Фавіпіравір (Favipiravir)

діюча речовина: фавіпіравір (favipiravir);

1 таблетка містить фавіпіравіру 200 мг;

допомiжнi речовини: гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, натрію стеарилфумарат, гіпромелоза, поліетиленгліколь 6000 (макрогол 6000), тальк, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (E 172).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки круглої форми жовтого кольору, вкриті плівковою оболонкою.

Противірусні препарати для системного застосування. Противірусні препарати прямої дії. Інші противірусні препарати. Фавіпіравір. Код АТХ J05A X27.

Фармакодинаміка

Противірусна активність in vitro

Половина максимальної ефективної концентрації фавіпіравіру, що зменшує репродукцію вірусу на 50% (ЕС₅₀), демонструвала активність до лабораторних штамів вірусу грипу типу А та типу В і становила 0,014–0,55 мкг/мл.

EC₅₀ проти сезонних вірусів грипу типу А та типу В, включаючи штами, стійкі до адамантану (амантадину та ремантадину), озельтамівіру або занамівіру, становила 0,03–0,94 та 0,09–0,83 мкг/мл відповідно.

EC₅₀ проти вірусів грипу типу А та типу В, стійких до адамантану, озельтамівіру та занамівіру, становила 0,09–0,47 мкг/мл, перехресної стійкості не спостерігалося.

EC₅₀ проти вірусів грипу типу A (включаючи штами, стійкі до адамантану, озельтамівіру або занамівіру), таких як свинячий тип A та пташиний тип A, включаючи високопатогенні штами (у т. ч. H5N1 та H7N9), становила 0,06–3,53 мкг/мл.

Механізм дії

Вважається, що фавіпіравір метаболізується в клітинах до рибозилтрифосфатної форми (фавіпіравіру РТФ). Фавіпіравір РТФ селективно пригнічує РНК-полімеразу, яка бере участь у реплікації вірусу грипу. Фавіпіравір РТФ проявляє різну активність щодо ДНК-полімераз людини α, β та γ: фавіпіравір РТФ (1000 мкмоль/л) не виявляв інгібуючого впливу на α-полімеразу, на 9,1–13,5% інгібував β-полімеразу та на 11,7–41,2% інгібував γ-полімеразу. Інгібуюча концентрація (IC50) фавіпіравіру РТФ щодо РНК-полімерази II людини становила 905 мкмоль/л.

Резистентність

Не спостерігалося змін чутливості вірусу грипу типу А до фавіпіравіру і не було виявлено резистентних вірусів. У клінічних дослідженнях, включаючи міжнародне дослідження III фази, інформації про появу резистентних до фавіпіравіру вірусів грипу не отримано.

Фармакокінетика

Абсорбція

Концентрація в крові

У наведеній нижче таблиці 1 представлено фармакокінетичні параметри фавіпіравіру, який застосовували перорально 8 здорових дорослих у дозі 1600 мг 2 рази на добу у перший день, потім по 600 мг 2 рази на добу протягом чотирьох днів з наступним одноразовим застосуванням дози 600 мг на 6-й день.

Таблиця 1

Фармакокінетичні параметри фавіпіравіру

Зміни середньої концентрації фавіпіравіру у плазмі крові (середнє ± стандартне відхилення)

Після багаторазового перорального прийому здоровим добровольцем фавіпіравіру протягом 7 днів, у якого виявлено незначну активність альдегідоксидази (АО), розрахункове значення AUC незміненого препарату становило 1452,73 мкг•год/мл в 1-й день та 1324,09 мкг•год/мл на 7-й день.

Розподіл

Коли 20 здорових дорослих чоловіків застосовували перорально фавіпіравір у дозах 1200 мг 2 рази на добу протягом першого дня, а потім 800 мг 2 рази на добу протягом чотирьох днів, середнє геометричне концентрації препарату в спермі становило 18,341 мкг/мл на третій день застосування препарату та 0,053 мкг/мл — на другий день після припинення застосування препарату. Через 7 днів після припинення застосування препарату його рівень у спермі був нижче межі кількісного визначення (0,02 мкг/мл) у всіх учасників дослідження. Середнє співвідношення концентрації препарату у спермі та його концентрації у плазмі крові становило 0,53 на третій день застосування препарату та 0,45 на другий день після припинення застосування препарату. Коефіцієнт зв’язування з білками в сироватці крові становив 53,4–54,4% (in vitro, центрифужна ультрафільтрація) при концентрації препарату в крові 0,3– 30 мкг/мл.

Метаболізм

Фавіпіравір не метаболізується ізоферментами системи цитохрому Р450 (CYP): він метаболізується переважно альдегідоксидазою (AO) та частково метаболізується до гідроксильованої форми ксантиноксидазою (XO). У дослідженнях із використанням мікросом печінки людини утворення гідроксилату становило від 3,98 до 47,6 пмоль/мг білка/хв, при цьому у зв’язку з міжіндивідуальною варіабельністю значення активності АО відрізнялися максимум у 12 разів. Кон’югат глюкуронату спостерігався в плазмі та сечі людини як метаболіт, відмінний від гідроксильованої форми.

Екскреція

Фавіпіравір виводиться переважно у гідроксильованій формі із сечею, а також невелика кількість препарату виводиться в незміненому вигляді. У 7-денному дослідженні з багатократним пероральним застосуванням у 6 здорових дорослих осіб загальний коефіцієнт виведення із сечею препарату в незміненій та гідроксильованій формі становив 0,8% та 53,1% відповідно протягом 48 годин після прийому останньої дози.

Під час фармакокінетичного дослідження, проведеного за межами Японії, повідомлялося про підвищення рівня фавіпіравіру в плазмі крові у пацієнтів із порушенням функції печінки.

Для лікування нових або повторних пандемічних інфекцій, спричинених вірусом грипу, при яких лікування іншими противірусними засобами було неефективним або недостатньо ефективним.

• Вагітність або потенційно можлива вагітність: у дослідженнях на тваринах спостерігалися смерть ембріона на ранніх термінах та тератогенні ефекти (див. розділи «Особливості застосування» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»)).
• Реакції підвищеної чутливості до будь-якого компонента препарату в анамнезі.

Фавіпіравір не метаболізується ізоферментами системи цитохрому Р450 (CYP): він метаболізується переважно AO та частково — XO. Цей препарат інгібує AO та CYP2C8, але не індукує ізоферменти системи CYP (див. розділ «Фармакокінетика»).

Таблиця 2

Лікарські засоби, одночасно з якими фавіпіравір слід застосовувати з обережністю

In vitro фавіпіравір необоротно інгібував AO залежно від дози та часу та інгібував CYP2C8 залежно від дози. Не було інгібуючої активності щодо XO та слабкої інгібуючої активності щодо CYP1A2, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4. Гідроксильований метаболіт виявив слабку інгібуючу активність до CYP1A2, 2C8, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4.

Індуктивного впливу фавіпіравіру на CYP не спостерігалося.

Таблиця 3

Вплив супутніх лікарських засобів на фармакокінетику фавіпіравіру

Таблиця 4

Вплив фавіпіравіру на фармакокінетику супутніх лікарських засобів

Застереження

1. Оскільки в дослідженнях на тваринах спостерігалися випадки смерті ембріона на ранніх термінах розвитку та тератогенні ефекти, не слід застосовувати фавіпіравір жінкам із встановленою або підозрюваною вагітністю (див. розділи «Протипоказання» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

2. При застосуванні лікарського засобу жінкам репродуктивного віку перед початком лікування має бути підтверджений негативний результат тесту на вагітність. Слід детально пояснити жінкам, якими ризиками супроводжується застосування цього препарату, і настійно рекомендувати використовувати найефективніші методи контрацепції жінці та її партнеру під час лікування цим препаратом та протягом 7 днів після його закінчення (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Якщо під час лікування виникає підозра на вагітність, жінці слід рекомендувати негайно припинити прийом цього препарату та проконсультуватися з лікарем.

3. Фавіпіравір проникає у сперму. При застосуванні препарату пацієнтами чоловічої статі слід детально пояснити їм, якими ризиками супроводжується лікування цим препаратом, та настійно рекомендувати їм використовувати найефективніші методи контрацепції під час статевих актів у період лікування та протягом 7 днів після його закінчення (чоловіки мають використовувати презерватив). Крім того, пацієнтам чоловічої статі потрібно повідомити, що вони не повинні вступати в статеві контакти з вагітними жінками (див. розділи «Фармакокінетика» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

4. Перед початком лікування слід детально пояснити інформацію про ефективність препарату та ризики (включаючи ризик впливу на плід).

5. Перед початком лікування препаратом потрібно ретельно зважити доцільність його застосування.

Запобіжні заходи

1. ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ — це препарат, застосування якого слід розглядати лише у разі спалаху нових інфекцій або повторно виниклих інфекцій, спричинених вірусом грипу, при яких інші противірусні лікарські засоби є неефективними або недостатньо ефективними. При проведенні терапії цим препаратом слід ознайомитися з найсвіжішою інформацією та призначати препарат лише відповідним пацієнтам.

2. Фавіпіравір не є ефективним проти бактеріальних інфекцій.

3. Фавіпіравір не призначений для застосування дітям (див. розділ «Діти»).

4. Незалежно від способу введення або типу протигрипозних вірусних засобів, у пацієнтів з інфекцією, спричиненою вірусом грипу, були зареєстровані випадки аномальної поведінки (див. розділ «Побічні реакції»). Для уникнення нещасних випадків, таких як падіння через незвичайну поведінку, як превентивний захід пацієнтів або їхніх опікунів потрібно проінструктувати про те, що:

• може бути аномальна поведінка;
• коли пацієнти проходять лікування вдома, опікуни або інші особи повинні вживати превентивних заходів щодо нещасних випадків, таких як падіння, протягом як мінімум двох днів після початку гарячки. Тяжкі форми аномальної поведінки, що призводили до нещасних випадків при падінні, частіше спостерігалися у хлопчиків шкільного віку та неповнолітніх. Відомо, що такі симптоми з більшою ймовірністю виявлялися протягом двох днів після початку гарячки.

Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, і якщо спостерігаються будь-які відхилення, лікування слід припинити та вжити відповідних заходів.

5. Інфекція, спричинена вірусом грипу, може ускладнитися бактеріальними інфекціями або супроводжуватися симптомами, які легко сплутати з грипоподібними симптомами. У разі бактеріальної інфекції або підозри на бактеріальну інфекцію слід вжити відповідних заходів, таких як застосування антибактеріальних препаратів.

Вагітність

Протипоказано застосовувати лікарський засіб ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ жінкам з відомою чи підозрюваною вагітністю. В дослідженнях на тваринах із рівнями експозиції, аналогічними або нижчими за клінічну експозицію, спостерігалися смерть ембріона на ранніх термінах (у щурів) і тератогенні ефекти (у мавп, мишей, щурів та кролів).

Годування груддю

При застосуванні лікарського засобу ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ жінкам, які годують груддю, слід припинити грудне вигодовування. Під час досліджень було встановлено, що основний метаболіт фавіпіравіру — гідроксильована форма — проникає в грудне молоко.

Оскільки в дослідженнях на тваринах спостерігалися випадки смерті ембріона на ранніх термінах розвитку та тератогенні ефекти, не слід застосовувати ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ жінкам із встановленою або підозрюваною вагітністю (див. розділ «Протипоказання»).

При застосуванні препарату ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ жінкам репродуктивного віку перед початком лікування має бути підтверджений негативний результат тесту на вагітність. Слід детально пояснити жінкам, якими ризиками супроводжується застосування цього препарату, і настійно рекомендувати використовувати найефективніші методи контрацепції жінці та її партнеру під час лікування цим препаратом та протягом 7 днів після його закінчення. Якщо під час лікування виникає підозра на вагітність, жінці слід рекомендувати негайно припинити прийом цього препарату та проконсультуватися з лікарем.

Фавіпіравір проникає у сперму. При застосуванні препарату пацієнтами чоловічої статі слід детально пояснити їм, якими ризиками супроводжується лікування цим препаратом, та настійно рекомендувати їм використовувати найефективніші методи контрацепції під час статевих актів у період лікування та протягом 7 днів після його закінчення (чоловіки мають використовувати презерватив). Крім того, пацієнтам чоловічої статі слід повідомити, що вони не повинні вступати в статеві контакти з вагітними жінками протягом 7 днів після закінчення лікування (див. розділ «Фармакокінетика»).

Відсутні дані щодо впливу фавіпіравіру на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Застосування препарату слід розпочинати негайно після появи грипоподібних симптомів.

Загальний період лікування має становити 5 днів. Звичайна доза препарату ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ для дорослих становить по 1600 мг (8 таблеток) перорально двічі на добу у перший день лікування, після чого застосовують по 600 мг (3 таблетки) ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ перорально двічі на добу протягом 4 днів.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку (> 65 років)

Оскільки у людей літнього віку фізіологічні функції часто бувають зниженими, застосовувати їм лікарський засіб ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ слід з обережністю, контролюючи загальний стан пацієнта.

Пацієнти дитячого віку (< 18 років)

Лікарський засіб не призначений для застосування дітям.

Порушення функції печінки

У пацієнтів із легким та помірним порушенням функції печінки (класи A і B за шкалою Чайлда–П’ю, по 6 осіб для кожного класу) при застосуванні фавіпіравіру перорально у дозах 1200 мг двічі на добу протягом першого дня, а потім 800 мг двічі на добу протягом чотирьох днів порівняно зі здоровими дорослими добровольцями значення C_max та AUC на п’ятий день були відповідно приблизно в 1,6 раза та 1,7 раза вищими у пацієнтів із легкими порушеннями функції печінки та в 1,4 раза та 1,8 раза вищими у пацієнтів із помірними порушеннями функції печінки.

У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки (клас C за шкалою Чайлда–П’ю, 4 особи) при застосуванні фавіпіравіру перорально у дозі 800 мг двічі на добу протягом першого дня, а потім 400 мг двічі на добу протягом двох днів порівняно зі здоровими дорослими добровольцями значення C_max та AUC на третій день були відповідно приблизно у 2,1 та 6,3 раза вищими.

Ситуації, коли застосування препарату потребує обережності

Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам із активною подагрою або подагрою в анамнезі, а також пацієнтам із гіперурикемією (у таких пацієнтів може підвищитися рівень сечової кислоти в крові, а отже, симптоми можуть посилитися).

Лікарський засіб не призначений для застосування дітям.

Відсутні дані про передозування препаратом ФАВІПІРАВІР-МІКРОХІМ.

Побічні реакції в осіб, які брали участь у дослідженні застосування препарату для лікування грипу

У клінічних дослідженнях, проведених у Японії, та в міжнародному дослідженні III фази (дослідження, що проводились із рівнями доз, нижчими від затвердженої дози) побічні реакції спостерігались у 100 із 501 учасника (19,96%), у якого оцінювали безпеку застосування препарату (включаючи відхилення від норми результатів лабораторних аналізів).

Найбільш поширені побічні реакції включали підвищення рівня сечової кислоти в крові у 24 осіб (4,79%), діарею у 24 осіб (4,79%), зменшення кількості нейтрофілів у 9 осіб (1,80%), збільшення рівня АСТ (глутамат-оксалоацетаттрансамінази) у 9 осіб (1,80%), збільшення рівня АЛТ (глутамат-піруваттрансамінази) у 8 осіб (1,60%).

Клінічно значущі побічні реакції (на аналогічні лікарські засоби)

Повідомлялося нижчезазначені клінічно значущі побічні реакції при застосуванні інших протигрипозних лікарських засобів. Слід ретельно спостерігати за станом пацієнтів, у разі виявлення будь-яких розладів терапію потрібно припинити та вжити відповідних заходів.

• Шок, анафілаксія.
• Пневмонія.
• Фульмінантний гепатит, дисфункція печінки, жовтяниця.
• Токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), синдром Стівенса–Джонсона.
• Гостре ураження нирок.
• Зменшення кількості лейкоцитів, зменшення кількості нейтрофілів, зменшення кількості тромбоцитів.
• Неврологічні та психічні симптоми (порушення свідомості, делірій, галюцинації, марення, судоми).
• Хоча причинно-наслідковий зв’язок не встановлений, повідомлялося про психоневротичні симптоми, такі як аномальна поведінка, після застосування препаратів проти вірусу грипу, включаючи лікарський засіб з діючою речовиною фавіпіравір (див. розділ «Особливості застосування»).
• Геморагічний коліт.

Інші побічні реакції

Якщо виникають побічні реакції, перелічені нижче, слід провести симптоматичне лікування

Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

1,5 року.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері, по 4 блістери у пачці з картону або по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів у пачці з картону.

По 40 таблеток у банці, по 1 банці у пачці з картону.

За рецептом.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ» (відповідальний за випуск серії, не включаючи контроль/випробування серії).

Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ».

Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5.

Повідомити про небажане явище при застосуванні лікарського засобу Ви можете через систему фармаконагляду ТОВ НВФ «МІКРОХІМ» на номер телефону: +38 (050) 309–83–54 (цілодобово) або на e-mail: [email protected].