КЛОНАЗЕПАМ (CLONAZEPAMUM) Діюча речовина
належить до групи похідних бензодіазепіну; механізм дії пов’язаний із гальмівним ендогенним нейромедіатором, ГАМК і рецептором, через який вона реалізує більшість ефектів у НС- ГАМК-А; посилює гальмівний вплив ГАМК-ергічних нейронів кори ГМ, гіпокампа, мозочка, стовбура та інш. структур ЦНС; має сильну і тривалу протисудомну, анксіолітичну, заспокійливу та помірну снодійну і міорелаксантну дію.
епілепсія у дітей грудного, дошкільного та шкільного віку (в основному типові та атипові напади малої епілепсії та первинні або вторинні генералізовані тоніко-клонічні кризи ), епілепсія у дорослих (в основному фокальні напади), с-м пароксизмального страху, стан страху при фобіях, напр., при агорафобії (не призначати дітям), стани психомоторного збудження на фоні реактивних психозів.
дозування є індивідуальним і залежить від р-кції пацієнта на прийом препарату; лікування починати з низьких доз до отримання відповідного терапевтичного ефекту; епілепсія : дорослі - початкова доза 1 мг/добу розподілена на 3 прийоми, дозу поступово збільшують на 0,5-1 мг кожні 3 дні до отримання оптимального ефекту; підтримуюча доза - 4-8 мг/добу в 3-4 прийоми та досягається протягом 2- 4 тижн., МДД - 20 мг; немовлята та діти віком 1-5 р.- початкова доза 0,25 мг/добу ; від 6 р. - 0,5 мг/добу; дозу можна поступово підвищувати на 0,5 мг кожні 3 дні до одержання задовільного терапевтичного ефекту; підтримуюча доза для немовлят віком до 1 року - 0,5-1 мг/добу; для дітей 1-5 років - 1-3 мг/добу ; для дітей 6-12 років - 3-6 мг/добу; МДД для дітей - 0,2 мг/кг маси тіла; пацієнтам літнього віку добова доза не має перевищувати 0,5 мг; с-м пароксизмального страху: початкова доза для дорослих - 0,5 мг/добу розділена на 2 прийоми, дозу поступово збільшують до 1 мг/добу, МДД - 4 мг.
гіперчутливість до бензодіазепінів або до будь-якого компонента препарату; порушення дихання центрального походження та тяжкі стани ДН, незалежно від причини; с-м нічного апное; порушення свідомості; закритокутова глаукома; міастенія; тяжка ПН і НН,зловживання алкоголем, медикаментозна або наркотична залежність.
антероградна амнезія (ризик при підвищених дозах), неадекватна поведінка, депресія (спричинятися як лікуванням, так і є ознакою основної хвороби), втрата лібідо, еректильна дисфункція, фізична і психологічна залежность, розвиток парадоксальних ефектів (агресивність, збудливість, нервозність, ворожість, тривожність, порушення сну, нічні кошмари, яскраві сни, дратливість, ажитація, психічні розлади та поява нових типів нападів,запаморочення, відчуття порожнечі або «легкості в голові», сонливість, підвищена втомлюваність, порушення координації рухів, м’язовий гіпотонус, м’язова слабкість, зниження к-ції уваги, порушення пам’яті, ослаблення здатності засвоювати інформацію, занепокоєння, головний біль, сплутаність свідомості, дезорієнтація; емоційна лабільність, дизартрія, зниження координації рухів та ходи (атаксія), ністагм, збільшення частоти нападів під час довгострокової терапії при деяких формах епілепсії,судоми у хворих на порфірію, диплопія, СН, зупинка серця, випадки патологічних змін крові, пригнічення дихання,підвищене продукування бронхіального секрету з слинотечею, посилення секреції слини, зниження апетиту, біль у животі, запори, нудота, блювання, гастроінтестинальні симптоми, аномальні значення функціональних тестів печінки, кропив’янка, свербіж, тимчасове випадання волосся, зміни пігментації шкіри,нетримання сечі; часте сечовипускання, порушення менструального циклу,випадки оборотного розвитку передчасної появи вторинних статевих ознак у дітей (неповна рання статева зрілість), АР ,анафілаксія, ангіоневротичний набряк.