завдяки діючим речовинам — амброксолу гідрохлориду і лоратадину при застосуванні препарату відбувається полегшення дихання, пом’якшення та зменшення вираженості сухого кашлю, відчутний відхаркувальний ефект на фоні нормалізації секреції бронхіального слизу та покращення відходження мокротиння, зменшення спазму гладких м’язів бронхіальної стінки, вираженості процесів запалення, проникності капілярів та набряку слизової оболонки респіраторного тракту. Покращується носове дихання, зменшуються ринорея, сльозовиділення, відчуття свербіння у ділянці носа та піднебіння, чхання, гіперемія слизової оболонки очей.
Фармакодинамічні параметри. Амброксол, заміщений бензиламін, є метаболітом бромгексину. Амброксол ― мукоактивний лікарський засіб, застосовується при лікуванні респіраторних захворювань, що супроводжуються продукцією в’язкого або надлишкового слизу. Амброксол має декілька властивостей, зокрема секретолітичний і секретомоторний ефект. Завдяки їм відновлюються механізми фізіологічного очищення дихальних шляхів, що відіграє важливу роль у природному захисті організму. Амброксол пригнічує поглинання натрію епітеліальними клітинами дихальних шляхів, а також стимулює синтез і секрецію сурфактанту пневмоцитами II типу і клітинами Клара в ділянці дихальних шляхів малого діаметру. Інгібування фосфоліпаз А, що містяться в легеневих і альвеолярних лізосомах, є важливим механізмом, за допомогою якого амброксол збільшує вміст сурфактанту в бронхоальвеолярній слизовій рідині. Це зменшує адгезію слизу до стінки бронхів, покращує її транспорт і забезпечує захист від інфекції і подразнювальних агентів. Амброксол пригнічує NO-залежну активацію розчинної гуанілатциклази і, відповідно, знижує вміст цГМФ. Описано антиоксидантні та протизапальні властивості амброксолу.
У середньому дія амброксолу після перорального введення починається через 30 хв і триває протягом 6–12 год залежно від величини разової дози.
Лоратадин, похідна азатадину, являє собою трициклічний антигістамінний препарат пролонгованої дії. Лоратадин селективно зв’язується з H₁-гістаміновими рецепторами на поверхні різних клітин, зокрема епітеліоцитів, ендотеліоцитів, еозинофілів, нейтрофільних гранулоцитів, клітин дихальних шляхів і гладких м’язів судин. Лоратадин демонструє слабке проникнення через ГЕБ і не має спорідненості з рецепторами ЦНС, що пояснює відсутність загальних депресорних ефектів з боку ЦНС, зокрема сонливості, седативної дії і порушення психомоторних функцій. Лоратадин дозозалежно інгібує індуковані гістаміном шкірні реакції, що зберігається протягом 24-годинного періоду спостереження.
Фармакокінетичні параметри. Абсорбція амброксолу швидка і повна, вона відповідає введеній дозі. C_max в плазмі крові досягається протягом 0,5–3 год. Близько 90% амброксолу в терапевтичних дозах зв’язується з білками плазми крові. Розподіл після перорального і в/в введення з крові до органів швидкий з максимальною концентрацією в легенях. Т_½ з плазми крові становить 7–12 год, накопичення не відмічено. Близько 30% перорально введеної дози виводиться при першому проходженні через печінку. Первинний метаболізм амброксолу відбувається в печінці шляхом кон’югації. Загальна ниркова екскреція становить близько 90%.
Лоратадин швидко всмоктується. V_d лоратадину становить 120 л/кг. 97–99% лоратадину зв’язується з білками плазми крові.
Лоратадин піддається екстенсивному метаболізму першого проходження в печінці і здебільшого метаболізується ферментами CYP, зокрема CYP 3A4, CYP 2D6, CYP 1A1, CYP 2C19. CYP 1A2, CYP 2B6, CYP 2C9 і CYP 3A5 відіграють меншу роль у метаболізмі лоратадину. CYP 3A4 і CYP 2D6 значною мірою відповідальні за метаболізм лоратадину до його основного метаболіту, дескарбетоксилоратадину, який має більш потужну фармакологічну активність порівняно з вихідною речовиною.
C_max лоратадину в плазмі крові досягається через 1–2 год після прийому, а C_max дескарбетоксилоратадину — через 3–4 год. Т_½ лоратадину становить 8–14 год, а його метаболітів — 17–24 год. Гальмування індукованих гістаміном шкірних реакцій починається через 1,5 год після введення, досягає піку через 4–6 год і може тривати до 36–48 год. Після одноразового прийому 10 мг лоратадину відмічають зменшення вираженості шкірної реакції приблизно на 50%.
За 10-денний період 40% лоратадину виводиться з сечею, а 42% ― з калом.

Аналоги Пульмолор®