Гіномакс ХЛ
Супозиторії вагінальні.
Основні фізико-хімічні властивості: плаский супозиторій від білого до жовтуватого кольору, з гладенькою поверхнею.
Протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються у гінекології, за винятком комбінацій з кортикостероїдами. Комбінація похідних імідазолу. Код АТХ G01A F20.
Для лікування кандидозного вульвовагініту, викликаного збудниками родини Candida albicans, бактеріального вагінозу, викликаного збудниками родини Gardnerella vaginalis та анаеробними бактеріями, трихомонадного вагініту, викликаного Trichomonas vaginalis, а також вагініту, викликаного змішаною інфекцією.
Гіперчутливість до активних інгредієнтів або їхніх похідних.
Вживання алкогольних напоїв під час лікування та впродовж 3 днів після лікування.
Прийом дисульфіраму під час лікування та протягом 2 тижнів після лікування.
Порфірія.
Епілепсія.
Тяжкі порушення функції печінки.
Перший триместр вагітності.
Період годування груддю.
Органічні захворювання нервової системи.
Порушення гемопоезу, у тому числі в анамнезі.
Внаслідок абсорбції тинідазолу спостерігаються нижченаведені взаємодії з іншими препаратами.
Аценокумарол, анізиндіон, дикумарол, феніндіон, фенпрокумон, варфарин: підвищення ризику виникнення кровотечі.
Холестирамін: зниження ефективності тинідазолу.
Циметидин: підвищення концентрації тинідазолу в плазмі крові.
Циклоспорин: підвищення рівня циклоспорину.
Дисульфірам: побічні ефекти з боку центральної нервової системи (наприклад психотичні реакції).
Фторурацил: підвищення концентрації фторурацилу в крові та ознаки можливої інтоксикації (гранулоцитопенія, анемія, тромбоцитопенія, стоматит, блювання).
Фосфенітоїн: збільшення токсичності фосфенітоїну та/або зниження концентрації тинідазолу в крові.
Кетоконазол: підвищення концентрації тинідазолу в плазмі крові.
Препарати літію: підвищення концентрації літію в крові та ознаки інтоксикації літієм (слабкість, тремтіння, полідипсія, сплутаність свідомості).
Фенобарбітал: зниження концентрації тинідазолу в крові.
Фенітоїн: підвищений ризик інтоксикації фенітоїном та/або зниження концентрації тинідазолу в крові.
Рифампін: зниження концентрації тинідазолу в крові.
Такролімус: підвищення рівня такролімусу.
Індуктори/інгібітори CYP3A4: зниження ефективності тинідазолу або підвищення ризику побічних реакцій (інгібітори CYP3A4, такі як циметидин та кетоконазол, можуть продовжити період напіввиведення, а також знизити кліренс тинідазолу в крові та підвищити концентрацію тинідазолу в плазмі).
Внаслідок абсорбції тіоконазолу спостерігаються нижченаведені взаємодії з іншими препаратами.
Оксикодон: одночасний прийом тинідазолу та оксикодону може збільшувати концентрацію оксикодону в плазмі крові та знижувати кліренс цієї речовини.
Внаслідок абсорбції лідокаїну спостерігаються нижченаведені взаємодії з іншими препаратами.
Пропранолол: зниження кліренсу лідокаїну у плазмі крові.
Циметидин: зниження кліренсу лідокаїну у плазмі крові.
Протиаритмічні засоби: підвищення токсичності лідокаїну.
Фенітоїн або барбітурати: зниження концентрації лідокаїну у плазмі крові.
Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів
Дослідження взаємодії за участю особливих груп пацієнтів не проводились.
Тільки для інтравагінального застосування. Не ковтати та не вводити в інші місця.
Як і інші препарати з аналогічною структурою, тинідазол не слід використовувати для пацієнтів з порушенням гемопоезу, у тому числі в анамнезі. Може розвиватися транзиторна лейкопенія та нейтропенія. У доклінічних та клінічних дослідженнях стійких гематологічних аномалій не спостерігалося.
Пацієнтам слід утриматися від прийому алкоголю під час лікування і протягом принаймні 3 днів після закінчення курсу лікування через підвищений ризик виникнення дисульфірам-подібних реакцій.
Не слід застосовувати незайманим дівчатам.
Препарат слід обережно застосовувати пацієнтам із серцево-судинними розладами.
Супозиторії не слід застосовувати з протизаплідними засобами — діафрагмою та презервативами, оскільки супозиторій може небажаним чином взаємодіяти з гумою.
Лідокаїн може призвести до розладів серцевого ритму, утруднення дихання, коми та навіть смерті, якщо його застосовувати на великі поверхні шкіри та при оклюзії.
Інші засоби для інтравагінального застосування (наприклад тампони, спринцювання або сперміциди) не слід застосовувати одночасно з препаратом ГІНОМАКС ХЛ.
При лікуванні пацієнток з трихомонадним вагінітом необхідне одночасне лікування статевого партнера.
Оскільки вплив активних інгредієнтів препарату ГІНОМАКС ХЛ на плід та новонароджену дитину невідомий, жінкам, які мають застосовувати цей препарат, слід уникати вагітності шляхом використання ефективних методів контрацепції.
Вагітність
Тинідазол проникає через плацентарний бар’єр.
Дані, отримані в дослідженнях на тваринах, щодо впливу препарату на вагітність, ембріональний/внутрішньоутробний розвиток, пологи, постнатальний розвиток є недостатніми. Потенційний ризик для людини невідомий.
Недостатньо даних щодо застосування препарату ГІНОМАКС ХЛ у першому триместрі вагітності. Тому протипоказано застосовувати препарат у першому триместрі вагітності.
Можливість призначення препарату під час другого та третього триместрів повинен оцінювати лікар, враховуючи співвідношення користь/ризики. Не слід застосовувати препарат під час вагітності за відсутності явної необхідності.
Період годування груддю
На час лікування грудне вигодовування слід припинити, оскільки активні інгредієнти препарату ГІНОМАКС ХЛ проникають в грудне молоко. Вигодовування можна відновити через 72 години після закінчення лікування.
Репродуктивна функція/фертильність
У 60-денному дослідженні репродуктивної токсичності тинідазол в дозі 600 мг/кг/добу знижував рівень фертильності та сприяв розвитку гістопатологічних змін в яєчках у самців тварин. Дози 300 і 600 мг/кг/добу викликають сперматогенні ефекти. Максимальна доза препарату, що не призводить до розвитку спостережуваних небажаних ефектів в яєчках і спермі, становила 100 мг/кг/добу. Ці ефекти характерні для препаратів класу 5-нітроімідазолу.
У самців тварин при пероральному застосуванні тіоконазолу в дозі до 150 мг/кг/добу вплив на фертильність не спостерігався. Однак існують дані, що свідчать про преімплантаційні втрати у самок щурів при пероральному застосуванні препарату в дозі вище 35 мг/кг/добу.
Відсутні дані про шкідливий вплив лідокаїну на фертильність тварин або людини.
Невідомо, чи впливає ГІНОМАКС ХЛ на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами.
Не застосовувати без призначення лікаря. Якщо лікар не призначив інше, вводити глибоко в піхву по 1 супозиторію на ніч протягом 3 днів.
Не слід застосовувати двічі на день без призначення.
Застосування препарату ГІНОМАКС XЛ під час менструації не рекомендоване у зв’язку зі зниженням його ефективності та труднощами застосування.
Тільки для інтравагінального застосування. ГІНОМАКС ХЛ слід вводити глибоку у піхву у положенні лежачи.
Не ковтати та не вводити в інші місця.
Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів
Порушення функцій нирок/печінки
У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю не виявлено суттєвих змін у фармакокінетичних параметрах (CrCL < 22 мл/хв) тинідазолу. Тому корекція дози таким пацієнтам не потрібна.
Кліренс тинідазолу значно збільшується під час гемодіалізу, а час напіввиведення зменшується з 12 годин до 4,9 години. Під час 6-годинної процедури діалізу було виведено 43% доступного тинідазолу. Якщо тинідазол застосовуватимуть до гемодіалізу, рекомендується введення пів дози рекомендованого тинідазолу після гемодіалізу. Немає даних про фармакокінетику тинідазолу у пацієнтів з печінковою недостатністю. Рекомендовану дозу тинідазолу слід обережно вводити пацієнтам з печінковою недостатністю.
У пацієнтів з печінковою недостатністю період напіввиведення лідокаїну може бути подовжений удвічі і більше. Ниркова недостатність не впливає на фармакокінетику лідокаїну, однак вона може збільшити накопичення метаболітів. Пацієнтам з печінковою та/або нирковою недостатністю, які прийматимуть ГІНОМАКС XL, слід враховувати ці характеристики.
Пацієнти літнього віку
Пацієнтам віком понад 65 років призначають дозу, як для дорослих осіб.
Дітям не застосовувати.
Системні побічні ефекти можуть спостерігатися при випадковому прийомі великої кількості препарату, але у разі інтравагінального застосування загрозливі для життя симптоми не очікуються.
Специфічного антидоту тинідазолу немає. У разі передозування слід розпочати симптоматичну та підтримувальну терапію. Можна провести промивання шлунка.
Побічні/небажані ефекти при передозуванні невідомі.
При місцевому застосуванні передозування тіоконазолом малоймовірне у зв’язку із його незначною системною абсорбцією.
При місцевому застосуванні високих доз лідокаїну можливі порушення серцевого ритму, утруднення дихання, кома і навіть смерть.
Частота нижченаведених небажаних явищ визначена відповідно до такої класифікації: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1 000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (не можна визначити за існуючими даними).
ГІНОМАКС ХЛ добре переноситься у місці застосування.
Побічні реакції, характерні для системного застосування діючих речовин препарату ГІНОМАКС ХЛ, подано нижче, хоча про них не повідомлялося під час вагінального застосування. Оскільки концентрації тинідазолу в крові набагато менші при інтравагінальному застосуванні, очікується, що ефекти будуть меншими.
З боку крові та лімфатичної системи
Частота невідома: лейкопенія (тимчасове явище), нейтропенія (тимчасове явище).
З боку імунної системи
Частота невідома: алергічні реакції (в особливо тяжких випадках можливий анафілактичний шок).
З боку нервової системи
Часто: слабкість, підвищена стомлюваність, погане самопочуття, головний біль, запаморочення.
Частота невідома: атаксія, кома (рідко), сплутаність свідомості (рідко), депресія (рідко), втрата чутливості, загальмованість, безсоння, порушення сну, тривога, психоз, непритомність, порушення мовлення, відчуття страху, вертиго, периферична нейропатія, судоми, перезбудження, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, гіперестезія, гіпоестезія, летаргія.
З боку серцево-судинної системи
Частота невідома: аритмія, брадикардія, спазм артерій, серцево-судинний колапс, збільшення порога дефібрилятора, набряки, гіперемія, серцева блокада, гіпотонія, пригнічення синусових вузлів.
З боку травного тракту
Часті: металевий/гіркий присмак у роті, нудота, анорексія, втрата апетиту, метеоризм, диспепсія, спазми в животі, неприємне відчуття в епігастральній ділянці, блювання, запор.
Частота невідома: біль у шлунку, діарея, обкладений язик, стоматит, зміна забарвлення язика, сухість у ротовій порожнині, псевдомембранозний коліт.
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Частота невідома: свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, шкірний висип.
З боку сечовидільної системи
Часто: темний колір сечі.
Загальні порушення та порушення у місці введення препарату
Частота невідома: печіння у місці введення, дисурія, локальний набряк і подразнення, свербіж, вагінальні виділення, диспареунія, ноктурія, вагінальний біль.
Повідомлення про підозрювані небажані побічні реакції
Після реєстрації лікарського засобу дуже важливо повідомити про підозрювані побічні реакції. Це дає змогу здійснювати безперервний моніторинг співвідношення користі та ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які побічні реакції за допомогою національної системи передачі інформації.
У разі виникнення небажаних проявів, побічних реакцій або у разі відсутності терапевтичної дії необхідно повідомити за адресою ТОВ «ЗЕНТІВА УКРАЇНА», 02002, м. Київ, Броварський проспект, 5 «И», тел./факс: +38 044 517–75–00, електронна адреса [email protected].
3 роки.
Зберігати при температурі не вище 25 °C.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 3 вагінальних супозиторії у стрипі; по 1 стрипу у картонній пачці.
За рецептом.
ЕКCЕЛТІС ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ.
Черкезкой Органайз Санаї Бельгесе, Газіосманпаша Мах. бульвар Фаті № 19/2, Черкезкой, 59500 Текірдаг, Туреччина.