ФЛУОРОУРАЦИЛ (FLUOROURACILUM)13 препаратів

протипухлинний засіб з групи антиметаболітів; як антагоніст піримідину порушує синтез ДНК і т.ч. інгібує поділ клітин; сам фторурацил не має антинеопластичної активності, протипухлинна дія проявляється в організмі після ферментної трансформації фторурацилу в фосфорильовані форми - 5-фторуридин і 5-фтордезоксиуридин.

рак молочної залози і колоректальний рак (у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антинеопластичними ЛЗ); рак шлунка, рак голови та шиї, рак підшлункової залози.

конц. д/р-ну д/інфуз.: загальна добова доза для дорослих не повинна перевищувати 1 г; колоректальний рак: початковий курс терапії - вводити шляхом інфузій або ін’єкцій (інфузії краще); при в/в інфузії - добову дозу 15 мг/кг маси тіла (600 мг/м2 поверхні тіла), але не більше 1 г/інфузію, протягом 4 год.; у наступні дні препарат вводять у такій же дозі, доки не проявляються токсичні ефекти або загальна доза не досягне 12-15 г. При в/в ін’єкції - по 12 мг/кг маси тіла (480 мг/м2 поверхні тіла) щодня протягом 3 днів; при відсутності ознак токсичних ефектів можна продовжувати вводити препарат у дозі 6 мг/кг маси тіла (240 мг/м2 поверхні тіла) у 5, 7 і 9 дні курсу; для підтримуючої терапії - у дозі 5-10 мг/кг маси тіла (200-400 мг/м2 поверхні тіла) 1 р/тиждень. Рак молочної залози: в/в по 10-15 мг/кг маси тіла (400-600 мг/м2 поверхні тіла) у 1 і 8 дні курсу тривалістю 28 діб; можна вводити шляхом безперервних 24-годинних в/в інфузій у дозі 8,25 мг/кг маси тіла (350 мг/м2 поверхні тіла). В/артеріальні інфузії: добову дозу 5-7,5 мг/кг маси тіла (200-300 мг/м2 поверхні тіла) вводять шляхом безперервної 24-годинної інфузії; р-н д/ін’єк.: при монотерапії 370-400 мг/м2 ППТ (але в деяких випадках значно вищі дози) вводять з різними інтервалами, використовуючи різні способи введення; у комбінації з іншими цитостатиками фторурацил вводять (у більшості випадків) 500-600 мг/м2 ППТ в/в у певний час за відповідною схемою комбінованої хіміотерапії.

гіперчутливість до фторурацилу або до будь-якого з компонентів
препарату; пригнічення функції кісткового мозку, особливо після променевої терапії або лікування іншими протипухлинними препаратами; мієлосупресія; значні відхилення кількості формених елементів у крові; кровотечі; стоматити, виразки слизової оболонки рота і ШКТ; тяжка діарея; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; тяжкі інфекційні захворювання (оперізуючий лишай, вітряна віспа); кахексія; рівень білірубіну в плазмі крові >85 мкмоль/л; період вагітності або годування груддю; уникати вакцинації живими вакцинами, одночасного застосування з бривудином, соривудином або з їхніми аналогами; псевдомембранозний ентероколіт.

мієлосупресія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, анемія, носові кровотечі, панцитопенія; імуносупресія зі збільшенням частоти інфекцій; порушення ЕКГ, характерні для ішемії, біль в грудній клітці, що схожий на стенокардію; бронхоспазм; запалення слизових оболонок (стоматит, езофагіт, фарингіт, проктит); діарея, нудота, блювання, анорексія; алопеція (оборотна); пропасниця; генералізовані АР, включно з анафілактичним шоком; транзиторний оборотний церебральний с-м (атаксія, сплутаність свідомості і екстрапірамідні рухові і кортикоспінальні розлади, ністагм, головний біль, запаморочення, ейфорія); сонливість, дезорієнтація, г.мозочковий с-м; симптоми лейкоенцефалопатії: втрата пам’яті, парестезія, летаргія, слабкість м’язів, порушення мови, кома, судоми); аритмія, ІМ, ішемія міокарда, міокардит, СН, дилятативна кардіоміопатія, кардіогенний шок; зупинка серця, раптова смерть; носові кровотечі, артеріальна гіпотензія, тромбофлебіт, с-м Рейно, тромбоемболії, розширення вен, периферична нейропатія, васкуліт; виразки та кровотечі ШКТ, зневоднення, сепсис, відторгнення некротичних мас; печінковий цитолітичний с-м; некрози печінки (часом летальні), холецистит; некроз носових кісток, м’язова слабкість; ниркова недостатність, гіперурикемія; підвищення рівня загального тироксину (T4) і загального трийодтироніну (T3) в сироватці без підвищення вільного T4 і тиреотропіну без клінічних ознак гіпертиреозу; дерматит, зміни шкіри (сухість шкіри, тріщини, ерозії, еритема, висипання, свербіж, фоточутливість, шкірні АР, пігментація, гіперпігментація, депігментація у вигляді смуг поблизу вен, зміни та випадання нігтів); надмірна сльозотеча, нечіткість зору, порушення моторики ока, неврит зорового нерва, диплопія, зниження гостроти зору, світлобоязнь, кон’юнктивіт, блефарит, рубцевий ектропіон, фіброз слізних канальців; порушення сперматогенезу і овуляції; втома, виснаження, загальна астенія; збільшення протромбінового часу при комбінованому застосуванні з варфарином; болюсному введенні високих доз і при тривалих безперервних інфузіях - с-м долонно-підошовної еритродизестезії.