Натрію аденозинтрифосфат (Natrii adenosintriphosphatum) (274083) - інструкція із застосування ATC-класифікація

діюча речовина: adenosine;

1 мл розчину містить аденозин-5'-трифосфорної кислоти двонатрієвої солі у перерахуванні на 100% кислоту аденозинтрифосфорну 10 мг;

допоміжні речовини: натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.

Кардіологічні препарати. Код АТХ С01Е В10.

Фармакодинаміка.

Натрію аденозинтрифосфат — сіль кислоти аденозин-5'-трифосфорної (АТФ) — природного метаболіту організму, що бере участь у багатьох життєво важливих біохімічних реакціях. При взаємодії зі скорочувальним білком актоміозином АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат із вивільненням енергії, яка потрібна для м’язової діяльності і для багатьох процесів біосинтезу (білка, сечовини).

Сприяє розслабленню гладких м’язів, полегшує передачу нервових імпульсів у вегетативних адренергічних та холінергічних вузлах і передачу збудження з блукаючого нерва до серця. Чинить протиішемічну, мембраностабілізуючу та антиаритмічну дію, поліпшує антиоксидантний захист міокарда, підвищує його скорочувальну здатність.

Фармакокінетика.

Після парентерального введення проникає у клітини органів, де, взаємодіючи зі скорочувальним білком актоміозином, АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат і вивільняє енергію, яка використовується м’язами для здійснення механічної роботи, а також синтетичних процесів (синтез білка, сечовини). Далі продукти розпаду включаються в синтез АТФ. Антиаритмічний ефект після внутрішньовенного введення настає через 20–40 секунд.

У комплексній терапії м’язової дистрофії та атрофії, для купірування пароксизмів надшлуночкових тахікардій, при спазмах периферичних судин (хвороба Рейно, облітеруючий тромбангіїт). Призначати при периферичних, змішаних і центральних формах пігментної дегенерації сітківки ока.

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; кардіогенний шок та інші види шоку; декомпенсована стадія серцевої недостатності, синдром пролонгації QT, гострий інфаркт міокарда, геморагічний інсульт, тяжкі форми брадіаритмій, атріовентрикулярна блокада ІІ–ІІІ ступеня; артеріальна гіпотензія; гіперкаліємія, гіпермагніємія; захворювання легенів, хронічні обструктивні захворювання легенів (наприклад, бронхіальна астма); період вагітності або годування груддю, дитячий вік. Не можна вводити одночасно із серцевими глікозидами у великих дозах.

При одночасному прийомі з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію та інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, з препаратами магнію — гіпермагніємії.

Препарат може посилювати антиангінальну дію бета-адреноблокаторів, нітратів.

При одночасному застосуванні з дипіридамолом посилюється дія дипіридамолу, зокрема судинорозширювальний ефект.

Виявляється деякий антагонізм при одночасному застосуванні препарату з похідними пурину (кофеїн і теофілін).

Не можна вводити одночасно з серцевими глікозидами у великих дозах, оскільки посилюється ризик розвитку побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.

При одночасному застосуванні з ксантинолу нікотинатом знижується ефект натрію аденозинтрифосфату.

Карбамазепін може посилювати ефекти аденозину, призвести до розвитку блокади.

Внутрішньовенне введення препарату проводити лише в умовах стаціонару під медичним наглядом і з контролем функції серця.

Внутрішньовенне введення препарату необхідно проводити повільно, після чого виміряти артеріальний тиск.

Обережно застосовувати при вираженій брадикардії (за винятком тяжких форм брадіаритмій), синдромі слабкості синусового вузла, атріовентрикулярній блокаді І ступеня, схильності до артеріальної гіпотензії.

При тривалому застосуванні необхідно контролювати рівень калію і магнію в крові. З обережністю призначати при схильності до бронхоспазмів. Обмежити вживання продуктів, до складу яких входить кофеїн (кава, чай, напої з колою).

Препарат не можна вводити у великих дозах одночасно із серцевими глікозидами.

Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутні.

Під час лікування слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують підвищеної уваги.

Застосовувати внутрішньом’язово або внутрішньовенно.

Для лікування м’язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу у перші 2–3 дні призначати по 1 мл 1 раз на добу, у наступні дні — по 1 мл 2 рази на добу або 2 мл 1 раз на добу. Курс лікування — 30–40 днів. При необхідності курс лікування повторити з інтервалом 1–2 місяці.

При спадковій пігментній дегенерації сітківки призначати внутрішньом’язово по 5 мл 2 рази на добу з інтервалом 6–8 годин щоденно протягом 15 днів. При необхідності курси можна повторювати з інтервалом 8–12 місяців. Для купірування надшлуночкових тахіаритмій вводити внутрішньовенно 1–2 мл протягом 5–10 секунд (ефект спостерігається через 20-40 секунд). При необхідності повторно вводити у такій самій дозі через 2–3 хвилини.

Досвід застосування препарату дітям відсутній, тому препарат протипоказаний цій категорії пацієнтів.

Симптоми: атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступенів, асистолія, бронхоспазм, поява аритмій, шлуночкових порушень; синусової брадикардії і тахікардії; запаморочення, артеріальна гіпотензія, короткочасна втрата свідомості. Можливі алергічні реакції.

Лікування. Введення препарату негайно припинити і призначити кардіотонічні засоби. Терапія симптоматична. Конкурентними антагоністами аденозину є ксантини (еуфілін, теофілін).

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, короткочасна втрата свідомості, відчуття стиснення у голові, фобії.

З боку органів зору: нечіткість зору.

З боку травного тракту: нудота, металевий присмак у роті, посилення моторики травного тракту (при внутрішньовенному введенні).

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, відчуття дискомфорту у грудній клітці, тахікардія або брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення АV-провідності (атріовентрикулярна блокада), аритмія, асистолія, коронарний артеріоспазм, який може призвести до інфаркту міокарда.

З боку опорно-рухового апарату: біль у руках, спині, шиї.

З боку сечовидільної системи: посилення діурезу.

З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіперемія обличчя, свербіж, шкірні висипи.

Порушення у місці введення: відчуття поколювання, гіперемія шкіри.

Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, алергічний дерматит, кропив’янка, анафілактичний шок, набряк Квінке.

Загальні розлади: посилене потовиділення, гіпертермія, відчуття жару.

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від +2 °С до +8 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Препарат не можна вводити одночасно з карбамазепіном, дипіридамолом, ксантинами, антиаритмічними засобами та серцевими глікозидами.

По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці з картону.

По 1 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері; по 2 блістери у коробці з картону.

По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у блістері; по 1 блістеру у коробці з картону.

За рецептом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство
«Здоров’я народу».

Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 41.