Київ

КАЛЬЦІЮ ФОЛІНАТ (CALCII FOLINAS)15 препаратів

Сортування: По популярності
Кальцію фолінат-Віста
Розчин для ін'єкцій 500 мг флакон 50 мл №1
Кальцію фолінат
Розчин для ін'єкцій 10 мг/мл ампула 5 мл у блістері у пачці №5
Кальціумфолінат "Ебеве"
Розчин для ін'єкцій 100 мг флакон 10 мл №1
Ebewe Pharma
Кальцію фолінат-Віста
Розчин для ін'єкцій 100 мг флакон 10 мл №1
Кальцію фолінат-Віста
Розчин для ін'єкцій 200 мг флакон 20 мл №1
Кальцію фолінат
Розчин для ін'єкцій 10 мг/мл ампула 3 мл у блістері у пачці №5
Лекхім-Харків
Кальціумфолінат "Ебеве"
Розчин для ін'єкцій 200 мг флакон 20 мл №1
Ebewe Pharma
Кальцію фолінат-Віста
Розчин для ін'єкцій 1000 мг флакон 100 мл №1
Кальцію фолінат-Віста
Розчин для ін'єкцій 200 мг флакон 20 мл №1
Кальцію фолінат-Віста
Розчин для ін'єкцій 50 мг флакон 5 мл №1
Містрал Кепітал Менеджмент
Фармакологічні властивості

кальцієва сіль 5-формілтетрагідрофолієвої к-ти; є активним метаболітом фолієвої к-ти і важливим коферментом, необхідним для синтезу нуклеїнових к-т; кальцію фолінат і антагоністи фолатів конкурують за один мембранний транспортер, завдяки чому стимулюється відтік антагоністів фолатів; захищає клітини від дії антагоністів фолієвої к-ти завдяки поповненню зниженого резерву фолатів в організмі; є джерелом відновленого тетрагідрофолату, може обходити блокаду антагоністів фолатів і служити джерелом різних коферментних форм фолієвої к-ти; застосовують як біохімічний модулятор для підвищення цитотоксичної активності 5-фторурацилу; 5-фторурацил інгібує тимідилатсинтазу (ключовий фермент, який бере участь у біосинтезі піримідину), а кальцію фолінат посилює інгібування тимідилатсинтази завдяки збільшенню внутрішньоклітинного запасу фолатів, унаслідок чого стабілізується комплекс 5-фторурацил-тимідилатсинтаза і підвищується цитотоксична активність.

Показання

захисний засіб для профілактики токсичної дії метотрексату при його застосуванні у середніх і високих дозах; антидот при передозуванні та інтоксикації метотрексатом та іншими антагоністами фолієвої к-ти; у складі комбінованої цитотоксичної терапії з 5-фторурацилом (як біохімічний модулятор активності 5-фторурацилу); лікування мегалобластної анемії, обумовленої дефіцитом фолієвої к-ти, а також профілактики і лікування дефіциту фолатів при неможливості перорального прийому фолієвої к-ти.

Застосування

захист при терапії метотрексатом - винятково для в/м та в/в введення, не допускається інтратекальне застосування; при в/в введенні дозволяється вводити не більше 160 мг за хв., ч/з наявність у р-ні кальцію; для в/в інфузії перед застосуванням розводять 0,9 % р-м натрію хлориду чи 5 % р-м глюкози; режим дозування резервної терапії залежить від дозування та шляху введення середньої чи високої дози метотрексату, за відповідною інформацією звертатися до протоколу лікування метотрексатом; вводити парентерально пацієнтам із с-мом мальабсорбції чи іншими порушеннями з боку ШКТ, коли неможливо гарантувати ентеральну абсорбцію; дози понад 25-50 мг вводити парентерально у зв’язку з насиченою ентеральною абсорбцією; у випадку введення метотрексату в дозах більше 500 мг/м2 поверхні тіла резервна терапія необхідна в дозах 100-500 мг/м2 поверхні тіла; дозування та тривалість застосування залежить від типу та дози метотрексату та/чи проявів симптомів токсичності - першу дозу 15 мг (6-12 мг/м2) вводять протягом 12-24 год. (найпізніше ч/з 24 год.) після початку інфузії метотрексату; таку саму дозу вводять кожні 6 год. протягом 72 год.; після кількох парентеральних введень можна перейти до перорального прийому; ч/з 48 год. після початку інфузії метотрексату вимірюють залишкову концентрацію метотрексату в крові; якщо вона менша за 0,5 мкмоль/л, терапію кальцію фолінатом можна припинити, якщо концентрація метотрексату перевищує 0,5 мкмоль/л, терапію продовжувати та інтенсифікувати; вводять кожні 6 год. ще протягом 48 год. або до досягнення концентрації метотрексату < 0,05 мкмоль/л: при концентрації метотрексату ≥ 0,5 мкмоль/л - у дозі 15 мг/м2 поверхні тіла, при ≥ 1,0 мкмоль/л - у дозі 100 мг/м2 поверхні тіла; при ≥ 2,0 мкмоль/л - у дозі 200 мг/м2 поверхні тіла; комбінована терапія у поєднанні з 5-фторурацилом - схеми терапії 5-фторурацилом у поєднанні з кальцію фоліантом: а) схема з повторенням курсів кожні 2 тижні - у перший і другий дні курсу вводять 200 мг/м2 поверхні тіла шляхом 2-год в/в інфузії, а потім - 5-фторурацил у дозі 400 мг/м2 поверхні тіла в/в болюсно і 5-фторурацил у дозі 600 мг/м2 поверхні тіла шляхом 22-год. в/в інфузії; б) схема з повторенням курсів щотижня - вводять 20 мг/м2 поверхні тіла в/в болюсно або 200-500 мг/м2 поверхні тіла шляхом 2-год в/в інфузії; 5-фторурацил у дозі 500 мг/м2 поверхні тіла вводять в/в болюсно в середині або у кінці інфузії кальцію фоліанту; в) схема з повторенням курсів щомісяця - у перші 5 днів курсу щодня вводять 20 мг/м2 поверхні тіла в/в болюсно або 200-500 мг/м2 поверхні тіла шляхом 2-год в/в інфузії, потім одразу вводять 5-фторурацил у дозі 425 або 370 мг/м2 поверхні тіла в/в болюсно; застосування як антидоту антагоністів фолієвої к-ти триметрексату, триметоприму і піриметаміну: профілактика токсичних ефектів триметрексату - вводять щодня під час лікування триметрексатом і протягом 72 год. після введення його останньої дози; можна вводити в/в протягом 5-10 хв. у дозі 20 мг/м2 поверхні тіла кожні 6 год. (добова доза 80 мг/м2 поверхні тіла) або приймати перорально по 20 мг/м2 поверхні 4 р/добу ч/з рівні проміжки часу; лікування передозування триметрексату - терапію триметрексатом припиняють і вводять в/в кальцію фолінат у дозі 40 мг/м2 поверхні тіла кожні 6 год. протягом 3 діб; профілактика токсичних ефектів триметоприму - після припинення терапії вводять кальцію фолінат у дозі 3-10 мг/добу до нормалізації гематологічних показників; профілактика токсичних ефектів піриметаміну - призначають супутню терапію у дозах 5-50 мг/добу, залежно від кількості формених елементів у периферичній крові.

Протипоказання

гіперчутливість до препарату, перніціозна анемія або інші види анемій, зумовлені дефіцитом вітаміну В12.

Побічна дія

збільшення частоти епілептичних нападів, при застосуванні у високих дозах - нудота і блювання, тяжка діарея і дегідратація; пропасниця; АР (кропив’янка, анафілактоїдні реакції), долонно - підошовна еритродізестезія, безсоння, ажитація, депресія; запалення слизових оболонок, у місці введення: мукозит разом зі стоматитом, хейліт, фарингіт, езофагіт, проктит, через шлунково-кишкову токсичність (переважно мукозит та діарея) та мієлосупресію відомі смертельні випадки, у пацієнтів з діареєю може наступити швидке клінічне погіршення стану з настанням смерті.