Урсофальк таблетки, вкриті плівковою оболонкою 500 мг блістер №100

Кислота урсодезоксихолева - 500 мг

фармакодинаміка. Незначну кількість урсодезоксихолевої кислоти виявлено у жовчі людини.
Після перорального застосування вона знижує насиченість жовчі ХС, пригнічуючи його поглинання у кишечнику і знижуючи секрецію ХС у жовч. Можливо, завдяки дисперсії ХС та утворенню рідких кристалів відбувається поступове розчинення жовчних каменів.
Згідно із сучасними знаннями вважають, що ефект урсодезоксихолевої кислоти при захворюваннях печінки та холестазі зумовлений відносною заміною ліпофільних, подібних до детергентів токсичних жовчних кислот гідрофільною цитопротекторною нетоксичною урсодезоксихолевою кислотою, покращенням секреторної здатності гепатоцитів та імунорегуляторними процесами.
Застосування у дітей. Муковісцидоз. Доступна інформація з клінічних звітів, що стосується тривалого застосування урсодезоксихолевої кислоти (протягом періоду до 10 років) при лікуванні дітей з гепатобіліарними порушеннями, пов’язаними з муковісцидозом. Існують дані на користь того, що застосування урсодезоксихолевої кислоти може знизити проліферацію в жовчних протоках, зупинити прогресування гістологічних змін і навіть усунути гепатобіліарні зміни за умови початку терапії на ранніх стадіях муковісцидозу. Для вищої ефективності лікування із застосуванням урсодезоксихолевої кислоти має бути розпочато відразу ж після уточнення діагнозу муковісцидозу.
Фармакокінетика. При пероральному прийомі урсодезоксихолева кислота швидко абсорбується в тонкій кишці та верхньому відділі клубової кишки шляхом пасивного транспорту, а в термінальному відділі клубової кишки ― шляхом активного транспорту. Швидкість абсорбції зазвичай становить 60–80%. Після всмоктування жовчна кислота підлягає у печінці майже повній кон’югації з амінокислотами гліцином та таурином і після цього екскретується з жовчю. Кліренс першого проходження через печінку становить до 60%.
Залежно від добової дози й основного порушення або стану печінки більш гідрофільна урсодезоксихолева кислота кумулюється в жовчі. Водночас відмічається відносне зниження рівня інших більш ліпофільних жовчних кислот.
Під впливом кишкових бактерій відбувається часткова деградація до 7-кетолітохолевої та літохолевої кислот. Літохолева кислота є гепатотоксичною і викликає ушкодження паренхіми печінки в деяких видів тварин. У людини поглинається лише незначна її кількість, яка у печінці сульфатується і таким чином детоксикується, перш ніж бути виведеною з жовчю і, нарешті, з калом.
Т_½ урсодезоксихолевої кислоти становить 3,5‒5,8 доби.

для розчинення рентгеннегативних холестеринових жовчних каменів розміром не більше 15 мм у діаметрі у хворих з функціонуючим жовчним міхуром, незважаючи на наявність у ньому жовчного(-их) каменя(-ів).
Для симптоматичного лікування хворих на первинний біліарний цироз (ПБЦ) за умови відсутності декомпенсованого цирозу печінки.
Для лікування дітей віком 6–18 років з гепатобіліарними розладами при муковісцидозі.

не існує вікових обмежень щодо застосування таблеток Урсофальк.
Для пацієнтів, маса тіла яких менше 47 кг або у яких виникають труднощі під час ковтання таблеток Урсофальк, доступний препарат у формі суспензії.
Для розчинення холестеринових жовчних каменів. Близько 10 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг маси тіла/добу (табл. 1).
Таблиця 1

Таблетки потрібно ковтати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини, увечері перед сном.
Таблетки потрібно приймати регулярно.
Необхідний для розчинення жовчних каменів час зазвичай становить 6–24 міс. Якщо зменшення розмірів жовчних каменів не спостерігається після 12 міс прийому, продовжувати терапію не слід.
Успіх лікування потрібно перевіряти кожні 6 міс за допомогою УЗД або рентгенівського дослідження. Додатковими слід визначати, чи з часом не відбулася кальцифікація каменів. Якщо це трапилося, лікування слід припинити.
Для симптоматичного лікування хворих на ПБЦ. Добова доза залежить від маси тіла та варіює від 1½ до 3½ таблетки (14±2 мг урсодезоксихолевої кислоти на кілограм маси тіла) (табл. 2).
У перші 3 міс лікування таблетки Урсофальку потрібно приймати протягом дня, розподіливши добову дозу на кілька прийомів. При покращенні показників функції печінки добову дозу можна приймати один раз на добу, увечері.
Таблиця 2

Таблетки потрібно ковтати не розжовуючи, запиваючи рідиною. Препарат необхідно застосовувати регулярно.
Застосування Урсофальку при ПБЦ можливе протягом тривалого періоду.
У пацієнтів з ПБЦ рідко на початку лікування можливе погіршення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У такому разі терапію слід продовжувати, приймаючи половину таблетки Урсофальку на добу, після чого поступово підвищувати дозу (збільшуючи щотижня добову дозу на половину таблетки Урсофальку до досягнення призначеного режиму дозування).
Застосування у дітей
Діти з муковісцидозом віком 6–18 років. Доза становить 20 мг/кг/добу і розділяється на 2–3 прийоми з подальшим підвищенням дози до 30 мг/кг/добу у разі потреби (табл. 3).
Таблиця 3

• підвищена чутливість до будь-якої речовини, що входить до складу лікарського засобу.
• Гостре запалення жовчного міхура або жовчних проток.
• Закупорення жовчної протоки (закупорення загальної жовчної протоки або протоки міхура).
• Часті епізоди печінкових колік.
•Рентгеноконтрастні кальцифіковані камені жовчного міхура.
• Порушення скоротності жовчного міхура.
• Цироз печінки у стадії декомпенсації.
• Невдалий результат портоентеростомії або відсутність адекватного жовчного відтоку у дітей з атрезією жовчних проток.

оцінка частоти побічних реакцій базується на таких даних: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 і <1/10); нечасто (≥1/1000 і <1/100); рідко (≥1/10 000 і <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі випадки; невідомо — неможливо оцінити з наявних даних.
З боку ШКТ: під час клінічних досліджень часто повідомлялося про пастоподібні випорожнення або діарею протягом лікування урсодезоксихолевою кислотою.
Дуже рідко при лікуванні ПБЦ відзначався сильний абдомінальний біль у правому підребер’ї.
З боку печінки та жовчного міхура: дуже рідко при лікуванні урсодезоксихолевою кислотою можлива кальцифікація жовчних каменів.
Протягом терапії при розвинених стадіях ПБЦ дуже рідко спостерігається декомпенсація цирозу печінки, що частково зменшується після припинення лікування.
Реакції гіперчутливості: дуже рідко можливі алергічні реакції, включаючи висипання, кропив’янку.

таблетки Урсофальк потрібно приймати під наглядом лікаря.
Протягом перших 3 міс терапії лікар повинен проводити моніторинг параметрів функції печінки — АсАТ, АлАТ та гамма-глютамілтранспептидази — кожні 4 тиж, надалі — кожні 3 міс. Це дає змогу визначити наявність або відсутність відповідної реакції на лікування у пацієнтів з ПБЦ, а також своєчасно виявити потенційні порушення функції печінки, особливо у пацієнтів з ПБЦ на пізніх стадіях.
Застосування для розчинення холестеринових жовчних каменів. Через 6–10 міс після початку лікування за допомогою пероральної холецистографії необхідно визначити загальний вигляд каменя та вигляд закупорення жовчного міхура в положенні пацієнта стоячи та лежачи на спині (УЗД). Це необхідно для оцінки терапевтичного прогресу та для своєчасного виявлення ймовірної кальцифікації жовчних каменів.
Препарат не можна приймати хворим із жовчним міхуром, що не візуалізується рентгенологічними методами, з кальцифікованими каменями, порушеною скоротливістю жовчного міхура або таким, у яких відмічають часті жовчні коліки.
Пацієнтки, які приймають Урсофальк, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг для розчинення жовчних каменів, повинні застосовувати ефективний негормональний метод контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть спричиняти утворення каменів у жовчному міхурі (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ та Застосування у період вагітності або годування груддю).
Лікування пацієнтів з ПБЦ на пізній стадії. Вкрай рідко повідомлялося про випадки декомпенсації цирозу печінки, яка частково регресувала після припинення терапії.
У пацієнтів з ПБЦ дуже рідко можливе збільшення вираженості симптомів на початку лікування, наприклад, може посилюватися свербіж. У такому разі дозу Урсофальку, таблеток, вкритих плівковою оболонкою, 500 мг потрібно знизити до половини таблетки Урсофальку 500 мг на добу; потім дозу слід поступово підвищувати, як описано в розділі ЗАСТОСУВАННЯ.
У разі розвитку діареї слід знизити дозу; якщо діарея набуває постійного характеру, лікування потрібно припинити.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Дослідження на тваринах не виявили впливу урсодезоксихолевої кислоти на фертильність. Дані про вплив на фертильність людини відсутні.
Дані щодо застосування урсодезоксихолевої кислоти у вагітних недостатні. Результати досліджень на тваринах свідчать про репродуктивну токсичність на ранніх стадіях вагітності. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, Урсофальк 500 мг не слід застосовувати у вагітних, якщо в цьому немає нагальної потреби. Жінки репродуктивного віку повинні приймати препарат лише в разі використання надійних методів контрацепції.
Рекомендується використовувати негормональні протизаплідні засоби або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогенів. Пацієнткам, які отримують Урсофальк, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг для розчинення каменів у жовчному міхурі, слід використовувати ефективні негормональні засоби контрацепції, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть посилювати утворення каменів у жовчному міхурі. До початку лікування слід виключити можливість вагітності.
За даними декількох зафіксованих випадків застосування препарату у жінок, які годують грудьми, вміст урсодезоксихолевої кислоти в молоці був вкрай низьким, тому не слід очікувати розвитку будь-яких небажаних явищ у дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні.
Діти. Для розчинення холестеринових жовчних каменів та симптоматичного лікування при ПБЦ. Немає принципових вікових обмежень для застосування Урсофальку у дітей, але дітям з масою тіла менше 47 кг та/або дітям, які мають труднощі з ковтанням, рекомендується застосовувати Урсофальк у вигляді суспензії.
Для лікування пацієнтів з гепатобіліарними порушеннями при муковісцидозі. Застосовують у дітей віком 6–18 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Впливу на здатність керувати транспортними засобами і працювати з іншими механізмами не спостерігалося.

Урсофальк не можна застосовувати одночасно з холестираміном, холестиполом або антацидними препаратами, що містять гідроокис алюмінію та/або смектит (окис алюмінію), оскільки ці препарати зв’язують урсодезоксихолеву кислоту в кишечнику і таким чином перешкоджають її поглинанню та знижують ефективність. Якщо застосування препаратів, що містять одну з названих речовин, необхідне, їх потрібно приймати щонайменше за 2 год перед або через 2 год після Урсофальку.
Урсофальк може посилити поглинання циклоспорину з кишечнику. У пацієнтів, які застосовують циклоспорин, лікар повинен перевіряти концентрацію цієї речовини в крові і у разі необхідності коригувати дозу циклоспорину.
В окремих випадках препарат може зменшувати поглинання ципрофлоксацину.
У клінічному дослідженні за участю здорових добровольців одночасне застосування урсодезоксихолевої кислоти (500 мг/добу) та розувастатину (20 мг/добу) призводило до незначного підвищення рівня розувастатину в плазмі крові. Клінічна значущість цієї взаємодії стосовно інших статинів невідома. Урсодезоксихолева кислота знижує C_max у плазмі крові і AUC кальцієвого антагоніста нітрендипіну.
Рекомендується ретельний моніторинг результатів одночасного застосування нітрендипіну та урсодезоксихолевої кислоти. Може бути необхідним підвищення дози нітрендипіну. З огляду на це, а також зважаючи на повідомлення про один випадок взаємодії з дапсоном (зниження терапевтичного ефекту) та дослідження in vitro, можна дійти висновку, що урсодезоксихолева кислота індукує ензим цитохрому Р450 3А, який метаболізує лікарські засоби. Однак індукція не спостерігається в добре розробленому дослідженні взаємодії з будесонідом, який є відомим субстратом цитохрому P450 3A.
Естрогенні гормони та засоби, що знижують рівень ХС в крові, такі як клофібрат, збільшують секрецію ХС в печінці і, отже, можуть стимулювати біліарний літіаз, що протидіє урсодезоксихолевій кислоті, яка використовується для розчинення жовчних каменів.
Отже, у разі поєднаного застосування лікарських засобів, які метаболізуються за участю ферменту P450 3A, слід бути особливо обережними і мати на увазі, що у разі потреби можливий підбір дози.

у разі передозування можлива діарея. Інші симптоми передозування малоймовірні, оскільки поглинання урсодезоксихолевої кислоти зменшується при підвищенні дози і тому більшість прийнятої дози екскретується з фекаліями.
У разі появи діареї дозу потрібно знизити, а якщо діарея постійна, терапію слід припинити.
Лікування симптоматичне та передбачає відновлення балансу рідини і електролітів.
Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів. Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28–30 мг/кг/добу) у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом (застосування за незареєстрованим показанням) була пов’язана з більш високою частотою серйозних небажаних явищ.

не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.