Вазоспастична стенокардія, відома також як стенокардія Принцметала, проявляється як загрудинний біль через спонтанне скорочення коронарної артерії. Цей стан часто діагностується за характерною тимчасовою елевацією сегмента ST на електрокардіограмі (ЕКГ), яка зазвичай не веде до розвитку інфаркту міокарда.

Симптоматика цього захворювання включає інтенсивний, спонтанний і повторно виникаючий стенокардичний біль. Цей біль може тривати довго і найчастіше виникає у нічний час, з опівночі до 6:00, хоча може з’являтися і після фізичної активності. Найвища інтенсивність симптомів відзначається протягом 1-го року від початку захворювання. Хоча симптоми можуть повторюватися, ризик розвитку інфаркту міокарда залишається дуже низьким, становлячи менше 0,5% на рік.

При таких особливостях захворювання потрібні ретельне спостереження та лікування, спрямоване на контроль та запобігання коронарним спазмам для зниження ризику можливих ускладнень.

Діагностика

Діагностика вазоспастичної стенокардії (стенокардії Принцметала) зазвичай ґрунтується на комбінації клінічних симптомів та інструментальних даних.

Ключові аспекти діагностики наступні:

1. Поява спонтанного стенокардичного болю: типові скарги пацієнта на раптовий, інтенсивний біль за грудниною, який може виникати у стані спокою, часто вночі або рано вранці.
2. Елевація сегментів ST на ЕКГ: під час нападу на електрокардіограмі відмічається тимчасове підвищення сегмента ST, що вказує на можливу наявність ішемії міокарда, спричиненої спазмом артерій.
3. Коронарографія: це інвазивне дослідження, під час якого вводять контрастну речовину в коронарні артерії та отримують рентгенівське зображення для оцінки анатомії та функції судин. При вазоспастичній стенокардії коронарографія може виявити спазм коронарної артерії, що підтверджує діагноз.

Ці методи в сукупності дозволяють точно діагностувати захворювання, оцінити ступінь ураження коронарних артерій та визначити найефективнішу стратегію лікування.

Консервативне лікування

Консервативне та інвазивне лікування вазоспастичної стенокардії орієнтовані на усунення симптомів та запобігання рецидивам ішемії. Ось докладний огляд цих методів лікування.

Консервативне лікування

1. Модифікація факторів ризику: важливо припинити куріння та вживання стимуляторів, таких як амфетамін або кокаїн, які можуть спровокувати спазми коронарних артерій.
2. Ацетилсаліцилова кислота (АСК): застосування АСК у дозі 75 мг на добу може допомогти знизити ризик тромбозу, що особливо важливо для пацієнтів з ішемічною хворобою серця.
3. Блокатори кальцієвих каналів:

• • ці препарати ефективно усувають спазми коронарних артерій. Наприклад, дилтіазем в дозі 120–360 мг на добу, верапаміл 240–480 мг на добу і ніфедипін 60–120 мг на добу можуть бути застосовані залежно від індивідуальної переносимості та ефективності;
  • у разі неефективності одного блокатора кальцієвих каналів рекомендується додавання другого препарату з іншої групи або нітрату пролонгованої дії для посилення ефекту.

4. Блокатори бета-адренорецепторів: неселективні блокатори бета-адренорецепторів протипоказані, оскільки можуть посилити спазм коронарних артерій та збільшити вираженість симптомів.

Інвазивне лікування

Стентування:

• імплантація стенту у місці атеросклеротичної бляшки може зменшити вираженість симптомів стенокардії. Однак у 50% пацієнтів після операції можливий рецидив симптомів через спазм в інших сегментах артерії;
• після стентування обов’язковим є продовження фармакологічної терапії для мінімізації ризику рецидивів;
• імплантація кардіостимулятора або кардіовертера-дефібрилятора: може бути рекомендована у випадку, якщо при консервативному лікуванні не забезпечується достатнього контролю над симптомами, особливо за наявності брадикардії або загрозливих для життя тахіаритмій.

Ці методи лікування спрямовані на стабілізацію стану пацієнта та запобігання серйозним ускладненням, пов’язаним з ішемією міокарда. Підхід до лікування має бути індивідуалізований, з урахуванням усіх факторів ризику та реакції пацієнта на призначену терапію.

Прогноз

Прогноз для пацієнтів із вазоспастичною стенокардією загалом сприятливий, особливо якщо захворювання було вчасно діагностовано та розпочато адекватне лікування. Ось ключові аспекти прогнозу.

Загальний прогноз

• 5-річне виживання після встановлення діагнозу становить близько 95%. Це підкреслює високий потенціал успішного контролю стану за умови адекватної терапії та модифікації факторів ризику.

Чинники, що впливають на прогноз:

• супутнє атеросклеротичне ураження коронарних артерій: наявність атеросклерозу підвищує ризик серйозних серцево-судинних подій, таких як інфаркт міокарда та раптова серцева смерть, що погіршує прогноз;
• фібриляція шлуночків під час артеріоспазму: цей стан є серйозною і потенційно загрозливою для життя аритмією, яка значно погіршує прогноз, і тому потрібне негайне втручання.

Управління ризиком

• Регулярне медичне спостереження: важливим для моніторингу стану серцево-судинної системи та корекції лікування залежно від поточного стану здоров’я пацієнта.
• Суворий контроль факторів ризику: припинення куріння, контроль рівня холестерину та артеріального тиску, управління стресом та підтримання здорового способу життя можуть значно покращити прогноз.
• Навчання пацієнтів: підвищення поінформованості про симптоми та управління станом допомагає пацієнтам швидше реагувати на зміни та запобігати серйозним ускладненням.

Взаємодія з медичними фахівцями та активна участь у процесі лікування та профілактики є ключовими факторами для підтримки сприятливого прогнозу при вазоспастичній стенокардії.