ГІДРОКСИПРОГЕСТЕРОН КАПРОАТ (HYDROXYPROGESTERONI CAPROAS)2 препарати

синтетичний аналог гормона жовтого тіла, що викликає трансформацію слизової оболонки матки з фази проліферації в секреторну фазу, що необхідно для нормальної імплантації заплідненого яйця, а після запліднення сприяє її переходу в стан, необхідний для розвитку заплідненої яйцеклітини; оксипрогестерону капронат також зменшує збудливість і скоротливість мускулатури матки і маткових труб, що забезпечує зберігання вагітності; стимулює розвиток кінцевих елементів молочних залоз; у малих дозах стимулює, а у великих пригнічує секрецію гонадотропних гормонів; гальмує дію альдостерону, що призводить до посилення секреції натрію і хлору із сечею; оксипрогестерону капронат більш стійкий в організмі, ніж прогестерон.

патологічні процеси, зумовлені недостатністю жовтого тіла: загроза викидня; первинна та вторинна аменорея; поліменорея; дисфункціональні маткові кровотечі; гіперпластичні процеси в ендометрії, ендометріоз.

з метою профілактики і лікування загрозливого викидня - по 125-250 мг (1-2 мл 12,5% р-ну) в/м 1 р/тиждень; застосовують тільки в першій половині вагітності; при аменореї (первинній і вторинній) безпосередньо після припинення застосування естрогенних препаратів - 250 мг одноразово або в два прийоми; при дисфункціональних маткових кровотечах (для нормалізації менструального циклу) вводять по 62,5(65 роз-н олійний)-125 мг (0,5-1,0 мл 12,5% розчину) на 20-22 день циклу; у жінок із гіперплазією ендометрія (при відсутності гормонально активних пухлин яєчників) віком до 45 років у I фазі менструального циклу призначати естрогени (етинілестрадіол 0,05 мг на день з 5-го по 25-й день циклу) та гідроксипрогестерон по 1 мл 12,5% р-ну 1 р/тиждень на 5-й, 12-й і 19-й день циклу протягом 4-5 циклів, жінкам віком від 45 років уводити тільки по 2 мл 12,5% р-ну 1 р/тиждень протягом 6-8 менструальних циклів.

підвищена чутливість до компонентів препарату, друга половина вагітності, позаматкова вагітність або вагітність, що завмерла, в анамнезі, вагінальні кровотечі невстановленого ґенезу, стан після аборту, порушення функції печінки, захворювання печінки (гепатит, цироз), холестатична жовтяниця у період вагітності або в анамнезі, доброякісна гіпербілірубінемія, печінкова недостатність, ниркова недостатність, порфірія, нервові розлади з явищами депресії, тахікардія, злоякісні пухлини молочних залоз та статевих органів, активна венозна або артеріальна тромбоемболія, тяжкий тромбофлебіт або такі стани в анамнезі.

підвищення АТ, тахікардія, задишка, порушення кровообігу, венозні тромбоемболії, набряки, затримка рідини, альбумінурія, погана переносимість глюкози, зміни ліпідного профілю плазми, зміни апетиту, здуття живота, біль у животі, запор, діарея, порушення функції печінки та зміни функціональних проб печінки, холестатична жовтяниця, нудота, блювання, головний біль, запаморочення, депресія, безсоння, сонливість, слабкість, підвищена втомлюваність, парестезії, збільшення маси тіла, біль і напруження у молочних залозах, зміна вагінальних виділень, нерегулярні маткові кровотечі, аменорея, олігоменорея, порушення менструального циклу, передменструальний синдром, зниження лібідо, гірсутизм, спазми матки, порушення з боку зовнішніх статевих органів (печіння, сухість, генітальний свербіж, вагінальні виділення, вагінальний мікоз), реакції гіперчутливості, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, алопеція, акне, жовті пігментні плями на обличчі (хлоазма), АР на шкірі (висипання, свербіж), мультиформна еритема, порушення зору, тромбоз сітківки, запалення зорових нервів, гарячка; зміни у місці введення, біль та припухлість, надмірна кількість прогестерону може спричинити вірилізацію плода жіночої статі (аж до невизначеності статевої належності).