ІНСТРУКЦІЯ МОЗ:

Ліпофундин MCT/ЛСТ 20% емульсія для інфузії, B. Braun (Німеччина)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЛІПОФУНДИН МСТ/ЛСТ 20%

(LIPOFUNDIN MCT/LCT 20%)

Склад:

дiючі речовини: олія соєва рафінована, тригліцериди середнього ланцюга (МСТ);

1 мл емульсії містить олії соєвої рафінованої 0,1 г; тригліцеридів середнього ланцюга (МСТ) 0,1 г;

вміст незамінних жирних кислот: лінолева кислота — 48–58 мг/мл; a-ліноленова кислота — 5,0 –11,0 мг/мл;

допоміжні речовини: гліцерин, лецитин яєчний, альфа-токоферол, натрію олеат, вода для ін’єкцій.

Лiкарська форма.

Емульсія для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору молокоподібна емульсія типу «олія у воді»;

енергетична цінність 8095 кДж/л (1935 ккал/л); теоретична осмолярність 380 мОсм/л; кислотність або лужність, титрування до pH 7,4, < 0,5 ммоль/л; pH 6,5 — 8,5.

Фармакотерапевтична група.

Розчини для парентерального харчування. Жирові емульсії.

Код АТХ В05В А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинамiка.

Ліпофундин MCT/ЛCT 20% призначений для забезпечення енергією і поліненасиченими незамінними жирними кислотами у рамках режиму парентерального харчування. З цією метою до складу Ліпофундину MCT/ЛCT 20% включено тригліцериди середнього ланцюга, тригліцериди довгого ланцюга (олію соєву), фосфатиди (лецитин яєчний) і гліцерин.

Тригліцериди середнього ланцюга гідролізуються і виводяться з кровотоку швидше, а також повніше окиснюються, ніж тригліцериди довгого ланцюга. Тому вони є переважним енергетичним субстратом, особливо у разі розладів розщеплення та/або утилізації тригліцеридів довгого ланцюга, наприклад дефіциту ліпопротеїнліпази, кофакторів ліпопротеїнліпази, карнітину і порушень карнітинзалежної транспортної системи.

Лише тригліцериди довгого ланцюга забезпечують надходження ненасичених жирних кислот, тому вони включені до складу препарату, у першу чергу, для профілактики і лікування дефіциту незамінних жирних кислот і, по-друге, як джерело енергії.

Фосфатиди, окрім їхньої функції емульгаторів тригліцеридів, є компонентами клітинних мембран і гарантують їхню рухомість і біологічні функції.

Гліцерин, що був доданий з метою створення ізотонічної щодо крові емульсії, є фізіологічним посередником у метаболізмі глюкози і ліпідів: він метаболізується організмом для отримання енергії або утилізується для синтезу глюкози, глікогену і тригліцеридів.

Фармакологічні дослідження з безпеки не виявили жодних специфічних впливів, окрім вищезазначених харчових ефектів, тих самих, що і при пероральному застосуванні окремих речовин.

Фармакокінетика.

Абсорбція

При внутрішньовенному введенні біодоступність складових Ліпофундину MCT/ЛCT 20% становить 100%.

Розподіл

Найбільш впливовими факторами, що визначають максимальну сироваткову концентрацію тригліцеридів, є доза, швидкість інфузії, метаболічний стан та індивідуальні фактори, що стосуються конкретного пацієнта (рівень харчування). При застосуванні згідно з інструкцією і за умови дотримання рекомендацій з дозування концентрація тригліцеридів не повинна перевищувати 4,6 ммоль/л.

Жирні кислоти середнього ланцюга мають низьку афінність до альбуміну. У дослідженнях на тваринах, які отримували емульсію чистих тригліцеридів середнього ланцюга, було доведено, що жирні кислоти середнього ланцюга при передозуванні можуть проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Для емульсії, що складається із суміші тригліцеридів середнього і довгого ланцюга, побічні ефекти не відзначались, оскільки тригліцериди довгого ланцюга мають інгібуючий вплив на гідроліз тригліцеридів середнього ланцюга. Таким чином, можна виключити токсичний вплив на мозок після застосування Ліпофундину MCT/ЛCT 20%.

Плацентарна тканина переважно відбирає поліненасичені жирні кислоти довгого ланцюга з материнського кровотоку і регулює їхній перехід до кровотоку плода. Плацентарний перехід жирних кислот — це дуже складний процес, що залучає численні мембранні зв’язки і цитоплазматичні протеїни, які зв’язуються з жирними кислотами, хоча ці механізми залишаються неясними. Плацента відбирає з материнського кровотоку неетерифіковані жирні кислоти і жирні кислоти, звільнені материнською ліпопротеїнліпазою та ендотеліальною ліпазою. Ці неетерифіковані жирні кислоти заходять до клітин шляхом пасивної дифузії або за допомогою мембранних протеїнів-носіїв. Неетерифіковані жирні кислоти зв’язуються з цитоплазматичними з’вязувальними протеїнами для взаємодії з внутрішньоклітинними органоїдами, включаючи ендоплазматичний ретикулюм, мітохондрії, лецитинові зерна і пероксисоми.

Біотрансформація

Після інфузії тригліцериди гідролізуються до гліцерину і жирних кислот. Обидві ці речовини беруть участь у фізіологічних шляхах продукування енергії, синтезі біологічноактивних молекул, глюконеогенезі і повторному синтезі ліпідів.

Виведення

Період напіввиведення Ліпофундину MCT/ЛCT 20% з плазми крові становить приблизно 9 хвилин.

Як тригліцериди олії соєвої, так і тригліцериди середнього ланцюга повністю метаболізуються до CO₂ і H₂O. Невелика кількість ліпідів втрачається лише під час лущення клітин шкіри та інших епітеліальних мембран. Виведення їх нирками практично не відбувається.

Клiнiчнi характеристики.

Показання.

Забезпечення калоріями, включаючи ліпідний компонент, що швидко утилізується (MCT).

Забезпечення незамінними жирними кислотами як частина загального режиму парентерального харчування.

Протипоказання.

Гіперчутливість до яєчного або соєвого протеїну, продуктів сої або арахісу або до будь-якої з діючих або допоміжних речовин, зазначених у розділі «Склад».

Тяжка гіперліпідемія.

Тяжка коагулопатія.

Тяжка печінкова недостатність.

Внутрішньопечінковий холестаз.

Тяжка ниркова недостатність, у разі відсутності ниркової замісної терапії.

Гострі тромбоемболічні явища.

Жирова емболія.

Геморагічний діатез, що загострюється.

Метаболічний ацидоз.

Захворювання ретикуло-ендотеліальної системи.

Тяжкий панкреатит з геморагією або некрозом.

Загальні протипоказання для парентерального харчування

Нестабільний циркуляторний стан із загрозою життю (стани колапсу і шоку).

Нестабільний метаболічний стан (включаючи тяжкий посттравматичний синдром, тяжкий сепсис, кому невідомого походження).

Гостра фаза інфаркту міокарда або інсульту.

Невідкориговані розлади рідинного та електролітного балансу, такі як гіпокаліємія і гіпотонічна дегідратація (див. також розділ «Особливості застосування»).

Декомпенсована серцева недостатність.

Гострий набряк легенів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Гепарин

Гепарин у клінічних дозах спричиняє тимчасове вивільнення ліпопротеїнліпази у кровотік, що може призвести спочатку до вищого ліполізу плазми крові, а потім до тимчасового зниження кліренсу тригліцеридів.

Похідні кумарину

Олія соєва має природній вміст вітаміну К₁. Проте у Ліпофундині MCT/ЛCT 20% цей вміст такий малий, що не слід очікувати його значного впливу на процеси коагуляції у пацієнтів, які отримують лікування похідними кумарину. Незважаючи на це, пацієнтам, які отримують одночасне лікування кумаринами, необхідний моніторинг стану коагуляції.

Особливості застосування.

Впродовж інфузії Ліпофундину MCT/ЛCT 20% слід регулярно перевіряти сироваткову концентрацію тригліцеридів.

Залежно від метаболічного стану пацієнта іноді може розвиватися гіпертригліцеридемія. Якщо плазмова концентрація тригліцеридів під час введення ліпідної емульсії перевищує 4,6 ммоль/л, швидкість інфузії рекомендується знизити. Якщо плазмова концентрація тригліцеридів перевищує 11,4 ммоль/л, інфузію необхідно припинити.

Надто швидке введення жирових емульсій може спричинити рідинне перевантаження, що призводить до зменшення сироваткової концентрації електролітів, гіпергідратації, застійних станів, набряку легенів, порушень дифузійної здатності легенів.

Надто швидке введення Ліпофундину MCT/LCT також може спричинити гіперкетонемію та/або метаболічний ацидоз, особливо якщо одночасно не вводяться вуглеводи.

Перед початком інфузії необхідно відкоригувати розлади рідинного, електролітного і кислотно-лужного балансу.

Слід контролювати сироваткові електроліти, рідинний баланс, кислотно-лужний баланс, серцево-судинну функцію і — при довготривалому застосуванні — формулу крові, стан коагуляції і функцію печінки.

Реакції гіперчутливості до компонентів Ліпофундину MCT/ЛCT 20% (наприклад, через наявність у олії соєвій або яєчному лецитині слідів протеїну) дуже рідкісні, але не можуть бути повністю виключені для чутливих пацієнтів. Інфузію Ліпофундину MCT/ЛCT 20% слід негайно припинити у разі появи будь-яких ознак алергічної реакції, включаючи гарячку, тремор, висипання, диспное.

Забезпечення енергією лише за допомогою ліпідної емульсії може спричинити метаболічний ацидоз, тому рекомендується вводити достатню кількість вуглеводів і амінокислот разом з жировою емульсією.

Пацієнтам, які потребують повного парентерального харчування, необхідне додаткове введення вуглеводів, амінокислот, електролітів, вітамінів і мікроелементів. Також слід забезпечити достатній загальний прийом рідини.

Змішування емульсії з несумісними речовинами може призвести до її розшарування або утворення осаду (див. розділи «Несумісність» і «Особливості застосування»), що в обох випадках спричиняє високий ризик емболії.

У розчинах з вищою концентрацією ліпідів (у тому числі у Ліпофундині MCT/ЛCT 20%) співвідношення емульгатора (фосфоліпіду) до олії нижче, ніж у ліпідних емульсіях з нижчою концентрацією, що забезпечує оптимальну найнижчу плазмову концентрацію тригліцеридів, фосфоліпідів, вільних жирних кислот, а також патологічного ліпопротеїну-X у крові пацієнта. Враховуючи це, слід надавати перевагу емульсіям з вищою концентрацію, таким як Ліпофундин MCT/ЛCT 20%, над емульсіям з нижчою концентрацією.

Вільні жирні кислоти конкурують з білірубіном за ділянки зв’язування альбуміну. Високий ризик гіпобілірубінемії внаслідок високих рівнів вільних жирних кислот, що вивільняються з тригліцеридів внаслідок високого співвідношення вільних жирних кислот і альбуміну, особливо стосується дуже недоношених новонароджених. Новонародженим із ризиком розвитку гіпербілірубінемії, які отримують парентеральне харчування, необхідний моніторинг сироваткових рівнів тригліцеридів і білірубіну і, у разі необхідності — корекція швидкості інфузії ліпідів. При фототерапії необхідно захищати Ліпофундин MCT/ЛCT 20% від світла впродовж інфузії, щоб зменшити утворення потенційно шкідливих гіперпероксидів тригліцеридів.

Протягом інфузії Ліпофундину MCT/ЛCT 20% слід регулярно перевіряти концентрацію сироваткових тригліцеридів, особливо якщо існує високий ризик гіперліпідемії. Може бути рекомендоване поступове збільшення добової дози.

Залежно від метаболічного стану пацієнта іноді може розвиватися гіпертригліцеридемія. Якщо плазмова концентрація тригліцеридів протягом інфузії у дітей перевищує 2,8 ммоль/л, слід розглянути зниження дози. У старших дітей зниження дози має бути розглянуте, якщо плазмова концентрація тригліцеридів впродовж інфузії перевищує 4,5 ммоль/л.

Пацієнти літнього віку

Пацієнтам із супутніми захворюваннями, що часто можуть бути пов’язані з літнім віком, такими як серцева або ниркова недостатність, слід дотримуватися обережності.

Пацієнти із порушеннями ліпідного метаболізму

Ліпофундин MCT/ЛCT 20% слід обережно застосовувати пацієнтам із розладами ліпідного метаболізму, у тому числі з нирковою недостатністю, цукровим діабетом, панкреатитом, порушеннями функції печінки, гіпотиреозом (з гіпертригліцеридемією) і сепсисом. Якщо Ліпофундин MCT/ЛCT 20% застосовувати пацієнтам із такими станами, необхідно проводити ретельний моніторинг сироваткової концентрації тригліцеридів. Дозу емульсії слід відкоригувати до метаболічно толерабельної. Наявність тригліцеридемії через 12 годин після введення ліпідів також свідчить про розлади ліпідного метаболізму.

Особливі попередження і заходи безпеки, що стосуються допоміжних речовин

Ліпофундин MCT/ЛCT 20% містить менше 1 ммоль/л натрію (23 мг), тобто практично не містить натрію.

Вплив на лабораторні показники

Ліпіди можуть впливати на результати деяких лабораторних тестів (таких як білірубін, лактатдегідрогеназа, насичення киснем), якщо зразок крові відбирати перед елімінацією ліпідів з кровотоку; елімінація може зайняти від 4 до 6 годин.

Немає особливих вимог для утилізації невикористаної емульсії.

При застосуванні препарату у флаконах слід закрити повітряний клапан системи для введення.

Якщо використовувати фільтри, вони мають бути проникними для ліпідів.

Перед введенням ліпідної емульсії разом з іншими розчинами через Y-подібний з’єднувач або обвідний набір, слід перевірити сумісність цих рідин, особливо при одночасному введенні розчинів-носіїв, до яких можна додавати лікарські засоби. Особливої обережності слід дотримуватись при одночасному введенні розчинів, що містять двовалентні електроліти (такі як кальцій).

Перед застосуванням обережно струсити.

Перед введенням емульсію завжди слід доводити до кімнатної температури, але не можна поміщати її у нагрівальний пристрій (такий як мікрохвильова піч).

Лише для одноразового застосування. Будь-яку невикористану емульсію слід знищити.

Препарат, що був заморожений, слід знищити.

Застосовувати лише за умови, що емульсія однорідна і молочно-білого кольору, а флакон неушкоджений. Перед введенням емульсію слід візуально перевірити щодо розділення фаз.

Дія світла на розчини для внутрішньовенного парентерального харчування, особливо при наявності мікроелементів та/або вітамінів, може мати несприятливий вплив на клінічний результат у новонароджених, через утворення пероксидів та інших продуктів розпаду. При застосуванні у новонароджених та дітей до 2 років Ліпофундин MCT/ЛCT 20% слід захищати від навколишнього світла до завершення введення (див. розділи інструкції «Спосіб застосування та дози» та «Термін придатності»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Існує лише обмежена кількість даних щодо застосування Ліпофундину MCT/ЛCT 20% вагітним. Дослідження на тваринах щодо репродуктивної токсичності не є достатніми.

Парентеральне харчування може бути потрібне у період вагітності. Ліпофундин MCT/ЛCT 20% слід застосовувати вагітним лише після ретельної оцінки користі/ризику.

Годування груддю

Компоненти/метаболіти Ліпофундину MCT/ЛCT 20% проникають у грудне молоко, але при введенні у терапевтичних дозах не слід очікувати впливу на новонароджених/дітей, які перебувають на грудному годуванні. Взагалі годування груддю не рекомендоване жінкам, які отримують парентеральне харчування.

Фертильність

Доступних даних для людини немає. Дослідження на тваринах не виявили доказів впливу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Достатнього досвіду впливу лікування на можливість керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами немає.

Спосіб застосування та дози.

Максимальну добову дозу слід вводити лише після поступового підвищення дози при ретельному моніторингу переносимості інфузії.

Утилізація ліпідів, що вводяться внутрішньовенно, залежить від тяжкості основного захворювання, маси тіла, гестаційного або постнатального віку і специфічних функцій організму.

Залежно від енергетичних потреб рекомендовані такі дози:

дорослі

Звичайна доза становить від 0,7 до 1,5 г ліпідів/кг маси тіла на добу. У випадку високих енергетичних потреб або збільшеної утилізації жиру (у тому числі в онкологічних пацієнтів) не слід перевищувати максимальну дозу 2 г ліпідів/кг маси тіла на добу. Не можна призначати внутрішньовенну дозу ліпідів понад 1 г/кг маси тіла/добу для тривалого домашнього парентерального харчування (> 6 місяців) і пацієнтам із синдромом короткої кишки.

Для пацієнтів з масою тіла 70 кг добова доза 2 г/кг маси тіла/добу відповідає максимальній добовій дозі 700 мл Ліпофундину MCT/ЛCT 20%.

Діти від народження

Зважаючи на можливість моніторингу зростання плазмового рівня тригліцеридів і попередження гіперліпідемії, може бути корисним поступове збільшення введення ліпідів з кроком 0,5–1 г/кг маси тіла/добу.

Недоношені новонароджені, доношені новонароджені і діти віком до 3 років

Рекомендовано не перевищувати дозу ліпідів 3 (максимум 4) г/кг маси тіла/добу.

Добову дозу ліпідів слід вводити безперервно протягом доби.

Діти віком від 3 років

Рекомендовано не перевищувати дозу ліпідів 2–3 г/кг маси тіла/добу.

Швидкість інфузії

Інфузію слід проводити із найменшою можливою швидкістю. Впродовж перших 15 хвилин швидкість інфузії має становити лише 50% від звичайної максимальної швидкості.

Необхідний ретельний моніторинг стану пацієнта щодо розвитку побічних реакцій.

Максимальна швидкість інфузії

Дорослі

До 0,15 г/кг маси тіла/год ліпідів.

Для пацієнта з масою тіла 70 кг це відповідає максимальній швидкості інфузії Ліпофундину MCT/LCT 20% 52,5 мл/год. У такому випадку кількість введених ліпідів становитиме 10,5 г/год.

Недоношені новонароджені, доношені новонароджені і діти віком до 3 років

До 0,17 г/кг маси тіла/год ліпідів.

Діти віком від 3 років

До 0,13 г/кг маси тіла/год ліпідів.

Спосіб застосування

Внутрішньовенне введення.

Ліпідні емульсії підходять для введення у периферичні вени, а також для окремого введення через периферичні вени як частини загального режиму парентерального харчування.

Якщо ліпідну емульсію вводити разом з амінокислотами і розчинами вуглеводнів, Y-подібний з’єднувач або обвідний набір необхідно розмістити якомога ближче до пацієнта.

Тривалість застосування Ліпофундину MCT/ЛCT 20% зазвичай становить 1–2 тижні. Якщо парентеральне харчування показане і надалі, можна вводити Ліпофундин MCT/ЛCT 20% протягом довшого періоду при відповідному моніторингу.

При застосуванні для новонароджених та дітей віком до 2 років розчин (у флаконах та наборах для введення) слід захищати від дії світла до завершення введення (див. розділи «Особливості застосування» та «Термін придатності»).

Діти.

Препарат можна застосовувати у педіатричній практиці.

Передозування.

Симптоми.

Гіперліпідемія, метаболічний ацидоз.

Також може розвинутися синдром жирового перевантаження. Див. розділ «Побічні реакції».

Лікування.

При передозуванні показане негайне припинення інфузії. Інші терапевтичні заходи залежатимуть від конкретних симптомів та їхньої тяжкості.

Якщо після усунення симптомів рекомендована повторна інфузія, її швидкість слід збільшувати поступово з частим моніторингом.

Побічні реакції.

Нижчезазначений перелік включає ряд системних побічних реакцій, що можуть бути пов’язані із застосуванням Ліпофундину MCT/ЛCT 20%. За умови правильного застосування (дозування, відповідний моніторинг, вимоги щодо безпеки та дотримання інструкцій) більшість із них розвивається дуже рідко (< 1/10000).

Розлади крові і лімфатичної системи: дуже рідко — гіперкоагуляція; невідомо — лейкопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз.

Розлади імунної системи: дуже рідко — алергічні реакції (у тому числі анафілактичні реакції, шкірні висипання, набряк гортані, ротової порожнини та обличчя), імуносупресія.

Розлади метаболізму і харчування: дуже рідко — гіперліпідемія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, кетоацидоз. Частота цих побічних реакцій дозозалежна і може зростати за умови абсолютного або відносного передозування.

Розлади нервової системи: дуже рідко — головний біль, сонливість, запаморочення.

Розлади серцево-судинної системи: дуже рідко — артеріальна гіпертензія або гіпотензія, припливи, спонтанні геморагії, кардіальні порушення.

Респіраторні, торакальні і медіастинальні розлади: дуже рідко — диспное, ціаноз, легеневі порушення.

Шлунково-кишкові розлади: дуже рідко — нудота, блювання, втрата апетиту.

Гепатобіліарні розлади: невідомо — холестаз.

Розлади шкіри і підшкірних тканин: дуже рідко — еритема, підвищене потовиділення.

Розлади кістково-м’язових і з’єднувальних тканин: дуже рідко — біль у спині, кістках, грудях і ділянці попереку, абдомінальний біль.

Загальні розлади і стан ділянки введення: дуже рідко — підвищена температура тіла, відчуття холоду, озноб, синдром жирового перевантаження (див. нижче), подразнення у місці введення, жирова емболія.

У разі розвитку будь-яких побічних реакцій інфузію Ліпофундину MCT/ЛCT 20% слід припинити або у разі необхідності продовжити у нижчій дозі.

При проведенні повторної інфузії необхідно ретельно наглядати за пацієнтом, особливо на її початку, і визначати сироваткові тригліцериди через короткі інтервали часу.

Нудота, блювання, втрата апетиту і гіперглікемія — симптоми, пов’язані зі станами, при яких показане парентеральне харчування, іноді можуть самі бути пов’язаними з парентеральним харчуванням.

Синдром жирового перевантаження

Передозування ліпідної емульсії або порушена здатність до виведення тригліцеридів можуть призводити до «синдрому жирового перевантаження». Повинні спостерігатися можливі ознаки метаболічного перевантаження.

Причини цього можуть бути генетичними (індивідуальні особливості метаболізму) або пов’язаними із впливом теперішніх або попередніх захворювань на жировий метаболізм.

Цей синдром може також бути наслідком тяжкої гіпертригліцеридемії, навіть при рекомендованій швидкості інфузії, або бути пов’язаним із раптовою зміною клінічного стану пацієнта, такою як порушення функції нирок або інфекція.

Синдром жирового перевантаження характеризується гіперліпідемією, гарячкою, жировою інфільтрацією, гепатомегалією з або без жовтяниці, спленомегалією, анемією, лейкопенією, тромбоцитопенією, розладами коагуляції, гемолізом і ретиколоцитозом, аномальними показниками тестів функції печінки і комою. Ці симптоми зазвичай оборотні після припинення інфузії жирової емульсії.

У разі появи ознак синдрому жирового перевантаження інфузію Ліпофундину MCT/ЛCT 20% треба негайно припинити.

Термін придатності.

2 роки.

Після відкриття лікарський засіб слід застосувати негайно.

При застосуванні у новонароджених та дітей віком до 2 років розчин (у флаконах та наборах для введення) слід захищати від впливу світла до завершення введення (див. розділи інструкції «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.

Не заморожувати.

Зберігати контейнери у картонній коробці для захисту від світла.

Несумісність.

Ліпофундин MCT/ЛCT 20% не можна застосовувати як розчин-носій для введення електролітних концентратів або інших препаратів, а також емульсію не можна неконтрольовано змішувати з іншими розчинами для інфузій, оскільки у цих випадках не можна гарантувати достатню стабільність емульсії.

Комбіновані режими парентерального харчування можна застосовувати лише після їх перевірки і гарантії фармацевтичної сумісності компонентів.

Упаковка.

По 250 мл або по 500 мл емульсії у флаконах. По 1 або 10 флаконів у картонній коробці.

Категорiя відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Б.Браун Мельзунген АГ/B.Braun Melsungen AG.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Карл-Браун-Штрассе 1, 34212 Мельзунген, Німеччина/Carl-Braun-Strasse 1, 34212 Melsungen, Germany.