лікарський засіб слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з алергічними станами в анамнезі.
Слід уникати одночасного застосування лікарського засобу з іншими НПЗП, у тому числі селективними інгібіторами ЦОГ-2.
Побічні реакції лікарського засобу можна мінімізувати за рахунок застосування найнижчої ефективної дози протягом якомога коротшого періоду часу, необхідного для покращення стану.
Ефекти з боку травного тракту. Шлунково-кишкові кровотечі, утворення виразки або її перфорація, у деяких випадках з летальним наслідком, спостерігалося для всіх НПЗП на різних етапах лікування незалежно від наявності симптомів-передвісників або серйозної патології з боку травного тракту в анамнезі.
У разі розвитку шлунково-кишкової кровотечі або виразки застосування лікарського засобу слід припинити.
Ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі, утворення виразки або її перфорації підвищується зі збільшенням дози НПЗП у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо ускладненої кровотечею або перфорацією, а також у хворих літнього віку.
У пацієнтів літнього віку відмічається підвищена частота побічних реакцій на НПЗП, особливо виникнення шлунково-кишкової кровотечі та перфорації, іноді з летальним наслідком. Лікування таких хворих слід розпочинати з найнижчої можливої дози лікарського засобу.
Як і у разі застосування всіх НПЗП, пацієнтам з езофагітом, гастритом та/або виразковою хворобою мають в анамнезі слід впевнитися, що ці захворювання знаходяться у фазі ремісії.
Під час застосування лікарського засобу в пацієнтів з наявними симптомами патології травного тракту та із захворюваннями травного тракту в анамнезі слід контролювати стан травного тракту на предмет виникнення можливих порушень, особливо це стосується шлунково-кишкової кровотечі.
Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати в пацієнтів із захворюваннями травного тракту в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки існує ризик їх загострення. Застосування НПЗП може призводити до рецидивів неспецифічного виразкового коліту, а також хвороби Крона у хворих, які знаходяться у фазі ремісії. Для таких пацієнтів та осіб, які застосовують ацетилсаліцилову кислоту у низьких дозах або інші засоби, що підвищують ризик виникнення побічних реакцій з боку травного тракту, слід розглянути можливість комбінованої терапії з препаратами-протекторами, наприклад мізопростолом або інгібіторами протонної помпи.
Пацієнтам, особливо літнього віку, які мають в анамнезі побічні реакції з боку травного тракту, слід повідомляти лікаря про всі незвичні симптоми, пов’язані з травною системою, зокрема про шлунково-кишкові кровотечі, особливо на початкових етапах лікування.
Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які одночасно застосовують засоби, що можуть підвищити ризик виникнення виразки або кровотечі, а саме — пероральні кортикостероїдні засоби, антикоагулянтні засоби (наприклад варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антиагрегантні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота.
Ефекти з боку нирок. Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із порушенням функції нирок, оскільки на тлі застосування НПЗП можливе погіршення функції нирок, затримка рідини в організмі і набряки. Через підвищений ризик нефротоксичності лікарський засіб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які одночасно приймають діуретики, а також тих хворих, у яких можливий розвиток гіповолемії.
Під час застосування лікарського засобу пацієнт повинен отримувати достатню кількість рідини, щоб уникнути зневоднення, яке може призвести до посилення токсичної дії на нирки.
Як і всі НПЗП, декскетопрофен може підвищувати концентрацію азоту сечовини і креатиніну в плазмі крові.
Подібно до інших інгібіторів синтезу простагландинів, його застосування може супроводжуватися побічними реакціями з боку нирок, що призводить до гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, папілярного некрозу, нефротичного синдрому і ГНН. Найбільше порушень функції нирок виникає у пацієнтів літнього віку.
Ефекти з боку печінки. Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушенням функції печінки. Як і інші НПЗП, декскетопрофен може спричиняти тимчасове і незначне підвищення значень деяких печінкових показників, а також виражене підвищення активності АсАТ і АлАТ. При відповідному підвищенні зазначених показників застосування лікарського засобу слід припинити.
Найбільше порушень функції печінки виникає у пацієнтів літнього віку.
Ефекти з боку серцево-судинної системи і мозкового кровообігу. Під час застосування лікарського засобу пацієнти із АГ і/або серцевою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості повинні перебувати під ретельним наглядом лікаря.
Лікарський засіб слід з особливою обережністю застосовувати у пацієнтів із захворюваннями серця в анамнезі, зокрема з попередніми епізодами серцевої недостатності (на тлі застосування декскетопрофену підвищується ризик розвитку серцевої недостатності), оскільки при лікуванні НПЗП спостерігалися затримка рідини в тканинах і утворення набряків. Клінічні дослідження і епідеміологічні дані дають змогу припустити, що на тлі застосування деяких НПЗП (особливо у високих дозах і протягом тривалого часу) може трохи підвищуватися ризик розвитку артеріальних тромбозів (наприклад інфаркту міокарда або інсульту). Даних для виключення такої небезпеки при застосуванні декскетопрофену недостатньо.
Лікарський засіб можна застосовувати тільки після ретельної оцінки стану пацієнтам з неконтрольованою АГ, застійною серцевою недостатністю, ІХС, захворюванням периферичних артерій і/або судин головного мозку. Настільки ж ретельну оцінку стану слід проводити перед початком тривалого застосування лікарського засобу у пацієнтів з факторами ризику розвитку серцево-судинного захворювання (такими як АГ, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння).
Неселективні НПЗП здатні зменшувати агрегацію тромбоцитів та збільшувати час кровотечі за рахунок пригнічення синтезу простагландинів. Одночасне застосування декскетопрофену та низькомолекулярного гепарину у профілактичних дозах у післяопераційний період вивчали у клінічних дослідженнях і впливу на показники коагуляції не було виявлено.
Однак під час застосування лікарського засобу у пацієнтів, які приймають засоби, що впливають на гемостаз, наприклад варфарин, інші кумаринові препарати або гепарини, слід перебувати під ретельним наглядом лікаря. Найбільше порушень функції серцево-судинної системи виникає у пацієнтів літнього віку.
Ефекти з боку шкіри. На тлі застосування НПЗП були повідомлення про дуже рідкісні випадки розвитку серйозних шкірних реакцій (деякі — з летальним наслідком), у тому числі ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Вірогідно, найвищий ризик їх виникнення спостерігається у пацієнтів на початку лікування, у більшості пацієнтів вони виникали протягом 1-го місяця терапії. При появі шкірних висипань, ознак ураження слизових оболонок або інших симптомів гіперчутливості слід припинити застосування лікарського засобу.
Інші застереження. Препарат слід застосовувати з особливою обережністю у пацієнтів зі спадковим порушенням метаболізму порфірину (наприклад при гострій переміжній порфірії), дегідратацією, безпосередньо після великих хірургічних втручань.
У разі тривалого застосування лікарського засобу слід регулярно контролювати функцію печінки, нирок та кількість клітин крові.
Під час застосування декскетопрофену у дуже рідкісних випадках спостерігалися тяжкі гострі реакції гіперчутливості (наприклад анафілактичний шок). При перших ознаках розвитку тяжких реакцій гіперчутливості застосування лікарського засобу слід припинити. Залежно від симптомів, будь-яке необхідне в таких випадках лікування слід проводити під наглядом лікаря.
Пацієнти, у яких відмічають БА в поєднанні з хронічним ринітом, хронічним синуситом і/або поліпами носа, схильні до вищого ризику алергії на ацетилсаліцилову кислоту та/або НПЗП, ніж інші хворі. Застосування лікарського засобу може спричиняти напади БА або бронхоспазм, особливо у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту або НПЗП.
Можливий розвиток тяжких інфекційних ускладнень з боку шкіри і м’яких тканин на тлі вітряної віспи. Дотепер даних, що дають змогу виключити роль НПЗП у посиленні цього інфекційного процесу, отримано не було. Тому при вітряній віспі застосування лікарського засобу не рекомендується.
Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушенням кровотворення, системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини.
Як і інші НПЗП, декскетопрофен здатний маскувати симптоми інфекційних захворювань під час його застосування. В ізольованих випадках під час застосування НПЗП були повідомлення про активізацію інфекційних процесів, що локалізуються у м’яких тканинах. У разі розвитку або посилення симптомів бактеріальної інфекції слід негайно звернутися до лікаря.
Кожна ампула лікарського засобу містить 12,35 об.% етанолу, тобто до 200 мг у перерахуванні на одну дозу, що дорівнює 5 мл пива або 2,08 вина у перерахуванні на дозу. Лікарський засіб може негативно впливати на осіб з алкоголізмом. Вміст етанолу слід враховувати при його застосуванні у вагітних та жінок, які годують грудьми, дітей, пацієнтів з групи ризику, наприклад при захворюваннях печінки, а також хворих на епілепсію.
Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, тому практично не містить вільного натрію.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Лікарський засіб протипоказано застосовувати у ІІІ триместрі вагітності та у період годування грудьми.
Вагітність. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або розвиток плода. Відповідно до результатів епідеміологічних досліджень застосування препаратів, що пригнічують синтез простагландинів, на ранніх термінах вагітності підвищує ризик викидня, виникнення у плода вади серця та незрощення передньої черевної стінки. Так, абсолютний ризик розвитку аномалій серцево-судинної системи підвищувався з <1% до приблизно 1,5%. Вважається, що небезпека виникнення таких явищ зростає з підвищенням дози декскетопрофену та тривалості терапії. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів у тварин спричиняло збільшення пре- та постімплантаційних втрат і підвищення ембріофетальної летальності. Крім того, у тварин, у яких застосовували інгібітори синтезу простагландинів у період органогенезу, підвищувалася частота виникнення вад розвитку плода, у тому числі аномалій серцево-судинної системи. Тим не менше, дослідження декскетопрофену трометамолу на тваринах не виявили токсичності по відношенню до репродуктивних органів.
З 20-го тижня вагітності застосування декскетопрофену може спричинити олігогідрамніон внаслідок дисфункції нирок плода. Це може статися невдовзі після початку лікування і зазвичай є оборотним після припинення застосування препарату.
У І та ІІ триместри вагітності застосування лікарського засобу можливе тільки у разі крайньої необхідності.
При застосуванні лікарського засобу у жінок, які планують вагітність, або у І та ІІ триместри вагітності слід застосовувати найнижчу можливу ефективну дозу протягом якомога коротшого терміну лікування.
Допологовий моніторинг щодо олігогідрамніону та звуження артеріальної протоки слід розглянути після впливу декскетопрофену протягом декількох днів, починаючи з 20-го гестаційного тижня. Застосування лікарського засобу слід припинити, якщо виявлено олігогідрамніон.
Під час ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів спричиняють:

ризики для плода:

– кардіопульмональний токсичний синдром (із закупоркою артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
– порушення функції нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з розвитком маловоддя (див. вище);

для матері та дитини наприкінці вагітності:

– подовження часу кровотечі (ефект пригнічення агрегації тромбоцитів), що можливе навіть за умови застосування низьких доз;
– затримка скорочення матки з відповідною затримкою пологів та затяжними пологами.
Період годування грудьми. Даних щодо проникнення декскетопрофену в грудне молоко немає. Застосування лікарського засобу протипоказане у період годування грудьми.
Фертильність. Як і всі інші НПЗП, декскетопрофен може знижувати жіночу фертильність, тому його не рекомендується застосовувати у жінок, які планують вагітність. Жінкам, які мають проблеми із зачаттям або проходять обстеження на предмет безпліддя, слід розглянути можливість припинення застосування лікарського засобу.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Під час застосування декскетопрофену можливе виникнення запаморочення, порушення зору або сонливості. У таких випадках можливе погіршення здатності до швидкого реагування, орієнтування в дорожній ситуації та до керування транспортними засобами або іншими механізмами.

Аналоги Сертофен