Повидин (Povidin)

діюча речовина: povidone-iodine;

1 супозиторій містить повідон-йод у перерахуванні на суху речовину, яка містить 10% вільного йоду 300 мг (0,3 г);

допоміжні речовини: натрію фосфат додекагідрат, поліетиленоксид 400, поліетиленоксид 1500.

Супозиторії вагінальні.

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії від коричневого до темно-коричневого кольору, кулеподібної форми, зі специфічним запахом.

Протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються у гінекології.

Код АТХ G01A X11.

Фармакодинаміка.

Супозиторії чинять антисептичну (бактерицидну, фунгіцидну, віруліцидну) дію, включаючи мікрофлору із полірезистентністю до хіміотерапевтичних препаратів. Чинять протизапальну дію, зумовлену гіперосмолярними властивостями гідрофільної основи. Повідон-йод являє собою водорозчинну комплексну сполуку йоду із синтетичним нетоксичним полімером полівінілпіролідоном. При контакті зі шкірою або зі слизовою оболонкою з комплексу вивільняється іонізований йод, що проявляє виражену антисептичну дію внаслідок високої окиснювальної здатності. Завдяки цьому повідон-йод має виражену бактерицидну, фунгіцидну, спороцидну, вибірковий противірусний ефект, активний відносно найпростіших.

Фармакокінетика.

При місцевому застосуванні майже не відбувається резорбції йоду зі слизової оболонки.

Лікування гострих та хронічних вагінітів і кольпітів, спричинених змішаною інфекцією, трихомонадних кольпітів і грибкових уражень піхви.

Індивідуальна гіперчутливість до йоду, герпетиформний дерматит Дюринга; аденома щитовидної залози; гіпертиреоз, ниркова недостатність. Не рекомендується призначати препарат дітям, жінкам у період вагітності або годування груддю. Період перед та після терапії радіоактивним йодом.

Препарат не можна застосовувати одночасно з радіоактивним йодом, дезінфекційними засобами, які містять хлоргексидин, сульфадіозин срібла, ртуть і луг, через можливу часткову неактивність.

Одночасне застосування препарату з літієм може спричинити синергічний гіпотиреоїдний ефект.

У разі неманіфестного гіпертиреозу та інших захворювань щитовидної залози, особливо у хворих літнього віку, препарат слід застосовувати при постійному лікарському контролі. Активність зменшується у кислому середовищі. Під час лікування рекомендується застосовувати гігієнічні прокладки, щоб уникнути забруднення білизни.

Загальноприйнятого або тривалого застосування повідон-йоду необхідно уникати пацієнтам при лікуванні препаратами літію, печінковій недостатності, захворюваннях щитовидної залози. Застосування повідон-йоду може зменшити поглинання йоду щитовидною залозою, що може вплинути на результати деяких досліджень (сцинтиграфії щитовидної залози, визначення білокзв'язуючого йоду, діагностичні процедури з використанням радіоактивного йоду). При плануванні вказаних процедур у застосуванні повідон-йоду необхідно зробити перерву не менше, ніж на 1–4 тижні.

Окислювальна дія повідон-йоду може стати причиною корозії металів, тоді як пластмасові і синтетичні матеріали зазвичай нечутливі до повідон-йоду. В окремих випадках можлива зміна кольору, який зазвичай відновлюється.

Повідон-йод легко видаляється з текстильних і інших матеріалів теплою водою з милом. Плями, які важко видаляються, слід обробити розчином аміаку або тіосульфатом натрію.

Не слід призначати препарат жінкам у період вагітності або годування груддю.

Немає даних.

Вводити вагінально, по 1 супозиторію на добу, перед сном, протягом 14 днів. Перед введенням супозиторій необхідно змочити водою. У разі необхідності, залежно від інфекції, супозиторії можна застосовувати 2 рази на добу та протягом усього менструального циклу, включаючи дні менструації.

Препарат не призначати дітям.

Посилення побічних реакцій, алергічні реакції. Рекомендовано зменшити частоту застосування або повністю відмінити препарат.

Для гострої йодної інтоксикації характерні наступні симптоми: металевий присмак у роті, підвищене слиновиділення, печія, біль у роті або глотці; подразнення і набряк очей; шкірні реакції; шлунково-кишкові порушення; порушення функції нирок, анурія; недостатність кровообігу; набряк гортані з вторинною асфіксією, набряк легенів, метаболічний ацидоз, гипернатріємія, порушення обміну речовин.

Лікування: проводити підтримуючу і симптоматичну терапію з контролем електролітного балансу, функції нирок і щитовидної залози.

При інтоксикації, зумовленій прийомом препарату внутрішньо, показано негайне введення харчових продуктів, що містять крохмаль або білок (наприклад, розчин крохмалю у воді або молоко), промивання шлунка 5% розчином тіосульфату натрію або у разі потреби внутрішньовенне введення 10 мл 10% розчину тіосульфату натрію з тригодинними інтервалами.

У разі передозування токсичні концентрації йоду у сироватці крові можна ефективно зменшити перитонеальним діалізом або гемодіалізом.

У разі появи ознак гіпертиреозу, спричинених йодом, рекомендується відповідне лікування.

Можливі неприємні відчуття у паховій ділянці, свербіж, які виникають рідко та мають тимчасовий характер.

Можливий розвиток болісної чутливості, шкірних реакцій підвищеної чутливості у вигляді висипання на шкірі, кропив'янки, свербежу, гіперемії. В окремих випадках можливі генералізовані реакції гіперчутливості зі зниженням артеріального тиску та/або ядухою, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок (анафілактичні реакції).

При появі ознак місцевих реакцій непереносимості (подразнення та чутливість) слід припинити застосування препарату.

Описані випадки гіпотиреозу та гіпертиреозу. Екстенсивне та тривале місцеве застосування повідон-йоду іноді може спричинити нейтропенію.

Препарат може спричинити сперміцидну дію і його не слід застосовувати, коли бажане запліднення.

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 15 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 5 супозиторіїв у блістері, по 1 або 2 блістери у пачці.

Без рецепта.

Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків».

Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36.