Перитонеальний діаліз слід обережно проводити пацієнтам з:

ураженнями черевної порожнини, у тому числі з розривом оболонки черевної порожнини і діафрагми в результаті хірургічної операції, вадами розвитку або травмами (до видужання); з пухлинами в черевній порожнині, інфекціями стінки черевної порожнини, грижею, фекальним свищем, з перенесеною колостомією чи іліостомією, частими випадками дивертикуліту, запальним або ішемічним захворюванням кишечника, великими полікістозними нирками або з іншими станами, які піддають ризику цілісність абдомінальної стінки, абдомінальної поверхні чи внутрішньочеревної порожнини;
іншими станами, у тому числі з нещодавно встановленим трансплантатом аорти і тяжким легеневим захворюванням.

Інкапсулюючий перитонеальний склероз (ІПС) вважається відомим рідкісним ускладненням перитонеального діалізу. Випадки ІПС спостерігалися також у пацієнтів, яким застосовували інші розчини, як складову терапії перитонеальним діалізом.

У разі появи перитоніту вибір і дозування антибіотиків повинні базуватися на результатах аналізів з ідентифікації та чутливості ізольованих мікроорганізмів, якщо це можливо. До ідентифікації мікроорганізмів можуть бути показані антибіотики широкого спектра дії. Розчини, що містять глюкозу, слід застосовувати з обережністю пацієнтам з діагностованою алергією до кукурудзи або продуктів, що містять у своєму складі кукурудзу. Можуть розвинутись реакції гіперчутливості, які виникають через алергію до кукурудзяного крохмалю, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції. У разі розвинення будь-яких симптомів реакції гіперчутливості слід негайно зупинити введення розчину та злити розчин з черевної порожнини. Слід розпочати терапевтичні заходи відповідно до клінічних показань.

Пацієнтам з тяжким лактоацидозом не слід застосовувати розчини для перитонеального діалізу на основі лактату (див. розділ «Протипоказання»). Стан пацієнтів з ризиком лактоацидозу (наприклад, тяжка гіпотензія або сепсис, що можуть бути пов'язані з гострою нирковою недостатністю, вроджені метаболічні розлади, лікування такими препаратами, як метформін і нуклеозидні/нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази) потрібно контролювати до початку лікування та впродовж лікування розчинами для перитонеального діалізу на основі лактату.

Перш ніж призначати лікування, стосовно кожного окремого пацієнта слід розглянути питання потенційної взаємодії розчину з препаратами для терапії попередньо існуючих хвороб пацієнта. Потрібно ретельно контролювати рівні калію, кальцію та магнію в сироватці крові у пацієнтів, які проходять лікування серцевими глікозидами.

Потрібно вести записи точної величини водного балансу і ретельно контролювати масу тіла пацієнта, щоб уникнути гіпер- або гіпогідратації з тяжкими наслідками, які включають застійну серцеву недостатність, зменшення об'єму міжклітинної рідини і шок.

Під час перитонеального діалізу можливі суттєві втрати білка, амінокислот і водорозчинних вітамінів. За необхідності проводять замісну терапію.

У пацієнтів, яким вводять розчин з низьким вмістом кальцію, необхідно контролювати концентрацію кальцію, щоб запобігти розвитку гіпокальціємії або погіршенню гіперкальціємії. У таких випадках лікар повинен скоригувати дози фосфатозв'язувальних препаратів і/або аналогів вітаміну D, і/або кальциміметиків.

Не рекомендується використовувати 5 або 6 літрів розчину за один цикл обміну при постійному амбулаторному перитонеальному діалізі (ПАПД) або автоматизованому перитонеальному діалізі (АПД) через ризик надмірного вливання.

Надмірне вливання розчину Діавітек ПД у черевну порожнину може характеризуватися здуттям живота/болями в животі і/або задишкою.

Для лікування надмірного вливання розчину Діавітек ПД у черевну порожнину потрібно злити розчин з черевної порожнини.

Неправильна послідовність накладання затискача або подачі розчину може призвести до інфузії повітря в черевну порожнину, що може призвести до болю в животі і/або перитоніту.

Надмірне застосування препарату Діавітек ПД з високим вмістом глюкози під час перитонеального діалізу може спричиняти значне зневоднення організму. Калій виключений зі складу препарату Діавітек ПД через ризик розвитку гіперкаліємії. При нормальному рівні калію в сироватці або при гіпокаліємії може бути показане додавання хлориду калію (в концентрації до 4 мЕкв/л) для запобігання тяжкої гіпокаліємії, причому робити це потрібно лише під наглядом лікаря після ретельної оцінки рівня калію в сироватці та загального рівня калію в організмі.

Слід періодично контролювати концентрацію електролітів у сироватці (зокрема бікарбонату, калію, магнію, кальцію і фосфату), хімічний склад крові (у тому числі паратиреоїдний гормон та рівні ліпідів) і гематологічні параметри.

У хворих на діабет впродовж діалізу розчинами з вмістом глюкози та потому слід регулярно контролювати рівні глюкози в крові і відповідним чином відкоригувати дозу інсуліну або інше лікування гіперглікемії.

Препарат після його вилучення із вторинної полімерної упаковки слід використати негайно.

Аналоги Діавітек ПД 2,5%