ІМОВАН®

Санофі

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

табл. в/о 7,5 мг блістер, у коробці, № 20

Затверджено МОЗ Украiни від 2014-04-09 р. № 256. Р.п. № UA/5634/01/01

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Склад

діюча речовина: зопіклон;

1 таблетка містить 7,5 мг зопіклону;

допоміжні речовини: крохмаль пшеничний; кальцію гідрофосфат дигідрат; лактоза, моногідрат; натрію крохмальгліколят (тип А); магнію стеарат; оболонка: гіпромелоза; титану діоксид (Е 171); поліетиленгліколь 6000 або Opadry OY-S-38906, що містить гіпромелозу, титану діоксид (Е 171); поліетиленгліколь 6000.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Снодійні та седативні засоби.

Код ATC N05C F01.

Клінічні характеристики

Показання.

Тяжкі розлади сну: ситуативне та тимчасове безсоння.

Протипоказання

Препарат ніколи не повинен застосовуватися у пацієнтів з:

  • підвищеною чутливістю до зопіклону або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;
  • тяжкою дихальною недостатністю;
  • синдромом апное уві сні;
  • тяжкою, гострою або хронічною печінковою недостатністю (через ризик виникнення енцефалопатії),
  • міастенією,
  • алергією на продукти з пшениці (окрім непереносимості пшениці при целіакії).

Спосіб застосування та дози

Для перорального застосування.

Дозування.

Лікування завжди слід розпочинати з найнижчої ефективної дози, не можна перевищувати максимальну дозу. Препарат слід приймати безпосередньо перед сном!

Доза препарату 3,75 мг призначена спеціально для літніх людей старше 65 років та осіб, що належать до груп особливого ризику.

Звичайні дози:

  • Дорослі віком до 65 років: 7,5 мг на добу.
  • Пацієнти старше 65 років: 3,75 мг на добу; доза 7,5 мг може бути застосована тільки у виняткових випадках.
  • Пацієнти з порушенням функції печінки або з хронічною легеневою недостатністю: рекомендована доза — 3,75 мг на добу (див. розділ «Фармакокінетика»).
  • Пацієнти з нирковою недостатністю: лікування повинно розпочинатися з дози 3,75 мг на добу (див. розділ «Фармакокінетика»).

В усіх випадках добова доза препарату Імован® не повинна перевищувати 7,5 мг.

Тривалість лікування.

Лікування повинно бути по можливості недовгочасним. Тривалість курсу лікування не повинна перевищувати 4 тижнів, включаючи період поступового припинення лікування (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнтам слід рекомендувати приймати препарат протягом:

  • у випадку ситуативного безсоння 2–5 діб (наприклад, під час подорожі),
  • у випадку тимчасового безсоння 2–3 тижні (наприклад, викликаного серйозною подією).

У деяких випадках може виникнути необхідність збільшити рекомендований період лікування. У такій ситуації слід повторно ретельно оцінити стан пацієнта.

Побічні реакції.

Побічні ефекти залежать від дози та індивідуальної чутливості пацієнта.

Побічний ефект, який спостерігається найчастіше — це гіркий присмак у роті.

Побічні неврологічні та психічні ефекти (див. розділ «Особливості застосування»).

  • Антероградна амнезія, яка може виникати при прийманні терапевтичних доз. Ризик зростає пропорційно до дози.
  • Поведінкові розлади, змінена свідомість, дратівливість, агресивність, неспокійна поведінка, сомнамбулізм (див. розділ «Особливості застосування»).
  • Фізична та психологічна залежність, навіть при прийманні терапевтичних доз, із симптомами відміни або рикошетним безсонням після припинення лікування (див. розділ «Особливості застосування»).
  • Відчуття сп'яніння, головний біль, ейфорія, тремор, парестезія, розлади мовлення, м'язові спазми, головокружіння, порушення координації, депресивні настрої, у виняткових випадках — атаксія.
  • Сплутаність свідомості, галюцинації, знижена увага чи навіть сонливість (особливо у пацієнтів похилого віку), безсоння, нічні жахи, напруження.
  • Зміни статевого потягу.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття.

З боку шкіри: висип на шкірі, свербіж які можуть бути симптомами гіперчутливості, пітливість. Припиніть застосування препарату в разі виникнення симптомів.

Системні ефекти: м'язова гіпотонія, астенія, озноб, втома, пітливість.

З боку імунної системи: кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, синдром Стивенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз/синдром Лайелла, мультиформна еритема.

З боку органа зору: диплопія, амбліопія.

З боку дихальної системи: диспное, задишка.

Із боку шлунково-кишкового тракту. Шлунково-кишкові розлади: обкладений язик, неприємний запах з рота, диспепсія, нудота, сухість у роті, блювання, діарея, закреп, анорексія або підвищений апетит.

Відхилення від норми результатів лабораторних тестів: дуже рідко — підвищення рівнів трансаміназ та/або рівнів лужної фосфатази, що у поодиноких випадках може викликати клінічну картину порушення функції печінки.

Обмін речовин: зменшення ваги.

З боку м'язово-скелетної системи: важкість в кінцівках.

У літніх пацієнтів частіше виникають відчуття серцебиття, блювання, анорексія, сіалорея, збудження, неспокій та тремор.

Постмаркетингові дослідження: гнів, порушення поведінки, пов'язані з амнезією.

Передозування

Передозування може загрожувати життю, особливо у випадках одночасного передозування декількома депресантами центральної нервової системи (включаючи алкоголь).

При прийманні великої кількості зопіклону передозування проявляється, головним чином, у пригніченні центральної нервової системи, що призводить до стану від сонливості до коми, залежно від отриманої дози. Легке передозування проявляється симптомами сплутаності свідомості та летаргії.

У більш серйозних випадках спостерігалися атаксія, гіпотонія, артеріальна гіпотензія, метгемоглобінемія, пригнічення дихання, іноді — летальні наслідки. Іншими факторами ризику, які можуть посилити симптоми передозування, є супутні захворювання.

Якщо пероральне передозування відбулося раніше ніж годину тому, у хворого можна викликати блювання; в інших випадках слід проводити промивання шлунка із захистом дихальних шляхів. Після цього може бути корисним введення активованого вугілля, щоб зменшити абсорбцію препарату.

Рекомендується ретельне спостереження за серцевою та дихальною функціями у спеціалізованому відділенні.

При лікуванні передозування гемодіаліз не є доцільним, оскільки зопіклон має великий об'єм розподілу.

Для діагностики та/або лікування випадкового чи зумисного передозування бензодіазепінів може бути корисним введення флумазенілу.

Флумазеніл має вплив, протилежний дії бензодіазепінів, тому може спричинити появу неврологічних розладів (збудження, неспокій, судоми та емоціональну лабільність), особливо у хворих на епілепсію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Дослідження на тваринах показали відсутність тератогенного впливу зопіклону. На сьогодні існує недостатньо клінічних даних стосовно ефекту під час І триместру вагітності. За аналогією зі спорідненими продуктами (бензодіазепіни):

  • може спостерігатися зменшення рухової активності та зміна частоти серцевих скорочень у плода при прийманні високих доз зопіклону під час ІІ та/або ІІІ триместрів вагітності;
  • при застосуванні бензодіазепінів наприкінці вагітності, навіть у низьких дозах, у новонароджених спостерігалися ознаки абсорбції препарату, такі як аксіальна гіпотонія та порушення смоктання, і як наслідок — погане набирання маси тіла. Ці ознаки є оборотними, але можуть зберігатися від 1 до 3 тижнів, залежно від періоду напіввиведення призначеного бензодіазепіну. При прийманні високих доз у новонароджених може спостерігатися оборотне пригнічення дихання або апное та гіпотермія. Крім того, в новонароджених може розвинутися синдром відміни, навіть за відсутності ознак абсорбції препарату. Він характеризується, зокрема, такими симптомами у новонароджених, як надмірна збудливість, неспокійність та тремор, що спостерігаються через певний час після народження. Час їх появи залежить від періоду напіввиведення лікарського засобу і може збільшувати тривалість напіввиведення.

З урахуванням цих даних як запобіжного заходу під час вагітності, незалежно від триместру, бажано уникати застосування зопіклону.

Якщо ж існує необхідність розпочати лікування зопіклоном під час вагітності, необхідно уникати призначення високих доз та пам'ятати про згадані вище ефекти, спостерігаючи за новонародженим.

Період годування груддю.

У період годування груддю зопіклон застосовувати не рекомендується.

Діти. Застосування препарату Імован® у дітей не досліджувалося, тому він не рекомендований для цієї групи пацієнтів.

Особливості застосування

Застереження. Цей лікарський засіб містить лактозу. Він не рекомендується пацієнтам з непереносимістю лактози.

Цей лікарський засіб можна призначати пацієнтам з целіакією. Пшеничний крохмаль може містити глютен, але лише у слідовій кількості, а тому вважається безпечним для таких пацієнтів.

Звикання до препарату. При застосуванні бензодіазепінів або споріднених до них речовин протягом декількох тижнів, їх седативний та снодійний ефекти можуть поступово слабшати, незважаючи на те, що доза залишається незмінною.

У пацієнтів, у яких період лікування препаратом Імован® не перевищував 4 тижні, спостерігалася відсутність вираженого звикання до препарату.

Залежність до препарату. Лікування бензодіазепінами та спорідненими до них речовинами, особливо тривале, може призводити до фізичної й психологічної фармакозалежності.

Розвитку залежності сприяють декілька факторів: тривалість лікування, доза, наявність в анамнезі залежності до лікарських засобів або інших речовин, включаючи алкоголь, тривожність.

Залежність може розвиватися при терапевтичних дозах і/або у пацієнтів без специфічних факторів ризику.

У виняткових випадках залежність від зопіклону спостерігалася при застосуванні терапевтичних доз.

Після припинення лікування залежність може призводити до появи симптомів відміни.

Деякі з цих симптомів виникають часто та можуть бути банальними: безсоння, головний біль, надмірна тривожність, міалгія, напруженість м'язів і дратівливість.

Інші симптоми, які виникають дуже рідко: збуджений стан або навіть сплутаність свідомості, парестезія кінцівок, підвищена чутливість до світла, шуму і фізичного контакту, деперсоналізація, дереалізація, галюцинації та судоми.

Симптоми відміни також включають тремор, відчуття серцебиття, тахікардію, делірій, нічні жахи, роздратованість, гіперакузію, оніміння та поколювання у кінцівках.

Симптоми відміни можуть розвиватися через декілька днів після припинення лікування. При застосуванні бензодіазепінів короткої дії, особливо у високих дозах, симптоми відміни можуть виникнути між двома прийманнями доз.

Ризик виникнення лікарської залежності може зростати у випадку одночасного застосування декількох бензодіазепінів при лікуванні тривожних розладів або порушень сну.

Також відомі окремі випадки зловживання препаратом.

Рикошетне безсоння. Цей минущий ефект «рикошету» може проявлятися як загострення безсоння, з приводу якого початково і призначалося лікування бензодіазепінами або спорідненими до них препаратами.

Амнезія і порушена психомоторна функція. Протягом декількох годин після прийому таблетки можуть виникати антероградна амнезія і порушення психомоторної функції. Щоб знизити ризик їх розвитку, пацієнт повинен приймати таблетку безпосередньо перед сном, тобто вже у ліжку (див. розділ «Спосіб застосування та дози») і переконатися, що умови є максимально сприятливими для декількох годин неперервного сну (7–8 годин).

Поведінкові розлади. У деяких пацієнтів бензодіазепіни та споріднені до них речовини можуть спричинити синдром зміни свідомості (різного ступеню) із порушенням пам'яті та поведінки.

Можуть розвиватися такі симптоми:

  • загострення безсоння, нічні жахи, збуджений стан, нервозність;
  • марення, галюцинації, онейроїдний стан, сплутаність свідомості, психозоподібні симптоми;
  • психічна загальмованість, легка збудливість;
  • ейфорія, дратівливість;
  • антероградна амнезія;
  • сугестивність (навіюваність).

Ці симптоми можуть супроводжуватися розладами, які є потенційно шкідливими для пацієнта чи інших осіб:

  • аномальна поведінка;
  • аутоагресія чи агресія стосовно інших осіб, особливо якщо члени родини або друзі намагаються завадити хворому робити те, що він бажає;
  • автоматична поведінка з подальшою амнезією.

Поява цих симптомів вимагає припинення лікування.

Психотичні зміни поведінки частіше виникають у пацієнтів з агресивною поведінкою та незвичайними реакціями на седативні препарати, бензодіазепіни, вживання алкоголю та включають також деперсоналізацію, неспокій, гнів.

Препарат впливає на когнітивні функції, а саме — на розумову діяльність, концентрацію уваги. Ризик виникнення цих ускладнень більш виражений у пацієнтів з церебральними порушеннями.

Деякі пацієнти можуть відчувати неспокій, тривогу у денний час.

Сомнамбулізм і пов'язана з цим поведінка. У пацієнтів, які отримують лікування зопіклоном, спостерігалися епізоди комплексної поведінки, такі як керування транспортом уві сні (наприклад, керування транспортним засобом в той час, коли пацієнт прийняв снодійно-седативний препарат і повністю не прокинувся), після яких він нічого не пам'ятав. Хоча порушення поведінки, пов'язані із сомнамбулізмом, можуть виникати при монотерапії зопіклоном у терапевтичних дозах, одночасне вживання алкоголю та прийом інших засобів, які пригнічують центральну нервову систему, підвищує ризик виникнення такої поведінки, так само, як і застосування зопіклону в дозах, що перевищують максимальну рекомендовану дозу.

Пацієнтам, у яких розвинулися розлади, пов'язані із сомнамбулізмом, рекомендується припинити прийом зопіклону, оскільки це може бути небезпечно для самих хворих та їх оточення (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та розділ «Побічні реакції»).

Ризик акумуляції лікарського засобу. Бензодіазепіни та споріднені до них речовини (так само, як і будь-який інший лікарський засіб) залишаються в організмі протягом часу, що дорівнює приблизно 5 періодам напіввиведення (див. розділ «Фармакокінетика»).

У пацієнтів похилого віку та хворих з порушеннями функції печінки період напіввиведення може бути значно довшим.

Після застосування повторних доз зопіклон або його метаболіти досягають стаціонарного стану набагато пізніше та при більш високому рівні.

Ефективність та безпеку засобу можна оцінювати тільки при досягненні стаціонарного стану.

Може бути необхідна корекція дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Під час клінічних досліджень у пацієнтів з нирковою недостатністю акумуляції зопіклону не спостерігалося (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти літнього віку. Слід виявляти обережність при лікуванні бензодіазепінами чи спорідненими до них препаратами пацієнтів літнього віку через підвищений ризик виникнення поведінкових розладів та ризик розвитку седативного та/або міорелаксантного ефектів, що може стати причиною падінь, які часто мають серйозні наслідки для цієї категорії хворих.

Запобіжні заходи при застосуванні. Рекомендується особлива обережність при призначенні пацієнтам, які мають в анамнезі алкоголізм чи інші види залежності від лікарських засобів або інших речовин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Перед призначенням снодійного засобу в усіх випадках безсоння вимагається проведення всебічної оцінки та усунення першопричин його виникнення.

Безсоння може бути ознакою фізичного або психічного розладу. У разі, якщо після короткого періоду лікування безсоння зберігається або загострюється, клінічний діагноз слід оцінити повторно.

Тривалість лікування. Тривалість лікування пацієнта повинна бути встановлена чітко за показаннями, залежно від наявного у нього виду безсоння (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Депресія — великий депресивний епізод. Оскільки безсоння може бути симптомом депресії, то депресію потрібно лікувати. Якщо безсоння зберігається, клінічний діагноз слід оцінити повторно.

У пацієнтів з великим депресивним епізодом бензодіазепіни та споріднені до них препарати не слід призначати у вигляді монотерапії, оскільки вони не лікують депресію, а тому вона продовжуватиме розвиватися далі, супроводжуючись незмінним чи підвищеним ризиком суїциду.

Оскільки у таких пацієнтів може існувати ризик суїциду, то з метою зведення до мінімуму ризику умисного передозування у їх розпорядженні (виписана у рецепті та видана в аптеці) повинна знаходитися найменша кількість таблеток зопіклону.

Поступове зниження дози. Пацієнтам потрібно чітко пояснити, як поступово припинити процес лікування.

Окрім необхідності поступового зниження дозування, пацієнтів також потрібно попередити про ризик виникнення «рикошетного» безсоння, щоб звести до мінімуму розвиток будь-якого безсоння, яке може виникнути через симптоми, спричинені припиненням лікування, навіть поступовим.

Пацієнти повинні бути поінформовані про можливий дискомфорт під час періоду поступового припинення лікування.

Дихальна недостатність. Призначаючи бензодіазепіни та споріднені до них препарати пацієнтам з дихальною недостатністю, слід пам'ятати про їхню пригнічувальну дію на дихальний центр (особливо тому, що тривожність і неспокій можуть бути попереджувальними ознаками дихальної декомпенсації, яка вимагає переведення хворого до відділення інтенсивної терапії).

Пацієнти похилого віку — ниркова недостатність. Хоча після тривалого застосування не було виявлено акумуляції зопіклону, цій групі пацієнтів рекомендується призначати половину звичайної рекомендованої дози в якості застережного заходу (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та розділ «Особливості застосування»).

Слід бути обережними при призначені пацієнтам з депресіями.

Не рекомендується призначати хворим із тяжкою печінковою недостатністю та енцефалопатією.

Не рекомендується призначати на початковому етапі лікування психозів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Слід утримуватись від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

Пацієнтів, які керують транспортними засобами та працюють з механізмами, слід попередити про ризик виникнення сонливості.

Комбіноване застосування зопіклону з іншими седативними засобами не рекомендоване і має враховуватися при керуванні транспортним засобом або роботі з механізмами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Ризик погіршення уваги ще більше зростає, якщо тривалість сну є недостатньою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Небажана комбінація.

Алкоголь потенціює седативний ефект бензодіазепінів та споріднених до них речовин. Внаслідок зниження концентрації уваги керувати транспортним засобом та працювати з механізмами може бути небезпечно.

Пацієнтам слід уникати вживання алкогольних напоїв або приймання ліків, які містять алкоголь.

Комбінації, які потребують вживання запобіжних заходів.

Рифампіцин. Зниження плазматичних концентрацій та зменшення ефективності зопіклону внаслідок посилення його метаболізму у печінці. Необхідний моніторинг клінічного стану пацієнта. У разі необхідності може бути призначений інший снодійний засіб.

Комбінації, які слід брати до уваги.

Інші засоби, що пригнічують активність центральної нервової системи: похідні морфіну (анальгетики, протикашльові засоби та препарати для замісної терапії при лікуванні наркотичної залежності, окрім бупренорфіну), нейролептики, барбітурати, анксіолітики, інші снодійні, седативні антидепресанти, седативні Н1-антигістамінні засоби, антигіпертензивні засоби центральної дії, баклофен, талідомід, пізотіфен. Посилення пригнічення активності ЦНС. Внаслідок зниження концентрації уваги керувати транспортним засобом та працювати з механізмами може бути небезпечно. Крім того, при одночасному застосуванні зопіклону з похідними морфіну (анальгетики, протикашльові засоби та препарати для замісної терапії при лікуванні наркотичної залежності) та барбітуратами збільшується ризик пригнічення дихання, яке у випадку передозування може бути летальним.

Бупренорфін. При застосуванні бупренорфіну в якості замісної терапії при лікуванні наркотичної залежності підвищується ризик пригнічення дихання, яке потенційно може завершитися летально. Необхідно ретельно зважити ризик/користь застосування цієї комбінації. Пацієнтів слід попередити про необхідність суворо дотримуватися доз, призначених лікарем.

Клозапін. Підвищений ризик розвитку колапсу із зупинкою дихання та/або зупинкою серця.

Кларитроміцин, еритроміцин, телітроміцин. Незначне посилення седативних ефектів зопіклону.

Кетоконазол, ітраконазолу, вориконазол. Незначне посилення седативних ефектів зопіклону.

Нелфінавір, ритонавір. Незначне посилення седативних ефектів зопіклону.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Зопіклон належить до групи циклопіролонів та споріднений до фармацевтичного класу бензодіазепінів. Фармакодинамічні ефекти зопіклону є якісно подібними до ефектів інших сполук цього класу: м'язовий релаксант, анксіолітик, заспокійливий та снодійний агент, протисудомний засіб, амнестик (спричиняє порушення пам'яті).

Ці ефекти зумовлені тим, що він діє як специфічний агоніст рецепторів, які належать до макромолекулярного рецепторного комплексу ГАМК-омега у центральній нервовій системі (які називаються BZ1 та BZ2 і модулюють відкриття каналів для іонів хлору).

Було встановлено, що у людини зопіклон продовжує тривалість сну, поліпшує його якість та зменшує частоту нічних та ранніх пробуджень.

Цей вплив зумовлений характерними електроенцефалографічними характеристиками, які відрізняються від тих, що притаманні для дії бензодіазепінів. Полісомнографічні дослідження показують, що зопіклон зменшує стадію I та збільшує стадію II сну, підтримує чи подовжує стадії глибокого сну (III та IV) та підтримує парадоксальний (REM) сон.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Зопіклон швидко абсорбується: пікові плазмові концентрації досягаються через 1,5 — 2 години та становлять 30, 60 та 1,15 нг/мл після введення 3,75 мг, 7,5 мг та 15 мг відповідно. Біодоступність становить близько 80%.

На абсорбцію не впливає час введення, повторне введення доз і стать пацієнта.

Розподіл. Зопіклон дуже швидко розподіляється із судинного русла. Зв'язування з білками плазми крові є невеликим (близько 45%) та далеким від насичуваного. Ризик лікарських взаємодій внаслідок заміщення на місці зв'язування з білком дуже низький.

Зменшення концентрації в плазмі крові: між 3,75 мг та 15 мг, і цей процес не залежить від дози. Період напіввиведення становить приблизно 5 годин.

Бензодіазепіни та споріднені до них сполуки перетинають гематоенцефалічний бар'єр та плаценту та екскретуються у молоко матері. При грудному вигодовуванні фармакокінетичні профілі зопіклону в молоці та плазмі крові матері є подібними. Оціночний відсоток дози, який споживається при цьому немовлям, не перевищує 0,2% дози, отриманої матір'ю за 24 години.

Метаболізм. У печінці відбувається інтенсивний метаболізм зопіклону.

Два основних метаболіти — це N-оксид (є фармакологічно активним у тварин) та N-деметильоване похідне (фармакологічно не активне у тварин). Видимі періоди їхнього напіввиведення, визначені у дослідженнях виведення із сечею, становлять приблизно 4,5 та 7,5 години, відповідно. Це узгоджується з тим фактом, що після отримання повторних доз (15 мг) протягом 14 днів не спостерігається значної їх акумуляції. Під час досліджень не відмічалося підвищення ферментативної активності у тварин, навіть при введенні високих доз.

Виведення. Низькі показники ниркового кліренсу незміненого зопіклону (в середньому 8,4 мл/хв), порівняно з плазмовим кліренсом (232 мл/хв), свідчать, що зопіклон виводиться з організму, головним чином, у формі метаболітів. Приблизно 80% речовини виводиться нирками у вигляді вільних метаболітів (N-оксид та N-деметильоване похідне), а близько 16% — з фекаліями.

Групи пацієнтів особливого ризику.

Пацієнти похило віку: незважаючи на те, що печінковий метаболізм дещо знижений, а середній період напіввиведення становить 7 годин, під час численних досліджень не було виявлено акумуляції зопіклону в плазмі після повторних введень.

Пацієнти з нирковою недостатністю: при тривалому застосуванні препарату не відмічалося акумуляції зопіклону та його метаболітів. Зопіклон проникає крізь діалізні мембрани. При лікуванні передозування гемодіаліз не є доцільним, оскільки зопіклон має великий об'єм розподілу.

Хворі на цироз печінки: плазмовий кліренс зопіклону значно знижується через уповільнене деметилювання, тому для цих пацієнтів потрібна корекція дозування.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: білі таблетки еліптичної форми, вкриті оболонкою з насічкою з одного боку.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище +25 °С.

Упаковка

№ 20 (20х1): по 20 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Санофі Вінтроп Індастріа, Франція / Sanofi Winthrop Industrie, Frаnсе.

Місцезнаходження

56, рут де Шуазі-о-Бак 60205 Комп'єнь, Франція/56, route de Choisy-au-Ваc 60205 Compiegne, Frаnсе.

Заявник

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», Україна.

Дата додавання: 17.07.2018 р.

Коментарі

Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ціни на ІМОВАН® в містах України

Вінниця грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Дніпро грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... 158.34 грн./уп.
«АПТЕКИ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ» Дніпропетровськ, просп. Хмельницького Богдана, 127, тел.: +380567630066

Житомир грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Запоріжжя грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Івано-Франківск грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Київ грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... 180.5 грн./уп.
«РЕЦЕПТИ ЖИТТЯ» Київ, вул. Верхня, 5, тел.: +380443386991

Кропивницький грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Луцьк грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Львів грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Миколаїв грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Одеса грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Полтава грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Рівне грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Суми грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Тернопіль грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Ужгород грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Харків грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Херсон грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Хмельницький грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Черкаси грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Чернігів грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,

Чернівці грн./уп.

ІМОВАН® табл. в/о 7.5 мг блістер № 20, Sanofi ..... грн./уп.
«» ,