НЕІНФЕКЦІЙНІ АЛЕРГЕНИ ПОБУТОВОЇ ГРУПИ (NON-INFECTIOUS ALLERGENS OF HOUSEHOLD GROUP) (265907) - інструкція із застосування Медичні вироби

діючі речовини: алергени побутові (Allergena domestica):

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із домашнього пилу,

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із домашнього пилу, збагаченого Dermatophagoides pteronyssinus,

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із домашнього пилу, збагаченого Dermatophagoides farinae,

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із домашнього пилу, збагаченого Acarus siro,

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із бібліотечного пилу,

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пір’я подушок,

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із дафнії;

мікст-алергени побутові (суміші перерахованих алергенів, що взяті у рівних співвідношеннях, наступного складу):

1 мл розчину містить 10 000 PNU мікст-алергену побутового № 5 (із домашнього пилу, збагаченого Dermatophagoides pteronyssinus; домашнього пилу, збагаченого Dermatophagoides farinaе; домашнього пилу, збагаченого Acarus siro; пір’я подушок);

допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію фосфат додекагідрат (натрій фосфорнокислий двозаміщений), калію дигідрофосфат (калій фосфорнокислий однозаміщений), фенол, вода для ін’єкцій.

1 флакон містить 5 мл алергену (10000 PNU/мл).

Примітка: 1 PNU (Protein Nitrogen Unit) — міжнародна одиниця, що прийнята для визначення концентрації білкового азоту в алергенах, яка дорівнює 0,00001 мг білкового азоту.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорі рідини від безбарвного до темно-коричневого кольору.

Екстракти алергенів. Алергени пташиного пір’я. Код АТХ V01A А01.

Екстракти алергенів. Алергени домашнього пилу. Код АТХ V01A А03.

Специфічна діагностика алергічних захворювань шляхом виявлення сенсибілізації до алергенів побутової групи та алерген-специфічна імунотерапія гіперчутливості до побутових алергенів.

Специфічна діагностика алергічних захворювань

З діагностичною метою препарати використовують для постановки шкірних проб методом прик-тесту (допускається проведення скарифікаційної проби та провокаційних тестів).

Алерген-специфічна імунотерапія алергічних захворювань

Алерген-специфічна імунотерапія гіперчутливості до побутових алергенів проводиться хворим, у яких встановлено сенсибілізацію до даних алергенів методом шкірних проб.

Проведення алерген-специфічної імунотерапії показано у випадках, коли:

• підтверджено IgE-опосередкований характер захворювання;
• захворювання має тривалий перебіг з вираженими клінічними проявами;
• існує чітке підтвердження ролі алергенів побутової групи;
• неможлива повна елімінація алергену;
• у наявності є потрібні стандартизовані алергени.

З метою виявлення протипоказань лікар в день постановки шкірних проб або проведення АСІТ проводить огляд хворого.

Протипоказання для проведення шкірних проб з алергенами

Вік до 1 року для прик-тесту та вік до 3 років для скарифікаційної проби; загострення алергічного захворювання, діагностика якого проводиться; патологічний стан шкіри в ділянці тестування (наприклад екзема); гострі респіраторні захворювання з підвищеною температурою; хронічні захворювання в стадії декомпенсації; туберкульозний процес будь-якої локалізації в період загострення; психічні захворювання в період загострення; системні (колагенози) та онкологічні захворювання.

Протипоказанням для проведення шкірного тестування є вагітність (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Фактором розвитку анафілактичних реакцій є застосування антагоністів бета-адренорецепторів (бета-блокаторів).

Протипоказання для проведення алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ)

Тяжкі імунопатологічні стани та імунодефіцити (у т. ч. ВІЛ); онкологічні захворювання; тяжкі психічні розлади; гострі інфекції та хронічні інфекції в фазі загострення; підвищена температура тіла (понад 38,5 ºС); інфекційні захворювання (вірусний гепатит, туберкульоз); відсутність контролю бронхіальної астми (FEV1 менше 70% на тлі адекватної фармакотерапії, у тому числі тяжка форма бронхіальної астми); загострення бронхіальної астми за 3 дні до введення дози; серцево-судинні захворювання, при яких можливі ускладнення при використанні адреналіну (епінефрину); застосування антагоністів бета-адренорецепторів (бета-блокаторів), в тому числі місцевих, інгібіторів АПФ (для лікування гіпертонічної або ішемічної хвороби); тяжкі кардіоваскулярні захворювання; наявність в анамнезі анафілактичного шоку при проведенні АСІТ; дитячий вік до 5 років (для підшкірної АСІТ); цукровий діабет; некомпенсований тиреотоксикоз; інфаркт міокарда давністю до 1 року; аутоімунні захворювання в активній формі; вагітність та грудне вигодовування (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»); фізичне навантаження одразу після введення дози; підвищена чутливість до допоміжних речовин препарату.

Специфічна діагностика алергічних захворювань

Прийом антигістамінних та глюкокортикостероїдних препаратів впливає на інформативність шкірних проб з алергенами (зменшує розмір папул аж до їх повної відсутності).

Прийом блокаторів гістамінових рецепторів H2, кромоглікату, кортикостероїдів у дозі до 15 мг преднізолону, похідних теофілінових препаратів не впливає на результати алерготестування. Можливий вплив при місцевому застосуванні стероїдних мазей. Бета-блокатори можуть підвищити шкірну реакцію.

Алерген-специфічна імунотерапія алергічних захворювань

АСІТ недоцільно проводити у період лікування антибіотиками, цитостатиками чи імунобіологічними засобами. Її можна комбінувати з лікарськими препаратами, що застосовуються для лікування алергічних захворювань (неседативні антигістамінні препарати, кромони, бронхолітики, топічні глюкокортикостероїди, антилейкотрієнові засоби).

Не застосовувати одночасно з бета-блокаторами.

На діагностику та лікування алергенами не впливає прийом їжі.

Проведення шкірних проб та АСІТ призначається виключно лікарем-алергологом або дитячим лікарем-алергологом, який має досвід у лікуванні алергічних захворювань та пройшов спеціальну підготовку, включаючи проведення заходів з надання невідкладної допомоги особам з анафілаксією, і проводиться під його контролем в умовах алергологічного кабінету або стаціонару.

Шкірні проби з алергенами та АСІТ проводяться після одержання лікарем письмової інформованої згоди пацієнта!

Специфічна діагностика алергічних захворювань

Показаннями для шкірної діагностики алергенами є анамнез, дані клінічного та лабораторного обстеження.

Шкірні проби ставлять на внутрішній поверхні передпліччя на відстані (30±10) мм одну від одної або на шкірі спини. Одночасно дозволяється проводити до 30 проб, якщо вони проводяться методом уколу (прик-тест), чи до 15, якщо проводяться методом скарифікації. Не рекомендується проводити шкірні проби з алергенами дітям віком до 1 року методом прик-тесту та до 3 років методом скарифікації. Для дітей кількість проб з алергенами (методом прик-тесту) не повинна перевищувати числове значення їхнього віку (для скарифікації — вдвічі менше).

Шкірні проби проводять з алергенами, що містять 10 000 PNU в 1 мл. Пацієнтам з високим ступенем сенсибілізації необхідно застосовувати препарат в концентрації 5 000 PNU в 1 мл.

Тимчасовим протипоказанням для проведення шкірних проб є прийом антигістамінних (до 10 діб), системних глюкокортикостероїдних препаратів (до 14 діб), мазей з вмістом глюкокортикостероїдів на ділянку шкіри, де має проводитись тестування (до 30 діб). Зважаючи на велику кількість препаратів, які застосовуються для лікування алергічних захворювань, та на появу нових лікарських засобів, вказані часові інтервали є приблизними і можуть змінюватись залежно від лікарського засобу, який застосовував пацієнт. Тому шкірні проби з алергенами можна ставити лише після відновлення позитивної шкірної реакції на гістамін!

Алерген-специфічна імунотерапія алергічних захворювань

АСІТ алергенами побутової групи проводиться хворим, у яких встановлено сенсибілізацію до даних алергенів методом шкірного тестування. При проведенні АСІТ алергени хворим вводять підшкірно у зовнішню третину плеча (у ділянку борозни між дельтовидним та триголовим м’язами). Інші шляхи введення алергенів з лікувальною метою можуть бути застосовані лише на основі нормативних документів (відповідних інструкцій, протоколів, стандартів або методичних рекомендацій), затверджених МОЗ України. За приготування розведень алергену в асептичних умовах для проведення АСІТ та використання приготованих розведень несе відповідальність лікар-алерголог.

Схеми АСІТ можуть бути різними — від прискорених до уповільнених. У цій інструкції приведена стандартна схема проведення АСІТ у дорослих та дітей. Рішення про застосування інших схем приймає лікар-алерголог залежно від стану пацієнта, його віку, необхідності проведення АСІТ та етіології алергічного захворювання. Як правило, АСІТ проводять після алергометричного титрування (шляхом постановки прик-тесту або внутрішньошкірного введення послідовних розведень алергену, яким мають проводити АСІТ, визначають найменшу концентрацію алергену, яка викликає шкірну реакцію). АСІТ починають з дози, в 10 разів меншої за ту, що викликає шкірну реакцію. При виявленні шкірної реакції на групу алергенів лікар-алерголог повинен визначитися щодо того, яким (якими) саме алергенами має проводитись АСІТ. Проведення АСІТ сумішшю алергенів, яка складається більше ніж із 4 компонентів, вважається небажаною.

Під час проведення шкірного тестування та АСІТ у особливо чутливих хворих можуть виникати системні алергічні реакції та анафілактичний шок. Після ін’єкції алергену хворий повинен не менше 30 хвилин знаходитись під наглядом лікаря-алерголога! У кожному кабінеті, де проводиться АСІТ, повинен бути в наявності набір засобів для надання невідкладної допомоги.

При виникненні анафілактичних реакцій необхідно негайно припинити введення алергену і діяти відповідно до протоколу надання медичної допомоги при анафілактичному шоці для дітей та дорослих, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України.

Відносні або тимчасові протипоказання для проведення АСІТ

Вік більше 55 років; шкірні захворювання; хронічні інфекційні захворювання; маловиражені шкірні проби з алергенами; неефективність попередньої АСІТ (якщо така проводилась); загострення основного алергічного захворювання; загострення будь-якого супутнього захворювання; будь-які інтеркурентні захворювання в стадії загострення; прийом інгібіторів МАО в комбінації із симпатоміметиками; вакцинація (див. розділ «Вакцинація»).

Обмеження застосування АСІТ

Недостатнє розуміння хворим необхідності АСІТ та його недисциплінованість; значна тривалість алергічного захворювання (10 років і більше); відстрочені позитивні шкірні проби з алергенами; наявність проявів неспецифічної гіперреактивності; епідермальна алергія; сенсибілізація до харчових, лікарських, хімічних алергенів; виражена гіперчутливість до 5 і більше алергенів.

Вакцинація

Під час проведення АСІТ вакцинація не проводиться на 1 етапі нарощування дози.

Бажано проводити планову вакцинацію за 1 місяць до початку АСІТ або, якщо це можливо, перенести терміни вакцинації на період після закінчення основного курсу АСІТ. При довгостроковому проведенні АСІТ (в режимі «без зупинки» протягом 3 і більше років) на 2 етапі підтримуючої терапії можливе проведення вакцинації при дотриманні таких умов:

• не слід проводити ін’єкцію АСІТ і профілактичну вакцинацію в один день;
• вакцинація проводиться не раніше ніж через 2–3 тижні після ін’єкції алергену;
• при відсутності побічних реакцій на введення вакцини наступна ін’єкція алергену вводиться не раніше ніж:

- через 2 тижні після застосування інактивованих вакцин;

- через 4 тижні після застосування живих вакцин;

- через 8–12 тижнів після застосування вакцини БЦЖ;

- через 1 тиждень після туберкулінової проби.

При цьому АСІТ необхідно продовжити з введення того ж розведення алергену, яке застосовувалось перед вакцинацією.

Шкірні проби з алергенами можна ставити за 10–15 днів до вакцинації та через 1,5–2 місяці після введення вакцинних препаратів.

До складу лікарського засобу входять сполуки калію та сполуки натрію, однак їх вміст становить менше 1 ммоль (39 мг)/дозу калію та 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, що дає змогу стверджувати, що цей лікарський засіб є практично вільним від калію та натрію.

Вагітність є протипоказанням для проведення шкірного тестування та АСІТ (див. розділ «Протипоказання») у зв’язку з можливістю виникнення системних алергічних реакцій, що може призвести до скорочення матки, та необхідністю застосування адреналіну (епінефрину), який зумовлює скорочення пуповинної артерії.

Лікування під час вагітності не розпочинають. У разі настання вагітності протягом проведення АСІТ подальше застосування алергенів має бути визначене лікарем-алергологом разом з акушером-гінекологом з урахуванням можливого ризику для матері і дитини у випадку розвитку системної алергічної реакції і анафілактичного шоку. Рекомендовано припинити АСІТ у разі настання вагітності у фазі підвищення дози. АСІТ може бути продовжена, якщо вагітність настала у фазі підтримуючої терапії.

Не рекомендується розпочинати АСІТ у період годування груддю.

Препарати алергенів не впливають на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Техніка проведення шкірних проб з алергенами

Шкірні проби ставлять на внутрішній поверхні передпліччя або на шкірі спини.

Алергени, розчинну рідину для алергенів (негативний контроль) та розчин гістаміну дигідрохлориду 0,01% для шкірної діагностики алергічних захворювань (позитивний контроль) застосовують з дотриманням правил асептики. На дезинфіковану 70% етиловим спиртом шкіру, використовуючи стерильні кришки-крапельниці, наносять по 1 краплі алергену, розчинної рідини для алергенів та розчину гістаміну дигідрохлориду 0,01% для шкірної діагностики алергічних захворювань (див. інструкцію для медичного застосування).

Прик-тест. Стерильними одноразовими ланцетами для прик-тесту, індивідуальними для кожного хворого та кожного препарату, крізь краплі алергену, розчинної рідини для алергенів та розчину гістаміну дигідрохлориду 0,01% для шкірної діагностики алергічних захворювань проводять укол шкіри до упору обмежувача ланцетів.

Скарифікаційна проба. Стерильними скарифікаторами, індивідуальними для кожного хворого та кожного препарату, роблять крізь краплі алергену, розчинної рідини для алергенів та розчину гістаміну дигідрохлориду 0,01% для шкірної діагностики алергічних захворювань подряпини довжиною до 5 мм.

Оцінка результатів шкірних проб

Оцінку результатів шкірних проб проводять через 15–20 хвилин (реакція негайного типу). Реакція шкіри на гістамін повинна бути позитивною (зазвичай утворюється папула діаметром 3–5 мм), при негативній реакції шкіри на гістамін проби з алергенами (мікст-алергенами) не ставлять. Реакція шкіри на розчинну рідину повинна бути негативною, при позитивній реакції проби з алергеном (мікст-алергеном ) не враховують.

Схема оцінки шкірних проб

Техніка проведення алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ)

Потенційна можливість виникнення серйозних алергічних реакцій та/або віддаленої системної реакції при проведенні АСІТ і план дій у такому випадку повинні бути всебічно обговорені з пацієнтами.

При проведенні АСІТ алергени хворим вводять підшкірно у зовнішню третину плеча (у ділянку борозни між дельтовидним та триголовим м’язами).

Інтервал між введеннями доз алергенів при проведенні АСІТ визначає лікар-алерголог. Він може становити від 1 дня до 1 тижня і більше.

Після ін’єкції алергену хворий повинен не менше 30 хвилин знаходитись під наглядом лікаря-алерголога!

Стандартна схема проведення алерген-специфічної імунотерапії

Стандартна схема проведення АСІТ у дітей відповідає схемі проведення АСІТ у дорослих.

Тривалість АСІТ визначає лікар-алерголог. Звичайно максимальний ефект АСІТ розвивається через 1–2 роки після її початку. Оптимальним терміном проведення АСІТ вважають 3–5 років. Якщо АСІТ не дає ефекту протягом року — її припиняють.

Не рекомендується проводити шкірні проби з алергенами дітям віком до 1 року методом прик-тесту та до 3 років методом скарифікації.

Для дітей кількість проб з алергенами (методом прик-тесту) не повинна перевищувати числове значення їхнього віку (для скарифікації — вдвічі менше).

Не рекомендується проводити алерген-специфічну імунотепарію (підшкірно) дітям віком до 5 років. Лікування алергенами у дітей проводиться, як правило, за стандартною схемою,прискорені схеми лікування (АСІТ) не рекомендуються.

При проведенні алерген-специфічної імунотерапії дітям слід керуватися чинними наказами Міністерства охорони здоров’я України.

Специфічна діагностика алергічних захворювань

Випадки передозування препаратів алергенів при постановці шкірних проб невідомі.

Алерген-специфічна імунотерапія алергічних захворювань

Перевищення дози алергенів, які вводяться хворому під час проведення алерген-специфічної імунотерапії, може призвести до виникнення у нього загальних та місцевих побічних реакцій.

Побічні реакції зазвичай пов’язані з порушенням правил проведення шкірного тесту та алерген-специфічної імунотерапії: неправильною постановкою прик-тесту, проведенням шкірних проб на інфікованій шкірі, перевищенням дози алергенів, помилковим створенням розчинів алергенів для АСІТ, проведенням лікування ненавченим персоналом, неправильною технікою введення алергенів, попаданням алергенів безпосередньо у судину, проведенням АСІТ на тлі недіагностованої інтеркурентної інфекції, відсутністю контролю за життєво важливими показниками перед введенням алергенів (артеріальний тиск, пульс, фоновий рівень основних показників спірографії тощо).

Потенційні побічні реакції можуть розвинутись через 10 хв і більше після ін’єкції алергену і проявлятись у вигляді:

• порушень з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: кашель, утруднене дихання, бронхоспазм, чхання, закладення та свербіж носа;
• порушень з боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, почервоніння обличчя, кропив’янка, набряки, свербіж;
• порушень з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі;
• порушень з боку нервової системи: головний біль, сонливість;
• психічні розлади: збудження;
• порушень з боку органів зору: почервоніння очей, сльозотеча;
• порушень з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: артралгії;
• порушень з боку імунної системи: анафілактичні реакції;
• загальних порушень та реакцій у місці введення: загальна слабкість, підвищення температури тіла, відчуття жару у всьому тілі, біль та свербіж у місці введення, утворення в місці ін’єкції папули, набряку, гіперемії. Як правило, реакції в місці введення швидко проходять самостійно або потребують накладання холоду на місце ін’єкції.

Звітність про підозрювані побічні реакції.

Звітність про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення.

Це дає змогу здійснювати безперервний моніторинг співвідношення користі та ризику, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які побічні реакції за допомогою національної системи передачі інформації.

2 роки.

Термін використання алергенів, закритих кришками-крапельницями, які застосовуються для постановки шкірних проб і зберігаються у холодильнику, — 1 рік, але не більше загального терміну придатності, вказаного на флаконі. Термін використання алергенів після їх розведення — 1 місяць, при розведенні в межах від 0,01 до 1000 PNU/мл — 1 тиждень.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від 2 до 8 °С. Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 5 мл алергену у флаконах скляних.

У вигляді комплекту у картонній коробці, що містить 1 флакон алергену — 5 мл (10000 PNU/мл), 1 кришку-крапельницю стерильну.

В кожну коробку вкладається інструкція для медичного застосування.

За рецептом.

ТОВ «Імунолог», Україна.

21036, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Дмитра Майбороди, будинок 5.