ІФОСФАМІД (IFOSFAMIDUM) Діюча речовина

цитотоксична речовина з групи оксазафосфоринів; хімічно споріднений з азотистим іпритом і є синтетичним аналогом циклофосфаміду; активується у печінці завдяки мікросомальним ензимам, трансформуючись у 4-гідрокси-іфосфамід, що перебуває у рівновазі зі своїм таутомером альдоіфосфамідом, який спонтанно деградує до акролеїну і алкілуючого метаболіту ізоіфосфаміду-лост; акролеїн спричиняє уротоксичний ефект іфосфаміду; цитотоксичний ефект є наслідком взаємодії між його алкілуючими метаболітами і ДНК; переважна точка атаки - це фосфодіефірні містки ДНК; результатом алкілування є розрив і зчеплення поперечних зв’язків ниток ДНК; у клітинному циклі перенесення через фазу G2 сповільнюється; цитотоксичний ефект не характерний для певної фази клітинного циклу, однак він характерний для клітинного циклу; не можна виключати перехресну резистентність, головним чином зі структурно спорідненими цитостатичними речовинами, такими як циклофосфамід та а інші алкілуючі речовини; відомо, що пухлини, які можуть бути резистентними до циклофосфаміду чи рецидивувати після лікування циклофосфамідом, часто відповідають на лікування іфосфамідом.

комбінована хіміотерапія поширених пухлин яєчок II-IV ст. згідно з класифікацією TNM (семіном і несеміном), що недостатньо реагували або взагалі не реагували на первинну хіміотерапію; паліативна комбінована хіміотерапія цисплатином/іфосфамідом (без додаткових комбінованих препаратів) карциноми шийки матки IV B ст. за класифікацією FIGO (якщо проведення радикального лікування хірургічним шляхом або радіаційної терапії неможливе), як альтернатива паліативної променевої терапії; паліативна терапія поширеного резистентного чи рецидивуючого раку молочної залози; монотерапія або комбінована хіміотерапія у пацієнтів із неоперабельними або метастатичними пухлинами - недрібноклітинна бронхіальна карцинома; комбінована хіміотерапія дрібноклітинної бронхіальної карциноми; монотерапія або комбінована хіміотерапія рабдоміосаркоми або остеосаркоми при неефективності стандартного лікування, інших сарком м’яких тканин при неефективності хірургічної і радіаційної терапії; комбінована хіміотерапія при неефективності первинної цитостатичної терапії саркоми Юїнга; комбінована хіміотерапія пацієнтів із високозлоякісними неходжкінськими лімфомами, що недостатньо реагували або взагалі не реагували на первинну терапію, рецидивуючими пухлинами; хвороба Ходжкіна, насамперед з прогресуючим перебігом або на початку рецидиву (тривалість повної ремісії менше 1 р.), після невдалого проведення первинної хіміотерапії або радіохіміотерапії.

фракційне введення: 1,2-2,4 г/м2 поверхні тіла (до 60 мг/кг маси тіла) на добу протягом п’яти днів поспіль у вигляді в/в інфузії протягом періоду від 30 хв. до 2 год., залежно від об’єму введення. Пролонгована інфузія: 5 г/м2 поверхні тіла (=125 мг/кг маси тіла), у вигляді високої одноразової дози шляхом 24-годинної пролонгованої інфузії; загальна доза на цикл не повинна перевищувати 8 г/м2 поверхні тіла (=200 мг/кг маси тіла); готовий до застосування р-н не повинен перевищувати концентрацію 4%; цикли терапії можна повторювати кожні 3-4 тижні; інтервали між циклами залежать від відновлення картини крові та усунення побічних реакцій або супутніх симптомів.

гіперчутливість до іфосфаміду або до будь-якого з його метаболітів та інших компонентів препарату; тяжкі порушення функції кісткового мозку (особливо пацієнтам, які попередньо проходили лікування цитотоксичними препаратами чи радіаційну терапію); запалення сечового міхура; порушення функції нирок та/або обструкція сечовивідних шляхів; г.інфекція.

інфекції; мієлосупресія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія; метаболічний ацидоз, анорексія; нудота, блювання; алопеція; гематурія, мікро- макрогематурія, геморагічний цистит, ниркова дисфункція, порушення структури нирок, нефропатія, канальцева дисфункція; токсичні прояви з боку ЦНС, енцефалопатія, в’ялість; порушення сперматогенезу; пневмонія; сепсис; вторинні пухлини, рак сечовивідних шляхів, мієлодиспластичний синдром, г.лейкемія, г.лімфоцитарний лейкоз, лімфома неходжкінська, саркома, нирковоклітинна карцинома, рак щитовидної залози, прогресування існуючого злоякісного захворювання; гематотоксичність, агранулоцитоз, фебрильна нейтропенія, гемолітичний уремічний с- ром, ДВС згортання крові, гемолітична анемія, анемія новонароджених, метгемоглобінемія; р-ції гіперчутливості, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, анафілактична р-ція, імуносупресія, кропив’янка; с-ром недостатньої секреції антидіуретичного гормону; гіпонатріємія, затримка води, гіпокаліємія, с-ром лізису пухлини, гіпокальціємія, гіпофосфатемія, гіперглікемія, полідипсія; галюцинації, депресивний психоз, дезорієнтація, збудження, панічна атака, кататонія, манія, параноя, делірій, брадифренія, мутизм, зміни психічного стану, ехолалія, логорея, персеверація, амнезія; сонливість, розлади пам’яті, запаморочення, периферична нейропатія, мозочковий с-ром, судоми, кома, полінейропатія, нейротоксичність; порушення, неясність зору, кон’юнктивіт, подразнення ока; глухота, зниження слуху, вертіго, шум у вухах; кардіотоксичність, аритмія, брадикардія, зупинка серця, ІМ, кардіогенний шок, блокада ніжок пучка Гіса, перикардіальний випіт, крововилив у міокард, стенокардія, лівошлуночкова недостатність, кардіоміопатія, застійна кардіоміопатія, міокардит, перикардит, міокардіальна депресія, серцебиття, зниження фракції викиду, зміни на ЕКГ сегментів ST, Т, QRS-комплексу; гіпотензія, ризик кровотечі, флебіт, ТЕЛА, тромбоз глибоких вен, синдром протікання капілярів, васкуліт, АГ, гіпотензія, припливи; інтерстиціальні пневмоніт та пульмонарний фіброз, набряк легень, зупинка дихання, г.респіраторний синдром, легенева гіпертензія, алергічний альвеоліт, пневмоніт, плевральний випіт, бронхоспазм, диспное, гіпоксія, кашель, ДН; діарея, стоматит, запор, панкреатит, тифліт, коліт, ентероколіт, кишкова непрохідність, крововилив у ШКТ, виразки слизових оболонок, біль у животі, гіперсекреція слини; розлади функції печінки, гепатотоксичність, блискавичний гепатит, вазооклюзивне захворювання печінки, тромбоз портальної вени, цитолітичний гепатит, холестаз; папульозні висипи, дерматит, токсичний епідермальний некроліз, с-ром Стівенса-Джонсона, с-ром долонно-підошовної еритродизестезії, дерматит у ділянці опромінення, некроз шкіри, набряк обличчя, петехії, висипання, свербіж, еритема, гіперпігментація шкіри, гіпергідроз, розлади з боку нігтів; рахіт, остеомаляція, рабдоміоліз, затримка росту, міалгія, артралгія, біль у кінцівках, спазми м’язів; нетримання сечі, канальцевий ацидоз, протеїнурія, синдром Фанконі, ГНН, ХНН, тубулоінтерстиціальний нефрит, нейрогенний нецукровий діабет, фосфатурія, аміноацидурія, поліурія, енурез; недостатність функції яєчників, аменорея, зниження рівня естрогену у крові, азооспермія, олігоспермія, безпліддя, передчасна менопауза, збільшення рівня гонадотропіну у крові; гіпераміноацидурія, затримка росту плода.