КАЛІЮ ХЛОРИД* (KALII CHLORIDUM*) Діюча речовина

основний внутрішньоклітинний катіон більшості тканин організму; іони калію необхідні для багатьох життєво важливих фізіологічних процесів, беруть участь у регуляції функції збудження, скоротливості, проведення та автоматизму міокарда; необхідні для підтримки внутрішньоклітинного тиску, проведення та синаптичної передачі нервового імпульсу, підтримки концентрації калію в міокарді, скелетних м’язах і гладеньком’язових клітинах, для підтримки нормальної функції нирок; в малих дозах іони калію розширюють коронарні судини, у великих - звужують; калій сприяє підвищенню вмісту ацетилхоліну і збудженню симпатичного відділу ЦНС, має помірну діуретичну дію; збільшення рівня калію знижує ризик розвитку токсичної дії серцевих глікозидів на серце; відіграє важливу роль у розвитку та корекції порушень кислотно-лужного балансу.

гіпокаліємія, зумовлена застосуванням салуретиків, нестримним блюванням, профузною діареєю, хірургічним втручанням; інтоксикація серцевими глікозидами; аритмії різного походження (пов’язані в основному з електролітними порушеннями та та абсолютною або відносною гіпокаліємією); гіпокаліємічна форма пароксизмальної міоплегії; м’язова дистрофія, міастенія; відновлення рівня калію в організмі при застосуванні кортикостероїдів; табл. та капс. додатково застосовують для профілактика гіпокаліємії.

застосовують в/в краплинно та p/os; р-н д/інфуз.: визначення необхідної дози базується на показниках вмісту калію у сироватці; дефіцит калію розраховують за формулою: калій = маса тіла х 0.2 х 2 х 4.5, де калій - розрахунок в ммоль, маса тіла - розрахунок в кг, 4.5 - нормальний рівень калію в ммоль в сироватці, отриманий результат - кількість калію хлориду 4% р-ну, який в звичайних випадках розводять водою д/ін’єк. в 10 разів (до 500 мл) і вводять краплинно (20 - 30 крап./хв); також в якості р-нника можна використовувати р-н натрію хлориду 0,9% або р-н глюкози 5%; при тяжких інтоксикаціях, що потребують швидкого усунення патологічних явищ застосовують калію хлорид 4% в 40% р-ні глюкози; звичайна рекомендована доза не повинна перевищувати 20 ммоль/год або 2 - 3 ммоль/кг протягом доби; в екстремальних випадках, коли рівень калію в сироватці менше, ніж 2,0 ммоль/л або існує загроза гіпокаліємії (рівень калію в сироватці нижчий ніж 2,0 ммоль/л, або мають місце зміни в ЕКГ та/або параліч м’язів), доза може становити до 40 мг/год або 400 мг/добу під ретельним наглядом лікаря та моніторингом ЕКГ і частою перевіркою калію в сироватці крові, щоб запобігти гіперкаліємії та зупинці серця; концентрат д/р-ну д/інфуз.: дорослим призначати 0,5-2 г/добу, як розчинник використовувати 200-250 мл р-ну натрію хлориду 0,9% або глюкози 5%, швидкість введення - 20-30 крап./хв.; p/os: табл. по 750 мг: звичайні дози для дорослих при незначній гіпокаліємії - 750-1500 мг/добу (1-2 табл./добу ), при тяжкій гіпокаліємії - 1500-4500 мг/добу (2-6 табл./добу); табл. по 1000мг: для профілактики гіпокаліємії - 1000мг/ добу (1 табл./добу), для лікування гіпокаліємії - 1000-2000 мг/добу (1-2 табл./добу), для лікування тяжкої гіпокаліємії - 3000-6000 мг/добу (3-6 табл./добу), через регулярні проміжки часу; капс. по 600 мг: звичайні дози для дорослих для профілактики гіпокаліємії - 1200-1800 мг/добу (2-3 капс./добу), для лікування гіпокаліємії - 3000-7200 мг (5-12 капс./добу), якщо добова доза перевищує 2 табл. чи капс., її розподілити на кілька прийомів.

гіперчутливість до калію хлориду або будь-яких компонентів ЛЗ; порушення видільної функції нирок, ГНН та ХНН (з оліго- або анурією, азотемія), ретенційна уремічна стадія при ХНН, гіпоренінемічний гіпоальдостеронізм; недостатність кори надниркових залоз (хвороба Аддісона), адренокортикальна недостатність; порушення AV-провідності, повна блокада серця; гіперкаліємія різного ґенезу (у тому числі викликана певними захворюваннями і ЛЗ, наприклад, у випадку прийому калійзберігаючих діуретиків або інгібіторів АПФ), гіперкаліємічний періодичний параліч; гіперхлоремія; системний ацидоз, метаболічний ацидоз (при неконтрольованомуЦД); діабетичний кетоацидоз; г. дегідратація, стани зі значним руйнуванням клітин (значні опіки опіки); непрохідність ШКТ, кровотечі ШКТ, загострення виразкової хвороби; одночасне застосовування з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактоном, триамтереном, амілоридом) самостійно або у комбінації з салуретичними діуретиками, препаратами крові; гіповолемія з гіпонатріємією; вроджена міотонія (параміотонія); гіпергідратація; набряк мозку; після травми тканин.

біль в місці введення, біль, почервоніння, флебіти при концентрації більше 30 ммоль/л, гіперкаліємія (особливо при зниженні функції нирок), зниження АТ, парестезії, збільшення кількості екстрасистол, шкірні висипання; гіпофосфатемія, гіпомагніємія, гіперкаліємія, гіпонатріємія; диспептичні розлади (нудота, блювання, метеоризм, біль у животі, відчуття дискомфорту, діарея, відчуття печіння у шлунку та стравоході, запор, незначні ерозійні зміни у тонкому кишечнику); брадикардія, тахікардія, порушення провідності серця, аритмія, екстрасистолія, артеріальна гіпотензія; АР (гіпертермія, шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, шок); слабкість, сплутаність свідомості, гіперволемія; ядуха; біль у горлі; для тверд. p/os форм - кровотечі ШКТ, гастродуоденальні виразки, перфорація та непрохідність.