Стрепсілс^® плюс льодяники (Strepsils^® plus lozenges) (558191) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Лідокаїну гідрохлорид........................................... 10 мг
Амілметакрезол.................................................... 0,6 мг
2,4-дихлорбензиловий спирт................................ 1,2 мг
Допоміжні речовини: левоментол, олія м’яти перцевої, олія анісу зірчастого, кислота винна, сахарин натрію, сахарози розчин, глюкози розчин, хіноліновий жовтий (Е104), індигокармін (Е132).

Лідокаїну гідрохлорид - 10 мг

Амілметакрезол - 0,6 мг

2,4-дихлорбензиловий спирт - 1,2 мг

фармакодинаміка. 2,4-дихлорбензиловий спирт та амілметакрезол мають антисептичні властивості. Лідокаїн є місцевим анестетиком амідного типу, дія якого викликає зворотну втрату чутливості в результаті запобігання утворенню та передачі сенсорних нервових імпульсів у місці застосування або їх зменшення. Деполяризація нейронної мембрани та іонообмін зворотно гальмуються. Забезпечується знеболювальний ефект внаслідок блокування передачі нейронів.
Фармакокінетика. Лідокаїн легко та швидко абсорбується зі слизової оболонки. Т_½ препарату з плазми крові становить близько 2 год. Метаболізм лідокаїну відбувається в печінці з утворенням активних метаболітів, включаючи гліцинксилідид. Менше 10% лідокаїну виділяється нирками в незміненому вигляді. Метаболіти також виводяться із сечею.
2,4-дихлорбензиловий спирт метаболізується печінкою з утворенням гіпурової кислоти, яка виводиться з сечею. Відсутні дані щодо метаболізму та елімінації амілметакрезолу.

симптоматичне лікування інфекцій ротової порожнини і горла, в тому числі сильного болю в горлі.

слід використовувати найнижчу дозу протягом найкоротшого періоду, необхідного для полегшення симптомів.
Рекомендовано дорослим і дітям віком від 12 років.
Застосовувати по 1 льодянику кожні 2 год у разі потреби.
Льодяник необхідно повільно розсмоктувати до повного розчинення. Не застосовувати більше 8 льодяників упродовж 24 год. Для осіб літнього віку не потрібно знижувати дозу.
Діти. Не рекомендується для застосування у дітей віком до 12 років.

алергічна реакція на будь-який з компонентів препарату або інші амідні місцевоанестезуючі лікарські засоби.
Непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози, сахарози-ізомальтози.
Метгемоглобінемія в анамнезі або підозра на наявність метгемоглобінемії.
БА або бронхоспазм.

зазначені нижче побічні реакції відмічали під час короткотривалого застосування 2,4-дихлорбензилового спирту та амілметакрезолу в безрецептурних дозах. У разі довготривалого лікування хронічних станів можлива поява додаткових побічних ефектів.
Побічні реакції, що виникали при застосуванні 2,4-дихлорбензилового спирту та амілметакрезолу, наводяться за системами органів та частотою їх прояву. Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10 000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10 000) та частота невідома (неможливо оцінити з огляду на наявні дані). У межах кожної групи частоти побічні реакції наводяться в порядку зниження ступеня тяжкості.

¹Реакції підвищеної чутливості до лідокаїну можуть проявлятися у вигляді висипу, ангіоневротичного набряку, кропив’янки, бронхоспазму та гіпотензії з втратою свідомості, в тому числі набряк обличчя, шиї, горла чи язика, що може вплинути на дихання.

якщо симптоми захворювання зберігаються більше 3 днів, супроводжуються високою температурою тіла, головним болем чи іншими явищами, необхідно звернутися до лікаря.
Препарат може спричинити оніміння язика, тому після прийому препарату потрібно з обережністю вживати їжу та напої.
Хворим на цукровий діабет слід враховувати, що 1 льодяник препарату Стрепсілс^® Плюс містить близько 2,6 г цукру.
Не слід застосовувати препарат безпосередньо перед та під час прийому їжі для запобігання потраплянню їжі в дихальні шляхи внаслідок локального анестезуючого ефекту лідокаїну.
Препарат може спричинити легкі транзиторні порушення смакових відчуттів, тому необхідно дотримуватися обережності при вживанні гарячої їжі та води.
Місцевий знеболювальний ефект лідокаїну може спричинити тимчасове оніміння ротової порожнини та глотки, а також може впливати на процес ковтання.
З обережністю застосовувати у хворих при ерозивних та десквамативних змінах слизової оболонки ротової порожнини, свіжих ранах великих розмірів у ротовій порожнині та глотці.
Не перевищувати рекомендованих доз.
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Безпеку цього лікарського засобу для застосування у вагітних не встановлено. Однак наявні дані про вагітних (300–1000 випадків вагітностей) вказують на відсутність мальформації або фето-/неонатальної токсичності лідокаїну. Немає або існує обмежена кількість даних про застосування у вагітних амілметакрезолу та 2,4-дихлорбензилового спирту.
Тому не рекомендується застосовувати цей лікарський засіб у період вагітності, окрім випадків, коли пацієнтка знаходиться під медичним наглядом.
Період годування грудьми. Лідокаїн/метаболіти виводяться з грудним молоком, але при застосуванні препарату в терапевтичних дозах не очікується впливу на новонароджених/немовлят при годуванні грудьми. Невідомо, чи амілметакрезол та 2,4-дихлорбензиловий спирт або їхні метаболіти виділяються з грудним молоком. Ризик для новонароджених/немовлят не можна виключити. Тому не рекомендується застосовувати цей лікарський засіб у період годування грудьми, окрім випадків прийому під медичним наглядом.
Фертильність. Дані про вплив активних речовин на фертильність відсутні.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Про вплив на здатність керувати транспортними засобами і працювати з іншими механізмами не повідомлялося.

теоретично можливі взаємодії з лідокаїном, однак малоймовірно, що вони будуть клінічно значущими для безпеки пацієнтів при місцевому застосуванні препарату.
Токсичність перорального лідокаїну може бути підвищена, коли препарат приймають у поєднанні з такими препаратами:
• еритроміцин;
• ітраконазол;
• циметидин;
• флувоксамін;
• блокатори бета-адренорецепторів;
• інші антиаритмічні препарати (наприклад мексилетин).

зважаючи на форму випуску льодяників, випадкове або навмисне передозування дуже малоймовірне. Передозування в першу чергу спричиняє надмірну втрату чутливості верхньої ділянки травного тракту та може проявлятися симптомами дискомфорту з боку ШКТ. У такому випадку необхідно припинити застосування лікарського засобу. Лікування потенційно токсичного передозування має бути симптоматичним і підтримувальним та проводитися під наглядом лікаря.
Значне передозування лідокаїну впливає на нервову та серцево-судинну систему, може призвести до тяжкої гіпотонії, асистолії, брадикардії, апное, судом, коми, зупинки серця, зупинки дихання та смерті, а також може бути причиною метгемоглобінемії. Метгемоглобінемія лікується негайним введенням 1–4 мг/кг маси тіла метиленового синього в/в.

при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.