БУПРОПІОН (BUPROPIONUM) Діюча речовина

селективний інгібітор нейронального захоплення катехоламінів (норадреналіну та дофаміну) з мінімальним впливом на захоплення індоламінів (серотонін) і відсутністю пригнічення моноаміноксидази.

лікування великих депресивних станів.

дорослим призначають внутрішньо; табл. застосовувати за 2 прийоми з інтервалом не менш ніж 8 год.; максимальна разова доза - не вище 150 мг; початкова доза - 150 мг 1 р/добу; за необхідності дозу збільшити, МДД = 300 мг/добу (150 мг 2 р/добу); г. епізоди депресії лікувати протягом щонайменше 6 місяців; у дозі 300 мг/добу ефективний протягом тривалого (до 1 року) періоду лікування; утримуватись від застосування перед сном.

хворі з гіперчутливістю до бупропіону або до будь-якого з компонентів ЛЗ; пацієнти із судомами; пацієнтти, які на даний час раптово припинили вживання алкоголю або седативних ЛЗ; не призначати хворим, які отримують будь-який інший ЛЗ, що містить бупропіон; хворі з існуючою на даний час або в анамнезі нервовою булімією або анорексією; одночасний прийом з інгібіторами МАО (між відміною необоротних інгібіторів МАО та початком лікування бупропіоном має пройти не менше 14 днів).

реакції гіперчутливості (кропив‘янка), тяжкі реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, задишка/бронхоспазм або анафілактичний шок); артралгія, міалгія, гарячка; анорексія, зменшення маси тіла, порушення рівня глюкози; безсоння, збудження, тривожність, депресія, дисфорія, дезорієнтованість, агресивність, ворожість, дратівливість, неспокій, галюцинації, незвичні сни, деперсоналізація, марення, параноїдальне мислення; головний біль, тремор, запаморочення, порушення смаку, порушення пам’яті, неспокій, міоклонус, дистонія, мігрень, розлади концентрації уваги, вертиго, акатизія, дизартрія, судоми, порушення ЕЕГ, дистонія, атаксія, паркінсонізм, розлад координації рухів, порушення пам’яті, парестезії, непритомність; розлад зору, диплопія, мідріаз; дзвін у вухах, тахікардія, порушення серцевого ритму, зміни ЕКГ, ІМ, сильне серцебиття, підвищення АТ (у деяких випадках значне), почервоніння, вазодилатація, постуральна гіпотензія, сухість у роті, шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання), біль у животі, запори, диспепсія; зубний біль, подразнення ясен; підвищення рівня печінкових ферментів, жовтяниця, гепатит; висипання, свербіж, пітливість, поліморфна еритема та с-м Стівенса-Джонсона, загострення псоріазу; посмикування м’язів, легенева емболія; інфекції сечовидільної системи, зниження лібідо, збільшення частоти сечовиділення та/або його затримка; гарячка, біль у грудях, астенія; частота невідома - суїцидальні думки та суїцидальна поведінка, психоз; порушення сну, Невідомо: ейфорія, манія, гіпоманія, зміни психічного стану; кома, делірій, порушення чутливості, дискінезія; підвищення ВТ; підвищення АТ, набряки; перфорація кишечника; алопеція; бронхіт; артрит, рабдоміоліз; еректильна дисфункція, порушення менструального циклу, гінекомастія, набряк яєчок, глюкозурія, ніктурія; гарячка, біль у грудях, астенія; лейкоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія.