ФАРМАСУЛІН^® HL (FARMASULIN^® HL)

Склад

діюча речовина: амброксолу гідрохлорид;

1 мл препарату містить амброксолу гідрохлориду — 3 мг;

допоміжні речовини: гідроксіетилцелюлоза; сорбіту розчин, що не кристалізується в перерахунку на 100% речовину (Е 420); калію ацесульфам (Е 950); гліцерин; кислота бензойна (Е 210); ароматизатор «Лісові ягоди»; вода очищена.

Лікарська форма

Сироп.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або майже прозорий, безбарвний або майже безбарвний, злегка в’язкий розчин із смаком лісових ягід.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються при кашлі і застудних захворюваннях. Муколітичні засоби.

Код АТX R05C B06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Діюча речовина сиропу «Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» амброксолу гідрохлорид підвищує частку серозного компонента бронхіального секрету. Амброксол посилює виділення легеневого сурфактанта шляхом прямого впливу на пневмоцити типу ІІ у альвеолах та клітинах Клара у бронхіолах, а також стимулює активність війок циліарного епітелію, внаслідок чого знижується в’язкість мокротиння та покращується його виведення (мукоциліарний кліренс). Покращення мукоциліарного кліренсу було доведено під час клініко-фармакологічних досліджень.

Посилення вироблення та зниження в’язкості секрету і покращення мукоциліарного кліренсу сприяють відхаркуванню та полегшують відкашлювання мокроти.

Довготривале застосування (6 місяців) амброксолу гідрохлориду (капсул з пролонгованою дією по 75 мг) у хворих ХОЗЛ сприяло істотному зменшенню загострень після 2-місячного періоду лікування. У пацієнтів, які отримували амброксолу гідрохлорид, тривалість захворювання та терапії антибіотиками була значно меншою. Порівняно з плацебо, лікування амброксолу гідрохлоридом, капсулами з пролонгованою дією, показало статистично значне покращення симптомів, пов’язаних з проблемами відхаркування, кашлем, задишкою та аускультативними ознаками.

Місцевий анестезувальний ефект амброксолу гідрохлориду, що може пояснюватися властивостями блокування натрієвих каналів, спостерігали на моделі кролячого ока. Дослідження in vitro показали, що амброксолу гідрохлорид блокує нейронні натрієві канали; зв’язування було оборотним і залежним від концентрації.

Амброксолу гідрохлорид продемонстрував протизапальний вплив in vitro. Таким чином, амброксолу гідрохлорид значно зменшує вивільнення цитокінів з мононуклеарних і поліморфнонуклеарних клітин крові та тканин.

У результаті клінічних випробувань із залученням пацієнтів з фарингітом продемонстровано значне зменшення болю і почервоніння в горлі при застосуванні препарату.

Завдяки фармакологічним властивостям амброксолу швидко полегшувався біль під час лікування захворювань верхніх відділів дихальних шляхів, що спостерігалось у ході досліджень клінічної ефективності інгаляційних форм амброксолу.

Після застосування амброксолу гідрохлориду підвищуються концентрації антибіотиків (амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину і доксицикліну) у бронхолегеневому секреті та у мокроті. На сьогодні клінічну значущість цього факту не встановлено.

Фармакокінетика.

Абсорбція.

Абсорбція амброксолу гідрохлориду з пероральних форм негайного вивільнення швидка і досить повна, з лінійною залежністю у терапевтичному діапазоні. Максимальний рівень у плазмі крові досягається через 1 — 2,5 години при пероральному прийомі лікарських форм швидкого вивільнення і в середньому через 6,5 години при застосуванні форм повільного вивільнення.

Абсолютна біодоступність після прийому таблетки 30 мг становить 79%.

Розподіл.

При пероральному прийомі розподіл амброксолу гідрохлориду з крові до тканин швидкий і різко виражений, з найвищою концентрацією активної речовини у легенях. Об’єм розподілу при пероральному прийомі становить 552 л. У плазмі крові у терапевтичному діапазоні приблизно 90% препарату зв’язується з білками.

Метаболізм та виведення.

Приблизно 30% дози після перорального застосування виводиться внаслідок пресистемного метаболізму. Амброксолу гідрохлорид метаболізується головним чином у печінці шляхом глюкуронізації і розщеплення до дибромантранілової кислоти (приблизно 10% дози). Клінічні дослідження на мікросомах печінки людини показали, що CYP3A4 відповідає за метаболізм амброксолу гідрохлориду до дибромантранілової кислоти.

Через 3 дні перорального прийому близько 6% дози виводяться у незміненій формі, тоді як приблизно 26% дози — у кон’югованій формі з сечею.

Період напіввиведення з плазми крові становить близько 10 годин. Загальний кліренс становить приблизно 660 мл/хв. Нирковий кліренс становить приблизно 8% від загального. Через 5 днів приблизно 83% загальної дози виводиться з сечею.

Фармакокінетика у особливих груп хворих.

У пацієнтів із порушенням функції печінки виведення амброксолу гідрохлориду зменшене, що зумовлює в 1,3 — 2 рази вищий рівень у плазмі крові. Оскільки терапевтичний діапазон амброксолу гідрохлориду достатньо широкий, змінювати дозування не потрібно.

Вік та стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику амброксолу гідрохлориду, тому корекція дози не потрібна.

Прийом їжі не впливає на біодоступність амброксолу гідрохлориду.

Клінічні характеристики

Показання

Для секретолітичної терапії при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, пов’язаних із порушеннями бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.

Протипоказання.

«Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» не можна застосовувати пацієнтам з гіперчутливістю до амброксолу гідрохлориду або інших компонентів лікарського засобу.

«Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» дітям віком до 2 років застосовувати тільки за призначенням лікаря.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування лікарського засобу «Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику від застосування.

Особливості застосування.

Надходили повідомлення про тяжкі ураження шкіри: мультиформну еритему, синдром Стівенса — Джонсона (ССД)/токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) та гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП), пов’язані із застосуванням амброксолу гідрохлориду. Якщо присутні ознаки прогресування висипання на шкірі (іноді пов’язані з появою пухирців або ураженням слизової оболонки), слід негайно припинити лікування амброксолу гідрохлоридом та звернутися за медичною допомогою.

При порушенні бронхіальної моторики та посиленій секреції слизу (наприклад, при такому рідкісному захворюванні, як первинна циліарна дискінезія) лікарський засіб «Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» слід застосовувати з обережністю через ризик сприяння накопиченню секрету.

Пацієнтам із порушеною функцією нирок або тяжким ступенем печінкової недостатності слід приймати «Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» тільки після консультації з лікарем. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю при застосуванні амброксолу, як і будь-якої діючої речовини, яка метаболізується в печінці, а потім виводиться нирками, можливе накопичення метаболітів, які утворюються в печінці.

«Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» містить сорбіт. Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтесь з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Амброксолу гідрохлорид проникає через плацентарний бар’єр. Дослідження на тваринах не виявили прямих чи непрямих шкідливих впливів на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток.

У клінічних дослідженнях застосування препарату після 28-го тижня вагітності не виявлено жодного шкідливого впливу на плід. Однак потрібно дотримуватися звичних застережень стосовно прийому ліків під час вагітності. Зокрема, у І триместрі вагітності не рекомендується застосовувати «Пектолван^® А зі смаком лісових ягід».

Годування груддю.

Амброксолу гідрохлорид проникає у грудне молоко. «Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» не рекомендується застосовувати у період годування груддю.

Фертильність.

Доклінічні дослідження не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Немає даних щодо впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Дослідження не проводилися.

Спосіб застосування та дози.

Якщо не призначено інше, рекомендована доза лікарського засобу «Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» така:

діти віком до 2 років: 2,5 мл 2 рази на добу (еквівалентно 15 мг амброксолу гідрохлориду на добу);

діти віком 2–5 років: 2,5 мл 3 рази на добу (еквівалентно 22,5 мг амброксолу гідрохлориду на добу);

діти віком 6–12 років: 5 мл 2–3 рази на добу (еквівалентно 30–45 мг амброксолу гідрохлориду на добу);

дорослі та діти віком від 12 років: доза 10 мл 3 рази на добу (еквівалентно 90 мг амброксолу гідрохлориду на добу) протягом перших 2 — 3 днів і потім 10 мл 2 рази на добу (еквівалентно 60 мг амброксолу гідрохлориду на добу).

За необхідності терапевтичний ефект для дорослих та дітей віком від 12 років може бути підсилений збільшенням дози до 20 мл 2 рази на добу (еквівалентно 120 мг амброксолу гідрохлориду/добу).

Для дорослих та дітей віком від 12 років рекомендовано застосування сиропу з вищою концентрацією («Пектолван^® А з полуничним смаком», сироп, 30 мг/5 мл).

«Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» можна застосовувати незалежно від вживання їжі. Дозу лікарського засобу «Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» можна відміряти за допомогою дозуючого шприца, що додається.

Загалом немає обмежень щодо тривалості застосування, але тривалу терапію слід проводити під медичним наглядом.

«Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» не слід застосовувати довше 4–5 днів без консультації з лікарем.

«Пектолван^® А зі смаком лісових ягід» підходить для застосування пацієнтам, хворим на цукровий діабет; 5 мл містять 1 г вуглеводів.

Діти.

Лікарський засіб можна застосовувати в педіатричній практиці. Дітям віком до 2 років застосовувати за призначенням лікаря.

Передозування

На сьогодні немає повідомлень щодо специфічних симптомів передозування. Симптоми, описані у поодиноких повідомленнях про передозування і/або випадки помилкового застосування ліків, відповідають відомим побічним реакціям при застосуванні амброксолу гідрохлориду в рекомендованих дозах і потребують симптоматичного лікування.

Побічні реакції

Для оцінки частоти побічних явищ було використано таку класифікацію:

дуже часто ≥1/10;

часто ≥1/100 — <1/10;

нечасто ≥1/1000 — <1/100;

рідко ≥1/10000 — <1/1000;

дуже рідко <1/10000;

частота невідома — неможливо оцінити на основі наявних даних.

З боку імунної системи:

рідко — реакції гіперчутливості;

частота невідома — анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк і свербіж.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

рідко — висип, кропив’янка;

частота невідома — серйозні шкірні побічні реакції (у тому числі мультиформна еритема, синдром Стівенса — Джонсона/токсичний епідермальний некроліз і гострий генералізований екзантематозний пустульоз).

З боку нервової системи:

часто — дисгевзія (розлад смаку).

З боку шлунково-кишкового тракту:

часто — нудота, зниження чутливості у ротовій порожнині;

нечасто — блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, сухість у роті;

рідко — сухість у горлі;

дуже рідко — слинотеча.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

часто — зниження чутливості у глотці;

частота невідома — диспное (як реакція гіперчутливості).

Загальні розлади:

нечасто — лихоманка, реакції з боку слизових оболонок.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дає змогу продовжувати контролювати співвідношення користь/ризик для цього лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про усі підозрювані побічні реакції у ДП «Державний експертний центр МОЗ України».

Термін придатності.

2 роки.

Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності лікарського засобу після першого відкриття первинної упаковки — 180 днів.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 100 мл у скляному флаконі; по 1 флакону із дозуючим шприцом у пачці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

ПАТ «Фармак».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.

Склад

діюча речовина: амброксолу гідрохлорид;

1 мл препарату містить амброксолу гідрохлориду — 6 мг;

допоміжні речовини: гідроксіетилцелюлоза; сорбіту розчин, що не кристалізується в перерахунку на 100% речовину (Е 420); калію ацесульфам (Е 950); гліцерин; кислота бензойна (Е 210); ароматизатор харчовий «Полуниця 653, 665»; вода очищена.

Лікарська форма

Сироп.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або майже прозорий, безбарвний або майже безбарвний, злегка в’язкий розчин зі смаком полуниці.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються при кашлі і застудних захворюваннях. Муколітичні засоби.

Код АТХ R05C B06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Доклінічно доведено, що діюча речовина лікарського засобу «Пектолван^® А зі смаком полуниці» амброксолу гідрохлорид підвищує частку серозного бронхіального секрету. Амброксол посилює виділення легеневого сурфактанта шляхом прямого впливу на пневмоцит типу ІІ у альвеолах та клітинах Клара у бронхіолах, а також стимулює циліарну активність, внаслідок чого зменшується в’язкість мокротиння та покращується його виведення (мукоциліарний кліренс). Покращення мукоциліарного кліренсу було доведено під час клініко-фармакологічних досліджень.

Активація секреції, зниження в’язкості секрету і поліпшення мукоциліарного кліренсу сприяють виведенню слизу та полегшують відхаркування мокротиння.

На моделі кролячого ока спостерігали місцевий анестезуючий ефект амброксолу гідрохлориду, що може пояснюватися властивостями блокування натрієвих каналів. Дослідження in vitro показали, що амброксолу гідрохлорид блокує потенціалзалежні нейронні натрієві канали; зв’язування було оборотним і залежним від концентрації.

Амброксолу гідрохлорид продемонстрував протизапальний вплив in vitro. Таким чином, амброксолу гідрохлорид значно зменшує вивільнення цитокінів з мононуклеарних і поліморфнонуклеарних клітин крові та тканин.

У результаті клінічних випробувань із залученням пацієнтів з фарингітом доведено значне зменшення болю і почервоніння в горлі при застосуванні препарату.

Завдяки фармакологічним властивостям амброксолу швидко полегшувався біль під час лікування захворювань верхніх відділів дихальних шляхів, що спостерігалось у ході досліджень клінічної ефективності інгаляційних форм амброксолу.

Застосування амброксолу гідрохлориду підвищує концентрації антибіотиків (амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину та доксицикліну) у бронхолегеневому секреті та у мокроті. Клінічну значущість цього ще не встановлено.

Фармакокінетика.

Абсорбція.

Абсорбція амброксолу гідрохлориду з пероральних форм негайного вивільнення швидка і досить повна, з лінійною залежністю від дози у терапевтичному діапазоні. Максимальні рівні у плазмі крові досягаються через 1 — 2,5 години при пероральному прийомі лікарських форм швидкого вивільнення і в середньому через 6,5 години при застосуванні форм повільного вивільнення.

Розподіл.

При пероральному прийомі розподіл амброксолу гідрохлориду з крові до тканин швидкий і виражений, з найвищою концентрацією активної речовини у легенях. Об’єм розподілу при пероральному прийомі становить 552 л. У плазмі крові у терапевтичному діапазоні приблизно 90% препарату зв’язується з білками.

Метаболізм та виведення.

Приблизно 30% дози після перорального застосування виводиться через пресистемний метаболізм. Амброксолу гідрохлорид метаболізується головним чином у печінці шляхом глюкуронізації і розщеплення до дибромантранілової кислоти (приблизно 10% дози). Дослідження на мікросомах печінки людини показали, що CYP3A4 відповідає за метаболізм амброксолу гідрохлориду до дибромантранілової кислоти.

Через 3 дні перорального прийому близько 6% дози виводяться разом із сечею у незміненій формі, тоді як приблизно 26% дози — у кон’югованій формі.

Період напіввиведення з плазми крові становить близько 10 годин. Загальний кліренс становить приблизно 660 мл/хв. Нирковий кліренс становить приблизно 8% від загального. Через 5 днів приблизно 83% загальної дози виводиться з сечею.

Фармакокінетика у особливих групах хворих.

У пацієнтів із порушенням функції печінки виведення амброксолу гідрохлориду зменшене, що зумовлює в 1,3 — 2 рази вищий рівень у плазмі крові. Оскільки терапевтичний діапазон амброксолу гідрохлориду достатньо широкий, змінювати дозування не потрібно.

Вік та стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику амброксолу гідрохлориду, тому корекція дози не потрібна.

Прийом їжі не впливає на біодоступність амброксолу гідрохлориду.

Клінічні характеристики

Показання

Для секретолітичної терапії при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, які супроводжуються порушеннями бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.

Протипоказання

«Пектолван^® А зі смаком полуниці» не можна застосовувати пацієнтам з відомою гіперчутливістю до амброксолу гідрохлориду або інших компонентів лікарського засобу.

«Пектолван^® А зі смаком полуниці» не можна застосовувати дітям до 2 років без призначення лікаря.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування лікарського засобу «Пектолван^® А зі смаком полуниці» та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику від застосування.

Особливості застосування.

Надходили повідомлення про тяжкі ураження шкіри: мультиформну еритему, синдром Стівенса — Джонсона (ССД)/токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) та гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП), пов’язані із застосуванням амброксолу гідрохлориду. Якщо присутні ознаки прогресування висипання на шкірі (іноді пов’язані з появою пухирців або ураженням слизової оболонки), слід негайно припинити лікування амброксолу гідрохлоридом та звернутися за медичною допомогою.

При порушенні бронхіальної моторики та посиленій секреції слизу (наприклад, при такому рідкісному захворюванні, як первинна циліарна дискінезія) лікарський засіб «Пектолван^® А зі смаком полуниці» слід застосовувати з обережністю через ризик сприяння накопиченню секрету.

Пацієнтам із порушеною функцією нирок або тяжким ступенем печінкової недостатності слід приймати «Пектолван^® А зі смаком полуниці» тільки після консультації з лікарем. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю при застосуванні амброксолу, як і будь-якої діючої речовини, яка метаболізується в печінці, а потім виводиться нирками, відбувається накопичення метаболітів, які утворюються у печінці.

«Пектолван^® А зі смаком полуниці» містить 1 г сорбіту в 5 мл (еквівалентно 4 г при застосуванні максимальної рекомендованої добової дози). Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтесь з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Амброксолу гідрохлорид проникає через плацентарний бар’єр. Дослідження на тваринах не виявили прямих чи непрямих шкідливих впливів на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток. У клінічних дослідженнях застосування препарату після 28-го тижня вагітності не виявлено жодного шкідливого впливу на плід. Однак потрібно дотримуватися звичних застережень стосовно прийому ліків під час вагітності. Особливо у І триместрі вагітності не рекомендується застосовувати амброксолу гідрохлорид.

Годування груддю.

Амброксолу гідрохлорид проникає у грудне молоко. «Пектолван^® А зі смаком полуниці» не рекомендується застосовувати у період годування груддю.

Фертильність.

Доклінічні дослідження не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Немає даних щодо впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Дослідження не проводилися.

Спосіб застосування та дози.

Якщо не призначене інше, рекомендується такий режим прийому лікарського засобу «Пектолван^® А зі смаком полуниці»:

Діти віком до 2 років: 1,25 мл 2 рази на добу (еквівалентно 15 мг амброксолу гідрохлориду на добу).

Діти віком від 2 до 5 років: 1,25 мл 3 рази на добу (еквівалентно 22,5 мг амброксолу гідрохлориду на добу).

Діти віком від 6 до 12 років: 2,5 мл до 3 разів на добу (еквівалентно 30 — 45 мг амброксолу гідрохлориду на добу).

Дорослі та діти віком від 12 років: звичайна доза становить 5 мл 3 рази на добу (еквівалентно 90 мг амброксолу гідрохлориду на добу) протягом перших 2 — 3 днів і потім 5 мл 2 рази на добу (еквівалентно 60 мг амброксолу гідрохлориду на добу).

За необхідності терапевтичний ефект для дорослих та дітей віком від 12 років може бути підсилений збільшенням дози до 10 мл 2 рази на добу (еквівалентно 120 мг амброксолу гідрохлориду/добу).

«Пектолван^® А зі смаком полуниці» застосовувати незалежно від вживання їжі. Дозу можна відміряти за допомогою дозувальної ложки, що додається.

Загалом немає обмежень щодо тривалості застосування, але тривалу терапію слід проводити під медичним наглядом.

«Пектолван^® А зі смаком полуниці» не слід застосовувати довше 4 — 5 днів без консультації з лікарем.

«Пектолван^® А зі смаком полуниці» підходить для застосування пацієнтам, хворим на цукровий діабет; 5 мл сиропу відповідає 1 г вуглеводів.

Діти.

Лікарській засіб можна застосовувати в педіатричній практиці. Дітям до 2 років застосовувати за призначенням лікаря.

Передозування

На сьогодні немає повідомлень щодо специфічних симптомів передозування. Симптоми, описані у поодиноких повідомленнях про передозування і/або випадки помилкового застосування ліків, відповідають відомим побічним діям амброксолу гідрохлориду в рекомендованих дозах і потребують симптоматичного лікування.

Побічні реакції

Для оцінки частоти побічних явищ було використано таку класифікацію:

дуже часто ≥1/10;

часто ≥1/100 — <1/10;

нечасто ≥1/1000 — <1/100;

рідко ≥1/10000 — <1/1000;

дуже рідко <1/10000;

частота невідома — неможливо оцінити на основі наявних даних.

З боку імунної системи:

рідко — реакції гіперчутливості;

частота невідома — анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк і свербіж.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

рідко — висип, кропив’янка;

частота невідома — серйозні шкірні побічні реакції (у тому числі мультиформна еритема, синдром Стівенса — Джонсона/токсичний епідермальний некроліз і гострий генералізований екзантематозний пустульоз).

З боку нервової системи:

часто — дисгевзія (розлад смаку).

З боку шлунково-кишкового тракту:

часто — нудота, зниження чутливості у ротовій порожнині;

нечасто — блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, сухість у роті;

рідко — сухість у горлі;

дуже рідко — слинотеча.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

часто — зниження чутливості у глотці;

частота невідома — диспное (як симптом реакції гіперчутливості).

Загальні розлади:

нечасто — гарячка, реакції з боку слизових оболонок.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дає змогу продовжувати контролювати співвідношення користь/ризик для цього лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про усі підозрювані побічні реакції у ДП «Державний експертний центр МОЗ України».

Термін придатності

2 роки.

Термін придатності препарату після першого відкриття первинної упаковки — 180 днів.

Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 100 мл у скляному флаконі; по 1 флакону з дозувальною ложкою в пачці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

ПАТ «Фармак».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.

Склад

діюча речовина: рупатадину фумарат;

1 мл містить рупатадину фумарату 1,28 мг у перерахуванні на рупатадин 1 мг;

допоміжні речовини: натрію гідрофосфат безводний, кислота лимонна безводна, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропіленгліколь, цукроза, сахарин натрію, ароматизатор банановий, вода очищена.

Лікарська форма

Розчин оральний.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або жовтувата рідина з запахом банана.

Фармакотерапевтична група

Інші антигістамінні препарати для системного застосування. Код АТХ R06A X28.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Рупатадин належить до другого покоління антигістамінних препаратів і є антагоністом гістаміну тривалої дії з вибірковою периферичною антагоністичною активністю до Н₁-рецепторів. Деякі з його метаболітів (дезлоратадин і його гідроксильовані метаболіти) зберігають антигістамінну активність і можуть частково робити свій внесок до загальної ефективності препарату.

Дослідження рупатадину in vitro у високій концентрації показали гальмування дегрануляції опасистих клітин, спричинене імунологічними і неімунологічними подразниками, а також вихід цитокінів, зокрема TNF, із опасистих клітин і моноцитів людини. Клінічне значення спостережуваних експериментальних даних ще тільки належить підтвердити.

Фармакодинамічний ефект (зменшення площі з пухирями, антигістамінний ефект) спостерігався і через 4 тижні після лікування.

Оскільки рупатадин має здатність блокувати вивільнення гістаміну та інших медіаторів запалення, очікується, що він буде ефективним при лікуванні симптомів інших видів кропив’янки, крім хронічної спонтанної кропив’янки.

Фармакокінетика.

Діти

Рупатадин швидко всмоктується після введення середньої дози 5 мг із середнім значенням Tmax 0,5 години після прийому. Середнє значення Cmax становило 2,5 нг/мл після одноразового прийому всередину. Що стосується експозиції, середня загальна площа під кривою (AUC) становила 8,86 нг•год/мл. Усі ці значення аналогічні тим, які отримані у дорослих і підлітків.

Середній період напіввиведення рупатадину у дітей становив 3,12 години, це менше, ніж для таблеток, що приймають дорослі і підлітки.

Ефект прийому їжі

Дослідження взаємодії їжі з пероральним розчином рупатадину не проводили. Дослідження впливу прийому їжі проводили у дорослих і підлітків, використовуючи рупатадин у таблетках по 10 мг. Прийом їжі посилює системний вплив рупатадину на організм (AUC) приблизно на 23%. Максимальна концентрація у плазмі крові (Сmax) у результаті прийому їжі не змінюється. Ці відмінності не мають клінічного значення.

Метаболізм і виведення

При дослідженні екскреції у дорослих 34,6% введеного рупатадину виводиться з сечею, а 60,9% з фекаліями, зібраними за 7 днів. Рупатадин піддається значному пресистемному метаболізму при пероральному шляху введення. Незмінена активна субстанція виявляється в сечі і у фекаліях лише в незначних кількостях. Це означає, що рупатадин майже повністю метаболізується. Загалом, активні метаболіти дезлоратадину та інших гідроксильованих похідних становили відповідно 27% і 48% від загального системного впливу активних речовин. Дослідження метаболізму in vitro в мікросомах печінки людини показали, що рупатадин метаболізується головним чином з участю цитохрому P450 (CYP 3A4).

Клінічні характеристики

Показання.

Симптоматичне лікування алергічного риніту (включаючи персистуючий алергічний риніт) і кропив’янки у дітей віком від 2 до 11 років.

Протипоказання.

Гіперчутливість до рупатадину або до будь-якого іншого компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Досліджень взаємодії рупатадину у вигляді орального розчину у дітей не проводили.

Дослідження взаємодії були проведені тільки у дорослих та підлітків (віком від 12 років) із застосуванням рупатадину у вигляді таблеток 10 мг.

Вплив інших лікарських засобів на рупатадин

Сумісного призначення з потужними інгібіторами CYP3A4 (включаючи ітраконазол, кетоконазол, воріконазол, позаконазол, інгібітори ВІЛ-протеази, кларитроміцин, нефазодон) слід уникати. При сумісному призначенні з помірними інгібіторами CYP3A4 (еритроміцин, флуканозол, ділтіазем) слід проявляти обережність.

Сумісне призначення рупатадину у дозі 20 мг і кетоконазолу або еритроміцину посилює системний вплив рупатадину в 10 разів і останніх — у 2–3 рази. Ці комбінації не супроводжуються змінами інтервалу QT або збільшенням частоти побічних реакцій порівняно з окремим застосуванням зазначених препаратів.

Взаємодія з грейпфрутом

Одночасний прийом рупатадину в таблетках по 10 мг і грейпфрутового соку в 3,5 раза посилює загальну дію рупатадину. Це відбувається, тому що сік грейпфрута містить один або більше компонентів, що інгібують CYP3A4 і можуть підвищити концентрацію у плазмі крові препаратів, метаболізм яких здійснюється за допомогою CYP3A4, таких як рупатадин. Крім того, було висловлено припущення, що грейпфрут може впливати на кишкові транспортні системи лікарських засобів, такі як глікопротеїн-P. Не слід вживати грейпфрутовий сік одночасно з прийомом препарату.

Вплив рупатадину на інші лікарські засоби

Слід дотримуватися обережності при одночасному призначенні рупатадину з іншими лікарськими засобами, що метаболізуються і мають вузький терапевтичний індекс, оскільки дані про вплив рупатадину на інші лікарські засоби обмежені.

Взаємодія з алкоголем

Після прийому алкоголю доза рупатадину 10 мг незначним чином впливає на результати деяких тестів на психомоторну працездатність, що значно не відрізняється від впливу прийому тільки одного алкоголю. Доза 20 мг посилювала зміни, спричинені прийомом алкоголю.

Взаємодія з депресантами ЦНС

Як і у разі застосування інших антигістамінних препаратів, не можна виключити взаємодії з депресантами ЦНС.

Взаємодія зі статинами

Безсимптомне підвищення креатинфосфокінази іноді відзначали під час клінічних досліджень рупатадину. Ризик при взаємодії зі статинами (деякі з них також метаболізуються ізоферментом CYP3A4 цитохрому P450) невідомий. Тому рупатадин слід з обережністю застосовувати при одночасному призначенні зі статинами.

Особливості застосування.

Слід уникати комбінації рупатадину з потужними інгібіторами CYP3A4, і з обережністю призначати з помірними інгібіторами CYP3A4.

Може знадобитися коригування дози чутливих субстратів CYP3A4 (наприклад, симвастатин, ловастатин) і субстратів CYP3A4 з вузьким терапевтичним індексом (наприклад циклоспорин, такролімус, сиролімус, еверолімус, цизаприд), оскільки рупатадин може підвищувати концентрацію цих препаратів у плазмі крові.

Вплив рупатадину в таблетках по 10 мг на функцію серця оцінювали в дослідженні Thorough QT/QTc у дорослих, в якому рупатадин у дозі, що перевищує терапевтичну в 10 разів, не впливав на ЕКГ і тим самим не спричиняв настороженості щодо кардіологічної безпеки. Однак рупатадин слід з обережністю призначати пацієнтам з подовженням інтервалу QT, пацієнтам з нескоригованою гіпокаліємією, пацієнтам зі стійкими проаритмичними станами, такими як клінічно значуща брадикардія, гостра ішемія міокарда.

Повідомляли про підвищення креатинфосфокінази, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, а також про зміну показників функціональних печінкових проб як про нечасті побічні явища рупатадину в таблетках по 10 мг у дорослих.

Не рекомендований одночасний прийом рупатадину з грейпфрутовим соком.

Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю: через відсутність клінічного досвіду застосування препарату пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки не рекомендовано.

Діти: не була встановлена безпека та ефективність рупатадину у дітей віком до 2 років.

Цей лікарський засіб містить сахарин натрію, тому він може бути шкідливий для зубів. Пацієнтам з рідкими спадковими формами фруктозної непереносимості, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції або сахаразо-ізомальтазної недостатності не слід приймати цей препарат.

Лікарський засіб містить метилпарагідроксибензоат, що може спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Лікарський засіб застосовується дітям.

Вагітність

Дані про обмежену кількість (2) вагітностей, під час яких приймали рупатадин, вказують на відсутність побічних ефектів рупатадину на вагітність або здоров’я плода/новонародженої дитини. На даний час немає інших відповідних епідеміологічних даних. Дослідження на тваринах не виявляють прямого або непрямого шкідливого впливу на вагітність, розвиток ембріона/плода, на перебіг пологів або на постнатальний розвиток. Як запобіжний захід рекомендується уникати застосування препарату у період вагітності.

Годування груддю

Рупатадин проникає у молоко тварин. Невідомо, чи проникає рупатадин у грудне молоко жінки. Рішення щодо припинення годування груддю або припинення/утримання від терапії рупатадином слід приймати, враховуючи користь від годування груддю для дитини та користь від лікування для матері.

Фертильність

Відсутні клінічні дані про вплив препарату на фертильність. Дослідження на тваринах показали значне зниження фертильності при рівнях впливу вище, ніж у людей при максимальній терапевтичній дозі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Лікарський засіб застосовується дітям.

Рупатадин у дозі 10 мг не мав ніякого впливу на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами у проведених клінічних дослідженнях. Проте пацієнт повинен спочатку оцінити власну реакцію на лікування препаратом, перш ніж керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Для забезпечення точного дозування упаковка містить шприц-дозатор.

У горловину флакона вставити шприц-дозатор та відміряти необхідну кількість розчину з урахуванням віку та маси тіла дитини.

Слід звернути увагу, якщо флакон містить адаптер, розміщений у горловині, у такому разі щільно вставити шприц-дозатор у шийку адаптера та перевернути флакон догори дном, обережно потягнути поршень, втягуючи рідину у шприц-дозатор до потрібної відмітки. Набравши потрібну кількість розчину, перевернути флакон у початкове положення та обережно вийняти шприц-дозатор з флакона.

Після використання промити деталі шприца-дозатора теплою водою.

Дозування

Діти віком від 2 до 11 років

З масою тіла від 10 кг, але менше 25 кг: 2,5 мл (2,5 мг рупатадину) орального розчину 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

З масою тіла від 25 кг: 5 мл (5 мг рупатадину) орального розчину 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

Діти.

Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 2 до 11 років.

Оскільки недостатньо даних про застосування лікарського засобу дітям віком до 2 років, не рекомендується застосовувати його у цій віковій категорії.

Передозування

Не повідомляли про випадки передозування препаратом у дорослих і дітей. У ході дослідження клінічної безпеки рупатадин добре переносився в добовій дозі 100 мг протягом 6 днів. Найбільш поширеною побічною реакцією була сонливість. При випадковому проковтуванні дуже високих доз слід провести симптоматичне лікування та вжити необхідних підтримувальних заходів.

Побічні реакції

Частота небажаних реакцій визначена таким чином: часто (≥ 1/100 < 1/10; нечасто (≥ 1/1000 < 1/100).

З боку крові і лімфатичної системи: нечасто — еозинофілія, нейтропенія.

З боку нервової системи: часто – головний біль, сонливість; нечасто – запаморочення.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто — нудота.

З боку шкіри та сполучної тканини: нечасто – екзема, нічна пітливість.

Інфекції та інвазії: нечасто – грип, назофарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів.

Загальні порушення: нечасто – втомлюваність.

Термін придатності.

2 роки.

Термін придатності після першого відкриття флакону — 12 місяців.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 100 мл у флаконі з адаптером або без адаптера. По 1 флакону зі шприцом-дозатором у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПАТ «Фармак».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.