ФЛУТАМІД (FLUTAMIDUM) Діюча речовина
антиандрогенний препарат з нестероїдною структурою; блокує андрогенні рецептори клітин-мішеней у передміхуровій залозі, гіпоталамусі і гіпофізі та інгібує біологічні ефекти ендогенних андрогенів, проте не пригнічує дію на андрогенопосередковану секрецію гонадотропін-рилізинг гормону (ГТРГ) гіпоталамусом або не впливає на чутливість гіпофіза до ГТРГ, це призводить до підвищення вмісту гонадотропних гормонів (лютеїнізуючого і фолікулостимулюючого), унаслідок чого відбувається стимуляція гіперпродукування тестостерону.
табл. (250 мг): місцевопоширений або метастазуючий рак простати як монотерапія (з або без орхіектомії) або в комбінації з агоністами лютеїнізуючого гормона рілізінг-гормону ЛГРГ (LHRH) у хворих, яким раніше не призначали ніякого лікування, або ж у резистентних до гормональної терапії хворих; локально обмежений рак простати В2 - С2 (Т2b - Т4) (у складі комплексної терапії) для зменшення об’єму пухлини, посилення контролю над пухлиною та збільшення періоду між загостреннями хвороби; табл. (125 мг): лікування жінок з функціональною гіперандрогенією, яка супроводжується порушеннями оваріально-менструального циклу, гірсутизмом, синдромом склерополікістозних яєчників та безпліддям.
табл. (250 мг): як монотерапію, так і у комбінації з ЛГРГ, призначають по 250 мг (1 табл.) 3 р/добу кожні 8 годин; у складі комбінованої терапії з агоністами ЛГРГ прийом флутаміду можна розпочинати одночасно або за 3 доби до початку терапії агоністами ЛГРГ; при застосуванні променевої терапії флутамід призначають за 8 тижнів до її початку та продовжують протягом усього курсу променевої терапії; табл. (125 мг): жінкам з гіперандрогенними станами призначають по 125 мг (1 табл.) 3 р/добу протягом 3 - 6 місяців.
гіперчутливість до препарату або будь-яких його компонентів, що входять до складу препарату, тяжка печінкова недостатність (базовий рівень печінкових ферментів слід оцінити до початку лікування), дитячий вік, гіперандрогенія органічного походження (пухлини яєчників та кори надниркових залоз) (табл. 125 мг).
при монотерапії: QT подовження, гінекомастія та/або болісність у молочних залозах, що інколи супроводжується галактореєю, пронос, нудота, блювання, підвищений апетит, безсоння, стомлюваність, транзиторне порушення функції печінки і гепатит, зниженння лібідо, порушення функції ШКТ, анорексія, виразкоподібні болі, печія, запор, набряк, екхімоз, оперізувальний герпес, свербіж, вовчакоподібний с-м, головний біль, запаморочення, слабкість, нездужання, погіршення зору, спрага, біль у грудній клітці, тривожність, депресія, лімфостаз, зниження кількості сперматозоїдів; при комбінованій терапії: QT подовження, відчуття жару, зниження лібідо, імпотенція, діарея, нудота та блювання, інтерстиціальна хвороба легенів, гепатит і фоточутливість.