Рубрика за МКХ-10: I30, I32.
Хворі з гострим перикардитом підлягають стаціонарному лікуванню за місцем проживання, а за наявності показань їх направляють на хірургічне лікування у відповідні спеціалізовані установи.
Хворі на констриктивний перикардит підлягають направленню на хірургічне лікування у відповідну спеціалізовану установу.
Обов’язкові дослідження:
Додаткові дослідження:
Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг:
Етіопатогенетичне лікування основного захворювання:
Перелік і обсяг додаткових медичних послуг:
Видужання, поліпшення клінічного стану, відсутність прогресування симптомів СН.
Строк стаціонарного лікування при проведенні хірургічного втручання визначають індивідуально.
Поліпшення клінічного стану хворих. Нормалізація показників крові. Позитивна динаміка показників ехоКГ і допплєрівського дослідження. Підвищення толерантності до фізичного навантаження. Зникнення ознак СН.
Можливі побічні ефекти препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей. При проведенні перикардіоцентезу і/або катетеризації центральної вени можливі специфічні ускладнення.
Хворі мають перебувати під постійним диспансерним спостереженням з обстеженням не менше 1 разу на рік.
Повноцінне харчування. За наявності симптомів СН обмеження добового споживання хлориду натрію: <3 г/добу при доклінічній і помірній СН (<1,5 г/добу при вираженій СН (III–IV ФК). При надлишковій масі тіла обмежується енергетична цінність їжі.
Відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.
Індивідуальне вирішення питання залишкової працездатності відповідно до стану пацієнта. Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження і перегрівання.