Усі пацієнти з виявленими дисліпідеміями, у тому числі хворі з ІХС і еквівалентами ІХС (з периферичним атеросклерозом, атеросклерозом мозкових артерій, аневризмою аорти, хворі з цукровим діабетом), а також безсимптомні пацієнти із дисліпідеміями підлягають обстеженню та лікуванню за місцем проживання. Обстеження може проводитися в районних поліклініках, а за необхідності проведення додаткових обстежень — у міських кардіологічних диспансерах і діагностичних центрах.
Обов’язкові дослідження:
Додаткові дослідження:
Перелік і обсяг обов’язкових медичних послуг:
Хворі з дисліпідеміями мають одержувати комплексне лікування:
1. Немедикаментозну терапію (дієта, корекція маси тіла, підвищення фізичної активності, припинення паління) для досягнення оптимальних характеристик ліпідного профілю.
2. Медикаментозне лікування відповідно до різних варіантів дисліпідемій:
a) гіперхолестеринемія — статини;
б) комбінована дисліпідемія — статини, деяким пацієнтам можна рекомендувати комбінацію статинів і фібратів;
в) гіпертригліцеридемія — фібрати та/або статини.
3. У пацієнтів без симптомів: якщо шляхом модифікації способу життя протягом 8–12 тиж не вдається досягти встановленої мети, почати медикаментозне гіполіпідемічне лікування відповідно до варіанта дисліпідемій (статини та/або фібрати).
4. У хворих з встановленою ІХС або її еквівалентами терапію статинами необхідно почати одночасно із заходами немедикаментозної профілактики.
5. Контролювати ліпідні параметри, печінкові та м’язові ферменти: АлАТ, АсАТ, КФК 1 раз на 3 міс.
Перелік і обсяг додаткових медичних послуг:
1. Досягнення цільових рівнів ХС і ХС ЛПНЩ:
2. Для пацієнтів із сімейною гіперхолестеринемією або іншими генетичними порушеннями метаболізму ліпідів, при неможливості зниження ХС ЛПНЩ нижче рівня 3 ммоль/л (115 мг/дл) із залученням комбінованої гіполіпідемічної терапії, з подвійними або потрійними режимами прийому препаратів слід намагатися знизити рівень загального ХС принаймні на 20% і ХС ЛПНЩ на 30%, що, як очікується, має супроводжуватися значущим клінічним ефектом.
Хворі потребують пожиттєвого немедикаментозного й медикаментозного лікування.
У переважної більшості пацієнтів з дисліпідеміями критерієм якості є досягнення цільових рівнів ХС і ХС ЛПНЩ.
У хворих із сімейною гіперхолестеринемією або іншими генетичними порушеннями метаболізму ліпідів зниження рівня загального ХС на 20% і ХС ЛПНЩ на 30% є критерієм досягнення значущого клінічного ефекту.
Можливе виникнення побічних ефектів відповідно до фармакологічних властивостей гіполіпідемічних препаратів (статинів, фібратів): підвищення рівня трансаміназ (АлАТ, АсАТ більше ніж у 3 рази) і КФК (більше ніж у 10 разів). При підозрі на розвиток побічних реакцій — відміна гіполіпідемічних препаратів.
Хворі мають перебувати під диспансерним спостереженням за місцем проживання. Контроль ліпідних параметрів, печінкових і м’язових ферментів АлАТ, АсАТ, КФК 1 раз на 3 міс протягом першого року. Надалі потрібно проводити щорічне обов’язкове обстеження, при необхідності — обстеження і корекція терапії частіше ніж 1 раз на рік.
Хворі з дисліпідеміями мають одержувати низькокалорійну дієту, загальне споживання жиру не повинно перевищувати 30% споживаної енергії, частка насичених жирів не повинна перевищувати третину від загального споживання жиру. Споживання ХС має становити <300 мг/добу. Рекомендується дієта, збагачена харчовими волокнами. Насичений жир частково може бути замінений складними вуглеводами та омега-3-поліненасиченими жирними кислотами з морепродуктів.
Пацієнтам з АГ і особам з надлишковою масою тіла рекомендується додатково знизити споживання солі до 5 г/добу і менше; обмежити прийом алкоголю.
Дозовані фізичні навантаження відповідно до рекомендацій лікаря після отримання результатів навантажувальних тестів.