Хлоргексидин 0,05% розчин 0,05 % флакон 100 мл Лікарський препарат

хлоргексидину диглюконат є катіонним бігуанідом. Хлоргексидин блокує аміногрупи клітинних білків. Проникає у внутрішньоклітинні мембрани бактеріальних клітин, осідає на цитоплазмі і змінює функцію мембрани, перешкоджаючи споживання кисню, що спричиняє зниження рівня АТФ і загибель клітин. Руйнує ДНК і порушує синтез ДНК у мікроорганізмів. Забезпечує тривалу персистентну антимікробну активність, що перешкоджає розмноженню мікроорганізмів як мінімум протягом 6 годин після застосування препарату. У присутності крові та інших органічних субстанцій антимікробна активність хлоргексидину диглюконату не знижується.
Через інтактну шкіру не проникає.

Хлоргексидин 0,05% застосувують:
при гнійно-септичних процесах; для дезінфекції мікротравм (ран, подряпин, опіків); для профілактики венеричних захворювань (сифіліс, гонорея, трихомоніаз).

Хлоргексидин 0,05% тільки для зовнішнього та місцевого застосування.
При мікротравмах шкіру навколо рани обробляють розчином, після чого на рану накладають серветку, змочену розчином і фіксують її пов’язкою або пластиром.
Перед застосуванням препарату з метою профілактики венеричних захворювань слід помочитися, вимити руки і статеві органи. Після цього слід зняти кришку, натиснути на стінки контейнера полімерного і струменем розчину обробити шкіру лобка, внутрішніх поверхонь стегон, статевих органів. У зовнішній отвір сечовивідного каналу слід ввести носик насадки, щільно притиснути його до стінки сечовивідного каналу і видавити 1,5 — 3 мл розчину (для чоловіків), або 1 — 1,5 мл розчину (для жінок). Потім, не розтуляючи пальців, витягнути насадку із сечовивідного каналу, а розчин затримати протягом 2 — 3 хв. Розчином, що залишився, жінкам обприскати вагіну. Після процедури рекомендується не мочитися протягом 2 годин. Антисептична обробка шкіри та слизових оболонок хлоргексидином ефективна, якщо вона проведена не пізніше 2 годин після статевого акту.

підвищена чутливість до хлоргексидину, алергічні захворювання, дерматити, вірусні захворювання шкіри. Не рекомендується застосовувати для обробки кон’юнктиви і промивання порожнин, на рани з великою поверхнею, при операціях у ділянках ЦНС і слухового каналу, в офтальмології, для введення у слуховий канал.

в окремих випадках можливі реакції підвищеної чутливості, які можуть проявлятися сухістю і свербіжем шкіри, дерматитом, липкістю шкіри рук, яка спостерігається протягом 3 — 5 хвилин, фотосенсибілізацією.

у пацієнтів з відкритою черепно-мозковою травмою, з ушкодженням спинного мозку, з перфорацією барабанної перетинки слід запобігати потрапляння препарату на поверхню головного мозку, мозкових оболонок та в барабанну порожнину. У разі потрапляння на слизові оболонки очей слід ретельно промити їх водою.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосовувати засіб у період вагітності або годування груддю дозволяється у випадках, якщо користь для матері переважає потенційний ризик для плода/дитини. Не обробляти поверхню молочних залоз перед годуванням.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Не впливає.
Діти. Не застосовують дітям віком до 12 років.

для уникнення небезпеки розвитку дерматиту не бажано застосовувати одночасно хлоргексидин і препарати йоду.
Хлоргексидину диглюконат є катіонною речовиною і несумісний з милом та іншими аніонними сполуками (колоїди, гуміарабік, карбоксиметилцелюлоза).
Сумісний з препаратами, які містять катіонну групу (бензалконію хлорид, цетримонію бромід).
Етанол посилює дію препарату.
У концентрації 0,05% хлоргексидину диглюконат несумісний з боратами, карбонатами, хлоридами, цитратами, фосфатами, сульфатами, оскільки утворюються важкорозчинні осади.

випадки передозування при зовнішньому застосуванні невідомі. При помилковому прийомі внутрішньо великої кількості речовини (300 мг хлоргексидину, що відповідає 0,5 л 0,05% розчину) настає летальний випадок з ознаками печінково-ниркової недостатності.
При попаданні внутрішньо препарат практично не адсорбується, слід промити шлунок з використанням молока, желатину або сирого яйця. За необхідності проводиться симптоматична терапія.

в захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.