Тератогенні ефекти.

Лікарський засіб Акнетін^® є сильним тератогеном для людини та індукує високу частоту виникнення тяжких та небезпечних для життя вроджених вад розвитку.

Лікарський засіб Акнетін^® однозначно протипоказаний:

вагітним жінкам;
жінкам репродуктивного віку, якщо не виконуються всі умови «Програми попередження вагітності» (див. нижче).

Програма попередження вагітності.

Цей лікарський засіб є ТЕРАТОГЕННИМ

Акнетін^® протипоказаний жінкам репродуктивного віку, крім випадків, коли виконуються всі нижчезазначені умови:

у жінки діагностовано тяжку форму акне (вузликові та конглобатні акне, акне з тенденцією до постійного рубцювання), що не піддається стандартним методам лікування (системна антибактеріальна терапія, місцеве лікування) (див. розділ «Протипоказання»);
у жінки оцінено потенціал щодо настання вагітності;
жінка розуміє тератогенний ризик препарату;
жінка розуміє необхідність обов’язкового відвідування лікаря кожного місяця;
жінка розуміє та погоджується із необхідністю застосування ефективної контрацепції: безперервно протягом 1 місяця до початку лікування Акнетіном^®, під час лікування та протягом місяця після закінчення лікування. Слід використовувати щонайменше один високоефективний метод контрацепції (ефективність якого не залежить від пацієнтки, як-от внутрішньоматкова спіраль чи імплантат) або одночасно два взаємодоповнюючі методи контрацепції, що залежать від користувача (зокрема пероральні контрацептиви та презервативи), щонайменше протягом 1 місяця до початку лікування Акнетіном^®, під час лікування та протягом місяця після закінчення лікування;
при виборі методу контрацепції у кожному конкретному випадку оцінено індивідуальні умови, а пацієнтку запрошено до обговорення з метою гарантування її залучення та використання обраних методів;
навіть при аменореї жінка використовує надійні засоби контрацепції;
жінка підтверджує, що розуміє суть запобіжних заходів;
жінка проінформована про небезпеку настання вагітності під час лікування Акнетіном^® та розуміє необхідність негайно проконсультуватися у разі підозри на вагітність або у випадку вагітності;
жінка розуміє необхідність та згідна регулярно проводити тест на вагітність до, під час та через 5 тижнів після лікування;
жінка підтверджує, що знає про небезпеку застосування ізотретиноїну та необхідність запобіжних заходів.

Застосування протизаплідних засобів за вищевказаними рекомендаціями під час лікування ізотретиноїном необхідно рекомендувати навіть статево неактивним жінкам, за винятком випадків, коли у лікаря є всі підстави вважати, що ризик вагітності відсутній.

Лікар має бути впевненим, що:

пацієнтка здатна розуміти і виконувати всі перераховані вище вимоги з попередження вагітності;
пацієнтка ознайомлена з вищезазначеними умовами;
пацієнтка усвідомлює необхідність постійного та правильного застосування щонайменше одного високоефективного методу контрацепції (ефективність якого не залежить від пацієнтки, як-от внутрішньоматкова спіраль чи імплантат) або одночасно двох взаємодоповнюючих методів контрацепції (ефективність яких залежить від користувача, зокрема пероральні контрацептиви та презервативи);
пацієнтка підтверджує, що вона ознайомлена з вищезазначеними умовами;
отриманий негативний результат достовірного тесту на вагітність до початку прийому препарату, під час лікування і через 1 місяць після закінчення терапії. Дати і результати проведення тесту на вагітність необхідно документувати.

При виникненні вагітності у жінки, яка отримує лікування ізотретиноїном, лікування слід припинити і пацієнтку слід направити до лікаря, який спеціалізується або має досвід в тератології, з метою обстеження та надання рекомендацій. Якщо вагітність наступила після завершення лікування, залишається ризик тяжких та серйозних вроджених вад плода. Цей ризик зберігається до моменту повного виведення препарату з організму, що має місце протягом одного місяця після завершення лікування.

Попередження вагітності.

Пацієнткам необхідно ознайомитися з методами контрацепції. Якщо вони не користуються

ефективними методами контрацепції, лікар має надати відповідні рекомендації. Якщо лікар-куратор не в змозі надати таку інформацію, пацієнтку слід направити до лікаря відповідної спеціалізації.

Як обов’язковий мінімум, жінкам репродуктивного віку слід застосовувати щонайменше один високоефективний метод контрацепції (ефективність якого не залежить від користувача) або одночасно два взаємодоповнюючі методи контрацепції (ефективність яких залежить від користувача). Контрацептивні методи слід застосовувати щонайменше протягом 1 місяця до початку лікування Акнетіном^®, під час лікування та протягом місяця після закінчення лікування, навіть пацієнткам з аменореєю. При виборі методу контрацепції у кожному конкретному випадку слід оцінювати індивідуальні умови, а також запрошувати пацієнтку до обговорення з метою гарантування її залучення та використання обраних методів.

Тест на вагітність.

Відповідно до існуючої практики, рекомендується проводити тест на вагітність із мінімальною чутливістю 25 мМО/мл під медичним наглядом у перші 3 дні менструального циклу.

До початку лікування.

Щонайменше через один місяць після початку застосування контрацепції та незадовго (бажано за кілька днів) до першого прийому препарату пацієнтці слід пройти тест на вагітність під медичним наглядом, щоб переконатися, що вона не вагітна на момент початку лікування ізотретиноїном. Спеціалісту слід зареєструвати результати тестування.

У пацієнток із нерегулярним менструальним циклом час проведення тесту на вагітність залежить від статевої активності. Тест слід проводити через 3 тижні після незахищеного статевого акту. Лікар має проінформувати пацієнтку про методи контрацепції.

Акнетін^® може бути призначений лише пацієнткам, які отримують ефективну контрацепцію не менше 1 місяця. Тест повинен гарантувати, що пацієнтка не вагітна на момент початку лікування ізотретиноїном.

Під час лікування.

Пацієнтка повинна регулярно відвідувати лікаря, в ідеалі 1 раз на місяць. Необхідність щомісячного тестування на вагітність визначається відповідно до місцевої практики та з урахуванням статевої активності й історії нещодавніх менструальних циклів (аномальні менструації, відсутність періодичності або аменорея). При наявності показань тест на вагітність проводити у день візиту або за 3 дні до візиту до лікаря.

Завершення лікування.

Через 1 місяць після закінчення лікування проводиться фінальний тест для виключення вагітності.

Застороги щодо призначення та розподілу лікарського засобу.

Жінкам репродуктивного віку в ідеалі рецепт на Акнетін^® треба виписувати лише на 30 днів, продовження лікування вимагає нового призначення лікарського засобу лікарем.

Бажано, щоб проведення тестування на вагітність, виписування рецепта та отримання препарату відбувалося протягом одного дня. Відпуск Акнетіну^® в аптеці слід проводити не пізніше ніж через 7 днів з моменту виписки рецепта. Таке щомісячне спостереження дозволить забезпечити регулярне тестування на вагітність, а також переконатися перед наступним курсом лікування, що пацієнтка не вагітна.

Для тих пацієнток, які, на думку лікаря, що призначає препарат, мають вагомі підстави вказувати на відсутність ризику настання вагітності, після стабільного прийому ізотретиноїну без настання вагітності (після перших 1–3 місяців), наступні рецепти можна виписувати на період лікування більше 30 днів (до 12 тижнів).

Пацієнтам чоловічої статі.

Існуючі дані свідчать, що у жінок експозиція препарату, що надійшов із сімені та сім’яної рідини чоловіків, які застосовували Акнетін^®, недостатня для появи тератогенних ефектів Акнетіну^®. Чоловікам слід виключити можливість застосування препарату іншими особами, особливо жінками. Потрібно нагадати пацієнтам, що не можна давати призначений ним лікарський засіб іншим особам, особливо жінкам.

Додаткові застереження.

Слід застерегти пацієнтів, щоб вони ніколи не давали цей лікарський засіб іншим особам та повернули всі невикористані капсули своєму фармацевту після закінчення лікування. Пацієнтам не можна бути донорами крові під час лікування та протягом 1 місяця після завершення лікування ізотритеноїном, зважаючи на потенційний ризик для плода вагітних жінок, що отримують донорську кров.

Навчальні матеріали.

Щоб допомогти лікарям, фармацевтам та хворим уникнути ризику впливу Акнетіну® на плід, компанія-виробник надає навчальні матеріали, направлені на попередження тератогенного впливу препарату, рекомендації щодо використання контрацепції до початку терапії та рекомендації про необхідність тестування на вагітність.

Повну інформацію про тератогенний ризик і суворе дотримання заходів щодо попередження вагітності містить «Програма попередження вагітності», яку необхідно надавати всім пацієнтам — як чоловікам, так і жінкам.

Крім того, в навчальних матеріалах зазначені застереження щодо можливих ризиків ізотретиноїну для психічного здоров’я та сексуальної функції.

Психічні розлади.

У хворих, які отримували Акнетін®, було описано депресію, депресію з агравацією, тривогу, схильність до агресивності, зміни настрою, психотичні симптоми, суїцидальні думки, суїцидальні спроби та суїцид (див. розділ «Побічні реакції»).

Пацієнтів і, якщо це доречно, їхніх батьків чи опікунів перед призначенням ізотретиноїну та, бажано, перед будь-яким направленням пацієнта до відповідного лікаря, який може розглядати питання про лікування ізотретиноїном, слід проконсультувати щодо ризику виникнення психічних розладів.

Перед початком лікування ізотретиноїном усі пацієнти повинні пройти оцінку психічного здоров’я та регулярно проходити обстеження під час лікування щодо розвитку або погіршення психічних розладів. Зокрема, потрібно бути обережним із хворими з депресією в анамнезі. У разі необхідності пацієнтам слід призначити відповідне лікування психічних розладів. Припинення застосування лікарського засобу Акнетін® може не усунути симптоми психічних розладів — в такому разі пацієнту потрібне подальше спостереження у спеціалістів.

Обізнаність сім’ї або друзів може бути корисною для виявлення психічних порушень.

Статеві розлади.

Застосування ізотретиноїну може бути пов’язане зі статевою дисфункцією (див. розділ «Побічні реакції»). Були отримані повідомлення про тривалу статеву дисфункцію, коли симптоми не зникали, незважаючи на припинення прийому ізотретиноїну.

Пацієнтів і, якщо це доцільно, їхніх батьків або опікунів, до призначення препарату, а в ідеалі — до будь-якого направлення до відповідного лікаря, який може розглядати питання про лікування ізотретиноїном, слід проконсультувати щодо ризику сексуальної дисфункції при застосуванні ізотретиноїну. Слід брати до уваги вік і статеву зрілість пацієнта при виборі найбільш відповідного підходу до таких консультацій, зокрема можливість обговорення без присутності батьків або опікунів, якщо це доречно.

Перед початком лікування ізотретиноїном усіх пацієнтів слід запитати про наявність симптомів статевої дисфункції та спостерігати за станом пацієнтів щодо появи нових статевих розладів під час лікування.

Розлади з боку шкіри та підшкірної тканини.

У поодиноких випадках на початку терапії спостерігається загострення акне, що зазвичай

проходить через 7–10 днів без коригування дози лікарського засобу.

Слід запобігати інтенсивному впливу сонячного або УФ-випромінення. При необхідності захисту від сонця слід використовувати сонцезахисний крем з високим захисним фактором (не менше15 SPF).

Не можна проводити глибоку хімічну дермабразію та лікування лазером на тлі лікування Акнетіном^® і протягом 5–6 місяців після лікування, оскільки існує великий ризик появи гіпертрофічних шрамів у атипових зонах, а також ризик появи гіпер- і гіпопігментацій у ділянках лікування. Під час лікування Акнетіном^® та протягом 6 місяців після лікування не можна проводити епіляцію за допомогою аплікацій воску через ризик відшарування епідермісу.

Слід уникати одночасного застосування Акнетіну^® з місцевими кератолітичними або ексфоліативними агентами для лікування акне через можливість збільшення місцевого подразнення (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнтам, які отримують Акнетін^®, рекомендується використовувати зволожувальні мазі або креми для тіла, бальзам для губ для зменшення сухості шкіри та губ на початку лікування.

У післяреєстраційному періоді застосування препарату зареєстровано випадки тяжких реакцій з боку шкіри (ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз). Оскільки ці реакції важко відрізнити від інших шкірних реакцій, що можуть мати місце (див. розділ «Побічні реакції»), пацієнтів слід попередити про ознаки та симптоми цих захворювань і ретельно спостерігати за шкірними реакціями. Якщо підозрюються тяжкі шкірні реакції, лікування ізотретиноїном слід відмінити.

Алергічні реакції.

Рідко повідомлялося про анафілактичні реакції, у деяких випадках — після попереднього місцевого застосування ретиноїдів. Про алергічні шкірні реакції повідомлялося нечасто. Відомо про серйозні випадки алергічного васкуліту, часто з пурпурою (синці та червоні плями), а також про нешкірні прояви. Серйозні алергічні реакції вимагають переривання терапії та ретельного моніторингу стану пацієнта.

Розлади органів зору.

Сухість очей, помутніння рогівки, погіршення нічного зору та кератит зазвичай проходять після відміни лікування. Повідомлялося про випадки сухості очей, яка не минає після припинення лікування. Для попередження сухості очей можна застосовувати зволожуючу очну мазь або препарати штучної сльози. При непереносимості контактних лінз на час лікування слід використовувати окуляри.

У деяких хворих можливе зниження гостроти нічного зору, що інколи виникає раптово (див. розділ «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами»). При наявності скарг на зір таких хворих слід направити до офтальмолога та розглянути питання про відміну препарату.

Розлади з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини

На тлі застосування Акнетіну^® можливий біль у м'язах та суглобах, збільшення креатинфосфокінази сироватки крові, особливо при інтенсивному фізичному навантаженні (див. розділ «Побічні реакції»). В деяких випадках це може прогресувати до рабдоміолізу, що є загрозливим станом для життя пацієнта.

Через кілька років після застосування ізотретиноїну для лікування дискератозів при дуже високих дозах розвивалися кісткові зміни, такі як передчасне закриття епіфізарних зон росту, гіперостоз, кальцифікація зв’язок та сухожиль. Щоденні дози, тривалість лікування та загальна кумулятивна доза у цих пацієнтів загалом перевищували рекомендовані для лікування акне.

Повідомлялося про випадки запалення крижово-клубового суглоба (сакроілеїт) у пацієнтів, що приймали ізотретиноїн. Щоб відрізнити сакроілеїт від інших причин болю в спині у пацієнтів з клінічними ознаками сакроілеїту, може виникнути необхідність проведення поглибленої оцінки стану, в тому числі дослідження з візуалізацією, такі як МРТ. У випадках, про які повідомляли у післяреєстраційний період, сакроілеїт проходив після припинення прийому Акнетіну® та призначення відповідного лікування.

Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.

Описані випадки доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії, інколи спричинені одночасним застосуванням тетрациклінів (див. розділи «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Симптоми доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії включають головний біль, нудоту та блювання, порушення зору та набряк соска зорового нерва. Пацієнтам, у яких розвивається доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, слід негайно відмінити препарат.

Гепатобіліарні розлади.

Рекомендується контролювати печінкові ферменти до лікування, через 1 місяць після його початку, а потім — кожні 3 місяці, якщо немає клінічних показань для більш частого моніторингу. Відзначено тимчасове та оборотне підвищення рівнів печінкових трансаміназ, у більшості випадків — у межах нормальних значень, які поверталися до початкових показників протягом лікування. Якщо рівень трансаміназ перевищує норму, необхідно зменшити дозу препарату або відмінити його.

Ниркова недостатність.

Порушення функції нирок або ниркова недостатність не впливають на фармакокінетику ізотретиноїну. Тому ізотретиноїн можуть приймати пацієнти з нирковою недостатністю. Однак рекомендовано починати з низької дози і титрувати її до максимальної переносимої

дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Метаболізм ліпідів.

Варто визначати рівень ліпідів у сироватці натще (до лікування, через 1 місяць після початку, потім кожні 3 місяці, якщо немає клінічних показань для більш частого моніторингу). Зазвичай підвищений рівень ліпідів сироватки крові нормалізується після зменшення дози або відміни препарату, а також при дотримуванні дієти. Застосування ізотретиноїну пов’язано з підвищенням рівнів тригліцеридів. Слід припинити прийом ізотретиноїну у випадку неконтрольованої гіперліпідемії або при симптомах панкреатиту.

Підвищення рівня тригліцеридів понад 8 мг/л або 9 ммоль/л може супроводжуватися розвитком гострого панкреатиту, можливо з летальним наслідком.

Гастроінтестинальні розлади.

При лікуванні ізотретиноїном можливий розвиток запального захворювання кишечнику (зокрема регіонарного ілеїту). Пацієнтам, у яких виникла тяжка (геморагічна) діарея, потрібно негайно припинити прийом лікарського засобу.

Групи підвищеного ризику.

Пацієнтам із цукровим діабетом, ожирінням, алкоголізмом або порушеннями жирового обміну під час лікування ізотретиноїном може бути потрібен більш частий контроль рівня глюкози в сироватці крові та/або ліпідів. Повідомлялося про підвищення цукру крові натщесерце і діагностику нових випадків цукрового діабету під час лікування ізотретиноїном.

Непереносимість фруктози.

Лікарський засіб містить сорбітанолеат. Пацієнтам зі спадковою непереносимістю фруктози не рекомендується приймати цей лікарський засіб.

Діагнози, при яких застосовують Акнетін®

Діагнози, при яких застосовують Акнетін^®