Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гіпертонічною хворобою (есенціальною АГ) I–II стадії

Содержание

Рубрика за МКХ-10: I10-I15.

Умови надання медичної допомоги

Хворі з ГХ I і II стадії підлягають амбулаторному обстеженню та лікуванню за місцем проживання в районних поліклініках дільничними терапевтами або сімейними лікарями. У тяжких випадках для виключення симптоматичної (вторинної) АГ додаткове обстеження та уточнення діагнозу проводиться в міських кардіологічних, нефрологічних, ендокринологічних відділеннях, диспансерах або стаціонарах і діагностичних центрах із залученням відповідних фахівців.

Програма діагностики

Обов’язкові дослідження:

1. Визначення скарг і анамнезу;
2. Фізикальне обстеження;
3. Вимірювання АТ на обох руках;
4. Вимірювання АТ на нижніх кінцівках аускультативним методом;
5. Вимірювання маси тіла й окружності талії;
6. Лабораторне обстеження (загальні аналізи крові та сечі, креатинін, ХС, ТГ, глюкоза, калій, натрій крові);
7. ЕКГ в 12 стандартних відведеннях;
8. ЕхоКГ;
9. УЗД нирок;
10. Огляд очного дна.

Додаткові дослідження:

1. Визначення мікроальбумінурії;
2. Добовий моніторинг АТ;
3. Допплєрівське дослідження сонних і ниркових артерій;
4. Радіоізотопна ренографія/реносцинтиграфія;
5. При зниженні відносної щільності сечі — аналіз сечі за Зимницьким;
6. Визначення рівнів реніну, альдостерону в крові, катехоламінів у сечі;
7. Визначення вмісту ХС у ліпопротеїнах різних фракцій.

Програма лікування

Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг:

Застосування антигіпертензивних препаратів I ряду (блокатори β-адренорецепторів, тіазидні або тіазидоподібні діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію¹, антагоністи рецепторів ангіотензину II). Лікування починають з невисоких доз, поступово підвищуючи їх до досягнення цільового рівня АТ. Низькодозова комбінована терапія може бути альтернативою монотерапії. При стійкому рівні АТ ≥160/100 мм рт. ст. рекомендується починати лікування з комбінованої терапії.

При недостатньому ефекті проводять комбіновану терапію 2–3 препаратами I ряду в рекомендованих дозах.

Перелік і обсяг додаткових медичних послуг:

1. Ацетилсаліцилова кислота після нормалізації рівня АТ (за наявності показань).
2. При недостатній ефективності або неможливості застосування препаратів I ряду в складі комбінованої терапії застосовують антигіпертензивні препарати II ряду (блокатори α₁— адренорецепторів, насамперед при супутній аденомі передміхурової залози, моксонідин, петльові діуретики, калійзберігаючі діуретики, метилдопа, резерпін).
3. У хворих груп високого ризику — терапія статинами.

Характеристика очікуваного кінцевого результату лікування

Стійке зниження АТ до цільового — <140/90 мм рт. ст., а для хворих групи високого ризику — <130/80 мм рт. ст. Зменшення вираженості скарг хворого з боку серцево-судинної системи. Корекція факторів серцево-судинного ризику.

Тривалість лікування

Амбулаторне лікування проводиться безперервно протягом життя. Стаціонарне лікування — за наявності показань (ускладнений гіпертензивний криз, необхідність проведення спеціального обстеження, неефективність амбулаторного лікування та ін.).

Критерії якості лікування

Стабілізація АТ в межах цільового. Відсутність ускладнень гіпертонічної хвороби.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливі побічні ефекти антигіпертензивних препаратів відповідно до їхніх фармакологічних властивостей.

Рекомендації щодо амбулаторного спостереження

Хворі мають перебувати на диспансерному обліку в терапевта за місцем проживання. Обов’язкове щорічне обстеження в рамках діагностичної програми, за необхідності — обстеження і корекція терапії частіше ніж 1 раз на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Пацієнтам показана дієта з обмеженням харчової солі до 5 г/добу, тваринних жирів та продуктів, що містять ХС. Рекомендується дієта, збагачена омега-3-поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При надлишковій масі тіла — обмеження калорійності їжі.

За наявності шкідливих звичок — відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Відмова від праці в нічний час, нормалізація сну, режиму праці й відпочинку. Рекомендована оптимізація фізичної активності (ходьба 30–45 хв 3–5 разів на тиждень). Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження й перегрівання.

¹Дигідропиридинові похідні короткої дії можна застосовувати тільки для лікування гіпертонічного кризу.