антигіпертензивна дія; дія зумовлена гальмуванням ефектів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи на рівні рецепторів ангіотензину ІІ першого типу; внаслідок блокади АТ1-рецепторів запобігається розвиток ефектів ангіотензину ІІ: звільнення альдостерону, реніну, вазопростану, катехоламінів, реабсорбція натрію і води; все це призводить до зниження підвищеного АТ, загального периферічного судинного опору, підвищується нирковий кровообіг, швидкість клубочкової фільтрації, компенсаційно підвищується активність реніну плазми, підвищується концентрація ангіотензину І та ІІ; не впливає на метаболізм брадикініну та інших пептидів; прийом препарату 1 р/добу забезпечує ефективне зниження АТ протягом 24 год; знижує смертність, знижує рівень госпіталізації через СН та усуває симптоми у пацієнтів з порушенням систолічної функції лівого шлуночка.
есенціальна гіпертензія у дорослих; лікування дорослих пацієнтів із СН та порушенням систолічної функції лівого шлуночка (зниження ФВЛШ ≤40%) як додаткова терапія до інгібіторів АПФ або при їх непереносимості.
при АГ: початкова доза та звичайна підтримуюча доза 8 мг 1 р/добу, у деяких пацієнтів з недостатнім контролем АТ дозу можна збільшити до 16 мг 1 р/добу та максимум до 32 мг 1 р/добу, терапія вимагає корекції відповідно до реакції АТ; СН: початкова доза 4 мг 1 р/добу, збільшення до цільової дози 32 мг 1 р/добу (МДД) або найвищої переносимої дози відбувається за рахунок подвоєння дози з проміжками не менше 2-х тижнів, приймати 1 р/добу незалежно від прийому їжі.
гіперчутливість до препарату; тяжка печінкова недостатність та/або холестаз.
інфекції дихальних шляхів; лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз; гіперкаліємія, гіпонатріємія; запаморочення/вертиго, головний біль; нудота; підвищення рівня печінкових ферментів, порушення печінкової функції або гепатит; ангіоневротичний набряк, висипання, кропив’янка, свербіж; біль у спині, артралгія, міалгія; погіршення функції нирок, включаючи ниркову недостатність у чутливих пацієнтів; кашель; гіпотензія.