Всі аптеки України
Київ (адресу не вказано)
Активні речовини — “Л”ЛІРАГЛУТИД (LIRAGLUTIDUM)

ЛІРАГЛУТИД (LIRAGLUTIDUM) Діюча речовина

Сортування:
Саксенда® розчин  для ін'єкцій, 6 мг/мл, картридж, вкладений в шприц-ручку, 3 мл, № 3; Ново Нордіск
Віктоза® розчин  для ін'єкцій, 6 мг/мл, картридж, вкладений в шприц-ручку, 3 мл, № 2; Ново Нордіск

є аналогом людського глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1), виробленого за допомогою технології рекомбінантної ДНК в Saccharomyces cerevisiae; ГПП-1 з послідовністю амінокислот на 97% гомологічною людському ГПП-1, що зв’язується з ГПП-1-рецепторами і активує їх; ГПП-1-рецептор є мішенню для нативного ГПП-1 (гормону інкретину, що ендогенно секретується), який потенціює глюкозозалежну секрецію інсуліну β-клітинами підшлункової залози; у людей дає можливість вводити його 1 р/добу; пролонгована дія введеного п/ш обумовлена 3 механізмами: самоасоціацією, що уповільнює всмоктування, зв’язуванням з альбуміном крові і підвищеною стійкістю до дії ферментів дипептидилпептидази IV (ДПП-IV) і нейтральної ендопептидази (НЕП), що проявляється в тривалому періоді напіввиведення препарату з плазми; дія опосередковується специфічною взаємодією з ГПП-1-рецепторами, що призводить до підвищення рівня цАМФ; стимулює секрецію інсуліну залежно від рівня глюкози і одночасно знижує неадекватно високу секрецію глюкагону також залежно від рівня глюкози в крові; при високій концентрації глюкози в крові секреція інсуліну підвищується, а глюкагону - знижується; при гіпоглікемії знижує секрецію інсуліну, але не впливає на секрецію глюкагону; механізм зниження рівня глюкози в крові включає незначне уповільнення випорожнення шлунка; зменшує масу тіла і масу жиру за рахунок механізмів зниження відчуття голоду і споживання енергії; діє впродовж 24 год і покращує контроль глікемії шляхом зниження рівня глюкози в крові натще і після їди у пацієнтів з ЦД ІІ типу.

лікування ЦД ІІ типу у дорослих з метою досягнення контролю глікемії у комбінації з: метформіном або сульфонілсечовиною у пацієнтів з незадовільним контролем глікемії, незважаючи на застосування максимально переносимих доз метформіну або сульфонілсечовини як монотерапії; метформіном і сульфонілсечовиною або метформіном і тіазолідиндіоном у пацієнтів з незадовільним контролем глікемії, незважаючи на подвійну терапію; комбінована терапія з базальним інсуліном хворих, у яких не досягнуто належного контролю глікемії за допомогою ліраглутиду та метформіну.

початкова доза - 0,6 мг/добу; через як мінімум 1 тиждень дозу слід підвищити до 1,2 мг; у деяких пацієнтів очікується поліпшення після збільшення дози з 1,2 мг до 1,8 мг і, грунтуючись на відповіді на лікування, для подальшого поліпшення контролю глікемії через як мінімум 1 тиждень лікування дозу можна підвищити до 1,8 мг; добова доза вище 1,8 мг не рекомендується; можна застосовувати додатково до наявної терапії метформіном або комбінації метформіну і тіазолідиндіону; при цьому дози метформіну і тіазолідиндіону, що застосовуються, можуть залишатися незміненими;можна застосовувати додатково до наявної терапії сульфонілсечовиною або комбінації метформіну і сульфонілсечовини; дозу сульфонілсечовини зменшити для того, щоб знизити ризик розвитку гіпоглікемії; на початку лікування у поєднанні з сульфонілсечовиною для коригування дози останньої може бути необхідним проведення самомоніторингу глюкози крові; вводять 1 р/добу у будь-який час незалежно від прийому їжі; його можна ввести п/ш в ділянку передньої черевної стінки, стегна або плеча; місце і час ін’єкцій можна змінювати без корекції дози; бажано вводити в один і той же найбільш зручний час дня; не можна вводити в/в або в/м.

підвищена чутливість до активної речовини або до інших компонентів препарату.

гіпоглікемія, анорексія, зниження апетиту; зневоднення; головний біль, запаморочення; нудота, діарея; диспепсія, біль у верхньому відділі черевної порожнини, запор, гастрит, метеоризм, здуття живота, ГЕРХ, відрижка, зубний біль, вірусний гастроентерит; панкреатит (в т.ч. некротичний панкреатит); підвищення ЧСС; анафілактичні реакції (з такими додатковими симптомами, як гіпотензія, серцебиття, задишка та набряк); інфекції ВДШ (назофарингіт, бронхіт); нездужання; втома, підвищення t°, реакції в місцях ін’єкцій; г. ниркова недостатність, порушення функції нирок; висипання; кропив’янка, свербіж; порушення функції щитовидної залози (пухлини щитовидної залози, підвищення рівня кальцитоніну в крові і зоб).