фармакодинаміка. Магній є важливим елементом для організму завдяки своїй центральній ролі в обміні речовин. Магній необхідний для забезпечення багатьох енергетичних процесів в організмі, бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, нуклеїнових кислот та в процесі нервово-м’язового збудження.
Численні функції генерування (наприклад окисне фосфорилювання) або витрати енергії (наприклад транспорт іонів, скорочення м’язів) залежать від магнію та при його нестачі можуть частково або повністю порушуватися.
Магній активує гліколітичні ферменти, ферменти клітинного окиснення, ферменти синтезу нуклеїнових кислот, він також відіграє важливу роль у процесах скорочення міокарда, є стабілізатором фібриногену і тромбоцитів. Відомо, що дефіцит магнію є однією з причин розвитку АГ, спазму судин, неопластичних захворювань і сечокам’яної хвороби. У стресових ситуаціях виводиться підвищена кількість вільного іонізованого магнію, тому додаткова кількість магнію сприяє підвищенню резистентності до стресу. Магній відіграє провідну роль у процесах нервово-м’язового збудження, виступаючи антагоністом іонів кальцію.
Загальна кількість магнію в організмі дорослої людини становить близько 20–30 г. З цієї кількості близько 50% міститься в кістках, 45% — у клітинах і лише 5% можна виявити в сироватці крові.
Внутрішньоклітинна концентрація магнію варіює в межах 10–60 ммоль/л, нормальне значення концентрації магнію в плазмі крові перебуває в межах 0,7–1,1 ммоль/л. У плазмі крові близько ⅔ іонів магнію знаходяться в розчиненому вигляді й близько ¹/₃ зв’язується з протеїнами.
Фармакокінетика. При пероральному застосуванні магній всмоктується залежно від вихідного вмісту магнію в організмі. При дефіциті магнію в організмі його всмоктується більше, а при насиченні магнієм — менше. Співвідношення абсорбції відповідає гомеостатично регульованій кінетиці резорбції, що характерно для фізіологічно активних речовин.
При рівноважному балансі магнію та нормальній функції нирок, навіть при високих дозах магнію, не відбувається накопичення магнію понад норму.
Після всмоктування в кишечнику виведення магнію головним чином здійснюється нирками. Незасвоєний магній виводиться з калом.

Діагнози, при яких застосовують Біолектра Магнезіум Фортіссімум