Зеленіна краплі (Guttae zelenini)

Настоянка валеріани - 10 мл

Настоянка конвалії - 10 мл

Настоянка беладонни - 5 мл

Ментол - 0,2 г

Краплі Зеленіна — комплексний препарат, який застосовується в кардіології. До його складу входять настоянка беладони, настоянка конвалії, настоянка валеріани і ментол рацемічний (інструкція МОЗ України). Дія препарату зумовлена взаємодоповнювальними та взаємопосилювальними ефектами його компонентів.

Краплі Зеленіна: характеристика компонентів

Настоянка беладони
Беладона лікарська, або красавка (лат. Atropa Belladonna), — багаторічна отруйна трав’яниста рослина, що належить до родини пасльонових (лат. Solanaceae). Беладона застосовується в медицині протягом тривалого періоду. Її біологічні ефекти обумовлені вмістом атропіну, скополаміну і гіосціаміну (Мацьку Я., Крейча И., 1981), які виявляють антихолінергічну дію і дуже токсичні у високих дозах (Shader R.I., Greenblatt D.J., 1971). Окрім того, до складу беладони входять метилпіролін, метилпіролідин, піридин, різні кислоти, глікозиди, цукри (Котуков Г.Н., 1974). Н-холінолітик атропін зумовлює основні клінічні ефекти беладони. Він порушує передачу імпульсів у ділянці постгангліонарних нервових закінчень і таким чином викликає розслаблення гладких м’язів порожнистих органів і мідріаз. Настоянка беладони за рахунок вмісту в ній атропіну блокує передачу холінергічних імпульсів і, таким чином, зменшує гальмівний вплив на серце блукаючого нерва, внаслідок чого підвищується ЧСС. Окрім того, атропін зменшує слино- та потовиділення, секрецію слизу келихоподібними клітинами бронхіального епітелію. Атропін і скополамін, що містяться у настоянці беладони, проникають через гематоенцефалічний бар’єр і стимулюють роботу дихального центру. При передозуванні препарати беладони викликають збудження, занепокоєння, судоми, пригнічення дихання (Kwakye G.F. et al., 2018).
Настоянка конвалії
Конвалія травнева (лат. Convallaria majalis) — трав’яниста рослина роду конвалія (лат. Convallaria). У природі рослина росте в Північній Америці, Європі, а також в деяких країнах Азії. Усі частини рослини отруйні через високий вміст токсичного серцевого глікозиду конвалатоксину, схожого за хімічною структурою на дигоксин (Dasgupta А., Bourgeois L., 2018). Також у конвалії травневій містяться глікозид конваламарин (у коренях), сапоніни, ефірна олія, органічні кислоти (Мацку Я., Крейча И., 1981). З XVI ст. препарати конвалії застосовуються в традиційній медицині та фітотерапії, незважаючи на те, що було відомо про їх токсичність. Настоянка конвалії містить конвалотоксин, який виявляє позитивний інотропний ефект (підвищує ЧСС) за рахунок пригнічення Na-, K-АТФази (Dasgupta А., Bourgeois L., 2018). Глікозиди конвалії чинять сечогінну і послаблювальну дію (Мацку Я., Крейча И., 1981). У 1960-ті роки настоянка конвалії завдяки седативному та сечогінному ефектам широко застосовувалася у комплексному лікуванні гіпертонічної хвороби (Водоевич В.П., 2003).
Настоянка валеріани
Валеріана лікарська (лат. Valeriana officinalis) — це квітуча рослина висотою 1,5 м. Рослина росте вздовж струмків, серед прибережних чагарників, на луках. Крім цього, її вирощують на полях для заготівлі лікарської рослинної сировини (Мацку Я., Крейча И., 1981). Лікарською сировиною служить кореневище з коренями. Воно містить близько 1% ефірної олії, у якій ідентифіковано 150 сполук, включаючи монотерпени і сексвітерпени, флавоноїди, алкалоїди, амінокислоти, органічні кислоти (мурашина, оцтова, масляна) і лігнаноїди. Більшість монотерпенів, що містяться у кореневищі з коренями валеріани, а саме борнеол, борнілацетат та ізоборнілацетат, виявляють різну біоактивність. У ефірній олії валеріани також міститься близько 30 сесквітерпенів, що виявляють біологічні ефекти. Ефірні олії класифіковані на гваянові та валеріанові. Валеріана лікарська містить такі алкалоїди: хатинін, нантенін, фенантрен, валерин, оксо-апорфін; флавоноїди: акацетин, апігенін, діосметин, кверцетин, кемпферол, лінарин, лютеолін. Крім того, валеріана містить гамма-аміномасляну кислоту (ГАМК), добре вивчену як гальмівний нейромедіатор ЦНС людини. Валеріана лікарська виявляє широкий спектр біологічних ефектів: антиішемічний (розширює коронарні судини), знижує артеріальний тиск і ЧСС, чинить спазмолітичну, антиаритмічну і седативну дію. оскільки знижує потребу міокарда в кисні і сприяє розширенню коронарних судин. Крім того, встановлено, що валеріана лікарська чинить кардіопротекторну дію: зменшує пошкодження міокарда при ішемії за рахунок зниження рівнів ксантиноксидази, малонового діальдегіду, фактора некрозу пухлин-α (TNF-α), перекисного окиснення ліпідів. У результаті дослідження продемонстровано сприятливий вплив валеріани на ліпідний профіль: під дією кверцетину знижуються рівні загального ХС, TГ, ХС ЛПНГ, а також підвищується рівень ХС ЛПВЩ. Окрім того, кверцетин, що входить до складу валеріани лікарської, знижує рівень креатиніну в крові і альбуміну в сечі (у пацієнтів з мікроальбумінурією та протеїнурією). Таким чином, Valeriana officinalis виявляє широкий спектр біоактивності (Chen H.W. et al., 2015). Важливо, що настоянка валеріани сприяє нормалізації сну у пацієнтів з безсонням (Попов А.И., Шпанько Д.Н., 2003). Сон відіграє вирішальну роль у підтримці функцій ЦНС. Недостатність сну призводить до зниження стресостійкості, зниження якості життя, розладів когнітивних функцій і емоційної сфери, зниження продуктивності праці. Недостатність сну впливає на розвиток АГ і метаболічних порушень, включаючи дисліпідемію та цукровий діабет 2-го типу. У результаті дослідження продемонстрована помірна ефективність препаратів валеріани лікарської в терапії порушень сну при відмінному профілі переносимості (Shinjyo N. et al., 2020). Настоянка валеріани може застосовуватися при серцево-судинних захворюваннях як в монотерапії, так і в складі комплексних схем лікування. Широко застосовується при різних кардіалгіях, тахікардії неврогенного походження, нейроциркуляторній дистонії (Попов А.И., Шпанько Д.Н., 2003).
Ментол рацемічний
Ментол — це речовина рослинного походження. Він міститься в рослинах родини ясноткові (лат. Lamiaceae). Назва «ментол» походить від лат. Mentha (м’ята), оскільки саме ця речовина надає рослинам роду м’ята (лат. Mentha), у тому числі м’яті перцевій (лат. Mentha piperita), специфічного аромату. За хімічною будовою це циклічний монотерпеновий спирт. Ментол переважно отримують з м’яти перцевої, він міститься і в інших рослинах, наприклад лимоннику, евкаліпті. Ментол застосовується в медицині у складі комплексних препаратів для лікування кардіоваскулярних, респіраторних, неврологічних і ортопедичних захворювань (м’язово-скелетний біль) і патологія ШКТ. Ментол — це біла кристалічна речовина, він майже не розчиняється у воді і добре розчиняється в етиловому спирті. Саме завдяки своїй ліпофільності активно взаємодіє з клітинними мембранами (Oz M. et al., 2017). Ментол є вазоактивною сполукою, виявляє вазодилатаційний ефект. Вважається, що ця речовина викликає вазодилатацію за рахунок стимуляції вивільнення оксиду азоту (NO) і гіперполяризуючих факторів ендотелію (EDHF); знижує концентрацію кальцію в гладких м’язах судин (Craighead D.H. et al., 2017). Встановлено, що ментол викликає блокаду потенціалзалежних кальцієвих каналів L-типу в клітинах гладких м’язів судин, що призводить до їх розслаблення та вазодилатації. Потенційно ментол може застосовуватися в терапії гіпертонічної хвороби (Silva Н., 2020).

Краплі Зеленіна: досвід клінічного застосування

Екстрасистолія — один із видів аритмій, який виявляється найбільш часто. При цьому, якщо екстрасистоли не супроводжуються будь-якими захворюваннями серця, є поодинокими і добре переносяться пацієнтом — вони не потребують лікування. У той же час у разі органічної патології серця 10 і більше шлуночкових екстрасистол за годину підвищують ризик летального наслідку та потребують лікування. Найчастіше причиною виникнення екстрасистол є порушення вегетативної регуляції (нейроциркуляторна дистонія). Так, при екстрасистолії спокою у хворих з нейроциркуляторною дистонією для купірування екстрасистол може рекомендуватися застосування крапель Зеленіна (Ослопова Ю.В. и соавт., 2010).
Порушення сну і хронічний стрес часто відіграють важливу роль у розвитку АГ на початкових етапах захворювання. Це обумовлює ефективність препаратів седативного дії в комплексній терапії АГ. Одним з таких препаратів є краплі Зеленіна, оскільки даний препарат виявляє седативний і м’який гіпотензивний ефекти (Водоевич В.П., 2003).

Краплі Зеленіна: висновки

Краплі Зеленіна чинять комплексну дію на організм: седативну, спазмолітичну, м’яку кардіотонічну, сприяють розширенню коронарних судин. Їх рекомендується застосовувати в лікуванні вегетативних неврозів, брадикардії. Крім того, існує клінічний досвід застосування крапель Зеленіна в комплексному лікуванні АГ, а також у терапії екстрасистолії.