Противірусний засіб, антигістамінний засіб.

Спектр фармакологічної активності препарату включає в себе противірусну, імуномодулюючу, антигістамінну, протизапальну дії.

Експериментально та клінічно доведено ефективність застосування компонентів препарату при лікуванні таких вірусних інфекційних захворювань: грип А та грип В, гострі респіраторні вірусні інфекції (спричинені вірусами парагрипу, аденовірусами, респіраторно-синцитіальними вірусами, коронавірусами), герпесвірусні інфекції (лабіальний герпес, офтальмогерпес, генітальний герпес, оперізувальний герпес, вітряна віспа, інфекційний мононуклеоз), гострі кишкові інфекції вірусної етіології (викликані каліцивірусами, коронавірусами, ротавірусами, ентеровірусами), ентеровірусний та менінгококовий менінгіти, геморагічна лихоманка з нирковим синдромом, кліщовий енцефаліт.

Препарат застосовується у складі комплексної терапії бактеріальних інфекцій [псевдотуберкульоз, коклюш, ієрсиніоз, пневмонія різної етіології, включаючи атипових збудників
(M. pneumoniae, C. pneumoniae, Legionella spp.)], для профілактики бактеріальних ускладнень вірусних інфекцій, суперінфекцій. Застосування препарату в пре- та поствакцинальний період підвищує ефективність вакцинації, забезпечує неспецифічну профілактику ГРВІ та грипу в момент становлення поствакцинального імунітету. Препарат має профілактичну ефективність відносно ГРВІ негрипозної етіології, попереджує розвиток інтеркурентних захворювань у поствакцинальний період.

Компоненти, що входять до складу препарату, мають єдиний механізм дії у вигляді підвищення функціональної активності CD4-рецептора, рецепторів до гамма інтерферону (ІФН-γ) та гістаміну відповідно, що супроводжується вираженою імунотропною дією.

Експериментально доведено, що: антитіла до інтерферону гамма підвищують експресію ІФН-γ, ІФН-α/β та пов'язаних з ними інтерлейкінів (ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-10 та ін.), поліпшують ліганд-рецепторну взаємодію ІФН, відновлюють цитокіновий статус; нормалізують концентрацію та функціональну активність природних антитіл до ІФН-γ, що є важливим фактором природної противірусної толерантності організму; стимулюють інтерферонозалежні біологічні процеси: індукцію експресії антигенів головного комплексу гістосумісності І, ІІ типів і Fc-рецепторів, активацію моноцитів, стимуляцію функціональної активності NK-клітин, регуляцію синтезу імуноглобулінів, активуючи змішану Th1 та Th2 імунну відповідь.

Антитіла до CD4, імовірно будучи алостеричними модуляторами цього рецептора, регулюють функціональну активність CD4-рецептора, що призводить до підвищення функціональної активності CD4-лімфоцитів, нормалізації імунорегуляторного індексу CD4/CD8, а також субпопуляційного складу імунокомпетентних клітин (CD3, CD4, CD8, CD16, CD20).

Антитіла до гістаміну модифікують гістамінозалежну активацію периферичних та центральних Н1-рецепторів і таким чином знижують тонус гладкої мускулатури бронхів, зменшують проникність капілярів, що призводить до скорочення тривалості та виразності ринореї, набряку слизової оболонки носа, кашлю та чхання, а також зменщенню виразності супутніх інфекційному процесу алергічних реакцій за рахунок пригнічення вивільнення гістаміну з опасистих клітин і базофілів, продукції лейкотриєнів, синтезу молекул адгезії, зниження хемотаксису еозинофілів та агрегації тромбоцитів у реакціях на контакт з алергеном.

Сумісне застосування компонентів, що входять до складу комплексного препарату, супроводжується посиленням їх противірусної активності.

Діагнози, при яких застосовують Ергоферон