МЕСНА (MESNUM) Діюча речовина

Сортування:
Знайдено: 7 препаратів
Уромітексан® 400 мг розчин  для ін'єкцій, 400 мг, ампула, 4 мл, № 15; Бакстер Онколоджі
Месна розчин  для ін'єкцій, 100 мг/мл, ампула, 4 мл, у карт. коробці, № 10; Амакса Фарма
Месна-Хемотека розчин для інфузій, 400 мг, № 15; Медичний центр М.Т.К.
Месна-Хемотека розчин для інфузій, 500 мг, № 15; Медичний центр М.Т.К.
Месна-Хемотека розчин для інфузій, 600 мг, № 15; Медичний центр М.Т.К.
Месна-Хемотека розчин для інфузій, 800 мг, № 15; Медичний центр М.Т.К.
Месна-Хемотека розчин для інфузій, 1000 мг, № 15; Медичний центр М.Т.К.

механізм дії препарату спрямований на зменшення уротоксичних ефектів гідроксиметаболітів оксазафосфоринів, а з іншого боку - на формування нетоксичних адитивних сполук з акролеїном; ці реакції сприяють регіональній детоксикації в нирках та еферентних сечовивідних шляхах.

профілактика токсичної дії оксазафосфоринів (іфосфамід, циклофосфамід, трофосфамід) на сечовивідні шляхи, зокрема у пацієнтів групи високого ризику - після променевої терапії органів малого таза, з циститом після попереднього лікування оксазафосфоринами або розладами з боку сечовивідних шляхів в анамнезі.

слід вводити шляхом в/в ін’єк. дорослим у дозі, що становить 20 % від відповідної дози оксазафосфоринів, під час «0» (час введення оксазафосфорину), ч/з 4 год. і ч/з 8 год.; якщо іфосфамід вводити шляхом тривалої інфузії, бажано додати месну 400 мг в/в болюсно (20 % від дози іфосфаміду) в момент часу «0» (початок інфузії) з подальшим введенням препарату в дозах до 100 % від відповідної дози іфосфаміду у випадку тривалої інфузії; уропротекторний ефект слід підтримувати протягом ще 6-12 год. після завершення інфузії іфосфаміду шляхом застосування препарату в дозах до 50 % від відповідної дози іфосфаміду.

гіперчутливість до месни, тіолвмісних сполук або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

нудота, діарея, коліки, абдомінальний біль, подразнення слизових оболонок, здуття, блювання, констипація, пекучий біль за грудиною, в епігастрії, кровоточивість ясен; місцеві інфузійні реакції (висипання, свербіж, біль, почервоніння), кропив’янка, набряк, озноб, гарячка, грипоподібні реакції, знесилення, біль у грудях, анорексія, відчуття зневоднення, гіперчутливість, гіперергічні реакції, сонливість, головний біль, млявість, запаморочення, парестезія, синкопе, порушення уважності, припливи, серцебиття, лімфаденопатія, висипання, свербіж, гіпергідроз, екзантема, енантема, кашель, закладеність носа, біль у плеврі, сухість у роті, бронхоспазм, диспное, дискомфорт у гортані, носова кровотеча, безсоння, нічні кошмари, артралгія, біль у спині, міалгія, біль у кінцівках і суглобах, дизурія; кон’юнктивіт, фотофобія, затуманення зору, періорбітальний набряк, зростання рівня трансаміназ, стоматит, погрішення смакових відчуттів, анафілактичні реакції, ГНН, панцитопенія, лейкопенія, лімфопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, циркуляторні реакції, артеріальна гіпотензія або гіпертензія, тахікардія, зміни на ЕКГ; депресія, збудливість, судоми, тахіпное, респіраторний дистрес, гіпоксія, кровохаркання, гепатит, зростання рівня гамма-глутамілтрансферази та лужної фосфатази крові, с-ром Лайєлла, с-ром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, звиразкування та/або бульозний висип, ангіоневротичний набряк, медикаментозний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, відчуття печіння, подразнення вени на ділянці введення, астенія, слабкість, набряк обличчя, периферичний набряк, місцеві інфузійні реакції - тромбофлебіт, подразнення, лабораторні ознаки дисемінованого в/судинного згортання крові, пульс >100/хв, підйом ST, подовження протромбінового часу, подовження активованого часткового тромбопластинового часу, фарингіт; токсичні реакції.