Дозу формотеролу слід підбирати відповідно до індивідуальних потреб хворого як найнижчу можливу дозу, що забезпечує терапевтичну дію. Не слід перевищувати максимальну рекомендовану дозу (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
Перед призначенням формотеролу слід оцінити стан пацієнта, щоб визначити, чи достатнє протизапальне лікування він отримує. Коли симптоми БА будуть під контролем, слід поступово знижувати дозу формотеролу. У період зниження дози стан пацієнта потрібно регулярно перевіряти.
Хоча формотерол можна включати до режиму лікування у разі, якщо інгаляційні кортикостероїди не забезпечують достатнього контролю симптомів БА, не слід розпочинати лікування з формотеролу під час сильного загострення астми чи значного або гострого погіршення її перебігу.
На початку лікування формотеролом можливий ризик побічних ефектів, пов’язаних із БА, а також з погіршенням її перебігу. Якщо симптоми БА залишаються неконтрольованими, чи якщо після інгаляції формотеролу пацієнту стає гірше, йому слід проконсультуватися з лікарем щодо доцільності продовження лікування.
Не рекомендують застосовувати формотерол з іншими β₂-адреностимуляторами пролонгованої дії (англ. LABA). Під час лікування БА слід застосовувати формотерол лише як допоміжний препарат, що застосовується разом з інгаляційними кортикостероїдами, хворим, в яких БА не контролюється відповідним чином за допомогою інгаляційних кортикостероїдів або пацієнтів, у яких загострення хвороби дає підставу для початку лікування інгаляційними кортикостероїдами та β₂-адреностимулятором пролонгованої дії.
Дітям віком від 6 до 12 років рекомендується застосування комплексного препарату, що містить інгаляційні кортикостероїди та β₂-адреностимулятор пролонгованої дії, за винятком випадків, коли вимагається застосування окремо інгаляційних кортикостероїдів та окремо β₂-адреностимулятора пролонгованої дії.
Хворим, які не одержують протизапального лікування, його слід розпочати одночасно з початком застосування формотеролу. Хворим необхідно рекомендувати продовжувати протизапальну терапію після початку застосування формотеролу, навіть якщо відзначено поліпшення стану. Стійкість симптомів чи потреба у підвищенні дози формотеролу для їх контролю зазвичай свідчить про погіршення основного захворювання і необхідність перегляду лікування.
Якщо вираженість симптомів БА зменшиться, можна розглянути питання про поступове зниження дози формотеролу. Важливо регулярно контролювати стан здоров’я пацієнтів у період зниження дози. Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу формотеролу.
Повідомлялося про летальні випадки при надмірному застосуванні препаратів, що містять β-адренергічні стимулятори, хоча точна причина смерті невідома. У декількох випадках причиною смерті була зупинка серця. Пацієнтів слід поінформувати про важливість суворого дотримання рекомендацій щодо дозування та неприпустимість перевищення максимальної дози.
Формотерол Ізіхейлер не призначений (і недостатній) для використання як основна терапія при БА.
Хворі на БА, які потребують лікування β₂-агоністами тривалої дії, повинні також отримувати оптимальну підтримувальну протизапальну терапію кортикостероїдами. Пацієнтів слід закликати продовжувати свою протизапальну терапію після початку прийому препарату Формотерол Ізіхейлер, навіть при зниженні інтенсивності симптомів. Якщо симптоми зберігаються або якщо слід посилити лікування β₂-агоністами, це свідчить про погіршення перебігу основного захворювання і потребує переоцінки підтримувальної терапії.
Хоча Формотерол Ізіхейлер можна вводити як додаткову терапію, коли інгаляційні кортикостероїди не забезпечують адекватного контролю симптомів БА, не слід починати лікування Формотеролом Ізіхейлер під час тяжких загострень БА або значного погіршення чи різкого ускладнення БА. Під час лікування Формотеролом Ізіхейлер можуть виникати серйозні, пов’язані з БА небажані явища і загострення. Пацієнтам потрібно повідомити про необхідність продовження лікування і одночасного звернення до лікаря, якщо симптоми БА не контролюються або погіршуються після початку прийому препарату Формотерол Ізіхейлер. Як тільки симптоми БА взяті під контроль, слід розглянути питання поступового зниження дози препарату Формотерол Ізіхейлер. Важливо регулярно оглядати пацієнтів у міру зниження дози. Слід використовувати найнижчу ефективну дозу препарату Формотерол Ізіхейлер.
При нижченаведених станах потрібна особлива обережність і контроль з особливою увагою до граничних доз при прийомі препарату Формотерол Ізіхейлер: тяжка АГ, тяжка серцева недостатність, ІХС, серцева аритмія, особливо AV-блокада ІІІ ступеня, ідеопатичний підклапанний аортальний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, тиреотоксикоз, феохромоцитома, аневризма, відоме або потенційне подовження інтервалу QTc (QTc >0,44 с), одночасний прийом препаратів, що впливають на інтервал QTc. Сам по собі формотерол може спричиняти подовження інтервалу QTc.
Слід бути обережним при одночасному застосуванні теофіліну і формотеролу пацієнтами з існуючими захворюваннями серця.
З огляду на гіперглікемічну дію β₂-стимуляторів хворим на цукровий діабет рекомендується на початку лікування проводити додатковий контроль концентрації глюкози в крові.
При терапії β₂-агоністами може розвиватися небезпечна для життя гіпокаліємія. Особливу обережність рекомендується проявляти при тяжких загостреннях БА, оскільки пов’язаний з цим ризик підвищується на фоні гіпоксії. Гіпокаліємічний ефект може посилюватися при одночасному лікуванні іншими лікарськими засобами, такими як похідні ксантинів, стероїди і діуретики. У цих випадках рекомендується контролювати рівень калію у плазмі крові.
Як і при інших видах інгаляційної терапії, існує ризик розвитку парадоксального бронхоспазму. У цьому разі у пацієнта одразу після прийому дози зростає хрипіння і задишка; для їх усунення потрібно негайно скористатися швидкодіючим інгаляційним бронходилатором. Потрібно негайно припинити прийом інгаляційного порошку Формотерол Ізіхейлер, провести оцінку і за необхідності призначити альтернативну терапію.
Пацієнтам із рідкісними спадковими станами непереносимості галактози, недостатністю лактази (синдром Lapp) або порушенням всмоктування глюкози і галактози необхідно враховувати, що кожна доза препарату Формотерол Ізіхейлер містить приблизно 8 мг лактози. Зазвичай така кількість лактози не викликає проблем в осіб із непереносимістю лактози.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми
Вагітність. Відсутні достатні дані про застосування формотеролу вагітними. У дослідженнях на тваринах формотерол спричиняв загибель імплантованого плода, а також зниження виживаності у ранній постнатальний період і зменшену масу тіла при народженні. Ці ефекти спостерігалися при суттєво вищому системному впливі, ніж ті, які досягаються при клінічному застосуванні формотеролу. Лікування формотеролом можна розглядати тільки, якщо це потрібно для контролю БА та якщо не існує іншої безпечної альтернативи, враховуючи, що очікувана користь для матері перевищує ризик для плода. Потенційний ризик для людини невідомий.
Як і інші β₂-адренергічні стимулятори, формотерол може затримувати пологи через релаксуючий вплив на гладкі м’язи матки.
Годування грудьми. Невідомо, чи проникає формотерол у грудне молоко. У разі необхідності лікування препаратом слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. У разі появи запаморочення, тремору, судом під час лікування не слід керувати транспортними засобами чи працювати зі складними механізмами.

Аналоги Формотерол Ізіхейлер