларитроміцин: AUC: ↓39% (від ↓30 до ↓46) C_maх: ↓26% (від ↓15 до ↓35) 14-гідроксиметаболіт кларитроміцину: AUC: 34% (від 18 до 53) C_maх: 49% (від 32 до 69) Ефавіренз: AUC: ↔ C_maх: 11% (від 3 до 19) (індукція CYP3A4) Висип виникав у 46% неінфікованих добровольців, які отримували Ефавіренз і кларитроміцин.	Клінічне значення цих змін концентрації кларитроміцину в плазмі є невідомим. Замість кларитроміцину можна застосовувати інший препарат (наприклад, азитроміцин). Коректувати дозу Ефавірензу не потрібно.
Інші макролідні антибіотики (наприклад, еритроміцин)/Ефавіренз	Взаємодію не вивчали.	Через відсутність даних не можна скласти рекомендації щодо дози.
Антимікобактеріальні засоби
Рифабутин/Ефавіренз (300 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу)	Рифабутин: AUC: ↓38% (від ↓28 до↓47) C_maх: ↓32% (від ↓15 до ↓46) C_min: ↓45% (від ↓31 до ↓56) Ефавіренз: AUC: ↔ C_maх: ↔ C_min: ↓12% (від ↓24 до ↓1) (індукція CYP3A4)	Добову дозу рифабутину при введенні разом з Ефавірензом потрібно збільшити на 50%. При введенні рифабутину 2 або 3 рази на тиждень у комбінації з Ефавірензом можна подвоїти дозу рифабутину у схемі лікування.
Рифампіцин/Ефавіренз (600 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу)	Ефавіренз: AUC: ↓26% (від ↓15 до↓ 36) C_max: ↓20%(від ↓11 до ↓28) C_min: ↓32% (від ↓15 до ↓46) (індукція CYP3A4 і CYP2B6)	У пацієнтів з масою тіла 50 кг і більше збільшення добової дози Ефавірензу до 800 мг при його застосуванні разом з рифампіцином може забезпечувати таку саму системну дію, як і добова доза 600 мг без супутнього введення рифампіцину. Клінічний ефект такої корекції дози детально не оцінювали. При корекції дози потрібно враховувати індивідуальну переносимість та вірусологічну реакцію Коректувати дозу рифампіцину не потрібно.
Протигрибкові засоби
Ітраконазол/Ефавіренз (200 через кожні 12 годин/600 мг 1 раз на добу)	Ітраконазол: AUC: ↓39% (від ↓21 до ↓53) C_max: ↓37% (від ↓20 до ↓51) C_min: ↓44% (від ↓27 до ↓58) (зменшення концентрації ітраконазолу: індукція CYP3A4) Гідроксиітраконазол: AUC:↓37% (від ↓14 до↓55) C_max: ↓35% (від ↓12 до ↓52) C_min: ↓43% (від ↓18 до ↓60) Ефавіренз: Відсутність клінічно значущої фармакокінетичної зміни.	Оскільки не можна скласти рекомендацій стосовно дози ітраконазолу, то потрібно розглянути можливість застосування іншого протигрибкового засобу.
Посаконазол/Ефавіренз (--/400 мг 1 раз на добу)	Посаконазол: AUC: ↓50% C_max: ↓45% (індукція UDP-g)	Потрібно уникати супутнього застосування посаконазолу та Ефавірензу, якщо тільки переваги для пацієнта не переважують ризик.
Вориконазол/Ефавіренз (200 мг 2 рази на добу/400 мг 1 раз на добу) Вориконазол/Ефавіренз (400 мг 2 рази на добу/300 мг 1 раз на добу)	Вориконазол: AUC: ↓77% C_max: ↓61% Ефавіренз: AUC: 44% C_max: 38% Вориконазол: AUC: ↓7% (від ↓23 до 13)* C_max: 23% (від ¯1 до 53)* Ефавіренз: AUC: 17% (від 6 до 29) C_max: ↔ * порівняно із застосуванням одного Ефавірензу у дозі 200 мг двічі на добу ** порівняно із застосуванням одного Ефавірензу у дозі 600 мг двічі на добу (конкурентне гальмування окислювального метаболізму)	Коли Ефавіренз застосовують разом з вориконазолом, підтримуючу дозу вориконазолу потрібно збільшити до 400 мг двічі на добу, а дозу Ефавірензу потрібно зменшити на 50%, тобто до 300 мг один раз на добу. Після припинення лікування вориконазолом потрібно відновити початкову дозу Ефавірензу.
Флуконазол/Ефавіренз (200 мг 1 раз на добу/400 мг 1 раз на добу)	Відсутність клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.	Корекція дози не потрібна.
Кетоконазол та інший імідазоловий протигрибковий засіб	Взаємодію не вивчали.	Через відсутність даних не можна скласти рекомендації щодо дози.
Протималярійні засоби
Артеметер/лумефантрин/ефавіренз (таблетки по 20/120 мг, 6 разів по 4 таблетки кожні 3 дні/ 600 мг 1 раз на добу)	Артеметер: AUC: ↓51% C_max: ↓21% Дигідроартемізинін: AUC: ↓46% C_max: ↓38% Лумефантрин: AUC: 21% C_max: Ефавіренз: AUC: 17% C_max: ↔ (індукція CYP3A4)	Зниження концентрації артеметеру, дигідроартемізиніну, лумефантрину може призвести до зменшення антималярійної ефективності. Рекомендується контролювати одночасне застосування ефавірензу та артеметеру/лумефантрину у таблетках.
Атоваквон і прогуанілу гідрохлорид/Ефавіренз (250/100 мг одноразово/600 мг 1 раз на добу)	Атоваквон: AUC: ↓75% (від ↓62 до ↓84) С_max: ↓44% (від ↓20 до ↓61) Прогуаніл: AUC: ↓43% (від ↓7 до ↓65) С_max: ↔	У разі можливості потрібно уникати супутнього застосування атоваквону та прогуанілу разом з Ефавірензом.
Антацидні засоби
Антацид гідроокис алюмінію — гідроокис магнію — симетикон/Ефавіренз (30 мл одноразово/400 мг одноразово) Фамотидин/Ефавіренз (40 мг одноразово/400 мг одноразово)	Ані гідроокис алюмінію/гідроокис магнію, ані фамотидин не змінює абсорбцію Ефавірензу.	Супутнє введення Ефавірензу з лікарськими препаратами, які змінюють рН у шлунку, не повинно впливати на абсорбцію Ефавірензу.
Заспокійливі засоби
Лоразепам/Ефавіренз (2 мг одноразово/ 600 мг 1 раз на добу)	Лоразепам: AUC: 7% (від 1 до 14) C_max: 16% (від 2 до 32) Ці зміни не вважаються клінічно значущими.	Для будь-якого лікарського засобу корекція дози не потрібна.
АНТИКОАГУЛЯНТИ
Варфарин/Ефавіренз Аценокумарол/Ефавіренз	Взаємодію не вивчали. Ефавіренз може збільшувати або зменшувати концентрацію у плазмі та ефекти варфарину або аценокоумаролу.	Може знадобитись корекція дози варфарину або аценокоумаролу.
Протисудомні засоби
Карбамазепін/Ефавіренз (400 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу)	Карбамазепін: AUC: 27% (від↓ 20 до ↓33) С_max: 20% (від ↓15 до ↓ 24) C_min: 35% (від↓ 24 до ↓44) Ефавіренз: AUC:↓ 36% (від↓ 32 до↓40) С_max: ↓21% (від ↓15 до↓ 26) C_min: ↓47% (від↓ 41 до ↓53) (зменшення концентрації карбамазепіну: індукція CYP3A4; зменшення концентрації Ефавірензу: індукція CYP3A4 і CYP2B6). Величини AUC, C_max і C_min для активного епоксидного метаболіту карбамазепіну при рівноважному стані залишались незмінними. Ефекти при супутньому введенні вищих доз Ефавірензу або карбамазепіну не вивчали.	Не можна скласти рекомендації щодо дози. Потрібно розглянути можливість застосування іншого протисудомного засобу. Потрібно періодично визначати концентрацію карбамазепіну в плазмі.
Фенітоїн, фенобарбітал та інші протисудомні засоби, які є субстратами для ізоферментів системи CYP450	Взаємодію не вивчали. При супутньому застосуванні Ефавірензу може зменшуватись або збільшуватись концентрація в плазмі фенітоїну, фенобарбіталу та інших проти судом-них засобів, які є субстратами для ізоферментів системи CYP450.	При супутньому введенні Ефавірензу з протисудомним засобом, який є субстратом для ізоферментів системи CYP450, потрібно періодично визначати концентрацію протисудомного засобу.
Вальпроєва кислота/Ефавіренз (250 мг 2 рази на добу/600 мг 1 раз на добу)	Відсутність клінічно значущого впливу на фармакокінетику Ефавірензу. Обмежені дані свідчать про відсутність клінічно значущого впливу на фармакокінетику вальпроєвої кислоти.	Корекція дози Ефавірензу не потрібна. За пацієнтами потрібно провести спостереження для контролю припадків.
Вігабатрин/Ефавіренз Габапентин/Ефавіренз	Взаємодію не вивчали. Клінічно значуща взаємодія є малоймовірною, оскільки вігабатрин і габапентин виводяться із сечею виключно у незміненій формі, і навряд чи вони будуть конкурувати з Ефавірензом за метаболічні ферменти і шляхи виведення.	Корекція дози не потрібна.
АНТИДЕПРЕСАНТИ
Селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну
Сертралін/Ефавіренз (50 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу)	Сертралін: AUC: ↓39% (від ↓27 до ↓50) С_max: ↓29% (від ↓15 до ↔40) C_min: ↓46% (від ↓31 до↔ 58) Ефавіренз: AUC: ↔ С_max: 11% (від 6 до 16) C_min: ↔ (індукція CYP3A4)	Збільшувати дозу сертраліну потрібно у залежності від клінічної реакції. Для ефавірену корекція дози не потрібна.
Пароксетин/Ефавіренз (20 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу)	Відсутність клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.	Корекція дози не потрібна.
Флуоксетин/Ефавіренз	Взаємодію не вивчали. Оскільки флуоксетин має такий самий метаболічний профіль, як і пароксетин, тобто чинить сильний інгібіторний вплив на CYP2D6, то для флуоксетину можна очікувати таку саму відсутність взаємодії.	Корекція дози не потрібна.
Норепінефрин та інгібітори зворотного захвату дофаміну
Бупропіон/Ефавіренз [150 мг одноразово (затримане вивільнення)/600 мг 1 раз на добу]	Бупропіон: AUC: ↓55% (від ↓48 до ↓62) С_max: ↓34% (від ↓21 до↓47) Гідроксибупропіон: AUC: ↔ С_max: 50% (від 20 до 80) (індукція CYP2B6)	Збільшувати дози бупропіону потрібно у залежності від клінічної реакції, але не потрібно перевищувати максимальну рекомендовану дозу бупропіону. Корекція дози Ефавірензу не потрібна.
АНТИГІСТАМІННІ ЗАСОБИ
Цетиризин/Ефавіренз (10 мг одноразово/600 мг 1 раз на добу)	Цетиризин: AUC: ↔ C_max: ↓24% (від ↓18 до↓ 30) Ці зміни не вважається клінічно значущими. Ефавіренз: Відсутність клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.	Корекція дози не потрібна.
СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАСОБИ
Блокатори кальцієвих каналів
Дилтіазем/Ефавіренз (240 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу)	Дилтіазем: AUC: ↓69% (від ↓55 до ↓79) С_max: ↓60% (від ↓50 до↓ 68) C_min: ↓63% (від ↓44 до↓ 75) Дезацетилдилтіазем: AUC: ↓75% (від ↓59 до ↓84) С_max: ↓64% (від↓ 57 до ↓69) C_min: ↓62% (від ↓44 до ↓75) N-монодезметилдилтіазем: AUC: ↓37% (від↓ 17 до↓ 52) С_max: ↓28% (від ↓7 до ↓44) C_min: ↓37% (від ↓17 до↓ 52) Ефавіренз: AUC: 11% (від 5 до 18) С_max: 16% (від 6 до 26) C_min: 13% (від 1 до 26) (індукція CYP3A4) Збільшення фармакокінетичних параметрів Ефавірензу не вважається клінічно значущим.	Корекцію дози дилтіазему потрібно проводити у залежності від клінічної реакції. Корекція дози Ефавірензу не потрібна.
Верапаміл, фелодипін, ніфедипін і нікардипін	Взаємодію не вивчали. При супутньому введенні Ефавірензу з блокатором кальцієвих каналів, який є субстратом для ферменту CYP3A4, може зменшуватись концентрація блокатору кальцієвих каналів у плазмі крові.	Корекцію дози блокатору кальцієвих каналів потрібно проводити на підставі клінічної реакції.
ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ЗНИЖУЮТЬ РІВЕНЬ ЛІПІДІВ
Інгібітори гідроксиметилглутарил-кофермент А-редуктази
Аторвастатин/Ефавіренз (10 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу)	Аторвастатин: AUC:↓ 43% (від ↓34 до ↓50) С_max: ↓12% (від ↓1 до ↓26) 2-гідроксиаторвастатин: AUC: ↓35% (від ↓13 до↓ 40) С_max: ↓13% (від ↓0 до ↓23) 4-гідроксиаторвастатин: AUC: ↓4% (від ↓0 до ↓31) С_max:↓47% (від ↓9 до ↓51) Інгібітори гідроксиметилглутарил-кофермент А-редуктази з повною активністю: AUC: ↓34% (від ↓21 до ↓41) С_max: ↓20% (від ↓2 до ↓26)	Потрібно періодично контролювати рівень холестерину. Може знадобитись корекція дози. Корекція дози для Ефавірензу не потрібна.
Правастатин/Ефавіренз (40 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу)	Правастатин: AUC: ↓40% (від ↓26 до ↓57) С_max: ↓18% (від ↓59 до ↓12)	Потрібно періодично контролювати рівень холестерину. Може знадобитись корекція дози правастатину. Корекція дози для Ефавірензу не потрібна.
Симвастатин/Ефавіренз (40 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу)	Симвастатин: AUC: ↓69% (від ↓62 до ↓73) С_max: ↓76% (від ↓63 до ↓79) Симвастатинова кислота: AUC: ↓58% (від ↓39 до↓ 68) С_max: ↓51% (від ↓32 до ↓58) Інгібітори гідроксиметилглутарил-кофермент А-редуктази з повною активністю: AUC: ↓60% (від ↓52 до↓ 68) С_max: ↓62% (від ↓55 до ↓78) (індукція CYP3A4) Сполучене введення Ефавірензу та аторвастатину, правастатину або симвастатину не впливає на величини AUC або С_maxдля Ефавірензу.	Потрібно періодично контролювати рівень холестерину. Може знадобитись корекція дози симвастатину. Корекція дози для Ефавірензу не потрібна.
Розувастатин/Ефавіренз	Взаємодію не вивчали. Розувастатин у значній мірі виділяється з калом у незміненій формі, тому взаємодія з Ефавірензом є малоймовірною.	Корекція дози не потрібна.
ГОРМОНАЛЬНІ КОНТРАЦЕПТИВИ
Для перорального введення: Етинілестрадіол + норгестімат/Ефавіренз (0,035 мг + 0,25 мг 1 раз на добу/ 600 мг 1 раз на добу)	Етинілестрадіол: AUC: ↔ С_max: ↔ С_min:↓8% (від 14 до ↓25) Норелгестромін (активний метаболіт): AUC: ↓64% (від ↓62 до ↓67) С_max: ↓46% (від ↓39 до 52) С_min: ↓82% (від ↓79 до ↓85) Левоноргестрел (активний метаболіт): AUC: ↓83% (від ↓79 до↓ 87) С_max: ↓80% (від ↓77 до ↓83) С_min: ↓86% (від ↓80 до ↓90) (індукція метаболізму) Ефавіренз: відсутність клінічно значущої взаємодії. Клінічне значення цих ефектів є невідомим.	На додаток до гормональних контрацептивів потрібно застосовувати надійний бар'єрний протизаплідний засіб.
Ін'єкція: депо-медроксипрогестерон-ацетат (DMPA)/Ефавіренз (DMPA у дозі 150 мг одноразово внутрішньом'язово)	У 3-місячному дослідженні для оцінки лікарської взаємодії не відмічались значні розбіжності фармакокінетичних параметрів медроксипрогестерон-ацетату між пацієнтками, яким проводили антиретровірусну терапію, до складу якої входив Ефавіренз, та пацієнтками, яким не проводили антиретровірусну терапію. Схожі результати були отримані іншими дослідниками, хоча у другому дослідженні відмічались більш варіабельні величини концентрації медроксипрогестеронацетату у плазмі крові. В обох дослідженнях концентрація прогестерону у плазмі крові у пацієнток, які застосовували Ефавіренз та DMPA, залишалась низькою, що вказує на пригнічення овуляції.	Через наявність обмеженої інформації потрібно на додаток до гормональних контрацептивів застосовувати надійний бар'єрний протизаплідний засіб.
Імплантат: етоногестрел/Ефавіренз	Взаємодію не вивчали. Може зменшуватись системна дія етоногестрелу (індукція CYP3A4). Були отримані поодинокі постмаркетингові повідомлення про неефективність контрацепції при застосуванні етоногестрелу пацієнтками, яким проводили лікування Ефавірензом.	На додаток до гормональних контрацептивів потрібно застосовувати надійний бар'єрний протизаплідний засіб.
ІМУНОДЕПРЕСАНТИ
Імунодепресанти, метаболічний розпад яких здійснюється за допомогою CYP3A4 (наприклад, циклоспорин, такролімус, сиролімус)/Ефавіренз	Взаємодію не вивчали. Може зменшуватись системна дія імунодепресанту (індукція CYP3A4). Такі імунодепресанти не повинні впливати на системну дію Ефавірензу.	Може знадобитись корекція дози імунодепресанту. На початку або після припинення лікування Ефавірензом рекомендується проводити ретельне контролювання концентрації імунодепресанту протягом мінімум 2 тижнів (до досягнення стабілізації концентрації).
ОПІОЇДНІ ЗАСОБИ
Метадон/Ефавіренз (стабільна підтримуюча доза 35–100 мг 1 раз на добу/600 мг 1 раз на добу)	Метадон: AUC:↓ 52% (від ↓33 до↔ 66) С_max: ↓45% (від ↓25 до ↓59) (індукція CYP3A4) У дослідженні за участю пацієнтів з ВІЛ-інфекцією, яким проводили внутрішньовенне введення препаратів, сполучене введення Ефавірензу разом з метадоном призводило до зниження концентрації метадону у плазмі крові та появи ознак синдрому відміни опіатів. Для зменшення виразності ознак синдрому відміни дозу метадону збільшували у середньому на 22%.	Потрібно спостерігати за пацієнтами для виявлення ознак синдрому відміни та, у разі потреби, збільшення дози метадону для зменшення виразності ознак синдрому відміни.
Бупренорфін/налоксон/Ефавіренз	Бупренорфін: AUC: ↔50% Норбупренорфін: AUC:↓71% Ефавіренз: Відсутність клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.	Незважаючи на зменшення системної дії бупренорфіну у пацієнтів не відмічались ознаки синдромі відміни. При сполученому введенні корекція дози бупренорфіну або Ефавірензу не потрібна.

^аЯкщо не зазначено інакше, то наводяться 90-% довірчі інтервали.

^b95-% довірчі інтервали.

Аналоги Естіва 600