Примовіст розчин для ін'єкцій 0,25 ммоль/мл шприц скляний 10 мл, №1 Лікарський препарат

діюча речовина: динатрієва сіль гадоксетової кислоти (Gd-EOB-DTPA);

1 мл розчину для ін’єкцій містить 181,43 мг динатрієвої солі гадоксетової кислоти (Gd-EOB-DTPA) (еквівалентно 0,25 ммоль);

допоміжні речовини: тринатрієва сіль калоксетової кислоти (Ca-EOB-DTPA), трометамол, кислота хлористоводнева розведена, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин, що не містить включень.

Парамагнітні контрастні засоби.

Код АТХ V08С А10.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Лікарський засіб Примовіст — це парамагнітний контрастний засіб для магнітно-резонансної візуалізації.

Ефект посилення контрастності обумовлений гадоксетатом (Gd-EOB-DTPA), іонним комплексом, що складається з гадолінію (ІІІ) та ліганду етоксибензил-діетилентриамін-пентаоцтової кислоти (EOB-DTPA). При скануванні із використанням Т₁-зважених імпульсних послідовностей скорочення часу поздовжньої релаксації збуджених атомних ядер, викликане іонами гадолінію, збільшує інтенсивність сигналу і, таким чином, підвищує контрастність зображення деяких тканин.

Фармакодинамічні впливи

Гадоксетат динатрію зменшує час релаксації навіть при низьких концентраціях. При рН 7, напруженості магнітного поля 0,47 Т та температурі 40 °С релаксивність r₁, що визначається за впливом на час поздовжньої релаксації Т₁ протонів у плазмі, становить близько 8,7 л/ммоль/с, релаксивність (r₂), що визначається за впливом на час поздовжньої релаксації (Т₂) становить біля 8,56 л/ммоль/с. При напруженості магнітного поля 1,5 Т та температурі 37 °С релаксивність у плазмі становить: r₁ = 6,9 л/ммоль/с, r₂ = 8,7 л/ммоль/с. Релаксивність незначною мірою залежить від напруженості магнітного поля.

EOB-DTPA утворює стабільний комплекс із парамагнітним іоном гадолінію з надзвичайно високою термодинамічною стабільністю (log KGdl = 23,46). Gd-EOB-DTPA є гідрофільною сполукою із високою водорозчинністю та коефіцієнтом розподілення між н-бутанолом та буфером при рН 7,6 близько 0,011. Через ліпофільність етоксибензильного фрагмента гадоксетат динатрію виявляє двофазний принцип дії: розподіл у позаклітинному просторі після болюсної ін’єкції з наступним селективним захопленням гепатоцитами. Релаксивність r₁ у тканинах печінки становить 16,6 л/ммоль/с (при 0,47 Т), що підвищує інтенсивність сигналу тканин печінки. Далі гадоксетат динатрію екскретується із жовчю.

Ураження із відсутньою або зниженою функцією гепатоцитів (цисти, метастази, більшість гепатоцелюлярних карцином) не будуть накопичувати лікарський засіб Примовіст. Добре диференційована гепатоцелюлярна карцинома може містити функціонуючі гепатоцити та показувати деяке контрастування візуалізації у гепатоцитарній фазі. Тому необхідна додаткова клінічна інформація для встановлення правильного діагнозу.

Субстанція не виявляє якихось виражених пригнічувальних властивостей відносно ферментів у клінічно значущих концентраціях.

Візуалізація

Після болюсної ін’єкції лікарського засобу Примовіст динамічна візуалізація в артеріальній, портовенозній та рівноважній фазах дозволяє отримати неоднакову часову картину контрастування різних типів уражень печінки як основи для радіологічної характеристики уражень.

Контрастування паренхіми печінки у ході гепатоцитарної фази дозволяє визначити кількість уражених ділянок печінки, їх сегментарний розподіл, візуалізацію та межі, що покращує виявлення уражень. Розрізнення уражень печінки за характером динаміки контрастування/вимивання контрастного засобу дозволяє отримати додаткову інформацію.

Відтермінована (гепатоцитарна) фаза може досліджуватися через 20 хвилин після ін’єкції, при цьому період візуалізації триває не менше 120 хвилин.

Результати діагностики та технічної ефективності у ході клінічних досліджень вказують на мінімальне покращення при візуалізації через 20 хвилин після ін’єкції порівняно з періодом 10 хвилин після ін’єкції.

Період візуалізації зменшується до 60 хвилин у пацієнтів, які потребують діалізу, та у пацієнтів з підвищеним рівнем білірубіну (> 3 мг/дл).

Печінкова екскреція лікарського засобу Примовіст спричиняє контрастування жовчовивідної системи.

Фізико-хімічні властивості готового до застосування розчину лікарського засобу Примовіст:

Педіатричні пацієнти

Дослідження методом спостереження було проведено із залученням 52 педіатричних пацієнтів (віком від 2 місяців до 18 років). Пацієнти були направлені на магнітно-резонансну візуалізацію (МРВ) печінки із застосуванням лікарського засобу Примовіст для оцінки підозрюваних або відомих фокальних уражень печінки. Додаткова діагностична інформація була отримана при порівнянні магнітно-резонансних зображень печінки із контрастуванням і без контрастування. Повідомлялося про тяжкі побічні реакції, однак жодна не була оцінена дослідником як пов’язана із застосуванням лікарського засобу Примовіст через ретроспективний характер та малу кількість зразків цього дослідження не можна зробити висновок щодо ефективності та безпеки застосування лікарського засобу для дітей.

Фармакокінетика.

Розподіл

Після внутрішньовенного введення профіль «концентрація–час» динатрієвої солі гадоксетової кислоти характеризувався біекспоненційним зниженням. Динатрієва сіль гадоксетової кислоти розподіляється у позаклітинному просторі (об’єм розподілу у рівноважному стані близько 0,21 л/кг). Субстанція виявляє незначне зв’язування з білками (менше 10%). Лікарський засіб проникає через плацентарний бар’єр у незначній кількості.

Динатрію гадоксетат є лінійним гадолінієвмісним контрастним засобом (GdCA). Дослідження показали, що після застосування GdCA гадоліній затримується у тілі. Це включає затримку у мозку та інших тканинах і органах.

Застосування GdCA може спричиняти дозозалежне підвищення інтенсивності Т₁–зваженого сигналу у мозку, особливо у зубчастому ядрі, блідому шарі та таламусі. Підвищення інтенсивності сигналу та доклінічні дані вказують на те, що гадоліній вивільняється з лінійних гадолінієвмісних контрастних засобів.

Біотрансформація

Гадоксетат динатрію не метаболізується.

Виведення

Динатрієва сіль гадоксетової кислоти (Gd-EOB-DTPA) в еквівалентних кількостях виводиться нирками та через печінку. Період напіввиведення Gd-EOB-DTPA становив приблизно 1 годину. Фармакокінетика була лінійною до дози 0,4 мл/кг (100 мкмоль/кг). Загальний кліренс (Cl_tot) становив близько 250 мл/хв, в той час як нирковий кліренс (Cl_r) становив близько 120 мл/хв.

Характеристики окремих груп пацієнтів.

Пацієнти літнього віку (від 65 років)

Через фізіологічні зміни функції нирок із віком кліренс у плазмі крові гадоксетату динатрію зменшувався з 210 мл/хв у пацієнтів молодшого віку до 163 мл/хв у пацієнтів віком від 65 років. Кінцевий період напіввиведення та системний розподіл були вищими у літніх пацієнтів (2,3 години та 197 мкмоль × год/л, порівняно з 1,6 години та 153 мкмоль × год/л). Виведення нирками введеної дози відбувається у всіх пацієнтів в повному об’ємі через 24 години, різниці між здоровими пацієнтами літнього та молодшого віку не виявлено.

Ниркова та/або печінкова недостатність

У пацієнтів із легким та помірним ступенем порушення функції печінки порівняно із здоровими добровольцями спостерігалося підвищення плазмових концентрацій, періоду напіввиведення та виведення із сечею, а також зниження виведення через печінку від легкого до помірного ступеня. Однак не спостерігалося клінічно значущої різниці у контрастуванні печінкового сигналу. У пацієнтів із тяжким порушення функції печінки, особливо у пацієнтів з аномально високими (> 3 мг/дл) рівнями білірубіну, AUC підвищувалася до 259 мкмоль × год/л порівняно із 160 мкмоль × год/л у контрольній групі. Період напіввиведення був підвищений до 2,6 години порівняно з 1,8 години у контрольній групі. Виведення гепатобіліарною системою значно знижувалося до 5,7% введеної дози, а також знижувалося контрастування печінкового сигналу.

У пацієнтів із кінцевою стадією ниркової недостатності AUC підвищувалася у 6 разів до 903 мкмоль × год/л, а кінцевий період напіввиведення подовжувався до 20 годин. Гемодіаліз підвищує кліренс гадоксетату динатрію (див. розділ «Особливості застосування»). Загалом при проведенні процедури діалізу протягом 3 годин близько 30% дози гадоксетату динатрію було виведено через 1 годину після введення. Додатково до впливу гемодіалізу на кліренс значна фракція введеної дози гадоксетату динатрію виводиться у таких пацієнтів із жовчю, на що вказує середній ступінь вилучення близько 50% у калі протягом 4 днів (діапазон від 24,6 до 74,0%; n = 6 пацієнтів).

Доклінічні дані з безпеки

У стандартних дослідженнях гострої та субхронічної токсичності, генотоксичності та сенсибілізувального потенціалу не було виявлено специфічного ризику для людського організму.

Серцево-судинна безпека. Незначне та транзиторне подовження інтервалу QT спостерігалося у собак при дослідженні найвищої дози 0,5 ммоль/кг, що відповідає 20-кратній дозі для людини. У високих концентраціях Gd-EOB-DTPA блокує ген специфічних калієвих каналів серця (ген hERG) та подовжує тривалість потенціалу дії папілярних м’язів у ізольованих морських свинок. Це вказує на можливість індукції подовження інтервалу QT при передозуванні лікарського засобу Примовіст. У дослідженнях фармакологічної безпеки не спостерігалося впливу на інші системи органів.

Репродуктивна токсикологія та лактація. У дослідженнях ембріотоксичності у кролів після повторного застосування 0,2 ммоль/кг Gd-EOB-DTPA, що становить 25,9-кратну (з розрахунку на площу поверхні тіла) або 80-кратну (з розрахунку на масу тіла) рекомендовану дозу для людини, спостерігалася підвищена кількість постімплантаційних втрат та підвищений рівень абортів. У щурів менше ніж 0,5% внутрішньовенно введеної дози (0,1 ммоль/кг) радіоактивно міченого гадоксетату виділялося з грудним молоком. Абсорбція після перорального застосування була дуже низькою у щурів (0,4%).

Дані щодо молодих тварин. Дослідження токсичності при одноразовому введенні та багаторазових дозах у новонароджених і молодих щурів якісно не відрізнялися від тих, що спостерігалися у дорослих щурів, але молоді є більш чутливими.

Місцева переносимість. Реакції місцевої непереносимості спостерігалися лише після внутрішньом’язового введення Gd-EOB-DTPA.

Канцерогенність. Досліджень канцерогенності не проводилося.

Примовіст показаний для виявлення вогнищевих уражень печінки та отримання додаткових даних щодо характеру уражень при Т_1-зваженій магнітно-резонансній візуалізації (МРВ).

Примовіст слід застосовувати, лише якщо діагностична інформація є важливою і не може бути отримана за допомогою магнітно-резонансної візуалізації (МРВ) без застосування контрастної речовини та коли необхідна відтермінована фаза зображення.

Лікарський засіб застосовують для діагностики лише шляхом внутрішньовенного введення.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу.

Транспортування гадоксетату у печінку може бути опосередковане транспортними поліпептидами органічних аніонів (ТПОА). Не можна виключати, що потужні інгібітори ТПОА можуть спричинити взаємодію та знизити ефект контрастування печінки. Однак відсутні клінічні дані на користь цієї теорії.

Дослідження взаємодії у здорових добровольців продемонстрували, що одночасне застосування еритроміцину не впливало на ефективність та фармакокінетику лікарського засобу Примовіст. Клінічних досліджень взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилося.

Вплив підвищеного рівня білірубіну або феритину у пацієнтів

Підвищені рівні білірубіну або феритину можуть зменшити ефект контрастування печінки спричинений лікарським засобом Примовіст (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Взаємодія з діагностичними тестами

При визначенні вмісту заліза у сироватці крові комплексометричними методами (наприклад методом комплексації з фероцином) у період до 24 годин після дослідження із застосуванням лікарського засобу Примовіст можуть бути отримані хибні значення через наявність вільної комплексоутворювальної речовини у розчині контрастного засобу.

Застосовуються загальні правила безпеки, що діють при проведенні магнітно-резонансної візуалізації, наприклад виключення кардіостимуляторів та феромагнітних імплантатів.

Діагностичні процедури, які включають застосування контрастних засобів, мають проводитися під наглядом лікаря, що має досвід застосування та має достатні знання щодо проведення процедури.

Після ін’єкції пацієнт має перебувати під наглядом принаймні протягом 30 хвилин, оскільки досвід застосування контрастних речовин свідчить про те, що більшість побічних реакцій проявляється саме у цей період.

Порушення функції нирок

Перед введенням лікарського засобу Примовіст слід проводити скринінг всіх пацієнтів на наявність ниркової дисфункції за результатами лабораторних даних.

У пацієнтів з гострою або хронічною тяжкою нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації < 30 мл/хв/1,73 м²) спостерігалися випадки нефрогенного системного фіброзу (НСФ), що асоціювалися із застосуванням контрастних речовин, які містять гадоліній. Особливий ризик мають пацієнти, яким проводиться трансплантація печінки, оскільки частота гострої ниркової недостатності в цій групі висока. Через ризик розвитку НСФ під час застосування лікарського засобу Примовіст слід уникати застосування лікарського засобу пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю та пацієнтам у періопераційному періоді трансплантації печінки, окрім випадків, коли діагностична інформація вкрай необхідна і не може бути отримана під час проведення МРВ без контрастного підсилення.

Гемодіаліз, проведений через короткий проміжок часу після застосування лікарського засобу Примовіст, може бути корисним для виведення препарату з організму. Дані щодо застосування гемодіалізу задля профілактики або лікування НСФ у пацієнтів, які до цього не знаходилися на діалізі, відсутні.

Пацієнти літнього віку

Оскільки нирковий кліренс гадобутролу у пацієнтів літнього віку може бути порушений, особливо важливим є проведення дослідження щодо наявності ниркової дисфункції у пацієнтів віком від 65 років.

Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями

Слід з обережністю застосовувати лікарський засіб Примовіст пацієнтам із тяжкими серцево-судинними захворюваннями через обмеженість даних.

Примовіст не слід застосовувати пацієнтім із неконтрольованою гіпокаліємією.

Слід з великою обережністю застосовувати лікарський засіб Примовіст пацієнтам:

• із вродженим синдромом подовженого інтервалу QT нині або в анамнезі;
• із аритмією в анамнезі при застосуванні лікарських засобів, що подовжують серцеву реполяризацію;
• які застосовують лікарські засоби, що подовжують серцеву реполяризацію, наприклад антиаритмічні засоби класу ІІІ (аміодарон, соталол).

Застосування лікарського засобу Примовіст може викликати транзиторне подовження інтервалу QT у окремих пацієнтів (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Гіперчутливість

Алергічні реакції, включаючи шок, можуть спостерігатися після введення гадолінієвмісних контрастних засобів для МРВ. Більшість таких побічних реакцій проявляється протягом 30 хвилин після застосування контрастного засобу. Однак, як і при застосуванні інших контрастних засобів цього класу, можуть спостерігатися відстрочені реакції у період від кількох годин після введення до кількох днів. Завжди мають бути напоготові відповідні препарати для лікування реакцій гіперчутливості, а також засоби невідкладної допомоги.

Ризик розвитку реакцій гіперчутливості є вищим при наявності зазначених нижче станів та захворювань:

• реакція на попередні введення контрастних засобів;
• бронхіальна астма в анамнезі;
• алергічні реакції в анамнезі.

Рішення про застосування лікарського засобу Примовіст пацієнтам зі схильністю до алергії слід приймати після особливо ретельної оцінки співвідношення ризик/користь.

Реакції гіперчутливості можуть бути більш вираженими у пацієнтів, які застосовують бета-блокатори, особливо за наявності бронхіальної астми. Слід брати до уваги, що пацієнти, які застосовують бета-блокатори, можуть мати рефрактерність до стандартної терапії реакцій гіперчутливості бета-агоністми.

Якщо розвинулася реакція гіперчутливості, то слід негайно припинити введення контрастного засобу.

Місцева непереносимість

Внутрішньом’язове введення може викликати реакції місцевої непереносимості, включаючи фокальний некроз, тому рекомендується уникати використання цього шляху введення (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Накопичення у тілі

Після введення динатрію гадоксетату гадоліній може затримуватися у мозку та інших тканинах тіла (кістки, печінка, нирки, шкіра) і може спричиняти дозозалежне підвищення інтенсивності Т₁–зваженого сигналу у мозку, особливо у зубчастому ядрі, блідому шарі та таламусі. Клінічна значущість не відома. Для пацієнтів, які будуть потребувати повторного сканування, слід зважувати переваги діагностування із використанням динатрію гадоксетату та потенційне депонування гадолінію у мозку та інших тканинах.

Допоміжні речовини

Цей лікарський засіб містить 11,7 мг натрію на 1 мл, що еквівалентно 0,585% рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання 2 г натрію для дорослої людини (4,1% (82 мг) на основі кількості, призначеної для людини вагою 70 кг). Доза становить 0,1 мл/кг маси тіла.

Вагітність

Немає жодних даних клінічних досліджень щодо застосування гадоксетату вагітним жінкам. У дослідженнях на тваринах при введенні повторних високих доз препарат проявляв репродуктивну токсичність (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Лікарський засіб Примовіст не рекомендується застосовувати у період вагітності, якщо немає абсолютних показань.

Лактація

Контрастні речовини, що містять гадоліній, потрапляють у грудне молоко у дуже незначній кількості (див. розділ «Фармакологічні властивості»). При застосуванні клінічних доз не слід очікувати впливу на немовлят через незначну кількість діючої речовини, що виділяється з грудним молоком, та слабке всмоктування зі шлунково-кишкового тракту. Рішення щодо продовження грудного вигодовування або його припинення на 24 години після застосування лікарського засобу Примовіст повинні приймати лікар та жінка, яка годує груддю.

Фертильність

Результати досліджень на тваринах не засвідчили порушення фертильності.

Лікарський засіб Примовіст не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Готовий до застосування водний розчин лікарського засобу Примовіст вводиться у нерозведеному вигляді шляхом болюсної ін’єкції зі швидкістю близько 2 мл/с. Після ін’єкції контрастного засобу внутрішньовенну канюлю слід промити 0,9% розчином натрію хлориду.

Інформацію щодо візуалізації див. у розділі «Фармакологічні властивості».

Дозування

В діагностичних цілях слід застосовувати найнижчу дозу, що забезпечує достатню контрастність. Доза має бути розрахована з урахуванням маси тіла пацієнта і не повинна перевищувати рекомендовану дозу на кілограм маси тіла, як зазначено у цьому розділі.

Рекомендована доза лікарського засобу Примовіст становить:

дорослі: 0,1 мл лікарського засобу Примовіст на 1 кг маси тіла.

Повторне дозування

Відсутня клінічна інформація щодо застосування повторних доз лікарського засобу Примовіст.

Окремі групи пацієнтів

Ниркова недостатність

Слід уникати застосування лікарського засобу Примовіст пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації < 30 мл/хв/1,73м²) та пацієнтам у періопераційному періоді трансплантації печінки, окрім випадків, коли діагностична інформація є вкрай необхідною і не може бути отримана під час проведення МРВ без контрастного підсилення (див. розділ «Особливості застосування»). Якщо не можна уникнути застосування лікарського засобу Примовіст, доза не повинна перевищувати 0,025 ммоль/кг маси тіла. Під час одного сканування не слід застосовувати більше ніж одну дозу. Оскільки інформації щодо повторного застосування недостатньо, ін’єкцію лікарського засобу Примовіст не слід повторювати, за винятком випадків, коли період між ін’єкціями становить щонайменше 7 днів.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Немає необхідності у корекції дози.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років)

Необхідності в корекції доз для геронтологічних пацієнтів не виявлено. При застосуванні пацієнтам літнього віку необхідна особлива обережність (див. розділ «Особливості застосування»).

Інструкція щодо використання шприца

Попередньо заповнені шприци слід підготувати до ін’єкції безпосередньо перед застосуванням. Ковпачок слід знімати зі шприца тільки безпосередньо перед застосуванням. Невикористаний лікарський засіб або відходи слід утилізувати відповідно до вимог місцевого законодавства.

Знімну етикетку з попередньо заповненого шприца слід наклеїти на медичну карту пацієнта з метою забезпечення чіткого документування щодо використання контрастних речовин, які містять гадоліній. Слід також вказати введену дозу. Якщо використовується електронна картка пацієнта, слід ввести назву лікарського засобу, номер серії та дозу.

1. Відкрийте упаковку.

2. Вставте плунжер у шприц.

3. Відламайте захисний ковпачок.

4. Зніміть захисний ковпачок.

5. Зніміть гумову пробку.

6. Видаліть повітря зі шприца.

Безпека та ефективність лікарського засобу Примовіст не встановлена для пацієнтів віком до 18 років, тому лікарський засіб не застосовується у цій категорії пацієнтів. Наявні на сьогодні дані наведено у розділі «Фармакологічні властивості».

Відсутні повідомлення про передозування та немає характеристики симптомів передозування.

Разові дози лікарського засобу Примовіст 0,4 мл/кг (0,1 ммоль/кг) маси тіла добре переносилися. В обмеженої кількості пацієнтів доза 0,2 мл/кг (0,5 ммоль/кг) маси тіла вивчалася у ході клінічних досліджень; частота побічних реакцій була вищою, але нових побічних явищ не було виявлено у цих пацієнтів.

У разі випадкового передозування рекомендується спостереження за пацієнтом, включаючи моніторинг серцево-судинної системи. У такому випадку можлива індукція подовження інтервалу QT (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Лікарський засіб Примовіст виводиться шляхом діалізу. Однак відсутні дані відносно того, чи можна застосовувати гемодіаліз для профілактики розвитку нефрогенного системного фіброзу.

Дані про профіль безпеки лікарського засобу Примовіст базуються на результатах клінічних досліджень за участі понад 1900 пацієнтів та постмаркетингових спостереженнях.

Найчастішими побічними реакціями (≥ 0,5%) у пацієнтів, які отримували лікарський засіб Примовіст, були: нудота, головний біль, відчуття жару, підвищення артеріального тиску, біль у спині та запаморочення.

Найбільш серйозною побічною реакцією у пацієнтів, які отримували лікарський засіб Примовіст, був анафілактичний шок. Відстрочені анафілактоїдні реакції (у період від кількох годин після введення до кількох днів) спостерігалися рідко. Більшість побічних ефектів мали тимчасовий характер та були легкого або середнього ступеня тяжкості.

Побічні реакції, що спостерігалися при застосуванні лікарського засобу Примовіст, наведені у таблиці нижче. Вони класифіковані за класами систем органів (медичний словник регуляторної активності (MedDRA) версія 12.1). Відповідні терміни MedDRA були використані для описання певних реакцій, їх симптомів та схожих за симптоматикою станів.

Перелічені нижче побічні реакції, зареєстровані у ході клінічних досліджень, розподілені за частотою виникнення: часті (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасті (від ≥ 1/1000 до < 1/100), поодинокі (від ≥ 1/10000 до < 1/1000). Побічні реакції, що були виявлені тільки у період постмаркетингового спостереження, частота яких не встановлена, позначені як «частота невідома». У кожній групі побічні реакції зазначені у порядку зниження ступеня їх тяжкості.

Таблиця. Побічні реакції, зареєстровані у ході клінічних досліджень або у період постмаркетингового спостереження у пацієнтів, яким застосовували лікарський засіб Примовіст

* Повідомлялося про загрозливі для життя стани та/або летальні наслідки. Ці повідомлення отримані у післяреєстраційний період.

** Свербіж (генералізований свербіж, свербіж очей).

*** Реакції у місці ін’єкції (різні види) включають такі терміни: крововилив у місці ін’єкції, печіння у місці ін’єкції, відчуття холоду у місці ін’єкції, подразнення у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції.

Опис окремих побічних реакцій

У ході клінічних досліджень повідомлялося про зміни лабораторних показників, такі як: підвищення рівня заліза у сироватці крові, підвищення рівня білірубіну, підвищення рівня печінкових трансаміназ, зниження рівня гемоглобіну, підвищення рівня амілази, лейкоцитурія, гіперглікемія, збільшення співвідношення альбумін/креатинін у сечі, гіпонатріємія, підвищення рівня неорганічних фосфатів, зниження рівнів білка у сироватці крові, лейкоцитоз, гіпокаліємія, підвищення рівня лактатдегідрогенази. У ході клінічних досліджень регулярно проводилася ЕКГ, і у деяких пацієнтів спостерігалося транзиторне подовження інтервалу QT без будь-яких пов’язаних побічних явищ.

Повідомлялося про випадки нефрогенного системного фіброзу (НСФ) при застосуванні інших гадолінієвмісних контрастних засобів (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

5 років (скляний шприц);

3 роки (пластиковий шприц).

Не потребує спеціальних умов зберігання.

По 10 мл у скляному шприці; по 1 шприцу в прозорій пластиковій коробці, закритій папером, вкладеній у картонну коробку;

по 10 мл у пластиковому шприці; по 1 шприцу в прозорій пластиковій коробці, закритій папером, вкладеній у картонну коробку.

За рецептом.

Байєр АГ.

Мюллєрштрассе 178, 13353, Берлін, Німеччина.