В справочнику «Компендіум» 2018 року по препарату Віноксин МВ (Vinoxin MR) була представлена наступна інформація

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Вінкамін виявляє селективний вазорегулюючий ефект на мозковий кровообіг, сприяючи адаптації мозкового кровообігу відповідно до метаболічних потреб мозку. Препарат поліпшує метаболізм мозку за рахунок посилення окиснення глюкози, збільшуючи тим самим вироблення енергії та сприяючи підвищенню загальної активності організму. Вінкамін збільшує постачання киснем нейронів, що знаходяться у стані гіпоксії. Препарат знижує та стабілізує периферичний опір судин головного мозку. Доведено, що вінкамін не чинить біологічної, гематологічної токсичності та побічної дії на нирки та печінку.
Фармакокінетика. Швидко абсорбується в ШКТ, Т_½ — 60–90 хв, зв’язування з білками плазми крові — 64%. Вінкамін повністю метаболізується у печінці, лише 4–6% виводиться із сечею у незміненому вигляді.

ПОКАЗАННЯ:

для нормалізації та адаптації церебрального кровообігу відповідно до метаболічних потреб мозку: для покращання, регуляції і підтримання функцій головного мозку при таких станах:
– погіршення пам’яті;
– порушення концентрації уваги;
– діабетична ангіопатія;
– атеросклеротичне ураження судин головного мозку;
– посттравматичні черепно-мозкові порушення;
– після гострого порушення мозкового кровообігу;
– церебральні порушення після ішемії мозку;
– гіпертонічна енцефалопатія;
– порушення слуху та зору судинного генезу;
– порушення орієнтації у просторі і часі, емоційні порушення, що є наслідками різних психічних порушень.

ЗАСТОСУВАННЯ:

дорослим призначати внутрішньо 1 таблетку 2 рази на добу. Термін лікування визначається лікарем індивідуально залежно від перебігу захворювання.
Діти. Таблетки Віноксин МВ не рекомендується застосовувати у дітей.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. Пухлини мозку (або хвороби, що спричиняють підвищення внутрішньочерепного тиску), судомні порушення, гострий інсульт, порушення серцевого ритму, тяжкі електролітні порушення (гіпокаліємія або гіпокальціємія).

ПОБІЧНА ДІЯ:

психічні порушення: незначне підвищення психічної активності.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення.
З боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу Q–T, тріпотіння-фібриляція шлуночків (torsades de pointes).
З боку травної системи: нудота, печія, діарея, запор, сухість у роті.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк.
З боку шкіри та підшкірної тканини: еритема, свербіж, алергічний дерматит, кропив’янка, папульозні висипання.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

не перевищувати рекомендовані дози.
З обережністю застосовувати у хворих з інфарктом міокарда, захворюваннями серця або серцевою недостатністю. У таких випадках застосовувати низькі початкові дози, проводити клінічний нагляд і ЕКГ-моніторинг. Не застосовувати при подовженні інтервалу Q–T, оскільки при цьому виникає ризик розвитку порушення ритмів шлуночків.
При довготривалому застосуванні вінкаміну слід контролювати функцію печінки.
Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Протипоказано.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Вінкамін може впливати на швидкість реакції при керуванні автомобілем або роботі з іншими механізмами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

слід уникати супутнього застосування з лікарськими засобами, що можуть провокувати torsades de pointes. Якщо це зробити неможливо, рекомендується ретельний клінічний та ЕКГ-моніторинг.
Взаємодії, характерні для алкалоїдів барвінку.
Квінупристин та дальфопристин є сильними інгібіторами цитохрому Р450 3А4 і можуть підвищувати концентрацію алкалоїдів барвінку при їх одночасному застосуванні. Пацієнти повинні знаходитися під наглядом для виявлення побічних симптомів алкалоїдів барвінку, і, відповідно, дозу вінкаміну слід скоригувати.
Можливим механізмом взаємодії між ітраконазолом та vinca alkaloid є інгібіція цитохрому Р450 ітраконазолом. Ітраконазол може також інгібувати Р-глікопротеїновий насос, що є відповідальним за виведення алкалоїдів барвінку. Тому при одночасному застосуванні ітраконазолу та вінкаміну пацієнти повинні знаходитися під ретельним наглядом.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

у випадку передозування рекомендується ретельний клінічний нагляд, ЕКГ-моніторинг, симптоматичне лікування та підтримка життєво важливих функцій організму. Специфічного антидоту немає.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °C.

Діагнози, при яких застосовують Віноксин МВ