Тріметабол (Trimetabol) (268111) - інструкція із застосування ATC-класифікація

DL-карнітину гідрохлорид - 7,5 г

L-лизина гидрохлорид - 5 г

Тріметабол належить до препаратів, що впливають на травну систему та метаболізм, до лікарських засобів, що підвищують імунітет. Речовини, що входять до його складу, популярні серед професійних спортсменів у період підготовки до змагань. Однак спортсмени зазвичай вживають ці речовини у вигляді біологічно активних добавок, як монокомпонентних, так і комбінованих. Але незважаючи на хороші результати, дієтичні добавки не слід рекомендувати з терапевтичною метою, оскільки вимоги до їх виробництва, якості та дотримання доз не такі суворі, як до лікарських засобів. На відміну від біодобавок, Тріметабол є зареєстрованим в Україні лікарським засобом, що дозволяє визначати показання до його застосування в умовах доказової медицини.

Як застосовувати Тріметабол

Розчин Тріметаболу готується в разі необхідності. Препарат виготовляється у зручній для цієї мети формі — флакон з розчином, у який потрібно висипати порошок з пакету та розмішати до повного розчинення. Діючими речовинами розчину є DL-карнітину гідрохлорид та L-лізину гідрохлорид, а в порошку як активні компоненти містяться ципрогептадину ацефілінат (метопін), вітамін В₁ (тіаміну гідрохлорид), вітамін В₆ (піридоксину гідрохлорид) та вітамін В₁₂ (ціанокобаламін). Отриману суміш у подальшому можна зберігати в зачиненому флаконі протягом місяця при кімнатній температурі або в прохолодному місці (після цього терміну властивості препарату можуть змінюватися).
Тріметабол приймають зазвичай 3 р/добу за 30 хв до чергового прийому їжі. Разова доза при цьому залежить від віку пацієнта: для дітей віком 2–3 роки — 2,5 мл, віком 3–6 років — 5 мл, а для дітей віком старше 6 років та дорослих — 5–10 мл залежно від маси тіла, клінічної ситуації та кінцевої мети прийому препарату. Препарат має приємний смак фруктового сиропу, тому його не потрібно чимось додатково розводити, однак можна запивати водою. Тривалість курсу прийому Тріметаболу визначається індивідуально, але зазвичай терапевтичний курс становить близько 2 міс (інструкція МОЗ України).

Як діють складові Тріметаболу та коли застосовуються

Основна дія Тріметаболу забезпечуються за рахунок ципрогептадину ацефілінату. Його похідна метопін застосовується в медицині завдяки тому, що діє як антагоніст серотоніну та гістаміну (Noble R.E., 1969). Антисеротоніновий ефект речовини розвивається внаслідок його властивості блокувати кальцієві канали. Завдяки цьому ципрогептадин стимулює латеральні ядра гіпоталамуса (а вони відповідають за контроль апетиту) і не діють на інші відділи нервової системи (Марушко Ю.В., 2018). Хоча спочатку ципрогептадин розроблявся як речовина для лікування вазомоторного риніту, алергічного кон’юнктивіту та холодової кропив’янки, на сьогодні викликають інтерес саме його системні антисеротонінові ефекти (Watemberg N.M., 1999).
Ципрогептадин зарекомендував себе як ефективний та безпечний засіб для підвищення апетиту та стимулювання збільшення м’язової маси як у дорослих, так і в дітей (Sant’Anna A.M., 2014). Причому такий ефект спостерігається не лише у пацієнтів із соматичними захворюваннями — покращення апетиту та збільшення маси тіла відмічені також у хворих на нервову анорексію (Halmi K.A., 1986). Також ципрогептадин може бути рекомендований для лікування таких функціональних гастроінтестинальних розладів, як функціональна диспепсія, функціональний абдомінальний біль, абдомінальна мігрень, синдром подразненого кишечнику, синдром циклічного блювання (Krasaelap A., 2017).
В експерименті на кролях було доведено (Zhang Q.Z., 1992), що здатність ципрогептадину блокувати серотонінові S₂- та гістамінові H₁-рецептори також забезпечує підвищення толерантності організму до травмуючих факторів, оскільки зменшує вираженість шокових розладів мікроциркуляції. Припускається (Ambrus J.L., 1995), що протишоковий ефект ципрогептадину можна пояснити його здатністю до серотонін-індукованої та АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів.
Завдяки антисеротоніновому ефекту препарати із ципрогептадином можуть бути рекомендовані для лікування при серотоніновому синдромі (McDaniel W.W., 2001). Серотоніновий синдром — це своєрідний небезпечний побічний ефект від передозування наркотиків (кокаїн, амфетамін, ЛСД, екстазі) або лікарських засобів (трициклічні антидепресанти, інгібітори МАО, препарати літію), що підвищують серотонінергічну передачу.
Карнітин — це умовно незамінна амінокислота, яка у великій кількості міститься у скелетних м’язах. До її функцій належать транспорт жирних кислот у мітохондрії, участь у процесах гліколізу та мітохондріального β-окиснення (Huang A., 2012), а головне — йому властива здатність гальмувати процеси використання амінокислот для отримання енергії. Дослідження показали, що L-карнітин знижує рівень маркерів катаболізму пуринів та вивільнення вільних радикалів, які викликають м’язову болісність після інтенсивного фізичного навантаження. Окрім того, карнітин позитивно впливає на процеси кисневого обміну в міокарді, у результаті чого підвищується загальна витривалість при фізичних навантаженнях. Він легко проникає через ГЕБ, тому реалізує свої ефекти не лише у м’язах, а й у нервовій тканині (Ribas G.S., 2014). У Тріметаболі карнітин представлений у вигляді суміші L- та D-ізомерів. При цьому L-карнітин характеризується більшою біодоступністю, а D-карнітин — накопичувальним ефектом та тривалою дією навіть після припинення прийому препарату (Марушко Ю.В., 2018).
Завдяки наявності у складі L-карнітину Тріметабол може бути рекомендований спортсменам. І якщо у спортсменів-аматорів препарат буде сприяти нарощуванню м’язової маси, підвищенню витривалості та працездатності, відновленню після фізичних навантажень (Huang A., 2012), то у професійних спортсменів на перший план виходять кардіотропні властивості L-карнітину — препарат може застосовуватися для профілактики кардіоміопатії (Гуніна Л.М., 2016).
Що цікаво, препарати з L-карнітином можуть бути включені у схеми лікування як чоловічого (Mongioi L., 2016), так і жіночого безпліддя (Agarwal A., 2018). Дослідженнями доведено (Shang X.J., 2015), що регулярний прийом цієї речовини сприяє покращенню параметрів якості сім’яної рідини та підвищенню шансів настання спонтанної вагітності у парах, де у чоловіка діагностована олігоастенозооспермія. Перспективним також вважається застосування L-карнітину в репродуктології — він підвищує виживаність ембріонів, отриманих in vitro (Kitano Y., 2018). Враховуючи такі властивості, Тріметабол можна застосовувати з профілактичною або лікувальною метою тим, хто планує вагітність.
L-карнітин характеризується антиоксидантними, протизапальними та антиапоптотичними властивостями, тому в останні роки ведуться дослідження його нефропротекторного потенціалу за наявності медикаментозно-індукованих нефропатій (Jafari A., 2013). Окрім того, ці властивості L-карнітину дозволяють захистити тканини в умовах змодельованого ішемічно-реперфузійного пошкодження (Moghaddas A., 2018). Враховуючи такі ефекти, ця речовина має перспективи для застосування в діабетології (Dambrova M., 2015), кардіології, неврології і, що актуально, — у геронтології (Sizova Z.M., 2019).
L-лізин — це незамінна амінокислота, яка не синтезується у людському організмі та обов’язково має надходити з їжею. Він включений до складу Тріметаболу в основному завдяки своєму негормональному анаболічному ефекту. L-лізин в організмі конвертується в ацетил-КоА — ключовий компонент вуглеводного метаболізму та отримання енергії. Також ця речовина виступає в якості основного компоненту реакцій синтезу білків, бере участь у процесах еритропоезу, росту сполучної тканини (за рахунок синтезу колагену) та кісткової тканини. L-лізин може використовуватися як допоміжний засіб для профілактики та лікування остеопорозу, оскільки суттєво підвищує всмоктування кальцію в ШКТ (Civitelli R., 1992). Окрім того, він стимулює виділення шлункового та панкреатичного соку і таким чином покращує процеси травлення (Марушко Ю.В., 2018).
Висока антиоксидантна та протизапальна активність (інгібує викид прозапального цитокіну IL-6) L-лізину забезпечує можливість його застосування в інтенсивній терапії такого захворювання, як гострий панкреатит. Він ефективно перешкоджає пошкодженню паренхіми органу, викликаної як інфекційними, так і хімічними агентами (Al-Malki A.L., 2015).
Для L-лізину також характерні нейротропні ефекти — за аналогією з ципрогептадином він чинить антисеротонінову дію як його конкурентний антагоніст. Однак він діє на аркуатне (дугоподібне) ядро гіпоталамусу, у результаті чого підвищується толерантність до болю та знижується постстресорна агресивність (Severyanova L.A., 2019).
Вітаміни групи В (В₁, В₆, В₁₂) виконують допоміжну функцію. Їх основне завдання — виступати в якості коферментів метаболізму жирів, вуглеводів та білків. Зокрема, тіамін сприяє синтезу актину та міозину — білків, які забезпечують скоротливі властивості поперечно-смугастих м’язів. Піридоксин відповідає за адекватне функціонування ЦНС та периферичних нервів, а також бере участь у процесах використання ненасичених жирних кислот для отримання енергії. Ціанокобаламін необхідний для нормальних процесів синтезу ДНК в цілому і для покращення процесів еритропоезу зокрема (Марушко Ю.В., 2018).
Описаний досвід застосування Тріметаболу у складі комплексної терапії для лікування дітей із поєднаною вродженою патологією для підготовки до можливої операції на серці (Лимаренко М.П., 2014). У подібних ситуаціях необхідність застосування препаратів з анаболічним ефектом зумовлена тим, що гіпотрофія свідчить про такі порушення обміну речовин, які в подальшому будуть перешкоджати нормальній реабілітації, а також підвищують операційні ризики.
Також Тріметабол зарекомендував себе у педіатричній практиці для лікування вегетативної дисфункції за гіпотонічним типом. Після курсу лікування препаратом відмічається покращення серцевої діяльності, нормалізується сон та покращується настрій (Марушко Ю.В., 2018). Завдяки наявності ципрогептадину препарат може бути призначений у складі комплексної терапії для лікування дитячих мігреней та вертиго (Lehrer J.F., 2004).
Можливе застосування Тріметаболу в якості допоміжного препарату під час курсу лікування туберкульозу, оскільки такі хворі часто виснажені та потребують нутрітивної підтримки. Тим більше, що піридоксин здатен зменшувати вираженість нейротоксичних ефектів ізоніазиду (інструкція МОЗ України).
Препарат також може застосовуватися для покращення стану пацієнтів психіатричного профілю, оскільки депресивні розлади та порушення харчової поведінки часто пов’язані з відсутністю апетиту та виснаженням. Однак необхідно враховувати, що одночасний прийом ципрогептадину та антидепресантів може викликати посилення побічних ефектів останніх. Поєднання із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну може стати причиною рецидиву депресії, а з трициклічними антидепресантами — пригнічувальної дії на ЦНС. Також пригнічення психомоторних реакцій може бути наслідком поєднання Тріметаболу з алкоголем, снодійними, седативними та анксіолітичними засобами (інструкція МОЗ України).

Висновок

Тріметабол покращує апетит, що сприяє збільшенню маси тіла. Тому клінічні показання до застосування препарату вельми різноманітні — вони зумовлені великим спектром гострих та хронічних захворювань, які перешкоджають нормальному засвоєнню їжі, а також особливостями способу життя та навантажень здорових спортсменів. Однак компоненти, що входять до його складу, становлять інтерес для сучасних дослідників, оскільки чинять позитивний вплив при тих патологічних процесах, які не пов’язані з органічними змінами, але суттєво впливають на якість життя.