ДЕКСМЕДЕТОМІДИН (DEXMEDETOMIDINE) Діюча речовина

Сортування:
Знайдено: 10 препаратів
Дексдор концентрат для розчину для інфузій, 100 мкг/мл, ампула, 2 мл, № 5; Оріон Корпорейшн
Дексанест концентрат для розчину для інфузій, 100 мкг/мл, ампула, 2 мл, № 5; Фармак
Дексмедетомідин-Ново концентрат для розчину для інфузій, 100 мкг/мл, флакон, 2 мл, № 5; Губенко С.А.
Миродекс концентрат для розчину для інфузій, 100 мкг/мл, флакон, 2 мл, № 5; РОКЕТ-ФАРМ ООО
Дексмедетомідин-Віста концентрат для розчину для інфузій, 100 мкг/мл, ампула, 2 мл, № 5; Містрал Кепітал Менеджмент
Дексмедетомідин Евер Фарма концентрат для розчину для інфузій, 100 мкг/мл, ампула, 2 мл, № 5; ЕВЕР Нейро Фарма
Кванадекс концентрат для розчину для інфузій, 100 мкг/мл, ампула, 2 мл, № 5; Юрія-Фарм
Дексмедетомідин Евер Фарма концентрат для розчину для інфузій, 100 мкг/мл, ампула, 4 мл, № 5; EVER Valinject GmbH
Дексмедетомідину гідрохлорид розчин  для ін'єкцій, 200 мкг/2 мл, флакон скляний, 2 мл, в пачці, в пачці, № 25; Медичний центр М.Т.К.
Дексанест концентрат для розчину для інфузій, 100 мкг/мл, флакон, 4 мл, № 1; Фармак

дексмедетомідин є селективним агоністом α2-адренорецепторів з широким спектром фармакологічних властивостей. Він надає симпатолітичний ефект завдяки зменшенню вивільнення норадреналіну з закінчень симпатичних нервів. Седативні ефекти зумовлені зменшенням вираженості порушення в блакитній плямі — ядрі з переважанням норадренергічних нейронів, яке знаходиться в стовбурі головного мозку. Дексмедетомідин виявляє аналгетичну дію і сприяє зниженню доз застосовуваних анестетиків і анальгетиків.
T½ становить приблизно 1,9-2,5 год. Середній кліренс — 35,7-51,1 л/год. Дексмедетомідин повністю метаболізується в печінці.

седація дорослих пацієнтів, які перебувають у ВІТ, відділеннях анестезіології та реанімації і потребують рівня седації не глибше, ніж пробудження у відповідь на голосову стимуляцію (відповідає діапазону від 0 до -3 балів за шкалою RASS).
Седация неінтубованих дорослих пацієнтів до та/або під час діагностичних або хірургічних процедур, що вимагають седації, тобто процедурна седації із збереженням свідомості.

седація дорослих пацієнтів, які перебувають у ВІТ, відділенні анестезіології та реанімації і потребують рівня седації не глибше, ніж пробудження у відповідь на голосову стимуляцію (відповідає діапазону від 0 до -3 балів за шкалою RASS)
Попередньо інтубованих і седованих пацієнтів можна переводити на дексмедетомідін з початковою швидкістю інфузії 0,7 мкг/кг/год з подальшим коригуванням дози в межах діапазону 0,2-1,4 мкг/кг/год для досягнення бажаного рівня седації, в залежності від реакції хворого.
Максимальна доза
Не слід перевищувати максимальну дозу 1,4 мкг/кг/год.
Тривалість терапії. Не більше 14 днів відсутня. Для більш тривалого застосування препарату необхідно регулярно оцінювати стан пацієнта.
Седация неінтубованих дорослих пацієнтів до та/або під час діагностичних або хірургічних процедур, що вимагають седації, тобто процедурна седація зі збереженням свідомості.
Початкові дози при процедурної седації
Для дорослих пацієнтів: інфузія навантажувальної дози 1,0 мкг/кг протягом 10 хв. Для менш інвазивних процедур, наприклад офтальмохірургія, може бути придатною інфузія навантажувальної дози 0,5 мкг/кг протягом 10 хв.
При волоконно-оптичній інтубації дорослих пацієнтів у свідомості: інфузія в навантажувальної дозі 1 мкг/кг протягом 10 хв.
Підтримуюча інфузія зазвичай починається з дози 0,6 мкг/кг/год і титруються для досягнення бажаного клінічного ефекту в діапазоні доз 0,2-1 мкг/кг/год.
При волоконно-оптичної інтубації дорослих пацієнтів у свідомості: підтримуюча інфузія зі швидкістю 0,7 мкг/кг/год протягом всього періоду до видалення ендотрахеальної трубки.

підвищена чутливість до дексмедетомідіну або до будь-яких компонентів препарату.
AV-блокада II-III ступеня.
Неконтрольована артеріальна гіпотензія.
Гостра цереброваскулярна патологія.

гіперглікемія, гіпоглікемія, метаболічний ацидоз, ажитація, галюцинації, брадикардія, інфаркт міокарда, тахікардія, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, пригнічення функції дихання, гіпертермія, спрага, задишка, апное.

симптоми: брадикардія, артеріальна гіпотензія, надмірна седація, сонливість і зупинка серця.
Лікування. Зменшити або припинити введення препарату. Зупинка синусового вузла проходила самостійно або піддавалася лікуванню атропіном і глікопіролатом. У разі тяжкого передозування із зупинкою серця, необхідні реанімаційні заходи.