СПІОЛТО® РЕСПІМАТ®

Берінгер Інгельхайм

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

р-н д/інг. 2,5 мкг/інг + 2,5 мкг/інг картридж з інгал. Респімат® 4 мл, 60 ингаляцій, № 1
Олодатерол 2,5 мкг/інг
Тіотропій 2,5 мкг/інг

№ UA/15523/01/01 з 10.11.2016 до 10.11.2021 За рецептом A

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинаміка

Механізм дії. Препарат Спіолто Респімат містить два активних інгредієнти: тіотропій, антагоніст мускаринових рецепторів тривалої дії, і олодатерол, β2-адреноміметик тривалої дії.

Два активних інгредієнти виявляють додаткову бронходилататорну активність за допомогою різного механізму дії. Оскільки вважається, що мускаринові рецептори переважають в центральних дихальних шляхах, а β2-адренорецептори мають високий рівень експресії в периферичних дихальних шляхах, комбінація тіотропію і олодатеролу повинна забезпечувати оптимальну бронходилататорну активність у всіх частинах легень.

Тіотропій. Тіотропію бромід є специфічним антагоністом мускаринових рецепторів тривалої дії. Тіотропій має подібну спорідненість з підтипами рецепторів М15. У дихальних шляхах тіотропію бромід конкурентно і зворотно зв’язується з М3-рецепторами бронхіальних гладких м’язів, протидіючи холінергічному (бронхозвужувальному) впливу ацетилхоліну, що призводить до розслаблення бронхіальних гладких м’язів. Ефект був дозозалежним і тривав більше 24 год. Оскільки тіотропій є бронхоселективним N-четвертинним антихолінергіком, шляхом інгаляції він демонструє прийнятний терапевтичний діапазон до появи системних антихолінергічних ефектів.

Олодатерол. Олодатерол має високу спорідненість і селективність щодо β2-адренорецепторів людини.

Дослідження in vitro показали, що агоністична активність олодатеролу по відношенню до β2-адренорецепторів в 241 разів перевищує активність по відношенню до β1-адренорецепторів і в 2299 разів — до β3-адренорецепторів.

Олодатерол діє шляхом зв’язування й активації β2-адренорецепторів після місцевого введення шляхом інгаляції.

Активація β2-адренорецепторів в дихальних шляхах призводить до стимуляції внутрішньоклітинної аденілциклази, яка бере участь в синтезі циклічного 3,5-аденозинмонофосфату (цАМФ). Підвищення рівня цАМФ викликає бронходилатацію, розслабляючи гладкі м’язи в дихальних шляхах. Олодатерол є селективним агоністом β2-адренорецепторів тривалої дії, характеризується швидким початком дії і тривалим збереженням ефекту протягом не менше 24 год.

β-адренорецептори діляться на 3 підвиди: β1-адренорецептори, які локалізовані в основному на гладких м’язах серця, β2-адренорецептори — на гладких м’язах дихальних шляхів і β3-адренорецептори, що містяться в жировій тканині. β2-агоністи викликають бронходилатацію. Незважаючи на те що β2-адренорецептори є переважаючими адренорецепторами в гладких м’язах дихальних шляхів, вони присутні також і на поверхні багатьох інших клітин, в тому числі в епітелії й ендотелії легень і серця. Точна функція β2-рецепторів в серці невідома, але їх наявність вказує на можливість впливу на серце навіть високоселективних β2-адреноміметиків.

Фармакокінетика. При застосуванні тіотропію і олодатеролу в комбінації в формі для інгаляцій фармакокінетичні параметри обох компонентів були аналогічні тим, які відзначені при прийомі кожного активного компонента окремо.

Тіотропій і олодатерол демонструють лінійну фармакокінетику в терапевтичному діапазоні. Після повторних інгаляцій препарату 1 раз на добу рівноважний стан тіотропію досягається на 7-й день. Рівноважний стан олодатеролу досягається через 8 днів при інгаляціях 1 раз на добу, а ступінь впливу підвищувався в порівнянні із застосуванням разової дози в 1,8 раза.

Абсорбція

Тіотропій. При інгаляції здоровими добровольцями молодого віку дані про виведення з сечею показують, що близько 33% дози інгаляції через інгалятор Респімат потрапляє в системний кровотік. Пероральні розчини тіотропію характеризуються абсолютною біодоступністю в межах 2–3%. Концентрація тіотропію в плазмі крові досягає максимального рівня через 5–7 хв після інгаляції через інгалятор Респімат.

Олодатерол. У здорових добровольців після інгаляції препарату біодоступність олодатеролу становила близько 30%, тоді як біодоступність олодатеролу після застосування всередину у формі розчину — <1%. Концентрація олодатеролу в плазмі крові досягає максимального рівня зазвичай протягом 10–20 хв після інгаляції через інгалятор Респімат.

Розподіл. Тіотропій на 72% зв’язується з білками плазми крові і характеризується об’ємом розподілу 32 л/кг. Дослідження на щурах показали, що тіотропій не проникає через гематоенцефалічний бар’єр значною мірою.

Олодатерол приблизно на 60% зв’язується з білками плазми крові і характеризується об’ємом розподілу 1110 л. Олодатерол є субстратом для P-gp, переносників накопичення OAT1, OAT3 і OCT1. Олодатерол не є субстратом для таких переносників накопичення: BCRP, MRP, OATP2, OATP8, OATP-B, OCT2 і OCT3.

Біотрансформація

Тіотропій. Ступінь біотрансформації низький. Це підтверджується виведенням з сечею 74% препарату в незміненому вигляді після в/в введення. Тіотропій як ефір неферментативно розпадається до спирту і кислоти (N-метилскопін, дитіенілгліколева кислота відповідно), що не зв’язуються з мускариновими рецепторами. Далі з досліджень in vitro на мікросомах печінки і гепатоцитах людини тіотропій (<20% дози після в/в введення) метаболізується шляхом залежного від цитохрому Р450 (CYP) 2D6 і 3A4 окиснення і подальшої глутатіонової кон’югації з утворенням різних метаболітів фази IIв.

Олодатерол значною мірою метаболізується шляхом безпосереднього глюкуронування і О-деметилювання метоксильованих частини молекули з подальшою кон’югацією. З 6 ідентифікованих метаболітів з β2-рецепторами зв’язується тільки одна некон’югована деметильована похідна. Однак цей метаболіт не виявлявся в плазмі крові після тривалого інгаляційного застосування препарату в рекомендованій терапевтичній дозі або в дозах, що перевищують терапевтичну в 4 рази. У О-деметилювання олодатеролу беруть участь цитохром Р450 ізоензими CYP 2C9 та CYP 2C8 та (незначною мірою) CYP 3A4, тоді як в утворенні глюкуронідів олодатеролу беруть участь ізоформи уридиндифосфатглікозилтрансферази, UGT2B7, UGT1A1, 1А7 і 1А9.

Виведення

Тіотропій. Загальний кліренс тіотропію у здорових добровольців становить 880 мл/хв. При в/в введенні тіотропій в основному виводиться в незміненому вигляді з сечею (74%). Після інгаляції пацієнтів з ХОЗЛ в рівноважному стані виділення з сечею становить 18,6% дози, залишок не абсорбується кишечником і виводиться з калом. Нирковий кліренс тіотропію перевищує швидкість клубочкової фільтрації, що вказує на активне виділення з сечею. Ефективний Т½ тіотропію після інгаляції пацієнтів з ХОЗЛ варіював від 27 до 45 год.

Олодатерол. Загальний кліренс олодатеролу у здорових добровольців становить 872 мл/хв, а нирковий кліренс — 173 мл/хв. Після в/в введення [l4C]-міченого олодатеролу 38% радіоактивної дози було виявлено в сечі та 53% — в калі. Кількість незміненого олодатеролу, виявленого в сечі після в/в введення, становила 19%. Після прийому всередину тільки 9% радіоактивної дози (0,7% незміненого олодатеролу) було виявлено в сечі, тоді як основна частина була виявлена в калі (84%). Більше 90% дози препарату виводилося після в/в введення протягом 5 днів і після прийому всередину — протягом 6 днів. Після інгаляційного застосування препарату екскреція незміненого олодатеролу з сечею протягом інтервалу дозування становила у здорових добровольців 5–7% дози. Концентрація олодатеролу в плазмі крові після інгаляції знижується багатофазно; термінальний Т½ становить близько 45 год.

ПОКАЗАННЯ

підтримувальна бронхолітична терапія для полегшення симптомів у дорослих пацієнтів з ХОЗЛ.

ЗАСТОСУВАННЯ

спосіб застосування. Лікарський засіб призначений тільки для інгаляційного застосування. Картридж можна використовувати тільки з інгаляційним пристроєм Респімат.

Два вдихи за допомогою інгалятора Респімат містять одну дозу.

Дорослі. Рекомендована доза становить 5 мкг тіотропію і 5 мкг олодатеролу у вигляді двох вдихів за допомогою інгалятора Респімат 1 раз на добу в один і той же час доби.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу.

Особливі категорії пацієнтів

Пацієнти похилого віку. Пацієнти похилого віку можуть застосовувати препарат Спіолто Респімат в рекомендованій дозі.

Порушення функції печінки та порушення функції нирок. Препарат Спіолто Респімат містить тіотропій, який виділяється переважно нирками, й олодатерол, який метаболізується переважно в печінці.

Порушення функції печінки. Пацієнти з порушенням функції печінки легкого і середнього ступеня тяжкості можуть застосовувати препарат Спіолто Респімат в рекомендованій дозі.

Немає даних щодо застосування олодатеролу у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки.

Порушення функції нирок. Пацієнти з порушенням функції нирок можуть застосовувати препарат Спіолто Респімат в рекомендованій дозі.

Щодо застосування препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок помірного та тяжкого ступеня (кліренс креатиніну ≤50 мл/хв) див. розділи Особливості застосування та допоміжні речовини.

Препарат Спіолто Респімат містить олодатерол. Досвід застосування олодатеролу у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок обмежений.

Спосіб застосування. Для забезпечення належного застосування лікарського засобу лікар або інший фахівець охорони здоров’я повинен продемонструвати пацієнтові, як застосовувати інгалятор.

Інструкція для пацієнта щодо застосування і догляду за інгалятором. Прочитайте уважно інструкцію для застосування і догляду за інгалятором перед застосуванням Спіолто Респімат.

Якщо інгалятор Спіолто Респімат не використовували більше 7 днів, перед застосуванням слід спрямувати його вниз і натиснути 1 раз на кнопку для вивільнення дози.

Якщо інгалятор Спіолто Респімат не використовували більше 21 дня, повторити кроки 4–6 «Підготовка до першого використання», поки не з’явиться хмара аерозолю. Потім повторити кроки 4–6 ще 3 рази.

Не слід торкатися до елементу для проколу всередині прозорої основи.

Як доглядати за інгалятором. Чистити мундштук, в тому числі металеву частину всередині мундштука, необхідно тільки вологою серветкою з тканини або тканиною не рідше 1 разу в тиждень.

Будь-яка мінімальна зміна кольору мундштука не впливає на функціонування інгалятора Спіолто Респімат.

При необхідності можна протерти інгалятор зовні вологою серветкою з тканини.

Коли слід придбати новий інгалятор Спіолто Респімат. Інгалятор Спіолто Респімат містить 60 вдихів (30 доз) при застосуванні за показаннями (2 вдихи 1 раз на добу).

Індикатор дози показує приблизну кількість залишку препарату. Коли індикатор доходить до червоної зони шкали, це означає, що р-нй залишилося приблизно на 7 днів (14 вдихів). Саме тоді необхідно придбати новий інгалятор Спіолто Респімат.

Як тільки індикатор дози досяг кінця червоної шкали, інгалятор Спіолто Респімат буде автоматично заблокований — більше немає доз для вивільнення. З цього моменту повернути прозору основу буде неможливо.

Не пізніше ніж через 3 міс після першого використання інгалятор Спіолто Респімат необхідно викинути, навіть якщо не весь розчин був використаний.

Підготовка інгаляційного пристрою Спіолто Респімат до першого застосування

1. Видаліть прозору основу. Ковпачок повинен бути закритим. Натисніть на запобіжник і в той же час іншою рукою витягніть прозору основу.

2. Вставте картридж. Підключіть менший картридж в інгалятор. Поставте картридж на тверду поверхню і ретельно натисніть, поки він не стане на місце (до характерного клацання). Не знімайте картридж після того, як він був встановлений в інгалятор.

3. Встановіть прозору основу. Встановіть прозору основу назад на місце до характерного клацання. Прозору основу не слід більше знімати.

4. Поверніть. Ковпачок повинен бути закритим. Поверніть прозору основу в напрямку стрілок, вказаних на етикетці, до клацання (половина оберту).

5. Відкрийте ковпачок повністю.

6. Натисніть. Направте інгалятор Спіолто Респімат вниз. Натисніть кнопку для вивільнення дози. Закрийте кришку.

Повторіть кроки 4–6, поки не з’явиться хмара аерозолю.

Після появи хмари аерозолю повторіть ще 3 рази кроки 4–6.

Тепер інгалятор Спіолто Респімат готовий до застосування. Ці кроки не впливають на кількість наявних доз. Після підготовки інгалятор Спіолто Респімат розрахований на 60 вдихів (30 доз).

Щоденне застосування інгалятора Спіолто Респімат

1. Поверніть. Ковпачок повинен бути закритим.

Поверніть прозору основу в напрямку стрілок, вказаних на етикетці, до клацання (половина оберту).

2. Відкрийте ковпачок повністю.

3. Натисніть. Зробіть повний повільний видих. Охопіть щільно губами мундштук, не закриваючи вентиляційного отвору. Направте інгалятор на задню стінку глотки. Під час виконання повільного глибокого вдиху через рот натисніть кнопку викиду дози і продовжуйте повільно вдихати поки це буде комфортно. Затримайте дихання на 10 с або настільки, наскільки це буде комфортно.

Повторіть кроки «Поверніть», «Відкрийте», «Натисніть», щоб отримати в цілому 2 інгаляції.

Закрийте кришку до наступного використання інгалятора.

Діти. Препарат Спіолто Респімат не застосовувати у дітей (віком до 18 років).

ПРОТИПОКАЗАННЯ

підвищена чутливість до діючих речовин або інших компонентів препарату.

Підвищена чутливість до атропіну або його похідних, наприклад до іпратропію або окситропію, в анамнезі.

ПОБІЧНА ДІЯ

коротка інформація про безпеку лікарського засобу. Багато із зазначених побічних ефектів можна віднести до антихолінергічних властивостей тіотропію або β2-адренергічних властивостей олодатеролу.

Зведена таблиця побічних реакцій. Частота розвитку зазначених нижче побічних реакцій, які спостерігалися в групі пацієнтів, що приймали тіотропій в дозі 5 мкг/олодатерол в дозі 5 мкг (1302 пацієнта), була розрахована на основі зведених даних, отриманих в результаті проведення 5 активних або плацебо-контрольованих клінічних досліджень в паралельних групах у пацієнтів з ХОЗЛ з періодами лікування 4–52 тиж.

У таблиці вказані побічні реакції, які виявлені під час проведення всіх клінічних досліджень препарату Спіолто Респімат, також включені всі побічні реакції, про які повідомлялося раніше при лікуванні кожним з компонентів препарату окремо.

Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 <1/10); нечасто (≥1/1000 – <1/100); рідко (≥1/10 000 – <1/1000) дуже рідко (<1/10 000), невідомо (неможливо визначити за наявними даними).

Системно-органний клас Побічна реакція Частота розвитку
Інфекції та інвазії Назофарингіт Рідко
Порушення з боку обміну речовин та харчування Зневоднення Невідомо
Порушення з боку нервової системи Запаморочення Нечасто
Безсоння Нечасто
Головний біль Нечасто
Порушення з боку органу зору Затуманення зору Рідко
Глаукома Невідомо
Підвищення внутрішньоочного тиску Невідомо
Порушення з боку серця Фібриляція передсердь Нечасто
Відчуття серцебиття Нечасто
Тахікардія Нечасто
Суправентрикулярна тахікардія Рідко
Порушення з боку судинної системи Артеріальна гіпертензія Нечасто
Порушення з боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння Кашель Нечасто
Дисфонія Рідко
Носові кровотечі Рідко
Ларингіт Рідко
Фарингіт Рідко
Бронхоспазм Невідомо
Синусит Невідомо
Порушення з боку травного тракту Сухість у роті Часто
Запор Нечасто
Гінгівіт Рідко
Нудота Рідко
Орофарингеальний кандидоз Рідко
Непрохідність кишечнику, що включає паралітичну непрохідність кишечнику Невідомо
Зубний карієс Невідомо
Дисфагія Невідомо
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба Невідомо
Глосит Невідомо
Стоматит Невідомо
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин, порушення з боку імунної системи Ангіоневротичний набряк Рідко
Кропив’янка Рідко
Підвищена чутливість Рідко
Свербіж Рідко
Анафілактична реакція Невідомо
Висипи Невідомо
Сухість шкіри Невідомо
Інфекція шкіри та виразка шкіри Невідомо
Порушення з боку скелетно-м’язової та сполучної тканини Біль у попереку1 Рідко
Артралгія Рідко
Набряк суглобів Невідомо
Порушення з боку нирок та системи сечовиділення Затримка сечі Рідко
Розлади сечовипускання Рідко
Інфекція сечовивідних шляхів Невідомо
   

1Небажані явища, що спостерігалися на фоні застосування препарату Спіолто Респімат, а не при застосуванні кожного компоненту окремо.

Окремі побічні реакції

Профіль антихолінергічних побічних реакцій. Під час тривалих 52-тижневих клінічних досліджень препарату Спіолто Респімат найчастішою антихолінергічною побічною реакцією була сухість у роті, яка спостерігалася приблизно у 1,7% пацієнтів, які приймали препарат Спіолто Респімат, та у 2,7 і 1% в групі прийому тіотропію в дозі 5 мкг та олодатеролу в дозі 5 мкг відповідно. Сухість у роті призводила до припинення застосування препарату у 1 з 1029 пацієнтів (0,1%), що застосовували препарат Спіолто Респімат.

Серйозні побічні реакції антихолінергічного характеру включають глаукому, запор, непрохідність кишечнику, що включає паралітичну непрохідність кишечнику та затримку сечі.

Профіль β-адренергічних побічних реакцій. Під час тривалих 52-тижневих клінічних досліджень препарату Спіолто Респімат найчастішими β-адренергічними побічними реакціями були відчуття серцебиття, тахікардія та артеріальна гіпертензія.

Олодатерол, один із компонентів препарату Спіолто Респімат, належить до терапевтичного класу β2-адреноміметиків тривалої дії. Тому слід брати до уваги можливість виникнення незазначених вище небажаних ефектів, характерних для усього класу β2-адреноміметиків, таких як аритмія, ішемія міокарда, стенокардія, артеріальна гіпотензія, тремор, нервозність, м’язовий спазм, втома, нездужання, гіпокаліємія, гіперглікемія та метаболічний ацидоз.

Інші категорії пацієнтів. Посилення антихолінергічного впливу може відмічатися зі збільшенням віку.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

бронхіальна астма. Препарат Спіолто Респімат не слід застосовувати у хворих на бронхіальну астму. Ефективність та безпеку препарату Спіолто Респімат при бронхіальній астмі не досліджували.

Гострий бронхоспазм. Препарат Спіолто Респімат не призначений для лікування гострих епізодів бронхоспазму, тобто як швидкодіючий засіб.

Парадоксальний бронхоспазм. Застосування препарату Спіолто Респімат, як і інших інгаляційних лікарських засобів, може призвести до парадоксального бронхоспазму, який іноді може становити загрозу для життя. У разі розвитку парадоксального бронхоспазму слід негайно припинити застосування препарату Спіолто Респміат і розпочати альтернативну терапію.

Антихолінергічна дія, пов’язана з тіотропієм. Глаукома, гіперплазія передміхурової залози або обструкція шийки сечового міхура. З огляду на антихолінергічну активність тіотропію, препарат Спіолто Респімат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із закритокутовою глаукомою, гіперплазією передміхурової залози або обструкцією шийки сечового міхура.

Симптоми з боку органу зору. Пацієнтів слід проінструктувати про неприпустимість потрапляння аерозолю в очі, оскільки це може призвести до преципітації або погіршення глаукоми, болю або дискомфорту в очах, тимчасової нечіткості зору, відчуття появи ореолу або кольорових плям перед очима у поєднанні з почервонінням ока у вигляді гіперемії кон’юнктиви або набряку рогівки. При появі зазначених симптомів у будь-якій комбінації слід відразу ж припинити застосування препарату Спіолто Респімат і негайно звернутися за медичною допомогою.

Зубний карієс. Сухість слизової оболонки ротової порожнини, яка спостерігається при лікуванні антихолінергічними засобами, може в довгостроковій перспективі бути пов’язана із зубним карієсом.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Оскільки підвищення концентрації тіотропію в плазмі крові спостерігається у пацієнтів з помірним або тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≤50 мл/хв), препарат Спіолто Респімат можна застосовувати тільки в разі, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик. Дані про тривале застосування препарату пацієнтами з тяжкими порушеннями функції нирок відсутні (див. Фармакологічні властивості).

Серцево-судинні ефекти. Досвід застосування препарату Спіолто Респімат у пацієнтів з інфарктом міокарда в анамнезі протягом попереднього року, нестабільною або небезпечною для життя серцевою аритмією, які госпіталізовані з приводу серцевої недостатності протягом попереднього року або з діагнозом пароксизмальної тахікардії (>100 уд./хв), обмежений, оскільки ці пацієнти не допускалися до клінічних досліджень. Препарат Спіолто Респімат слід застосовувати з обережністю у таких пацієнтів.

Олодатерол, як і інші β2-адреноміметики, може чинити клінічно значущий вплив на серцево-судинну систему у деяких пацієнтів (почастішання пульсу, підвищення АТ та/або поява відповідних симптомів). У разі виникнення таких ефектів можливе припинення лікування. Крім того, повідомлялося, що β2-адреноміметики призводили до таких змін ЕКГ, як сплощення зубця Т і зниження сегмента ST, хоча клінічне значення цих змін невідоме.

β2-Адреноміметики тривалої дії слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, особливо ІХС, тяжкою серцевою недостатністю, порушенням ритму серця, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, АГ й аневризмою, пацієнтам з судомними розладами або тиреотоксикозом, з встановленим або підозрюваним подовженням інтервалу Q–T (наприклад Q–T >0,44 с) і пацієнтам з незвичайними реакціями на симпатоміметики.

Гіпокаліємія. β2-Адренергічні агоністи у деяких пацієнтів можуть викликати істотну гіпокаліємію, що створює передумови для виникнення небажаних впливів на серцево-судинну систему. Зниження рівня калію в плазмі крові зазвичай короткочасне і не потребує корекції. У пацієнтів з тяжкою формою ХОЗЛ гіпокаліємія може посилюватися гіпоксією і супутнім лікуванням (див. Взаємодія з іншими лікарськими), що може підвищувати ризик розвитку аритмій.

Гіперглікемія. Інгаляційне застосування високих доз β2-адреноміметиків може призвести до підвищення рівня глюкози в плазмі крові.

Анестезія. Слід дотримуватися обережності при плановій операції із застосуванням галогенізованих вуглеводневих анестетиків через підвищену можливість несприятливих наслідків з боку серця при використанні бронходилататорів на основі β-агоністів.

Препарат Спіолто Респімат не слід застосовувати в комбінації з будь-яким іншим лікарським засобом, що містить β2-адреноміметики тривалої дії.

Пацієнтів, які застосовують інгаляційні β2-адреноміметики короткої дії (наприклад 4 рази на добу), необхідно проінформувати про те, що ці препарати використовуються тільки для полегшення гострих симптомів бронхоспазму.

Препарат Спіолто Респімат слід застосовувати не частіше 1 разу на добу.

Підвищена чутливість. Після застосування препарату Спіолто Респімат можливий розвиток реакцій гіперчутливості негайного типу (як і при використанні будь-яких лікарських засобів).

Застосування в період вагітності та годування груддю

Вагітність

Тіотропій. Достатніх даних щодо застосування тіотропію у вагітних немає. Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого негативного впливу з точки зору репродуктивної токсичності при застосуванні препарату в клінічно значущих дозах.

Олодатерол. Клінічних даних про застосування олодатеролу в період вагітності немає. Дані доклінічних досліджень олодатеролу свідчать про ефекти, типові для β2-адреноміметиків при багаторазовому застосуванні в терапевтичних дозах.

В якості запобіжного заходу рекомендується уникати застосування препарату Спіолто Респімат в період вагітності.

Як і інші β2-адреноміметики, олодатерол може пригнічувати скоротливу здатність матки внаслідок релаксуючої дії.

Період годування груддю. Клінічних даних про вплив тіотропію та/або олодатеролу під час годування груддю немає. Рішення про продовження/припинення годування груддю або про продовження/припинення терапії препаратом Спіолто Респімат слід приймати, враховуючи переваги годування груддю для дитини і переваги терапії препаратом для матері.

Фертильність. Клінічні дані про вплив тіотропію й олодатеролу або комбінації цих компонентів на фертильність відсутні. Результати доклінічних досліджень, що проводилися для кожного компонента (тіотропію і олодатерола) окремо, свідчать про відсутність негативного впливу на фертильність.

Діти. Препарат Спіолто Респімат не застосовують у дітей (віком до 18 років).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Досліджень щодо здатності впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами не проводили.

Запаморочення або помутніння зору можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Якщо під час лікування препаратом Спіолто Респімат відзначають запаморочення або помутніння зору, слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

незважаючи на те що спеціальні дослідження взаємодії in vivo препарату Спіолто Респімат з іншими лікарськими засобами не проводилися, Спіолто Респімат застосовували одночасно з іншими препаратами, показаними при лікуванні ХОЗЛ, включаючи симпатоміметичні бронходилататори короткої дії й інгаляційні кортикостероїди, без клінічних ознак взаємодії між лікарськими засобами.

Антихолінергічні засоби. Одночасне застосування тіотропію з іншими антихолінергічними засобами не досліджувалося і тому не рекомендується.

Адренергічні препарати. Одночасне застосування інших адренергічних препаратів (самостійно або як частина комбінованої терапії) може посилювати небажані ефекти препарату Спіолто Респімат.

Ксантинові похідні, стероїди, сечогінні засоби. Одночасне застосування ксантинових похідних, стероїдів або сечогінних засобів (що не належать до групи калійзберігаючих) може посилювати гипокаліємічний ефект адреноміметиків (див. Особливості застосування).

Блокатори β-адренорецепторів можуть послаблювати ефект олодатеролу або протидіяти йому. У цьому випадку перевага віддається застосуванню кардіоселективних блокаторів β-адренорецепторів, хоча і їх слід застосовувати з обережністю.

Інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти та лікарські засоби, які можуть подовжувати інтервал Q–T. Інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти або інші лікарські засоби, які можуть подовжувати інтервал Q–T, можуть посилювати вплив препарату Спіолто Респімат на серцево-судинну систему.

Фармакокінетична взаємодія. У ході досліджень взаємодії при одночасному застосуванні флуконазолу в якості стандартного інгібітора CYP 2C9 відповідного впливу на системну дію олодатеролу не виявлено.

Одночасне застосування кетоконазолу як потужного P-gp та інгібітора CYP 3A4 призводило до збільшення вираженості системної дії олодатеролу приблизно на 70%. Корекції дози Спіолто Респімат не потрібно.

Дослідження in vitro показали, що олодатерол не пригнічує ензими CYP або транспортери препаратів в концентраціях в плазмі крові, які досягаються в клінічній практиці.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

досвід передозування Спіолто Респімат обмежений. Препарат Спіолто Респімат досліджувався в дозі до 5 мкг/10 мкг (тіотропій/олодатерол) у пацієнтів з ХОЗЛ і в дозі до 10 мкг/40 мкг (тіотропій/олодатерол) у здорових пацієнтів; клінічно значущі ефекти не встановлені. Передозування призводило до виражених антимускаринових ефектів тіотропію та/або виражених ефектів олодатеролу як β2-адреноміметика.

Симптоми. Передозування тіотропію з антихолінергічним ефектом. Високі дози тіотропію можуть викликати антихолінергічні ознаки і симптоми.

Однак не виявлено системних антихолінергічних побічних ефектів у здорових добровольців після разової інгаляції дози до 340 мкг тіотропію. Додатково істотних побічних ефектів, крім сухості слизових оболонок ротової порожнини/горла і носової порожнини, не відзначено після 14 днів застосування при дозуванні до 40 мкг тіотропію, розчину для інгаляцій, у здорових добровольців, за винятком явного зменшення виділення слини після 7-го дня застосування.

Передозування олодатеролу, β2-адреноміметика. Передозування олодатеролу може призвести до виражених ефектів, типових для β2-адреноміметиків, наприклад, до ішемії міокарда, артеріальної гіпертензії або гіпотензії, тахікардії, аритмії, серцебиття, запаморочення, знервованості, безсоння, занепокоєння, головного болю, тремору, сухості в роті, м’язового спазму , нудоти, втоми, погіршення самопочуття, гіпокаліємії, гіперглікемії і метаболічного ацидозу.

Лікування передозування. Слід припинити застосування препарату Спіолто Респімат. Показана підтримувальна і симптоматична терапія. У серйозних випадках потрібна госпіталізація. Можливе застосування кардіоселективних блокаторів β2-адренорецепторів, але тільки при дотриманні особливої обережності, оскільки застосування цих препаратів може викликати бронхоспазм.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати!

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Дата додавання: 17.07.2018 р.

Коментарі

Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ціни на СПІОЛТО® РЕСПІМАТ® в містах України

Дніпро 795 грн./уп.

СПІОЛТО® РЕСПІМАТ® р-н д/інг. 2.5 мкг/інг + 2.5 мкг/інг картридж з інгал. Респімат® 4 мл № 1, Boehringer Ingelheim ..... 795 грн./уп.
«АПТЕКИ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ» Дніпропетровськ, просп. Хмельницького Богдана, 127, тел.: +380567630066

Київ 808.54 грн./уп.

СПІОЛТО® РЕСПІМАТ® р-н д/інг. 2.5 мкг/інг + 2.5 мкг/інг картридж з інгал. Респімат® 4 мл № 1, Boehringer Ingelheim ..... 795 грн./уп.
«СОНЯЧНА» Київ, бульв. Вацлава Гавела, 18, тел.: +380444084412

Луцьк 795 грн./уп.

СПІОЛТО® РЕСПІМАТ® р-н д/інг. 2.5 мкг/інг + 2.5 мкг/інг картридж з інгал. Респімат® 4 мл № 1, Boehringer Ingelheim ..... 795 грн./уп.
«ВОЛИНЬФАРМ» Луцьк, просп. Волі, 4, тел.: +380332727396

Львів 826.25 грн./уп.

СПІОЛТО® РЕСПІМАТ® р-н д/інг. 2.5 мкг/інг + 2.5 мкг/інг картридж з інгал. Респімат® 4 мл № 1, Boehringer Ingelheim ..... 795 грн./уп.
«D.S.» Львів, вул. Бандери, 71

Одеса 795 грн./уп.

СПІОЛТО® РЕСПІМАТ® р-н д/інг. 2.5 мкг/інг + 2.5 мкг/інг картридж з інгал. Респімат® 4 мл № 1, Boehringer Ingelheim ..... 795 грн./уп.
«АННУШКА» Одеса, вул. Філатова Академіка, 55, тел.: +380482649439

Ужгород 795 грн./уп.

СПІОЛТО® РЕСПІМАТ® р-н д/інг. 2.5 мкг/інг + 2.5 мкг/інг картридж з інгал. Респімат® 4 мл № 1, Boehringer Ingelheim ..... 795 грн./уп.
«D.S.» Ужгород, просп. Свободи, 7/26, тел.: +380312612395

Хмельницький 795 грн./уп.

СПІОЛТО® РЕСПІМАТ® р-н д/інг. 2.5 мкг/інг + 2.5 мкг/інг картридж з інгал. Респімат® 4 мл № 1, Boehringer Ingelheim ..... 795 грн./уп.
«D.S.» Хмельницький, вул. Проскурівська, 18, тел.: +380673117910