Все аптеки Украины
Киев (адрес не указан)

НАТРІЮ ЙОДИД NA131I ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ (NATRII IODIDUM NA131I PRO INJECTIONIBUS) (268125) - інструкція із застосування ATC-класифікація

  • Інструкція
  • Аналоги
НАТРІЮ ЙОДИД NA131I ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ (NATRII IODIDUM NA131I PRO INJECTIONIBUS)
Форма випуску
Розчин для ін'єкцій
Дозування
4000 мБк
Об'єм
10 мл
Виробник
Національний центр ядерних досліджень
Сертифікат
UA/20041/01/01 від 23.05.2023

НАТРІЮ ЙОДИД NA131I ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ інструкція із застосування

Склад

діюча речовина: натрію йодид-131;

1 мл містить натрію йодид-131 активністю 37–740 МБк;

допоміжні речовини: натрію карбонат безводний, натрію гідрокарбонат, натрію тіосульфат, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група

Діагностичні радіофармацевтичні засоби. Різні радіофармацевтичні засоби для дослідження щитовидної залози. Натрію йодид (131I).

Код АТХ V09F X03.

Терапевтичні радіофармацевтичні засоби. Інші терапевтичні радіофармацевтичні засоби. Натрію йодид (131I).

Код АТХ V10X A01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Натрію йодид Na131I для ін’єкцій в дозах, що застосовуються з діагностичною та терапевтичною метою, не виявляє ніякого фармакологічного ефекту.

Фармакокінетика.

Після введення препарату близько 20% йоду всмоктується в кров, він накопичується під час кожного проходження через щитовидну залозу.

Максимальне поглинання йоду щитовидною залозою відбувається протягом 24–48 годин після введення (близько 50% йоду поглинається вже через 5 годин). Така кінетика йоду є необхідною умовою для виконання діагностичних досліджень через 24 і 72 години після введення.

Натрію йодид Na131I для ін’єкцій в невеликих кількостях кумулюється в слинних залозах, слизовій оболонці шлунка, судинних сплетіннях мозку, він також кумулюється в плаценті та секретується в грудне молоко людини. Ефективний період напіввиведення радіоактивного йоду з плазми крові становить приблизно 12 год, тоді як для йоду, накопиченого в щитовидній залозі, він становить близько 6 днів. Таким чином, після введення препарату Натрію йодид Na131I для ін’єкцій ефективний період напіврозпаду близько 40% активності становить 0,4 дня, а решти 60% — 8 днів. З сечею виводиться близько 37–75% активності, з калом близько 10%, невелика кількість виводиться з організму також з потом.

Натрію йодид Na131I для ін’єкцій накопичується в щитовидній залозі внаслідок активного транспортування через клітинну мембрану залози. У щитовидній залозі йодид окислюється в йод, а потім відбувається включення йоду в залишки амінокислоти тирозину з подальшим приєднанням до тиреоглобуліну. У нормальних умовах близько 2% циркулюючого радіоактивного йоду поглинається щитовидною залозою протягом кожної години.

Показання

Лікарський засіб використовується для діагностики та терапії.

Застосовується для діагностики дисфункції щитовидної залози (гіпертиреоз і гіпотиреоз), для оцінки функції щитовидної залози (у тому числі ектопії), її розміру, форми і функціональних характеристик вогнищевих змін: вузлики «холодні» (без накопичення йоду), «теплі» (накопичення йоду як у звичайній паренхімі щитовидної залози), «гарячі» (накопичення йоду в більшій кількості, ніж у нормальній паренхімі щитовидної залози).

Застосовується для вивчення кінетики радіоактивного йоду в щитовидній залозі. Оцінка поглинання йоду щитовидною залозою і ефективний період напіврозпаду йоду в щитовидній залозі може використовуватися для обчислення терапевтичної активності радіоактивного йоду.

Застосовується з метою виявлення залишкової тканини щитовидної залози після хірургічних втручань та діагностики метастазів при диференційованих пухлинах щитовидної залози.

Для лікування нетоксичного вузлового зобу, гіпертиреозу при хворобі Грейвса — Базедова, одиничного вузла та токсичного багатовузлового зобу. Застосовується для видалення залишків щитовидної залози після хірургічних втручань при диференційованих пухлинах щитовидної залози та при лікуванні метастазів, що накопичують йод.

Протипоказання

Натрію йодид Na131I для ін’єкцій не слід застосовувати:

жінкам з доведеною або передбачуваною вагітністю (або коли вагітність не була виключена);

жінкам, які годують груддю;

пацієнтам з підвищеною чутливістю до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин;

для діагностики дітей віком до 10 років;

для сцинтиграфії щитовидної залози, за винятком випадків раку щитовидної залози або якщо йод-123 або технецій-99m недоступні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Багато речовин впливають на механізми зв’язування йодиду з білками, на фармакокінетику препарату або змінюють наслідки впливу радіоактивного йоду. Це говорить про необхідність ознайомлення з усіма препаратами, що застосовує пацієнт, та прийняття рішення про можливе припинення застосування інших препаратів перед введенням Натрію йодиду Na131I для ін’єкцій.

У таблиці 5 вказано час, на який необхідно припинити введення деяких лікарських засобів.

Таблиця 5

Діюча речовинаТермін, на який необхідно припинити застосування зазначених речовин перед введенням натрію йодиду (131I)
Лікарські засоби, які блокують функцію щитовидної залози, наприклад, карбімазол, метамізол, пропіоурацил, перхлорати2–5 днів до початку обстеження/лікування
Саліцилати (високі дози), глюкокортикостероїди, нітропрусид натрію, нітрати, сульфобромофталеїн, пероральні антикоагулянти, антигістамінні препарати, протипаразитарні, пеніцилін, сульфаніламіди, толбутамід, тіоціанат, тіопентал1 тиждень
Фенілбутазон1–2 тижні
Відхаркувальні лікарські засоби та вітаміни, що містять йод4 тижні
Трийодтиронін2 тижні
Ліотиронін4 тижні
Аміодарон3–6 місяців
Препарати для місцевого застосування, що містять сполуки йоду1–9 місяців
Контрастні лікарські засоби, розчинні у воді1–2 місяці
Контрастні лікарські засоби, нерозчинні у воді3–6 місяців

Особливості застосування

При визначенні доз слід враховувати індивідуальне співвідношення користі/ризику.

Слід застосувати найменшу дозу, достатню для отримання бажаного результату (діагностичного або терапевтичного).

Ризик реакцій гіперчутливості (включаючи анафілактичні та анафілактоїдні) після введення лікарського засобу Натрію йодид Na131I для ін’єкцій дуже низький. Однак його слід мати на увазі і передбачити можливість надання негайної допомоги в таких випадках.

Введення цього препарату у більшості хворих викликає поглинання високої дози іонізуючого випромінювання, однак немає жодних повідомлень про підвищену частоту виникнення раку, лейкозу або мутацій у осіб, що отримували йод-131 при доброякісних захворюваннях щитовидної залози. У пацієнтів, які отримували йод-131 при раку щитовидної залози, ризик розвитку вторинних пухлин є дещо підвищеним у порівнянні з особами, хворими на рак щитовидної залози, яким не застосовували йод-131.

Відсутні дані про підвищену частоту виникнення раку, лейкозу або мутації в людей, які отримували Натрію йодид Na131I для ін’єкцій з діагностичною метою.

Введення високих доз активності йоду-131 може викликати запалення слинних залоз. Немає переконливих доказів того, що стимуляція секреції слини може запобігти цьому небажаному ефекту. У пацієнтів з активною офтальмопатією (особливо у курців) введення йоду-131 може погіршити офтальмопатію. У такому випадку слід розглянути питання про призначення стероїдів під час терапії з Натрію йодид Na131I для ін’єкцій або використання альтернативних методів лікування гіпертиреозу.

Через ризик радіаційного забруднення навколишнього середовища слід проявляти обережність при терапії радіоактивним йодом пацієнтів, які не дотримуються вимог медичного персоналу, а також пацієнтів із нетриманням сечі.

Ниркова недостатність

Особливої уваги потребують пацієнти з порушенням функції нирок. Цим пацієнтам необхідно вибрати правильну дозу активності йоду-131, враховуючи обмежену можливість його виведення.

Діти

При лікуванні дітей слід враховувати більшу чутливість їхніх тканин до іонізуючого випромінювання і більшу очікувану тривалість життя. Ці фактори слід враховувати при виборі методів лікування, беручи до уваги також і інші терапевтичні можливості.

Підготовка пацієнта.

Перед лікуванням препаратом Натрію йодид Na131I для ін’єкцій пацієнт повинен дотримуватися дієти з низьким вмістом йоду, що може викликати збільшення його поглинання щитовидною залозою.

Перед початком лікування раку щитовидної залози лікарським засобом Натрію йодид Na131I для ін’єкцій можна тимчасово припинити застосування тиреоїдних гормонів для підвищення поглинання Натрію йодиду Na131I для ін’єкцій раковими клітинами. З тією ж метою можна призначити рекомбінантний людський ТТГ (rhТТГ).

У період лікування гіпертиреозу Натрію йодидом Na131I для ін’єкцій рекомендується припинення застосування тиреотропних препаратів.

Після введення препарату

Деякі пацієнти, які отримують лікувальну дозу Натрію йодиду Na131I для ін’єкцій, повинні бути госпіталізовані з урахуванням необхідності дотримання принципів радіаційного захисту.

Необхідність госпіталізації визначається протоколами лікування.

У разі введення великих доз препарату, наприклад, з метою лікування раку щитовидної залози, ризик опромінення сечового міхура може бути зменшений шляхом прийому пацієнтом великої кількості рідини, внаслідок чого відбувається часте випорожнення сечового міхура.

Рекомендується застосування контрацепції протягом принаймні 4 місяців після лікування Натрію йодидом Na131I для ін’єкцій.

Після введення препарату Натрію йодид Na131I для ін’єкцій рекомендується уникати контакту з іншими людьми, особливо дітьми та вагітними жінками, на період часу, зазначеного у затверджених протоколах лікування.

Особливі застереження

Препарат містить від 1,2 до 1,3 мг натрію на 1 мл; це слід враховувати у разі, коли хворі перебувають на дієті з низьким вмістом натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Жінки репродуктивного віку

Перед призначенням препарату жінкам репродуктивного віку необхідно визначити, чи не вагітна пацієнтка. Будь-яка жінка, що має затримку менструації, повинна вважатися вагітною, поки не буде доведено протилежне.

У разі сумнівів про можливу вагітність (якщо в жінки затримка менструації або цикл в неї дуже нерегулярний тощо) пацієнтці необхідно запропонувати альтернативні методи діагностики/лікування без використання іонізуючого випромінювання (якщо такі є).

Рекомендується використовувати контрацепцію протягом принаймні 4 місяців після лікування Натрію йодидом Na131I для ін’єкцій. Можна також розглянути рекомендацію контрацепції протягом аналогічного періоду часу після введення Натрію йодиду Na131I для ін’єкцій з діагностичною метою пацієнтам з диференційованим раком щитовидної залози.

Вагітність

Застосування Натрію йодиду Na131I для ін’єкцій протипоказане у разі підтвердженої вагітності або коли вона не може бути виключена (доза іонізуючого випромінювання, що поглинається маткою, становить 11–511 мГр, і щитовидна залоза плода в другому і третьому триместрах вагітності інтенсивно накопичує йод).

У разі діагнозу диференційованого раку щитовидної залози під час вагітності лікування Натрію йодидом Na131I для ін’єкцій слід відкласти до завершення вагітності.

Годування груддю

Перед застосуванням радіофармацевтичного препарату жінці, що годує груддю, необхідно розглянути можливість відстрочення прийому препарату до моменту, поки вона перестане годувати груддю.

У разі необхідності застосування Натрію йодиду Na131I для ін’єкцій жінці, яка годує груддю, слід припинити грудне вигодовування.

Репродуктивна функція

Лікування раку щитовидної залози радіоактивним йодом може призвести до порушення репродуктивної функції у чоловіків і жінок.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Немає даних.

Спосіб застосування та дози

Натрію йодид Na131I для ін’єкцій — це розчин для внутрішньовенного введення. Препарат призначений для прямого введення пацієнтам в дозах різної радіоактивності залежно від показань. Доза активності для пацієнта визначається спеціалістом з радіологічної медицини.

Доза активності, що застосовується для діагностики

Для сцинтиграфії щитовидної залози з метою діагностики доброякісних захворювань щитовидної залози і вивчення кінетики радіоактивного йоду в щитовидній залозі рекомендується призначати 0,15–4 МБк Натрію йодиду Na131I для ін’єкцій протягом 24 годин до випробування. Експертиза поглинання йоду щитовидної залози виконується залежно від показань через 4–6 годин або протягом перших декількох днів після введення Натрію йодиду Na131I для ін’єкцій.

Хворим з диференційованим раком щитовидної залози рекомендовано застосовувати 37–240 МБк (зазвичай 37–74 МБк) натрію йодиду (131I). Сцинтиграфія всього тіла зазвичай робиться через 72 години (або більше) після прийому Натрію йодиду Na131I для ін’єкцій.

З огляду на Європейську Директиву 97/43/Євратом і поточну практику в Європі, ці рекомендації потрібно розглядати тільки як загальне керівництво. Слід зазначити, що в кожній країні фахівець з ядерної медицини встановлює діагностичні контрольні рівні (діагностичний референтний рівень (DRL)) залежно від затверджених норм. Призначення доз, більших, ніж встановлено місцевими правилами DRL, повинно бути виправдане.

Доза активності, що застосовується для лікування

Дорослі

• Лікування гіпертиреозу і зобу.

Натрію йодид Na131I для ін’єкцій активністю 200–800 МБк, як правило, може бути введений повторно. Терапевтична активність йоду залежить від захворювання, темпів зміни розміру або самого розміру щитовидної залози, поглинання йоду щитовидною залозою та ефективного напіврозпаду Натрію йодиду Na131I для ін’єкцій у щитовидній залозі. Перед введенням препарату необхідно зменшити клінічні ознаки гіпертиреозу, проводячи відповідне фармакологічне лікування.

• Абляція тканин щитовидної залози, лікування метастатичного раку щитовидної залози.

Після тиреоїдектомії, для того щоб завершити видалення залишкової тканини щитовидної залози, призначають дозу активності Натрію йодиду Na131I для ін’єкцій, як правило, 1850–3700 МБк. Ця доза може варіюватися залежно від кількості тканини, залишеної після операції, і швидкості поглинання йоду. Якщо радіоізотопне лікування стосується метастазів, зазвичай вводять 3700–11100 МБк активності натрію йодиду-131.

Діти

Застосування радіоактивного йоду дітям можливе після ретельного розгляду з урахуванням клінічних показань і оцінки співвідношення ризик/користь для цієї групи пацієнтів. Терапевтична активність розраховується як і для дорослих, але можна розглянути питання про зміну дози залежно від маси тіла та/або віку дитини.

Слід мати на увазі, що віддалені потенційні побічні реакції, пов’язані із введенням Натрію йодиду Na131I для ін’єкцій дітям (особливо у віці до 10 років), спостерігаються частіше, ніж у дорослих.

Інструкція з приготування радіофармацевтичного препарату

Радіофармацевтичний препарат поставляється в готовому до застосування вигляді.Радіофармацевтичне обладнання та реагенти повинні бути підготовлені таким чином, щоб забезпечити необхідні умови безпеки з точки зору впливу іонізуючого випромінювання. Необхідно вжити відповідних запобіжних заходів з метою забезпечення стерильності препарату.

Не відкривайте флакон до дезінфекції пробки. Слід набрати розчин через пробку за допомогою одноразового шприца, обладнаного відповідною кришкою і одноразовою голкою, або за допомогою автоматизованої системи для ін’єкцій. Не використовуйте препарат, якщо флакон пошкоджений.Будь-які невикористані залишки лікарського засобу або його відходи слід утилізувати згідно з місцевими правилам.

Діти

З діагностичною метою застосування препарату дітям віком до 10 років протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). Застосовується для лікування дітей, хворих на високодиференційований рак щитовидної залози.

Передозування

Лікарський засіб поставляється у вигляді розчину з відомою активністю, що дає змогу лікарю контролювати дозу, яка повинна бути надана пацієнту.

У разі введення надмірної кількості радіоактивних речовин вплив великих доз радіації можна звести до мінімуму шляхом блокування надходження радіоактивних речовин у тканини щитовидної залози такими засобами, як перхлорат калію, або викликати блювання, посилити діурез.

Побічні реакції

Вплив іонізуючого випромінювання для кожного пацієнта повинен бути виправданим очікуваною користю від застосування радіофармацевтичного препарату.

Частота побічних реакцій після введення препарату, представлена в таблиці 6, визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (частоту не можна визначити на підставі наявних даних).

Таблиця 6

Побічні реакції у разі застосування з діагностичною метою

Порушення імунної системи 
НевідомоРеакції гіперчутливості
Розлади шлунка і кишечника: 
НевідомоНудота, блювання
Уроджені дефекти, сімейні та генетичні захворювання 
НевідомоВроджені порушення функції щитовидної залози

Вплив іонізуючого випромінювання пов’язаний з ризиком розвитку раку і вроджених дефектів.

На сьогодні наявні дані вказують на низьку ймовірність виникнення таких побічних реакцій у разі застосування препарату для діагностичних випробувань в ядерній медицині.

Таблиця 7

Побічні реакції у разі застосування терапевтичних доз

Порушення крові і лімфатичної системи 
НевідомоСупресія кісткового мозку, в тому числі значна тромбоцитопенія, еритроцитопенія та/або лейкопенія
Розлади з боку органів зору 
НечастоСиндром сухості ока, набуті стриктури слізних проток
НевідомоТиреоїдна офтальмопатія
Розлади шлунка і кишечника: 
Дуже частоТимчасове або стійке запалення слинних залоз, у тому числі сухість в порожнині рота, нудота
РідкоБлювання
Ендокринні порушення 
Дуже частоГіпотиреоз
НевідомоЗагострення тиреотоксикозу, хвороба Грейвса, гіпофункція паращитовидних залоз, гіперфункція паращитовидних залоз
Новоутворення доброякісні, злоякісні та не уточнені (включаючи кісти та поліпи) 
НечастоЛейкоз
НевідомоРак шлунка, сечового міхура та молочної залози
Порушення з боку імунної системи 
НевідомоПідвищена чутливість
Розлади репродуктивної системи та молочних залоз 
НевідомоПорушення репродуктивної функції у чоловіків і жінок
Уроджені дефекти, сімейні та генетичні захворювання 
НевідомоВроджені порушення функції щитовидної залози
Травми, отруєння і ускладнення після процедур 
Дуже частоПроменеві ураження тканин, в тому числі радіаційний тиреоїдит; біль, викликаний опроміненням
РідкоСтеноз трахеї

Ранні наслідки

Повідомлялося про променеву пневмонію і фіброз легенів у пацієнтів з метастазами в легені.

Слід врахувати можливість виникнення місцевого набряку головного мозку та/або загострення існуючого набряку мозку у пацієнтів з метастазами раку щитовидної залози в центральній нервовій системі.

Пізні наслідки

Після лікування тиреотоксикозу лікарським засобом Натрію йодид Na131I для ін’єкцій може виникнути гіпотиреоз. Він може спостерігатися протягом тижнів або років після лікування, що потребує відповідного контролю функції щитовидної залози та можливої заміни гормонотерапії. Гіпотиреоз, як правило, не виникає до 6–12 тижнів після лікування.

Із затримкою від декількох місяців до 2 років після лікування радіоактивним йодом можуть виникнути порушення функції слинних залоз і/або слізних каналів із супутнім синдромом сухості. Порушення прохідності слізних каналів може призвести також до надмірної сльозотечі, як правило, в період 3–16 місяців після лікування радіоактивним йодом. Описано випадки розвитку раку слинних залоз в результаті запалення слинних залоз, викликаного радіоактивним йодом.

Пізнім наслідком також є виникнення оборотного або в дуже рідкісних випадках необоротного пригнічення функцій кісткового мозку з ізольованою тромбоцитопенією або еритроцитопенією. Зазначені ускладнення виникають з більшою ймовірністю після прийому одноразової дози з активністю, що перевищує 5000 MБк, або повторних доз з інтервалом менше ніж 6 місяців та можуть призвести до летального наслідку.

Лікування раку щитовидної залози радіоактивним йодом може призвести до порушення репродуктивної функції у чоловіків та жінок. Оборотні погіршення сперматогенезу виникають при активності понад 1850 МБк. Клінічно значущі побічні реакції, включаючи олігоспермію та азооспермію, та підвищення концентрації в плазмі ФСГ спричиняє введення більше ніж
3700 МБк йоду-131.

Дози іонізуючого випромінювання, одержувані в процесі терапії Натрію йодидом Na131I для ін’єкцій, можуть викликати більш часте виникнення пухлин і мутацій. У всіх випадках необхідно переконатися в тому, що ризики, пов'язані з випромінюванням, менші, ніж ризики, пов’язані з хворобою.

Повідомлення про випадки побічних реакцій

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/.

Термін придатності

28 днів з дати виготовлення, що зазначена в спеціальному сертифікаті.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка

Порціями по 1000 МБк, 2000 МБк, 4000 МБк, 5000 МБк, 7000 МБк у флаконах об’ємом 10 мл.

Герметично закриті флакони транспортують у свинцевому контейнері.

Категорія відпуску

За рецептом.

Застосовують тільки в умовах стаціонару. Поставляється тільки у спеціалізовані медичні заклади, що мають дозвіл на роботу з радіофармацевтичними препаратами. Для кожної поставки РФП надається спеціальний сертифікат.

Виробник

Національний Центр Ядерних Досліджень/National Centre for Nuclear Research.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

вул. Анджея Солтана 7, Отвоцк, 05–400, Польща/ul. Andrzeja Soltana 7, Otwock, 05–400, Poland.