ІРБЕСАРТАН (IRBESARTANUM)3 препарати

антигіпертензивна дія; потужний, активний при р/os прийомі, селективний антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (типу АТ₁), може блокувати всі ефекти ангіотензину ІІ, опосередковані рецептором АТ₁, незалежно від джерела або способу синтезу ангіотензину ІІ; селективний антагонізм рецепторів ангіотензину ІІ (АТ₁) обумовлює підвищення рівнів реніну і ангіотензину ІІ в плазмі крові, а також зменшення концентрації альдостерону в плазмі крові; на рівні калію в сироватці крові ірбесартан сам по собі у разі його застосування в рекомендованих дозах не виявляє значущого впливу; не інгібує АПФ (кініназу ІІ) - фермент, який каталізує утворення ангіотензину ІІ і деградацію брадикініну до неактивних метаболітів; активний без метаболічної активації; знижує АТ, мінімально змінюючи ЧСС; максимальне зменшення АТ відбувається протягом 3-6 год після прийому засобу, і ефект зменшення АТ зберігається протягом принаймні 24 год.

есенціальна АГ; лікування хр. захворювання нирок у дорослих пацієнтів з АГ і ЦД 2 типу як складова схеми антигіпертензивної терапії.

звичайна початкова та підтримуюча доза 150 мг 1 р/добу незалежно від прийому їжі; можлива початкова терапія в дозі 75 мг, наприклад для пацієнтів, які знаходяться на ГД, або для пацієнтів старше 75 років; для пацієнтів, у яких АТ недостатньо регулюється дозою 150 мг 1 р/добу, доза може бути підвищена до 300 мг, або можна паралельно призначити інший гіпотензивний препарат; додаткове застосування такого діуретика, як гідрохлоротіазид, має адитивний ефект; у пацієнтів, хворих на АГ та ЦД 2 типу, терапія ірбесартаном повинна розпочинатися з дози 150 мг 1 р/добу і титруватися до дози 300 мг 1 р/добу, яка при лікуванні хр. захворювання нирок є бажаною підтримувальною дозою.

гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин; вагітним та жінкам, які планують завагітніти; одночасне застосування з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане пацієнтам з ЦД або нирковою дисфункцією (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) <60 мл/хв/1,73 м²).

реакції гіперчутливості, такі як ангіоневротичний набряк, висипання, кропивниця; гіперкаліємія; запаморочення, ортостатичне запаморочення; вертиго, головний біль; шум у вухах; тахікардія; ортостатична гіпотензія; гіперемія; кашель; нудота/блювання, діарея, диспепсія/печія, дисгевзія; жовтяниця; гепатит, порушення функції печінки; лейкоцитокластичний васкуліт; біль у м’язах і кістках; артралгія, міалгія (у деяких випадках асоційована з підвищеними рівнями креатинінкінази в плазмі крові), м’язові спазми; порушення функції нирок, включаючи випадки ниркової недостатності у пацієнтів з підвищеним ризиком цього ускладнення; порушення сексуальної функції; підвищена втомлюваність, біль у грудній клітці.