ПРОСТАТИЛЕН* (PROSTATILENUM*) Діюча речовина
фармакодинаміка. Простатилен — фармакотерапевтичний засіб патогенетичної терапії зі специфічною органотропною дією, яка спрямована на передміхурову залозу.
Простатилен:
• нормалізує мікроциркуляцію та тромбоцитарно-судинний гемостаз у передміхуровій залозі;
• зменшує вираженість набряку тканин передміхурової залози або усуває його;
• зменшує лейкоцитарну інфільтрацію, у тому числі за рахунок скорочення вмісту лейкоцитів у секреті передміхурової залози;
• чинить опосередковану бактеріостатичну дію щодо мікрофлори секрету передміхурової залози;
• знижує титр виявленого збудника аж до абсолютної стерильності або пригнічує життєздатність мікроорганізмів;
• нормалізує сперматогенез за рахунок збільшення кількості та рухливості сперматозоїдів;
• чинить модулюючий вплив на стан Т– та В–лімфоцитів; регулює тонус м’язів сечового міхура, включно з тонусом детрузора;
• підвищує неспецифічну резистентність організму.
Фармакокінетика. Простатилен розщеплюється клітинними протеазами до амінокислот. Простатилен не кумулюється в організмі; він та його метаболіти екскретуються із сечею.
• хронічний простатит;
• аденома передміхурової залози;
• вікові порушення функцій передміхурової залози та пов’язані з цим розлади акту сечовипускання;
• ускладнення після оперативних втручань на передміхуровій залозі;
• інтерорецептивна копулятивна дисфункція;
• безпліддя у чоловіків.
простатилен застосовують для лікування дорослих чоловіків, включаючи осіб літнього віку.
У формі ліофілізату для розчину для ін’єкцій. Перед застосуванням ліофілізат простатилену, що міститься в 1–2 флаконах, розчиняють в 1–2 мл води для ін’єкцій або 0,9% р-ні натрію хлориду, або 0,5% р-ні новокаїну та отриманий р-н вводять в/м 1 раз на добу.
Тривалість курсу лікування — 5–10 днів. У разі необхідності через 1–6 міс проводять повторний курс лікування.
У формі супозиторія ректального. Супозиторій звільняють від упаковки та вводять глибоко у пряму кишку.
Застосовують по 1 супозиторію 1–2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 5–10 днів. У разі необхідності через 1–6 міс проводять повторний курс лікування.
Тривалість курсу лікування простатиленом визначається характером та тяжкістю захворювання, досягнутим терапевтичним ефектом, характером терапії (монотерапія або комплексне лікування).
Діти. Не застосовують дітям.
гіперчутливість до простатилену.
можливі алергічні реакції, включно зі свербежем, висипом; зміни у місці введення, відчуття печіння.
простатилен з обережністю призначають при атеросклерозі, підвищеному ризику розвитку тромбоемболії. У разі тривалого застосування високих доз препарату необхідно контролювати час згортання крові. При лікуванні простатиленом рекомендується проводити аналіз клінічних показників активності передміхурової залози (простатоспецифічний антиген — ПСА).
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Простатилен не застосовують у жінок.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Дані відсутні.
не вивчалася
у разі застосування високих доз простатилену (>400 мг/добу тривалий час) можливі: диспепсія, втомлюваність, загальна слабкість, головний біль, креатинурія, підвищення активності креатинкінази, збільшення концентрації ХС, ТГ, зменшення концентрації тироксину та трийодтироніну в плазмі крові, збільшення вмісту естрогенів та андрогенів у сечі.
Специфічний антидот до простатилену відсутній. Лікування симптоматичне.