Бримонідин-Фармекс (Brimonidin-Farmex)

діюча речовина: бримонідин (brimonidine);

1 мл розчину містить бримонідину тартрату 2 мг;

допоміжні речовини: бензалконію хлорид, спирт полівініловий, натрію цитрат дигідрат, кислота лимонна моногідрат, натрію хлорид, натрію гідроксид або кислота хлористоводнева (для корекції pH у разі необхідності), вода для ін’єкцій.

Краплі очні.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин зеленувато-жовтого кольору.

Протиглаукомні та міотичні засоби.

Код АТХ S01E A05.

Фармакодинаміка.

Бримонідин є агоністом альфа-2-адренергічних рецепторів, який у тисячі разів більш селективний щодо альфа-2-адренорецепторів, ніж щодо альфа-1-адренорецепторів.

Така селективність є причиною відсутності мідріазу та звуження мікросудин, пов’язаних із ксенотрансплантатами сітківки людини.

Місцеве застосування бримонідину тартрату у людини знижує внутрішньоочний тиск (ВОТ) з мінімальним впливом на показники серцево-судинної та легеневої діяльності.

Бримонідину тартрат 0,2% характеризується швидким початком дії, піковий гіпотонічний ефект щодо очей досягається впродовж 2 годин після застосування. У рамках досліджень бримонідину тартрат 0,2% знижував ВОТ у середньому на 4–6 мм рт. ст.

Результати досліджень на тваринах та досліджень у людей свідчать про те, що бримонідину тартрат має подвійний механізм дії. Вважається, що бримонідину тартрат 0,2% знижує ВОТ унаслідок зменшення продукування водянистої вологи та підвищення увеосклерального відтоку.

Клінічні випробування показали, що бримонідин ефективний у поєднанні з місцевими бета-блокаторами. Короткострокові дослідження також показують, що бримонідин має клінічно значущий додатковий ефект у комбінації з травопростом (6 тижнів) і латанопростом (3 місяці).

Фармакокінетика.

Після очного застосування 0,2% бримонідину тартрату 2 рази на добу впродовж 10 днів його плазмові концентрації були низькими (середня максимальна концентрація препарату у плазмі крові (С_макс) становила 0,06 нг/мл). Повторні закапування (2 рази на добу впродовж 10 днів) призводили до його незначного накопичення у крові. Площа під кривою плазмової концентрації у часі (AUC_0–12год) через 12 годин становила у рівноважному стані 0,31 нг/год/мл порівняно з 0,23 нг/год/мл після першої дози. Середній період напіввиведення із системного кровообігу у людини після місцевого застосування становив приблизно 3 години. Ступінь зв’язування бримонідину з білками плазми після місцевого застосування у людини становить приблизно 29%.

У тканинах ока бримонідин оборотно зв’язується з меланіном in vitro та in vivo. Після двох тижнів застосування в око концентрації бримонідину у райдужній оболонці та власній судинній оболонці ока були у 3–17 разів вищі, ніж після одноразової дози. У разі відсутності меланіну накопичення не спостерігається.

Значення зв’язування з меланіном не з’ясоване. Проте біомікроскопічне дослідження пацієнтів, які отримували бримонідину тартрат 0,2% до 1 року, не показало наявності якихось суттєвих побічних реакцій з боку очей. У мавп, які отримували дози, що приблизно у 4 рази перевищували рекомендовану дозу бримонідину тартрату, не було виявлено значної очної токсичності.

У людини бримонідин добре всмоктується та швидко виводиться після перорального прийому. Суттєва частина дози (приблизно 75%) виводиться із сечею у вигляді метаболітів за 5 днів. Результати досліджень іn vitro, які проводилися із використанням тваринної та людської печінки, свідчать про те, що його метаболізм зумовлений переважно альдегідоксидазою та цитохромом Р450. Вважається, що системне виведення здебільшого зумовлено печінковим метаболізмом. Екскреція із сечею є головним шляхом виведення бримонідину та його метаболітів.

Пацієнти літнього віку

С_макс, AUC та період напіввиведення бримонідину після застосування одноразової дози пацієнтам літнього віку (від 65 років) були такими самими, як у дорослих молодого віку, що свідчить про те, що вік не впливає на системну абсорбцію та виведення лікарського засобу.

Згідно з даними 3-місячного клінічного дослідження, яке включало пацієнтів літнього віку, системна дія бримонідину була дуже низькою.

Застосовувати для зниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВОТ) у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою або очною гіпертензією:

− як монотерапію — пацієнтам, яким протипоказана місцева терапія бета-блокаторами;

− у складі комплексної терапії з іншими лікарськими засобами, що знижують внутрішньоочний тиск, — якщо цільовий ВОТ не досягається при лікуванні одним препаратом.

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-яких інших компонентів лікарського засобу.
• Одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази та антидепресантами, що впливають на норадренергічну передачу (наприклад, трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, міансерин).
• Дитячий вік до 2 років.

Протипоказано одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази та антидепресантами, що впливають на норадренергічну передачу (наприклад, трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, міансерин).

Хоча специфічна взаємодія бримонідину з лікарськими засобами не досліджувалась, слід враховувати можливість адитивного або посилюючого впливу препарату на дію лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему (алкоголю, барбітуратів, опіатів, седативних засобів та анестетиків).

Дані про рівень катехоламінів у плазмі крові після застосування бримонідину відсутні.

Однак слід з обережністю призначати препарат пацієнтам, які застосовують лікарські засоби, що можуть вплинути на метаболізм та збільшують концентрацію амінів у плазмі крові (наприклад, хлорпромазин, метилфенідат, резерпін).

У деяких пацієнтів після застосування бримонідину тартрату спостерігалося клінічно незначне зниження артеріального тиску, тому слід з обережністю одночасно застосовувати бримонідин, гіпотензивні засоби та серцеві глікозиди.

Рекомендовано спостереження на початку лікування (або при збільшенні дози препарату) під час комбінованої терапії із системними засобами (незалежно від їх фармацевтичної форми), що можуть взаємодіяти з агоністами альфа-адренорецепторів або впливати на їх ефективність (наприклад, агоністами або антагоністами адренергічних рецепторів ізопреналіном, празозином).

Педіатрична популяція

Лікування дітей віком від 2 років, особливо віком від 2 до 7 років та/або з масою тіла ≤ 20 кг потребує обережності та ретельного контролю з огляду на високу частоту та ступінь сонливості (див. розділ «Побічні реакції»).

Серцеві порушення

Слід проявляти обережність при лікуванні пацієнтів із тяжкими або нестабільними та неконтрольованими серцево-судинними захворюваннями.

Порушення зору

У деяких пацієнтів (12,7%) у клінічних дослідженнях спостерігалися очні алергічні реакції після застосування бримонідину (див. розділ «Побічні реакції»). При появі алергічних реакцій лікування бримонідином слід припинити.

Повідомляли про уповільнені реакції гіперчутливості з боку очей при застосуванні бримонідину 0,2%, деякі були пов’язані з підвищенням ВОТ.

Судинні порушення

Бримонідин-Фармекс слід з обережністю застосовувати пацієнтам з депресією, церебральною або коронарною недостатністю, синдромом Рейно, ортостатичною гіпотензією або облітераційним тромбангіїтом.

Печінкова та ниркова недостатність

Вплив бримонідину на пацієнтів із печінковою або нирковою недостатністю не вивчали — слід бути обережним при лікуванні таких пацієнтів.

Бензалконію хлорид

Консервант бензалконію хлорид, що є у складі лікарського засобу, може спричинити подразнення очей, сухість очей, а також впливати на слізну плівку та поверхню рогівки. Перед застосуванням крапель потрібно зняти контактні лінзи і почекати щонайменше 15 хвилин після закапування, перш ніж знову вставити їх.

Відомо, що бензалконію хлорид змінює колір м’яких контактних лінз. Слід уникати контакту лікарського засобу з м’якими контактними лінзами.

Бримонідин-Фармекс потрібно застосовувати з обережністю, якщо у пацієнта синдром сухого ока і якщо можливе пошкодження рогівки. Пацієнти повинні бути під наглядом у разі тривалого лікування.

Вагітність. Безпека застосування бримонідину під час вагітності не встановлена. У дослідженнях на тваринах бримонідину тартрат не викликав тератогенних ефектів. Було виявлено, що у кроликів бримонідину тартрат при рівні у плазмі вище, ніж досягається під час терапії у людей, спричиняв збільшення передімплантаційної втрати та зниження постнатального росту. Бримонідин-Фармекс слід застосовувати під час вагітності, лише якщо потенційна користь для матері перевищує ризик для плода. Про те, як зменшити системне всмоктування, див. у розділі «Спосіб застосування та дози».

Грудне годування. Невідомо, чи виділяється бримонідин у грудне молоко людини. Бримонідину тартрат виділяється з молоком у щурів. Бримонідин-Фармекс не слід застосовувати жінкам, які годують немовлят.

Бримонідин-Фармекс може викликати втому та/або сонливість, що негативно вплине на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами. Крім того, Бримонідин-Фармекс може спричинити затуманення та порушення зору, що погіршуватиме здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами, особливо вночі чи при слабкому освітленні. Пацієнту слід почекати, поки ці симптоми зникнуть, перш ніж керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами.

Дозування

Рекомендована доза для дорослих (включно з людьми похилого віку)

Рекомендована доза — по 1 краплі в уражене око (очі) 2 рази на добу з інтервалом приблизно 12 годин. Пацієнтам літнього віку коригування дози не потрібне.

Застосування при нирковій та печінковій недостатності

Вплив бримонідину не досліджувався у пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю (див. розділ «Особливості застосування»).

Спосіб застосування

Як і при застосуванні будь-яких очних крапель, для зменшення можливої системної абсорбції лікарського засобу рекомендовано протягом 1 хвилини натискувати на ділянку слізного мішка, розташовану біля медіального кута (точкова оклюзія). Це потрібно робити безпосередньо після закапування кожної краплі для зниження системних побічних реакцій та підвищення місцевої активності. Щоб запобігти забрудненню очей або очних крапель, не слід допускати контакту кінчика крапельниці з будь-якою поверхнею.

Якщо пацієнту потрібно застосовувати кілька місцевих офтальмологічних препаратів, між їх введенням повинен бути інтервал 5–15 хвилин.

Клінічні дослідження за участю підлітків (від 12 до 17 років) не проводилися.

Бримонідин-Фармекс не рекомендується дітям віком до 12 років і протипоказаний дітям віком менше 2 років (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). Відомо, що у новонароджених можуть виникати тяжкі побічні реакції. Безпека та ефективність бримонідину для дітей віком від 2 до 12 років не встановлені.

Передозування при офтальмологічному застосуванні (дорослі)

Всі явища, які спостерігалися у відомих випадках передозування, вже були описані як побічні реакції.

Системне передозування внаслідок випадкового проковтування (дорослі)

Інформація щодо випадкового проковтування бримонідину дорослими дуже обмежена. Єдиним побічним ефектом, про який повідомлялося на сьогодні, була гіпотонія. Епізод гіпотензії супроводжувався рикошетною гіпертензією.

Лікування перорального передозування включає підтримувальну та симптоматичну терапію; потрібно забезпечити прохідність дихальних шляхів пацієнта.

Відомо, що передозування інших альфа-2-агоністів при пероральному прийомі спричиняє такі симптоми, як гіпотонія, астенія, блювання, млявість, седація, брадикардія, аритмії, міоз, апное, гіпотонія, гіпотермія, пригнічення дихання та судоми.

Дитяча популяція

Були повідомлення про серйозні побічні ефекти у дітей після випадкового проковтування бримонідину. Спостерігалися симптоми пригнічення центральної нервової системи, кома, як правило тимчасова, або низький рівень свідомості, млявість, сонливість, гіпотонія, брадикардія, гіпотермія, блідість, пригнічення дихання та апное, що інколи потребувало інтенсивної терапії з інтубацією. Повідомлялося, що всі пацієнти повністю одужували протягом 6–24 годин.

Найбільш поширеними побічними реакціями бримонідину є сухість у ротовій порожнині, гіперемія очей і печіння/поколювання, які зустрічаються у 22–25% пацієнтів. Ці реакції, як правило, є тимчасовими і не вимагають припинення лікування.

У клінічних дослідженнях симптоми очних алергічних реакцій виникали у 12,7% пацієнтів (з цієї причини 11,5% пацієнтів припинили застосування бримонідину). Такі реакції здебільшого виникали між 3-м і 9-м місяцями лікування.

Нижче наведено побічні реакції бримонідину, які розподілені за системами органів і за частотою. У кожній групі частоти реакції представлені в порядку зменшення серйозності. Для визначення частоти побічних реакцій використовується така термінологія: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000).

З боку імунної системи

Нечасто: системні алергічні реакції.

З боку психіки

Нечасто: депресія.

Дуже рідко: безсоння.

З боку нервової системи

Дуже часто: головний біль, сонливість.

Часто: запаморочення, порушення смаку.

Дуже рідко: синкопе.

З боку органів зору

Дуже часто: подразнення очей (гіперемія, запалення та печіння, свербіж, відчуття стороннього тіла, кон’юнктивальні фолікули), затуманений зір, алергічний блефарит, алергічний блефарокон’юнктивіт, алергічний кон’юнктивіт, очна алергічна реакція та фолікулярний кон’юнктивіт.

Часто: місцеве подразнення (гіперемія та набряк повік, блефарит, набряк кон’юнктиви та виділення з очей, біль в очах і сльозотеча), світлобоязнь, ерозія і забарвлення рогівки, сухість очей, блідість кон’юнктиви, порушення зору, кон’юнктивіт.

Дуже рідко: ірит, міоз.

З боку серця

Нечасто: пришвидшене серцебиття / аритмії (включаючи брадикардію та тахікардію).

З боку судинної системи

Дуже рідко: гіпертензія, гіпотензія.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння

Часто: респіраторні симптоми.

Нечасто: сухість у носі.

Рідко: задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту

Дуже часто: сухість у роті.

Часто: шлунково-кишкові розлади.

Загальні розлади та зміни у місці введення

Дуже часто: втома.

Часто: астенія.

Нижче наведено побічні реакції, які були виявлені під час постмаркетингового застосування бримонідину у клінічній практиці. Оскільки про ці реакції повідомляли добровільно і розмір популяції пацієнтів невідомий, оцінку частоти зробити неможливо.

З боку органів зору: іридоцикліт (передній увеїт), свербіж повік.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні реакції, включаючи еритему, набряк обличчя, свербіж, висипання та розширення судин.

У випадках, коли бримонідин використовували у складі лікування вродженої глаукоми у новонароджених та немовлят, спостерігалися симптоми передозування бримонідину, такі як втрата свідомості, млявість, сонливість, гіпотонія, брадикардія, гіпотермія, ціаноз, блідість, пригнічення дихання та апное (див. розділ «Протипоказання»).

У дослідженні дітей віком від 2 до 7 років із глаукомою, яка недостатньо контролювалася бета-блокаторами, спостерігали високу поширеність сонливості (55%) при застосуванні бримонідину як додаткового лікування. У 8% дітей ця небажана реакція була важкою і призвела до припинення лікування у 13% випадків. Частота сонливості зменшувалася зі збільшенням віку (вона була найменшою у дітей 7 років — 25%), але більшою мірою залежала від ваги, збільшуючись у дітей з масою тіла ≤ 20 кг (63%) порівняно з дітьми з масою тіла > 20 кг (25%) (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Після першого відкриття зберігати не більше 28 діб.

По 5 мл або 10 мл у флаконі, по 1 флакону разом із кришкою-крапельницею в пачці.

За рецептом.

ТОВ «ФАРМЕКС ГРУП».

Україна, 08301, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Шевченка, будинок 100.